Всё для Учёбы — студенческий файлообменник
1 монета
doc

Студенческий документ № 076209 из РАХИ

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................... 3

1.Рахункова палата: поняття і принципи організації та діяльності .........4

2.Функції та повноваження Рахункової палати України.....................13

3.Особливості складу та структури рахункової палати.......................18

4.Порядок діяльності Рахункової палати........................................21

5.Взаємодія Рахункової палати з Верховною радою України...............29

6.Проблеми вдосконалення контрольних повноважень Рахункової палати в бюджетному процесі......................................................................34

Висновки ..............................................................................40

Список використаних джерел .....................................................42

ВСТУП

Для розвинутих демократичних держав є характерним існування спеціальних органів, завданням яких виступає здійснення контролю за виконанням бюджету. В Україні таким органом є Рахункова палата.

Дослідження питання щодо правового статусу Рахункової палати сьогодні є досить актуальним. Воно повязане насамперед із необхідністю в умовах стабільного невиконання державного бюджету й систематичних порушень бюджетної дисципліни визначити шляхи підвищення ефективності роботи органів, до компетенції яких належить контроль за виконанням державного бюджету, а також визначити шляхи вдосконалення нормативно-правової бази фінансового контролю.

Рахункова палата за час існування засвідчила свою важливу роль у державі. Здійснені її працівниками перевірки, контрольні заходи, експертно-аналітичні оцінки в рамках визначених для неї функцій виявили, що в сучасних умовах політичного й економічного розвитку держави незаконне, нецільове, неефективне використання коштів є масовим явищем, яке породжує велику кількість інших недоліків, руйнує правове поле держави, сприяє зростанню політичного й соціального напруження в суспільстві. Завдяки зусиллям Рахункової палати була створена досить міцна основа розвитку публічного незалежного фінансового контролю з новою ідеологією підходів до проблеми контролю використання державних фінансів та державної вдасності.

Отже, Рахункова палата є самостійним і незалежним органом фінансового контролю, що займає особливе місце в системі контролюючих органів.

1. РАХУНКОВА ПАЛАТА: ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який створений Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рішення про створення Рахункової палати було прийнято в 1996 р. згідно з Конституцією України і Законом України "Про Рахункову палату".

Необхідність створення ще одного органу державного контролю була зумовлена відсутністю у Верховній Раді України механізму контролю за фінансово-економічною діяльністю органів виконавчої влади, оскільки всі державні контролюючі органи до створення Рахункової палати були підзвітними органам виконавчої влади. Створення Рахункової палати має посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю насамперед таких державних органів, як Міністерство фінансів України, Національний банк України, державні цільові фонди, апарати Кабінету Міністрів України, Президента України та Верховної Ради України тощо.

Правовою основою організації і діяльності рахункових палат та аналогічних їм органів є конституції і прийняті в їх розвиток закони про рахункові палати. В конституціях зазвичай передбачаються лише найсуттєвіші елементи статусу цих органів, а також у найбільш загальних рисах завдання та порядок їх формування. Україна також у ст. 98 Конституції України закріпила завдання Рахункової палати від імені Верховної Ради України здійснювати "контроль за використанням коштів Державного бюджету України".

Конституції зарубіжних країн по-різному закріплюють і місце рахункових палат у системі державних органів. Одні відносять їх до органів парламенту (Австрія, Угорщина), інші - визначають як самостійний вищий державний орган фінансового контролю (Болгарія, Польща, ФРН). Існує ще одна група країн, в яких місце рахункових палат є досить неоднозначним - їх або наділяють риса-

ми судового органу, або прямо включають до системи судових органів (Італія,Франція).

Неоднозначно характеризується і місце Рахункової палати України, але ця неоднозначність дещо іншого роду. Вона пов'язана насамперед із тим, що згідно з Конституцією України, Рахункова палата є органом, що діє від імені Верховної Ради України. В Законі ж "Про Рахункову палату" від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР зазначено, що Рахункова палата підпорядкована й підзвітна Верховній Раді, але попри все здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. Даючи тлумачення цій нормі можна дійти висновку, що формулювання "незалежно від будь-яких інших органів держави" означає незалежно від "інших", але не від парламенту. А тут уже постає питання: чи можна здійснювати діяльність незалежно від органу, будучи одночасно йому підпорядкованим? Проте, вводячи до цієї норми поняття незалежності, законодавець певно мав на увазі перш за все професійну незалежність, (враховуючи принцип несумісності членства в Рахунковій палаті із входженням до складу інших органів чи заняттям іншою діяльністю, а також особливу процедуру формування складу Рахункової палати), але не організаційно-інституціональну. Ще одне питання породжує закріплена в Конституції та Законі про Рахункову палату фактична належність Рахункової палати Верховній Раді, і стосується воно того, що і обєкт, і субєкт контролю, по суті, ідентичні, оскільки між ними не існує відстані. Така ситуація суперечить основам Ліммської декларації від 11 вересня 1997 р., яка серед умов обєктивного й ефективного виконання завдань вищими органами фінансового контролю визначає лише їх незалежність від організацій, що ними перевіряються, і захищеність від стороннього впливу.

З іншого боку, можливість абсолютного відокремлення Рахункової палати від парламенту практично виключена. Незалежність від субєктів, що підлягають контролю, обов'язково має бути абсолютною. Саме це зумовлює необхідність чіткого визначення на законодавчому рівні взаємовідносин і взаємозалежності між Рахунковою палатою і Верховною Радою (при цьому з обовязковим гарантуванням високого ступеня автономії вищому органу фінан-

сового контролю навіть тоді, коли він виступатиме як представник парламенту)

Конституційним елементом правового статусу рахункових палат є порядок їхнього формування. Міжнародний досвід показує, що дуже складно прослідкувати залежність між порядком призначення голови Рахункової палати, визначенням її складу та формою правління конкретної держави. Тим не менше умовно виділяють три основні моделі формування рахункових палат - "парламентська" (провідну роль у формуванні складу (передусім у призначенні голови) відіграє парламент), "позапарламентська" (склад формується президентом за поданням Ради Міністрів; або голову призначає Уряд, а інших членів - президент, як, наприклад, у Франції), "змішана" (допускає можливість участі у формуванні і президента, і парламенту).

В Україні застосовується "парламентська" модель. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про Рахункову палату, Голову Рахункової палати призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Голови Верховної Ради України, а за ч. 6 ст. 10 "перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати".

Ще одним важливим аспектом у формуванні рахункових палат є те, що в конституціях зазвичай не фіксується строк повноважень рахункових палат, що додатково гарантує незалежність їх членів. Це "зазвичай" не стосується нашої держави, оскільки в українському законодавстві чітко визначено, що Голова Рахункової палати призначається строком на 7 років з правом призначення на другий термін.

Ефективність роботи Рахункової палати багато в чому залежить від її внутрішньої структури. Основу внутрішньої структури Рахункової палати України складають 10 департаментів, напрями діяльності яких відповідають структурі самого Державного бюджету.

