Всё для Учёбы — студенческий файлообменник
1 монета
doc

Студенческий документ № 091270 из МЭГУ

Макіївський економіко -гуманітарний інститут

Кафедра "Правознавства"

Затверджую

Начальник Макіївського міського управління юстиції

Бондаренко Ольга Олександрівна

__________"___"___________2013 р.

Звіт про проходження переддипломної практики

у відділі легалізації об'єднань громадян реєстраційної служби

Макіївського міського управління юстиції

Виконала: студентка 5 курсу

групи ПР-17-А

денної форми навчання

Кабанова Вероніка

Макіївка, 2013

З 8 квітня 2013 року по 12 травня 2013 року, я проходила практику у відділі легалізації об'єднань громадян Макіївського міського управління юстиції Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Донецькій області

Відділ легалізації об'єднань громадян Макіївського міського управління юстиції Реєстраційної служби (надалі - відділ) є структурним підрозділом Головного управління юстиції у Донецькій області (надалі - управління).

Відділ у своїй роботі керується наступними нормативно правовими актами:

Законодавство України

із загальних питань легалізації (реєстрації) громадських формувань

* Конституція України

* Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"

* Закон України від 17 березня 2011 року № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади"

* Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII

* Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV

* Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI

* Указ Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади"

* Указ Президента України від 6 квітня 2011 року №401 "Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України"

* Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року № 339 "Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади"

* Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №639 "Про затвердження переліків платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством юстиції, Державною реєстраційною службою та структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби"

* Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року №633 "Деякі питання діяльності Державної реєстраційної служби"

* Наказ Міністерства юстиції України від 19 грудня 2008 року № 2226/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2008 року за № 1220/15911 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр громадських формувань"

* Наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497 "Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України"

* Наказ Міністерства юстиції України від 8 липня 2011 року № 1828/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 липня 2011 року за № 855/19593 "Про затвердження Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань"

* Наказ Міністерства юстиції України від 19 серпня 2011 року № 2009/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2011 року за № 998/19736 "Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"

* Наказ Міністерства юстиції України від 7 вересня 2011 року № 2074/5 "Про структурні підрозділи територіальних органів юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру та з питань банкрутства"

* Наказ Міністерства юстиції України від 2 лютого 2012 року № 198/5 "Про затвердження переліку реєстраційних служб територіальних органів юстиції"

* Наказ Міністерства юстиції України від 5 березня 2012 року № 368/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 березня 2012 року за № 367/20680 "Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу"

Законодавство України

з питань легалізації об'єднань громадян

* Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI "Про громадські об'єднання" (введений в дію 1 січня 2013 року)

* Закон України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"

* Закон України від 1 грудня 1998 року № 281-ХІV "Про молодіжні та дитячі громадські організації"

* Закон України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ "Про наукову і науково-технічну діяльність"

* Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів"

* Закон України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

* Наказ Міністерства юстиції України від 24 вересня 2003 року № 117/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2003 року за № 841/8162 "Про затвердження зразка свідоцтва про легалізацію профспілки, об'єднання профспілок"

Законодавство України

з питань державної реєстрації організацій роботодавців, їх об'єднань

* Закон України від 22 червня 2012 року № 5026-VI "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності"

Законодавство України

з питань реєстрації політичної партії

* Закон України від 5 квітня 2001 року № 2365-III "Про політичні партії в Україні"

* Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року № 840 "Про реалізацію статей 9, 11 Закону України "Про політичні партії в Україні"

* Наказ Міністерства юстиції України від 4 квітня 2005 року № 26/5 "Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії"

* Наказ Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2004 року № 119/5 "Про затвердження форми Списку підписів громадян України, зібраних на підтримку рішення про створення політичної партії"

* Наказ Міністерства юстиції України від 3 липня 2001 року № 556/7, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 583/5774 "Про затвердження форм реєстрів політичних партій, обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії"

Законодавство України

з питань державної реєстрації професійної творчої спілки

* Закон України від 7 жовтня 1997 року № 554/97-ВР "Про професійних творчих працівників та творчі спілки"

* Постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 року № 1017 "Питання державної реєстрації творчих спілок"

* Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 1998 року № 762 "Про затвердження Порядку надання спілці професійних творчих працівників статусу творчої спілки як суб'єкта творчої діяльності"

Даний відділ підпорядковується начальнику управління, заступнику начальника управління та начальнику відділу, який є його безпосереднім керівником, який являється заступником начальника управління

В ході проходження переддипломної практики я мала змогу детально ознайомитися з порядком легалізації об'єднань громадян. А саме:

ПОРЯДОК ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Загальні засади діяльності профспілок

Законодавство про профспілки складається з Конституції України, Законів України "Про об'єднання громадян", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Кодексу законів про працю України, Конвенції МОП про свободу асоціації та захист права на організацію N 87, та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Профспілки створюються громадянами, пов'язаними спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок. Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами.

Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки. Роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Профспілка, її організації, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням).

Легалізація профспілок на відповідність заявленому статусу

Профспілка - це особлива категорія громадської організації яка набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення) за рішенням з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки, а не з моменту легалізації, тобто вступати в цивільно-правові відносини з іншими юридичними особами профспілки мають право вже з моменту затвердження статуту.

Порядок легалізації профспілок визначений статтею 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", відповідно до якої профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.

Для легалізації профспілок, об'єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви.

До заяви додаються статут (положення), протокол з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об'єднань.

Укрдержреєстр, територіальні органи Міністерства юстиції перевіряють, чи підтверджують документи профспілок відповідність заявленому статусу. У разі, якщо статус підтверджено, Укрдержреєстр, територіальні органи Міністерства юстиції приймають рішення про легалізацію профспілки. В такий же спосіб легалізуються об'єднання професійних спілок. Підтвердження необхідне для представлення і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілки на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин. Статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки.

Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі статуту.

Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Строк легалізації

На підставі поданих профспілкою, об'єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", включає профспілку, об'єднання профспілок до реєстру об'єднань громадян і видає профспілці, об'єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.

Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об'єднання профспілок.

У разі невідповідності поданих документів профспілки, об'єднання профспілок зазначеному статусу легалізуючий орган листом пропонує профспілці, об'єднанню профспілок надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Загальні положення

Правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями визначає Закон України від 22.06.2012 № 5026-VI "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності".

Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців, їх об'єднань у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулюванні трудових, соціальних, економічних відносин, участі у соціальному діалозі.

Мета і завдання організацій роботодавців, їх об'єднань

1. Організації роботодавців, їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

Статус організацій роботодавців

1. Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (далі - республіканських).

2. Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район) і які на момент державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

3. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя і які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі, де розташовані підприємства, що належать до цієї групи (класу) виду економічної діяльності.

4. Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців, що об'єднують роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де розташовані підприємства цього виду економічної діяльності.

Статус об'єднань організацій роботодавців

1. Об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою та мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.

2. Статус місцевих мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше організації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район).

3. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі, створені за територіальною або галузевою ознакою.

4. Статус республіканських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим.

5. Статус всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців мають об'єднання, які на час державної реєстрації об'єднують обласні організації роботодавців, створені за територіальною ознакою, більшості адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України (до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь), або більшість обласних організацій роботодавців, створених за галузевою (міжгалузевою) ознакою, які об'єднують роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності.

6. Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців мають право без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово "Україна" та похідні від цього слова.

7. З метою координації роботи всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців можуть утворювати інші об'єднання і делегувати їм відповідні права і обов'язки.

Утворення організації роботодавців

1. Засновниками організації роботодавців є роботодавці.

2. Рішення про утворення організації роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з'їзду (конференції), який підписують головуючий та секретар установчого з'їзду (конференції).

3. Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з'їзді (конференції).

4. У реєстрі зазначаються дані щодо роботодавців:

1) фізичних осіб: прізвище, ім'я та по батькові особи, дані її паспорта, податковий номер платника податку (а для іноземців, осіб без громадянства та осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, - дані національного паспорта або документа, що його замінює, в якому зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, серія та номер документа), адреса та відомості про кількість найманих працівників. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) юридичних осіб: повне найменування, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства - дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції).

5. Установчий з'їзд (конференція) затверджує статут організації роботодавців, обирає її керівні органи, вирішує інші питання, пов'язані зі створенням організації роботодавців.

Утворення об'єднання організацій роботодавців

1. Засновниками об'єднання організацій роботодавців є організації роботодавців.

2. Рішення про створення об'єднання організацій роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) уповноважених представників організацій роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з'їзду (конференцією), який підписують головуючий та секретар установчого з'їзду (конференції).

3. Невід'ємною частиною протоколу є реєстр організацій роботодавців, які брали участь в установчому з'їзді (конференції).

4. У реєстрі зазначаються дані щодо організації роботодавців: повне найменування, місцезнаходження керівних органів, дата та номер документа про державну реєстрацію організацій роботодавців, рішення керівних органів організацій роботодавців щодо створення об'єднання організацій роботодавців, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства - дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції).