З проблемою внутрішньої організації Рахункової палати логічно повязане і питання про територіальну сферу її дії. На сьогодні воно не повністю врегульоване в законодавстві України, а територіальної структури як такої Рахункова палата майже не має .

У світі наразі можна виділити принаймні два шляхи вирішення цього питання. Перший передбачає створення територіальних філій (або відділів), які в своїй сукупності не становлять системи (дану модель обрали США і ФРН). Другий - шляхом створення філій у регіонах чи адміністративно-територіальних одиницях, які є єдиною системою, підпорядкованою "центральній" рахунковій палаті, що виступає як апеляційна інстанція за рішеннями місцевих палат.

На мою думку, зважаючи на державний устрій та адміністративно-територіальний поділ України, позитивним було створити представництва (філії, відділи тощо) Рахункової палати в кожній адміністративно-територіальній одиниці та АР Крим з чітким підпорядкуванням "центральній" Рахунковій палаті. Це дозволило поглибити контроль за рухом коштів у процесі виконання Державного бюджету, зробити його більш ефективним, результативним і прозорим. Проте нажаль з огляду на відсутність належного фінансування було створено лише 5 з 10 територіальних управлінь.

Головним, стрижневим елементом правового статусу будь-якого державного органу, в тому числі й рахункових палат, є завдання, для вирішення яких цей орган створено. Перелік завдань Рахункової палати України визначає ст. 3 Закону про Рахункову палату:

* організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

* контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

* контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

* контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і

економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

* контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

* аналіз установлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

* регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;

* виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

Як видно з перелічених вище завдань, Рахункова палата здійснює не тільки контрольно-ревізійні, а й аналітичні функції з визначеного кола питань і, крім того, готує пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства.

Для організації своєї діяльності Рахункова палата має апарат, який здійснює організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу під керівництвом секретаря Рахункової палати. Структуру і штатний розпис апарату затверджує Колегія за поданням голови Рахункової палати в межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.

Здійснюючи державний фінансово-економічний контроль, Рахункова палата керується такими засадами:

* законності - діяльність Рахункової палати ґрунтується виключно на законодавстві і будь-яке втручання в цю діяльність категорично забороняється;

* плановості - діяльність Рахункової палати є послідовною, прогнозованою та системною. Ця діяльність організується і проводиться Рахунковою палатою на основі річних і поточних планів;

* об'єктивності - діяльність Рахункової палати є достовірною. Вона відпо-

відає характерові суспільних відносин, економічним, політичним та ідеологічним процесам, що відбуваються у суспільстві;

* незалежності - у межах своєї компетенції Рахункова палата самостійно вирішує всі питання, повязані зі здійсненням контролю, проведенням перевірок, ревізій та обстеження;

* гласності - робота Рахункової палати є відкритою. Рахункова палата відповідно до цього принципу регулярно поширює інформацію про свою діяльність у засобах масової інформації, а Щорічний звіт про роботу Рахункової палати перед Верховною радою України навіть підлягає обовязковому опублікуванню.

Робота Рахункової палати організовується на основі річних і поточних планів, які складаються з урахуванням усіх видів і напрямів діяльності цієї установи та конкретних доручень Верховної Ради України, її Комітетів. До плану роботи Рахункової палати обовязково входить виконання звернень, прийнятих не менш як однією третиною конституційного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом останньої. У процесі формування планів роботи Рахункової палати враховується обовязковий розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень її Комітетів та запитів народних депутатів України, з яких Верховна Рада приймає рішення.

Усі контрольні органи, створені відповідно до законів України в системі Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, та інші державні контрольні органи, а також органи внутрішньовідомчого контролю та аудиту зобовязані сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її запитами інформацію про результати перевірок та ревізій, які ними проведено.

Рахункова палата в межах своєї компетенції може залучати до участі у з

здійсненні контрольно-ревізійної діяльності державні контрольні органи та їх представників, а також має право на договірній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходів надсилає органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затверджені її Колегією, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві. Постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті в установлений нею термін, але не пізніше, ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання. Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати її сповіщають негайно.

Висновки Рахункової палати не можуть містити політичних оцінок рішень, які приймаються Верховною Радою України та органами виконавчої влади в межах їх компетенції.

У разі виявлення в процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також фактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобовязана негайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів та повідомити про це Верховну Раду України.

Верховна Рада України періодично, але не менш як 2 рази на рік, доручає відповідному Комітету Верховної Ради України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів і виконання доручень, які були дані протягом року Рахунковій палаті, та заслуховує у разі необхідності інформацію про проведену роботу, перевірки, ревізії й обстеження, що нею проводяться, і дає оцінку стану її контрольної діяльності.

Крім того, комітети Верховної Ради України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформацію (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та обстежень відповідно до термінів, необхідних для: виконання цих доручень і узгоджених з відповідними комітетами. На підставі доповідей та інформації (повідомлень) Рахункової палати комітети Верховної Ради України можуть розробляти пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, розвитку бюджетної та фінансово-кредитної системи України, а також готувати висновки з конкретних питань, що стосуються виявлених відхилень і порушень у визначених законодавством сферах, які подаються на розгляд Верховної Ради України.

Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обстежень, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.

Разом з тим слід зазначити, що Рахункова палата свою діяльність здійснює як незалежний орган контролю Верховної Ради України. Вона керується Конституцією України і законами України, виконуючи свої функції і повноваження згідно із власним конституційно-правовим статусом. Останні встановлюють певні гарантії діяльності Рахункової палати, її структурних одиниць, посадових осіб та окремих представників. Так, кримінальну справу щодо Голови Рахункової палати, першого заступника і заступника Голови, головних контролерів та секретаря Рахункової палати може порушити лише Генеральний прокурор України.

За будь-який вплив на посадових осіб Рахункової палати, а також осіб, які виконують її доручення, з метою перешкодити виконанню ними службових обовязків або добитися прийняття рішення, що суперечить чинному законодавству України, насильницькі дії, образу, а також поширення неправдивої інформації щодо них винні особи несуть відповідальність, встановлену законодавством України.

Голові Рахункової палати, його першому заступнику і заступнику, головним контролерам і секретареві Рахункової палати гарантується професійна незалежність. Вони можуть бути достроково звільнені з посади за поданням Голови Верховної Ради України у разі:

1)порушень ними законодавства України або допущення зловживань по службі - за рішенням Верховної Ради України;

2)особистої заяви про відставку;

3)тривалої хвороби, підтвердженої медичним закладом, що перешкоджає їх діяльності на посаді, яку вони обіймають;

4) досягнення ними 65-річного віку.

Рішення Верховної Ради про звільнення з посади названих осіб у зазначених випадках приймається більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Крім того, діяльність Рахункової палати може бути зупинена у випадках, визначених чинним законодавством України. Кошти на утримання Рахункової палати виділяються безпосередньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встановлюється Верховною Радою України і зазначається у Державному бюджеті України окремим рядком.

На посадових осіб Рахункової палати поширюється дія Закону України "Про державну службу", вони є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посадові оклади працівників Рахункової палати встановлюються на 30 відсотків вище відповідних окладів державних службовців. Голові Рахункової палати, першому заступнику і заступнику Голови, головним контролерам та секретареві Рахункової палати встановлюються щомісячні персональні надбавки у розмірі 70 відсотків їх посадового окладу.

На працівників Рахункової палати поширюється відповідний порядок медичного, санаторно-курортного, побутового та транспортного обслуговування, встановлений для працівників апарату Верховної Ради України.

Отже, підводячи підсумки, можна сказати, що організація роботи та діяльність Рахункової палати чітко визначена та регламентована Законом України "Про Рахункову Палату".Так, наприклад, визначені положення щодо Голови Рахункової палати, положення в яких йдеться те ,що може стати приводом для звільнення Голови РП. Слід зазначити, що працівники Рахункової палати мають певні надбавки до пенсій(згідно закону Голові Рахункової палати, першому заступнику і заступнику Голови, головним контролерам та секретареві Рахункової палати надбавки складають 70% від посадового окладу),особливий порядок медичного та іншого обслуговування. Тобто працівники Рахункової палати являються соціально захищеними, що є надзвичайно важливим фактором в теперішньому житті.

2. ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖК?ЕННЯ РАХУНКОВЇ ПАЛАТИ

УКРАЇНИ Рахункова палата (РП) є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

РП є юридичною особою, має свою печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Місцезнаходженням РП є місто Київ.

Рахункова палата виконує такі функції:

1) здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;

2) за дорученням Верховної Ради України контролює виконання Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків на обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачання коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо можливостей скорочення видатків за кожним фондом окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Державного бюджету України;

4) контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України;

5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. У ході перевірок та аналізу стану економіки розробляє заходи щодо виявлення можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;

6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;

7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;

8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України про здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду державного майна України та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективного управління майном, яке є основним національним багатством, власністю українського народу;

9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України Національним банком України та уповноваженими банками;

10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого

статусу кошторис витрат, повязаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;

11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання;

12) здійснює звязки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.

Рахункова палата для виконання поставлених перед нею завдань має повноваження:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності у тій частині їхньої діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України;

3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених вище у п. 2, грошові

документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;

4) отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську

діяльність;

5) отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ і організацій, які перевіряються, від інших підприємств і організацій -- довідки, копії документів щодо операцій і рахунків цих підприємств та організацій;

6) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

7) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки окремих розділів і статей Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;

8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України;

9) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, готувати і вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо їх усунення, а також щодо удосконалення бюджетного законодавства в цілому;

10) готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обстежень Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;

12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;

13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обстежень на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;

14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обстежень фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обстежень до правоохоронних органів з інформуванням про це Верховної Ради України.

Щоб в більшому обсязі зрозуміти перераховані повноваження, розглянемо, наприклад, п.10 повноважень Рахункової палати України. Оскільки Верховна Рада України щорічно приймає державний бюджет, а отже і звіт про виконання попереднього бюджету. Однак, звіт про виконання бюджету розглядається без попереднього заслуховування кожного контролера Рахункової палати, за яким закріплені конкретні статті державного бюджету. Зі звітом, як правило, може виступити Голова Рахункової палати, що не здійснює контрольних заходів з перевірки формування та виконання державного бюджету. Саме головні контролери - директори департаментів Рахункової палати -- вправі здійснювати контроль виконання конкретних статей бюджету. Але вони теж не проводять конкретної перевірки виконання окремих статей державного бюджету, незважаючи на те, що саме вони несуть відповідальність за діяльність очолюваних ними напрямів. До речі, з метою реалізації поставлених перед Рахунковою палатою завдань в її складі діють наступні департаменти, що забезпечують такі напрями діяльності: (контроль видатків на державне управління та національну безпеку; контроль видатків на економічну діяльність держави; контроль використання коштів Пенсійного фонду, державних цільових бюджетних та позабюджетних фондів; контроль видатків на соціальну сферу; контроль та аналіз бюджетного процесу; контроль та аналіз видатків бюджетів; контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій; контроль видатків промисловості та енергетики; правове забезпечення діяльності Рахункової палати).

Перевірку виконання окремих статей державного бюджету здійснюють інспектори Рахункової палати. Тільки вони виходять на місце з посвідченням на право перевірки і програмою контрольних заходів, яка затверджена головним контролером. Враховуючи це, слід акцентувати, що така практика знеособлює державний фінансовий контроль, породжує безвідповідальність посадових осіб. Лише конкретне законодавче щорічне закріплення розділів державного бюджету за кожним контролером Рахункової палати розвяже цю проблему.

Вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб її апарату, повязані з виконанням ними своїх службових обовязків, є обовязковими для всіх державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості.

Отже, можна зробити висновки ,що Рахункова палата України виконуючи покладені на неї функції, користуючись для цього наданими владними повноваженнями , виконує свою роботу.

3. ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДУ ТА СТРУКТУРИ РАХУНКОВОЇ

ПАЛАТИ До складу Рахункової Палати (РП) входять Голова РП та члени РП: Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар РП.

Для здійснення своєї діяльності РП має апарат. Структуру і штатний розпис апарату Рахункової палати затверджує Колегія РП за поданням Голови РП в межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.

Для розгляду питань планування і організації роботи РП, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повідомлень створюється Колегія РП.

До складу Колегії РП входять Голова РП, Перший заступник і заступник Голови, а також головні контролери - керівники департаментів РП, Секретар РП.

Голова РП призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Голови ВРУ терміном на 7 років з правом призначення на другий термін. Призначення Голови РП проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидат на посаду Голови РП вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради.

Голова Рахункової палати:

- здійснює керівництво діяльністю Рахункової палати та організує її роботу відповідно до Регламенту Рахункової палати;

- подає Верховній Раді України звіти про роботу Рахункової палати;

- представляє Рахункову палату у Верховній Раді України та органах виконавчої влади і за кордоном.

Відповідно до покладених на нього обов'язків Голова Рахункової палати видає накази і розпорядження, має право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і тимчасових спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що стосуються діяльності Рахункової палати.

Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміном на 7 років у порядку, встановленому для призначення Голови Рахункової палати. На зазначені посади призначаються громадяни України, які мають вищу освіту та досвід професійної діяльності в галузі державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права.

Перший заступник Голови Рахункової палати виконує посадові обов'язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, у разі відсутності Голови Рахункової палати виконує його функції, за дорученням Голови Рахункової палати представляє Рахункову палату у Верховній Раді України, її комітетах, в центральних органах виконавчої влади і за кордоном.