5. Установчий з'їзд (конференція) затверджує статут об'єднання організацій роботодавців, обирає його керівні органи, вирішує інші питання, пов'язані зі створенням об'єднання.

Установчі документи організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання діють на підставі статутів, які затверджуються установчим з'їздом (конференцією).

2. Статут організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повинен містити:

1) повне найменування організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, відмінне від існуючих, заявлений статус організації, об'єднання та місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу;

2) мету створення, завдання організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;

3) умови членства, порядок прийому в члени організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців та виходу з організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;

4) права і обов'язки членів організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;

5) положення про обов'язок виконання зобов'язань членами організацій роботодавців, їх об'єднань у сфері соціально-трудових відносин;

6) порядок утворення, повноваження керівних органів організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців та порядок прийняття ними рішень;

7) джерела формування і порядок використання коштів та майна організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, порядок здійснення господарської та іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

8) порядок сплати вступних, членських та цільових внесків;

9) порядок внесення змін до статуту організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців;

10) порядок припинення організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців і вирішення майнових питань.

3. У статуті можуть бути передбачені й інші положення щодо особливостей створення і діяльності організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців.

4. Статут організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не повинен суперечити законодавству України.

Членство в організаціях роботодавців, їх об'єднаннях

1. Членство в організаціях роботодавців, їх об'єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців.

Особливості державної реєстрації організацій роботодавців, їх об'єднань

1. Державна реєстрація всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців здійснюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань,інших організацій роботодавців, їх об'єднань - відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції.

2. Організація роботодавців подає за місцем державної реєстрації відповідному органу такі документи:

1) реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої законодавством;

2) статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 13 цього Закону;

3) протокол установчого з'їзду (конференції) організації роботодавців, в якому зазначається інформація про створення організації роботодавців, затвердження статуту, обрання керівних органів;

4) реєстр осіб, які взяли участь в установчому з'їзді (конференції) організації роботодавців;

5) документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію організації роботодавцівя. Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Об'єднання організацій роботодавців подає за місцем державної реєстрації відповідному органу такі документи:

1) реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої законодавством;

2) рішення виборних органів організацій роботодавців щодо створення відповідного об'єднання;

3) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, засвідчену підписом уповноваженої особи організації роботодавців;

4) статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 13 Закону України "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності";

5) протокол установчого з'їзду (конференції) об'єднання організацій роботодавців, в якому зазначається інформація про створення об'єднання організацій роботодавців, затвердження статуту, обрання керівних органів;

6) реєстр осіб, які взяли участь в установчому з'їзді (конференції) об'єднання організацій роботодавців;

7) документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію об'єднання організацій роботодавців. Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

4. За наявності у статуті організації роботодавців, їх об'єднань положень, що не відповідають законодавству, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи протягом семи робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію надають організації роботодавців, їх об'єднанню вичерпний перелік зауважень з пропозицією внести відповідні зміни. У цьому випадку строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків. У разі неусунення зауважень протягом десяти робочих днів подані документи залишаються без розгляду.

5. Зміни до статутних документів організації роботодавців, їх об'єднань, внесені в установленому порядку статутними органами організації роботодавців, їх об'єднаннями, підлягають реєстрації головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції протягом п'яти робочих днів з моменту їх вчинення.

6. Строк проведення державної реєстрації не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію, крім випадку, коли, за наявності у статуті організації роботодавців, їх об'єднань положень, що не відповідають законодавству, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи надають зауваження з пропозицією внести відповідні зміни, строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків організаціями роботодавців, їх об'єднанням (передбаченого частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності").

7. Організації роботодавців, їх об'єднанню може бути відмовлено в державній реєстрації, якщо їх найменування, статут або інші документи, подані для реєстрації, суперечать вимогам законодавства України.

8. Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови.

9. Організації роботодавців, їх об'єднання набувають статусу юридичної особи з моменту внесення даних про організацію роботодавців, їх об'єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

10. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань,структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного підпорядкування), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції видають організації роботодавців, їх об'єднанню у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

11. За подання на державну реєстрацію недостовірних відомостей особи, які підписали документи, несуть відповідальність згідно із законом.

12. Інформація про державну реєстрацію підлягає оприлюдненню спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідними територіальними підрозділами.