Заступник Голови Рахункової палати, головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати виконують посадові обов'язки відповідно до затвердженого Колегією Рахункової палати напряму діяльності департаментів та Регламенту Рахункової палати.

Секретар Рахункової палати виконує посадові обов'язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, забезпечує функціонування апарату Рахункової палати, координує його діяльність з апаратом інших контрольних органів, створених згідно з чинним законодавством України.

Головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати є посадовими особами, які здійснюють керівництво певними напрямами діяльності Рахункової палати відповідно до визначених статтею 6 цього Закону функцій Рахункової палати.

Головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати в межах своєї компетенції, визначеної Регламентом Рахункової палати, самостійно вирішують всі питання організації діяльності за закріпленими за департаментами напрямами і несуть повну відповідальність за результати своєї роботи.

Посадові особи апарату Рахункової палати при виконанні службових обов'язків мають право:

1) знайомитися з усією документацією, що стосується фінансово-господарської діяльності об'єкта, щодо якого здійснюється перевірка, ревізія або обслідування;

2) вимагати і отримувати від керівників об'єктів, на яких проводиться контроль, необхідні довідки, інформації, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти, усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з проведенням перевірок і ревізій;

3) безперешкодно входити до приміщень державних органів, підприємств, організацій, архівів, сховищ, виробничих і допоміжних приміщень банків, фінансово-кредитних установ та інших об'єктів, якщо інше не передбачено законами України;

4) опечатувати касові і службові приміщення, сховища і архіви.

Посадові особи апарату Рахункової палати та особи, які залучаються нею до роботи в процесі здійснення своїх функцій і повноважень, за порушення законодавства про державну та іншу таємницю, розголошення державної та іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за недостовірність результатів проведених ними перевірок і ревізій, що подаються до державних органів або оприлюднюються, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

4. ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Контроль за виконанням Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів, здійсненням фінансування загальнодержавних програм, збереженням і використанням майна, що є об'єктами права державної власності, організується і проводиться РП на основі річних і поточних планів, які формуються з урахуванням усіх видів і напрямів діяльності Рахункової палати та конкретних доручень Верховної Ради України, її комітетів.

До плану роботи Рахункової палати обов'язково включається виконання звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України. При формуванні планів роботи Рахункової палати враховується обов'язковий розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної

Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних

депутатів України, по яких Верховна Рада приймає рішення.

Повноваження Рахункової палати поширюються на ВРУ, органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати, НБУ, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи і установи, створені згідно з законодавством України.

РП має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, об'єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів ДБУ.

На запити РП в процесі здійснення нею своїх функцій всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується об'єктів контролю та є необхідною для здійснення перевірки, ревізії та обслідування. На вимогу Рахункової палати НБУ, уповноважені банки та кредитні установи, фінансові організації зобов'язані надавати посадовим особам РП необхідні документальні підтвердження операцій і стану рахунків об'єктів, що перевіряються.

Посадові особи органів і підприємств, що перевіряються, у разі відмови або ухилення від своєчасного надання необхідної інформації або документації на вимогу Рахункової палати, а також за надання недостовірної інформації підлягають притягненню до відповідальності.

Матеріали, які надаються для аналізу, перевірки або ревізії органами виконавчої влади, Національним банком або іншою банківською установою, підприємствами, установами та організаціями, а також відомості та документи про фінансовий, майновий, податковий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до РП, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення контролю.

Всі контрольні органи, створені відповідно до законів України в системах Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, та інші державні контрольні органи, а також органи внутрівідомчого контролю та аудиту зобов'язані сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її запитами інформацію про результати перевірок та ревізій, які ними проведено.

РП в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійної діяльності державні контрольні органи та їх представників, а також має право на договірній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

РП у ході виконання ДБУ контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, у порівнянні з затвердженими показниками ДБУ, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді оперативний звіт про хід виконання ДБУ, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими Законом про ДБУ поточного року, і показниками за відповідний період або квартал попереднього року.

З метою забезпечення своєчасного надходження і обробки інформації, необхідної для складання звіту про виконання ДБУ, Рахунковою палатою за погодженням з Кабінетом Міністрів України вводиться обов'язкова фінансова звітність усіх центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій перед Рахунковою палатою.

Аналіз оперативної інформації, одержаної в порядку контролю, проводиться Рахунковою палатою, і узагальнені відомості подаються Верховній Раді України, її комітетам та Кабінету Міністрів України.

РП перевіряє фінансування затверджених Верховною Радою загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля і розглядає матеріали з цих питань на засіданнях Колегії Рахункової палати.

РП за дорученням Верховної Ради України може давати висновки і проводити експертизу проектів законодавчих актів з питань управління і розпорядження об'єктами права державної власності, якщо вони з цією метою попередньо були направлені до Рахункової палати суб'єктами права законодавчої ініціативи.

У разі виявлення порушень або невиконання встановлених законодавством України вимог щодо збереження, використання об'єктів державного майна чи несвоєчасної сплати до ДБУ коштів, отриманих від розпорядження та управління майном, що є об'єктами права державної власності, Рахункова палата має право ставити перед відповідними державними органами питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, та інформувати про це Верховну Раду.

Рахункова палата контролює законність договорів, раціональне та ефективне використання кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

РП перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних та фінансово-кредитних ресурсів, які надаються на зворотній основі, аналізує надання державних кредитів, а також виділених на безоплатній основі коштів іноземним державам і міжнародним організаціям з обов'язковим інформуванням Верховної Ради України про результати перевірки.

РП перевіряє діяльність НБУ та його установ, уповноважених банків і кредитних установ у частині обслуговування ними ДБУ.

За результатами перевірок діяльності установ банківської системи, в першу чергу НБУ, Рахункова палата подає висновки і пропозиції щодо його звітів про забезпечення стабільності грошової одиниці до Верховної Ради, а також щодо діяльності НБУ по обслуговуванню державного боргу України.

РП щорічно здійснює перевірку кошторису витрат Національного банку України і подає відповідну інформацію до Верховної Ради України.

Про результати проведених перевірок і ревізій Рахункова палата інформує Верховну Раду України, доводить до відома керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій.

Про виявлені факти порушення закону, а також заподіяння державі шкоди Рахункова палата інформує Верховну Раду, а у разі виявлення порушень закону, що тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, за рішенням Колегії РП передає відповідні матеріали до правоохоронних органів.

Посадовим особам Рахункової палати забороняється втручатися в оперативну діяльність об'єктів, що перевіряються, а також оприлюднювати свої висновки до завершення перевірок чи ревізій та оформлення їх результатів актом, який затверджується Колегією Рахункової палати. Відомості, що надаються посадовим особам Рахункової палати в ході перевірок та ревізій, не можуть бути використані з іншою метою або в іншому випадку, ніж це передбачено цим Законом.

Рахункова палата, здійснюючи свою діяльність, зобов'язана за дорученням Верховної Ради України проводити експертизу і давати висновки щодо:

рахунковий палата

- проекту ДБУ, обгрунтованості його доходної та видаткової частин щодо обсягів державного внутрішнього і зовнішнього боргу та дефіциту ДБУ, затверджених законом України;

- окремих напрямів бюджетно-фінансової, грошово-кредитної політики, а також окремих питань бюджетного процесу за прямими дорученнями Верховної Ради України;

- проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань бюджетно-фінансової та грошово-кредитної систем у разі, якщо вони направлені Верховною Радою України на експертизу у встановленому порядку і повинні бути внесені на її розгляд;

- проектів загальнодержавних цільових програм, які фінансуються з бюджетів або на які передбачено додаткове фінансування з ДБУ;

- проектів програм Кабінету Міністрів України, на фінансування яких використовуються кошти ДБУ;

- проектів міжнародних договорів України, що стосуються витрат з ДБУ та інших питань.

У разі неможливості виконання доручень, звернень та запитів Голова Рахункової палати повертає їх з обгрунтованою письмовою відповіддю, в якій з посиланням на чинне законодавство України зазначається причина невиконання доручення, звернення та запиту.

Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходів направляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затверджені Колегією Рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві.

Постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання.

Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати вона повідомляється негайно. В необхідних випадках РП може надавати консультації та роз'яснення з питань застосування норм чинного законодавства України щодо об'єктів, на яких проводився контроль.

У разі виявлення в процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також виявлення фактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобов'язана негайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів та повідомити про це ВРУ.

Відповідно до матеріалів Звіту Рахунковою палатою у 2010 році здійсне-

но 970 контрольно-аналітичних та експертних заходів (складено актів та довідок), за результатами яких підготовлено 118 звітів та висновків. Загалом перевірено 732 об'єкти. За наслідками таких заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 610 звітів, висновків, інформацій, актів та листів для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також для відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України.

Згідно зі Звітом, у ході проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень (незаконного, у тому числі нецільового), неефективного використання коштів державного бюджету та державних цільових фондів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 52 млрд.грн. (для порівняння у 2009 році - 36,2 млрд.грн.). З цієї суми незаконне використання коштів, у тому числі нецільове, становило 16,1 млрд. грн. (у 2009 році - 10,1 млрд.грн.), неефективне - 14,4 млрд.грн. (у 2009 році - 11,4 млрд.грн.), порушення адміністрування доходів - 21,4 млрд.грн. (у 2009 році - 14,7 млрд.грн.). Проте, у Звіті не міститься систематизованої інформації щодо обсягів відшкодування збитків державі внаслідок встановлених Рахунковою палатою фактів порушень.

За результатами перевірок використання бюджетних коштів на виконання 19 державних цільових програм або окремих їх напрямів Рахунковою палатою підготовлено 25 звітів (21 відсоток їх загальної кількості).

Представники Рахункової палати впродовж року взяли участь у роботі 49 засідань комітетів Верховної Ради України, у трьох комітетських слуханнях та двох "круглих столах", що були проведені у Верховній Раді України. За результатами здійснених Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів у звітному періоді комітетами ВРУ було розглянуто 43 питання.

Протягом 2010 року Рахунковою палатою направлено до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України і застосування заходів прокурорського реагування загалом 20 матеріалів. З них за рішенням Колегії Рахункової палати до Генеральної прокуратури України надіслано 10 матеріалів (за якими порушено 4 кримінальних справи, внесено 2 приписи про усунення порушень і 2 подання). Крім того, на запити Генеральної прокуратури Рахунковою палатою надіслано 10 матеріалів щодо проведених аудитів та перевірок (за якими, зокрема, порушено 4 кримінальних справи, внесено 1 подання).

Рахунковою палатою було підготовлено і розповсюджено 111 офіційних повідомлень щодо результатів здійснення нею контрольних заходів. Загалом у засобах масової інформації впродовж року було оприлюднено 13270 матеріалів, пов'язаних з діяльністю Рахункової палати або посиланням на неї.

Рахункова палата у 2010 році здійснювала міжнародне співробітництво, зокрема:

- виконувала функції зовнішнього аудитора Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);

- брала участь у заходах Міжнародних організацій вищих органів фінансового контролю ІNTOSAI та ЕUROSAI, а також у роботі Ради керівників вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД;

- продовжувала співпрацю з міжнародними організаціями та двостороннє співробітництво з ВОФК Російської Федерації, Королівства Швеція, Республіки Польща і Соціалістичної республіки В'єтнам.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (із внесеними змінами) бюджетні призначення на 2010 рік Рахунковій палаті затверджені в сумі 62291,6 тис.грн. Крім того, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 №571 "Питання використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для здійснення окремих заходів, пов'язаних із забезпеченням діяльності Рахункової палати" та від 30.07.2010 №683 "Деякі питання виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" було виділено 5000 тис.грн. та 3234,4 тис.грн. відповідно.

Загалом касові видатки Рахункової палати становили 72211,9 тис.грн. (довідково: у 2009 році касові видатки склали 67496,1 тис.грн).

Станом на 31.12.2010 р. фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 464 особи (або 85 відсотків від затвердженої штатної чисельності), з них 434 - державні службовці. У центральному апараті Рахункової палати працювало 353 особи, у 8 територіальних управліннях - 111 осіб. Порівняно з 2009 роком загальна кількість працівників зменшилася на 15 осіб, з них державних службовців - на 14 осіб.

У контексті кадрового забезпечення діяльності Рахункової палати на даний час проблемним є питання наявності майже половини (6 із 14) вакантних посад керівного складу Рахункової палати (що призначаються на посади Верховною Радою України), насамперед Голови і першого заступника Голови Рахункової палати. Крім того, 17 червня 2011 р. закінчився термін повноважень ще у двох головних контролерів Рахункової палати. Така ситуація негативно впливає на функціонування Рахункової палати як єдиного незалежного органу фінансового контролю країни, що діє від імені Верховної Ради України, і потребує врегулювання у найближчий час.

5. ВЗАЄМОДІЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ З ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

Рахункову палату не можна віднести до певної гілки державної влади. За своєю правовою структурою вона є державним органом з особливим статусом.

Законодавче поле України постійно змінюється. У цих умовах пріоритетом у роботі Рахункової палати є пошук "дірок" у системі фінансового контролю, через які "витікають" державні ресурси. Вона не тільки виявляє порушення, але й визначає причини, що сприяють їх появі, вказує шляхи усунення порушень і недопущення їх у майбутньому.

З моменту свого створення Рахунковою палатою розкрито багато порушень у використанні бюджетних коштів як на рівні центральних, так і місцевих органів влади. Особливо поширені порушення в позабюджетних фондах, таких, наприклад, як Інноваційний фонд, оскільки їх коштами особливо легко маніпулювати. У низці інших випадків справи було передано в прокуратуру, але висувалися лише поодинокі звинувачення - надто сильною є інерція і надто глибоко вкоренилась фінансова анархія та недисциплінованість.

Крім того, як свідчить міжнародний досвід ефективність роботи Вищих органів контролю державних фінансів (ВОКДФ) суттєво зростає за рахунок функціонування їх територіальних підрозділів, які здійснюють аудит державних фінансів на регіональному рівні. Невирішеність цього питання стосовно Рахункової палати значно обмежує її можливості та потенціал аудиторської діяльності в областях.

Багато висновків і пропозицій Рахункової палати було взято за основу для усунення недоліків і враховано в процесі реформування економіки, при виробленні планів виходу з фінансово - економічної кризи.

Це, зокрема, пропозиції Рахункової палати щодо удосконалення бюджетного законодавства, ефективного використання бюджетних коштів, припинення згубної практики взаємозаліків, визначення розмірів державного боргу України та організації управління ним.

За умови здійснення необхідних законодавчих змін до Конституції України та Закону України "Про Рахункову палату" колективу Рахункової палати під силу виконання нових завдань щодо здійснення аудиту як дохідної, так і видаткової частин бюджету - чим буде забезпечено право народу на контроль за прозорим, цільовим та ефективним використанням коштів платників податків.

Щодо взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою України, то слід ще раз зазначити положення статті 98 Конституції України, де передбачається, що Рахункова палата здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України. Рахункова палата у ході виконання Державного бюджету України контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків щодо обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України, у порівнянні з затвердженими показниками Державного бюджету України, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді України оперативний звіт про хід виконання Державного бюджету України, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими Законом про Державний бюджет України відповідного року, і показниками за відповідний період або квартал попереднього року.

Контроль Верховної Ради України за діяльністю Рахункової палати, а отже, і взаємодія між ними, відображено у главі V Закону України "Про Рахункову палату України". Так, у статті 32 Закону зазначається, що Верховна Рада України спрямовує діяльність Рахункової палати на основі підзвітності і підконтрольності Рахункової палати, її колегії і посадових осіб щодо дотримання ними законності при здійсненні повноважень та завдань, поставлених перед Рахунковою палатою згідно з чинним законодавством України.

Верховна Рада України заслуховує у разі необхідності інформацію Рахункової палати про проведену роботу, перевірки, ревізії та обслідування, що

нею проводяться, і дає оцінку стану її контрольної діяльності у визначених Законом сферах.

Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.

Отже, видно, що повноваження Рахункової палати носять дещо обмежений характер стосовно виконання саме функцій парламентського контролю, тому і важко говорити про ефективне реагування парламенту на звітні матеріали Рахункової палати.

Взаємодія Рахункової палати з комітетами Верховної Ради України та з народними депутатами.

Верховна Рада України періодично, але не менш як двічі на рік, доручає відповідному комітету Верховної Ради України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів та виконання доручень, які були дані протягом року Рахунковій палаті.

Комітети Верховної Ради України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та обслідувань відповідно до термінів, необхідних для виконання цих доручень і узгоджених з відповідними комітетами.

На підставі доповідей та інформацій (повідомлень) Рахункової палати комітети Верховної Ради України можуть розробляти пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, розвитку бюджетної та фінансово - кредитної системи України, а також готувати висновки з конкретних питань, що стосуються виявлених відхилень і порушень у визначених Законом сферах, які подаються на розгляд Верховної Ради України. Відповідно до статті 8 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" рекомендації комітетів підлягають обов'язковому розгляду органами державної виконавчої влади, ор -

ганами місцевого самоврядування та об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями. Про результати розгляду та вжиті заходи повинно бути повідомлено комітетам у встановлений ними строк.

Протягом останніх двох років Комітет з питань бюджету провів слухання доповідей Рахункової палати, а саме - річної доповіді про виконання Державного бюджету. Голова і заступник Голови Рахункової палати відповідно до Бюджетного кодексу зачитували доповідь. Такі слухання не є обов'язковими для квартальних доповідей.

Хоча підкомітет Комітету з питань бюджету використовує і аналізує діяльність Рахункової палати та інших контрольних органів, проте можна зазначити, що його робота у цьому напрямку не є ефективною. Насправді не усі члени Бюджетного комітету визнають існування підкомітету. Функція підкомітету полягає у підготовці документів для комітету, для розгляду та взяття до уваги комітету. Тобто, підкомітету не вистачає правового регулювання для визначення своїх повноважень.

Крім того, Бюджетний комітет уже прийняв свій власний регламент. Деякі члени комітету вважають, що цей регламент не є прозорим, і висловлюють своє бажання внести до нього поправки, щоб визначити повноваження відповідно до Бюджетного кодексу.

Таким чином, для підвищення ефективності діяльності Рахункової палати щодо її взаємодії з Верховною Радою України необхідно розв'язати цілу низку важливих питань. До них належать:

• внесення поправок до ст. 98 Конституції України, прийняття нової редакції Закону України "Про Рахункову палату", Закону України "Про державний фінансовий контроль";

• відновлення повноважень з контролю за дохідною частиною Державного бюджету України;

• створення дієздатних територіальних підрозділів, які розширять можливості проведення аудиторських заходів Рахункової палати, виконання нових завдань у зв'язку з реформуванням міжбюджетних відносин;

• зміцнити співпрацю Рахункової палати з Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України, а також забезпечити ефективне реагування цього комітету на доповіді, повідомлення Рахункової палати.

Підсумовуючи зазначене вище, бачиться очевидним наявність неабяких труднощів у галузі взаємодії постійно діючого органу контролю з Верховною Радою України на всіх рівнях. Основна проблема полягає, по - перше, у нечіткому правовому регулюванні статусу Рахункової палати як органу парламентського контролю, нечіткому визначенні як на рівні Конституції України, так і на рівні законів, сфери повноважень цього органу. Фактично відбувається так, що Рахункова палата здійснює наглядові функції, а результати цього нагляду ніяк не реалізуються, хіба що часом беруться до уваги, хоча як і в якій формі - не зрозуміло. Це, безперечно, є недоліком нашого законодавства.

Тому, необхідно вжити певних заходів з метою вдосконалення або ж змі-

ни нинішньої ситуації, аби призначення органів, що сприяють здійсненню контрольних функцій парламенту, не було лише декларативним, а передбачити реальні, ефективні механізми реалізації їх повноважень.

6. ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ В БЮДЖЕТНОМУ ПРОЦЕСІ

Контрольні повноваження Рахункової палати щодо дотримання бюджетного законодавства встановлює ст.110 Бюджетного кодексу України (БК), але на відміну від інших органів фінансового контролю норми БК не встановлюють правозастосовних функцій для цього органу, не визначають методів контролю.

Аналіз ст.ст.6 і 21 Закону України "Про Рахункову палату" дозволяє зробити висновок, що, хоча Рахункова палата і не визначається в законі як вищий орган фінансового контролю, фактично вона є таким органом. Так, відповідно до ст.ст.7 і 16 зазначеного Закону всі органи державної влади, НБУ, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності зобов'язані (при здійсненні Палатою контрольного заходу) надавати на її запит інформацію (документи, матеріали) про їх діяльність, яка стосується використання коштів ДБУ. В публікаціях відмічається, що Рахункова палата стала нині своєрідною моделлю дійового демократичного громадянського суспільства, без якого неможливе створення демократичної держави.

В повноваженнях Рахункової палати є право надавати відомості, матеріали про бюджетний процес, висновки ревізій і перевірок дотримання бюджетного законодавства, аналізу бюджетних звітів та інших матеріалів (ст.ст.22-30 Закону), і взагалі постійно інформувати ВР України та звітувати про виконану роботу.

Проте, інформація, якою володіє Рахункова палата, про стан виконання закону про ДБУ попереднього року на стадії розробки проекту наступного бюджетного закону, не визначається нормами БК України, що значно впливає на зміст закону про ДБУ або інших попередніх документів, потрібних для розробки обґрунтованого проекту бюджету.

Структура Рахункової палати побудована таким чином, що її контрольна діяльність охоплює бюджетний процес, перш за все на державному рівні. З метою підвищення ефективності використання коштів ДБУ, належного забезпечення здійснення Рахунковою палатою функцій контролю, покладених на неї Конституцією та законами України, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 15.06.2004 року утворено територіальні представництва Рахункової палати, які мають статус структурних підрозділів Рахункової палати в регіонах. Отже, на рівні місцевих бюджетів отримання інформації щодо стану бюджетного процесу повинні надавати територіальні підрозділи Рахункової палати, що є важливим для розробки обґрунтованого рішення про місцевий бюджет. Проте, правове становище регіональних підрозділів Рахункової палати Законом не визначено.

Виходячи з аналізу завдань, функцій і повноважень можна зробити висновок, що, внаслідок свого статусу Рахункова палата володіє повною інформацією щодо бюджетного процесу як на рівні держави, так і на місцевому рівні, про стан бюджетного законодавства, має відомості, матеріали щодо складання проекту закону про ДБУ і як орган, підзвітний ВР України, опосередковано контролює процес складання проекту закону про ДБУ і може надавати Комітетам ВР України, народним депутатами, Кабміну, депутатам місцевих рад всі необхідні матеріали. Отже, попередній бюджетний контроль Рахункова палата здійснює шляхом аналізу, вивчення, обстеження предметів та об'єктів бюджетного контролю, що має важливе значення для розробки змісту проекту бюджетного закону, рішення про місцевий бюджет. Для удосконалення попереднього бюджетного контролю вимагає законодавчого визначення в БК в ст.110 "Повноваження Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства" повноваження щодо участі в розробці та розгляді закону про ДБУ.

До повноважень Рахункової палати також належить право проводити експертизи проектів ДБУ, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України. Проте, це право ніяким чином не враховано в гл.7 БК "Розгляд та прийняття ДБУ". Між тим, оскільки парламентський контроль здійснюється на кожній стадії бюджетного процесу, постільки висновки експертизи проектів бюджетів, ревізій та перевірок можуть використовуватися Комітетом ВР України з питань бюджету при розгляді проекту бюджетного закону, що важливо для повної, об'єктивної оцінки стану бюджетного процесу, усунення виявлених недоліків і потребує визначення в гл.7 БК. Вважаємо доцільним на прохання органів представницької влади місцевого рівня проводити територіальними підрозділами Рахункової палати або її контролерами, або аудиторами експертизи відповідного проекту рішення про місцевий бюджет на наступний рік. Така діяльність може розглядатися не тільки як контрольна щодо обґрунтованості показників місцевих бюджетів, але й як допоміжна, наприклад, при складанні угод при розподілі міжбюджетних трансфертів. Встановлення в БК повноважень щодо експертизи проекту закону про ДБУ та рішень про місцеві бюджети важливо для остаточного прийняття обґрунтованого, реального відповідного бюджету. Отже, ці повноваження на другій стадії бюджетного процесу також треба визначити в ст.110 БК.

На стадії виконання бюджетів контрольні повноваження Рахункової палати щодо контролю надходжень і витрат ДБУ встановлюються Конституцією України (ст.98), визначаються БК України (ст.110), Законом України "Про Рахункову палату". На відміну від конституційної норми, норма ст.110 п.1 БК не визначає права контролю за надходженням коштів, а обмежується тільки встановленням права контролю за "використанням коштів ДБУ відповідно до закону про ДБУ", як і ст.2. Закону "Про Рахункову палату", відповідно до якої Рахункова палата організує здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини ДБУ, витрачанням бюджетних коштів. Отже, зміни в Конституції України вимагають відповідних змін і в інших пов'язаних з нею законах.

Зміст і методи контролю Рахункової палати на стадії виконання бюджетів ст.110 БК не регламентує, що є суттєвою прогалиною. У ст.26 БК тільки визначається право Рахункової палати на проведення аудиту фінансової і господарської діяльності бюджетної установи, але не визначається процедури, механізму здійснення. Методи контролю виконання Закону про ДБУ, які визначаються Законом (ст.22), не мають впливового, завершеного результативного змісту, який би підкреслював статус Рахункової палати. Так, згідно з нормами ст.22 Закону, Рахункова палата в ході виконання ДБУ контролює як надходження, так і витрати бюджетних коштів, проводить оцінку та порівняння показників Державного бюджету, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

Звітність, як метод контролю про хід виконання Державного бюджету, постійно здійснюється Рахунковою палатою за місяць, квартал, рік на підставі звітів, що повинні надавати Державне казначейство та органи стягнення. На стадії розгляду та затвердження звітності про виконання бюджетів до повноважень Рахункової палати належить перевірка річного звіту про виконання Закону про ДБУ протягом двох тижнів і підготовка висновків. Тоді ж територіальні відділення Рахункової палати перевіряють поточну та річну звітність про виконання місцевих бюджетів і готують висновки для представницьких органів влади.

Таким чином, аналіз завдань функцій та повноважень Рахункової палати в бюджетному процесі, що надані Законом та БК, приводить до висновку, що Рахункова палата здійснює попередній, поточний та подальший бюджетний контроль в бюджетному процесі переважно на рівні держави, що має найважливіше значення для налагодження системи бюджетного контролю, проте її потрібно поширити на місцеві бюджети та удосконалити методи контролю та впливу. Залишається не вирішеним питання статусу та взаємовідносин Рахункової палати з іншими контролюючими суб'єктами в бюджетному процесі.

Організаційно - правові засади контрольної діяльності Рахункової палати

щодо дотриманості бюджетного законодавства можна визначити на підставі ст.ст.7 і 16 закону "Про Рахункову палату". По перше, об'єктами контролю з боку Рахункової палати в бюджетному процесу є операції з бюджетними коштами, які встановлені статтями закону про ДБУ або пунктами рішень про місцевий бюджет, а предметами контролю є грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та інші документи щодо фінансово-господарської діяльності, касові операції з готівкою та цінними паперами, матеріальні цінності, їх облік, зберігання, витрачання. По-друге, до підконтрольних суб'єктів належать бюджетні установи та установи, що отримують кошти з бюджетів, отже, апарат ВР України, органи виконавчої влади, Національний банк України, Фонд державного майна України, інші підзвітні ВР України органи, а також інші центральні установи, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, розпорядники бюджетних коштів, банки, підприємства, спілки, асоціації, недержавні установи, об'єднання громадян, інші організації в тій частині, що стосується використання коштів ДБУ, тобто всі учасники бюджетного процесу. По-третє, до методів контролю Рахункової палати належать перевірки, ревізії, аудит, аналіз, оцінка, обстеження, вивчення. Згідно з п.7 ст.7 до повноважень Рахункової палати належить право проводити комплексні ревізії й тематичні перевірки за окремими розділами і статтями ДБУ, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів.

Терміни, обсяги та засоби проведення ревізій і перевірок визначаються Рахунковою палатою (ст.26 Закону). Проте, не в повноваженнях Рахункової палати самостійно застосовувати заходи правопоновлюючого та карного характеру до порушників бюджетного законодавства, що притаманне іншим контролюючим суб'єктам. Функція контролю, яка притаманна РП в бюджетному процесі, не має результативного впливового значення. У разі виявлення в процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також виявлення фактів корупції та інших зловживань, Рахункова палата самостійно не має права притягати до відповідальності, навіть призупиняти операції з бюджетними коштами. Вона зобов'язана негайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів та повідомити про це ВР України (ст.29 Закону). Процедура проведення перевірок встановлюється Стандартом РП, відповідно до якого посадові особи об'єкта перевірки зобов'язані вживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування завданої шкоди та притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні порушень. Проте заходи відповідальності за бюджетні порушення, які передбачаються БК для інших контролюючих органів, не визначені для РП.

Одним із актуальних методів економічної діяльності в процесі контролю руху бюджетних коштів визначається застосування аудиторами Рахункової палати системного підходу до організації проведення перевірок і аналізу їх результатів. У щоденній роботі фахівці Рахункової палати велику увагу приділяють аналітичній діяльності, оцінці ефективності управління об'єктами перевірки. Однак зосередження тільки на виявленні недоліків і презентації пропозицій та інформації щодо бюджетного процесу майже негативно відображається на діяльності РП, її потужності як контролюючого суб'єкта.

Таким чином, сьогодні в діяльності Рахункової Палати переважають економічні методи контролю над адміністративними. Аудит як сучасний метод контролю, що пропонується в бюджетному процесі чинними нормативними актами і визначається як головний засіб контрольної діяльності нормами міжнародного права, в повноваженнях РП в бюджетному процесі відсутньої. Внаслідок контрольних заходів щодо порушень бюджетного законодавства РП обмежується тільки обов'язком інформувати представницькі, виконавчі та правоохоронні органи, і може надавати консультації. На відміну від інших органів спеціальної компетенції та місцевих органів влади, в розпорядженні Рахункової палати відсутні фінансові санкції, адміністративні стягнення, які застосовуються до порушників бюджетного законодавства, що, на наш погляд, суттєво обмежує контрольну діяльність постійно діючого органу фінансового контролю в бюджетному процесі та його результативність.

ВИСНОВКИ

Рахункова палата займає особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчих органів влади і їм не підпорядкована. Рахункова палата здійснює не тільки контрольно-ревізійні, а й аналітичні функції з визначеного кола питань і, крім того, готує пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства.

Вона приносить велику користь суспільству, адже розкриває багото порушень і зловживань у сфері дільності державних органів.

У дільності РП існують певні проблеми, пов'язані з тим, що законодавчі акти, які регулюють діяльність РП, містять суперечливі норми, недоліки, а також з тим, що фактично РП є вищим фінансовим органом, але не визнана таким.

Можна виділити такі шляхи підвищення ефективності діяльності РП:

1. Необхідним є визначення в БК статусу Рахункової палати як органу зовнішнього контролю в частині контролю за використанням коштів ДБУ і подальшого нормативно-правового уточнення організаційно-правову статусу Рахункової палати, як державного вищого головного органу фінансового контролю, що здійснює бюджетний контроль і очолює систему зовнішніх контролюючих суб'єктів у бюджетному процесі.

2. Бюджетний Кодекс обмежує контрольні повноваження Рахункової палати тільки стадією виконання бюджету і не поширюється на рівні місцевих бюджетів, що не відповідає статусу Рахункової палати, визначеного Конституцією та Законом України "Про Рахункову палату". Вказана стаття потребує доопрацювання щодо повноважень з контролю бюджетного процесу на кожній його стадії та рівні бюджетів.

3. Згідно БК діяльність ВР України щодо контролю бюджетного процесу на кожній його стадії базується на інформації підзвітного органу - Рахункової палати, що і потрібно визначити в БК Одночасно поширити повноваження територіальних органів Рахункової палати щодо подання місячної, квартальної та річної звітності про стан виконання рішень про місцеві бюджети до відповідних представницьких органів влади.

4. Необхідно посилити значення контрольних дій в бюджетному процесі з боку Рахункової палати шляхом надання права застосування до порушників бюджетного законодавства фінансових санкцій, та адміністративних стягнень, що потребує закріплення в БК.

Зміни в законодавстві нададуть статусу Рахункової палати потрібної значимості і важливості як самостійному і незалежному органу державного фінансового контролю, яке і сприятиме реалізацій контрольних функцій в бюджетному процесі більш ефективними засобами, що і потрібно для налагодження ефективного контролю дотримання бюджетного законодавства всіма його учасниками.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про Рахункову палату" від 11 липня 1996 року, №315/96-ВР

2. Постанова Кабінету Міністрів України "Питання створення територіальних представництв Рахункової палати" від 18 листопада 2004 року № 1577

3. Гупаловська Я. Реалії функціонування та проблеми модернізації Рахункової палати України// Світ фінансів. - 2008. - №4(17). - С.139-146

4. Миколенко М.С. Шляхи вдосконалення діяльності Рахункової палати України// Управління розвитком. - 2010. - №2(78). - С.8-9

5. Ярошевич Н.Б. Проблеми вдосконалення системи зовнішнього державного фінансового контролю в Україні// Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип..20.9. - С. 145-150

6. Взаємодія Рахункової палати з Верховною Радою України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://docs.google.com/gview?

4

Показать полностью… https://vk.com/doc31653583_136904628
246 Кб, 3 декабря 2012 в 16:02 - Россия, Москва, РАХИ, 2012 г., doc
Рекомендуемые документы в приложении