Символіка організацій роботодавців, їх об'єднань

1. Організації роботодавців, їх об'єднання можуть використовувати свою символіку, яка затверджується відповідно до їх статуту.

2. Символіка організацій роботодавців, їх об'єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні символи або символіку інших юридичних осіб.

3. Символіка організацій роботодавців, їх об'єднань підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Припинення організацій роботодавців, їх об'єднань

1. Організації роботодавців, їх об'єднання можуть бути припинені шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації на підставі відповідного рішення з'їзду (конференції) організації, об'єднання або у примусовому порядку за рішенням суду. Із організації роботодавців, їх об'єднання може бути виділена інша (інші) відповідні організації, їх об'єднання.

2. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзду (конференції) організації, об'єднання приймають рішення про використання майна та коштів організації роботодавців, їх об'єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків з кредиторами.

3. Організації роботодавців, їх об'єднання, які порушують норми Конституції України та законодавства України, можуть бути примусово розпущені лише за рішенням суду.

4. Не допускається припинення організацій роботодавців, їх об'єднань за рішенням будь-яких інших органів.

5. Рішення про примусовий розпуск об'єднань організацій роботодавців не тягне за собою розпуску організацій роботодавців, їх об'єднань, які входять до цього об'єднання.

6. Припинення організації роботодавців чи їх об'єднання тягне за собою виключення їх з переліку організацій роботодавців, їх об'єднань, зареєстрованих головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань державної реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, інших організацій роботодавців, їх об'єднань, -відповідними структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції відповідно до закону, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з повідомленням про це в засобах масової інформації".

ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ТВОРЧОЇ СПІЛКИ

Загальні засади діяльності творчої спілки

Законодавство про творчі спілки складається з Конституції України, Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва (всеукраїнська - у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) - не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації.

Членами творчої спілки можуть бути професійні творчі працівники -громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 18 років.

Рішення про утворення творчої спілки приймається загальними зборами (з'їздом,конференцією).

Державна реєстрація творчої спілки

Творча спілка - добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Порядок реєстрації творчої спілки визначений статтею 10 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки".

За реєстрацію творчої спілки справляється реєстраційний збір.

Всеукраїнської творчої спілки - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для реєстрації творчої спілки їх засновники подають заяву.

До якої додаються документ про сплату реєстраційного збору та установчі документи - статут творчої спілки і протокол загальних зборів (з'їзду, конференції) про утворення творчої спілки, в якому мають міститися такі відомості:

* назва організації та мета її утворення;

* дата утворення;

* склад засновників та керівних органів;

* місцезнаходження керівних органів творчої спілки, номер контактного телефону;

* дані про територіальні осередки.

Орган реєстрації

Державна реєстрація всеукраїнських творчих спілок здійснює Державна реєстраційна служба України.

Строк реєстрації

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, у місячний строк видає засновникам свідоцтво про її державну реєстрацію як творчої спілки за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України. У необхідних випадках орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах.

З моменту реєстрації творча спілка набувають статусу юридичної особи.

Відмова в державній реєстрації творчої спілки та порядок її оскарження

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, відмовляє у державній реєстрації творчої спілки у разі, якщо:

* статут або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать законодавству України;

* з такою ж назвою зареєстровано іншу творчу спілку.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, направляє письмове повідомлення про відмову в державній реєстрації, в якому зазначаються підстави відмови, передбачені цим Законом.

Відмова в державній реєстрації творчої спілки може бути оскаржена в судовому порядку.

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Повноваження Державної реєстраційної служби України щодо реєстрації та контролю за діяльністю політичних партій

Державна реєстраційна служба України згідно з Законом України "Про політичні партії в Україні", а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України" здійснює:

* реєстрацію політичних партій;

* контролює додержання політичними партіями вимог Конституції та законів України, їх статутів;

Законодавчі акти, що регулюють порядок створення, реєстрації та контролю за діяльністю політичних партій

* Закон України від 5 квітня 2001 року N 2365-III "Про політичні партії в Україні"

* Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року N 840 "Про реалізацію статей 9, 11 Закону України "Про політичні партії в Україні".

* Наказ Міністерства юстиції України від 03 липня 2001 року № 556/7 "Про затвердження форм реєстрів політичних партій, обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії".

* Наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2004 року №119/5 "Про затвердження форми Списку підписів громадян України, зібраних на підтримку рішення про створення політичної партії".

* Наказ Міністерства юстиції України від 04.04.2005 р. № 26/5 "Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії".

* Наказ Міністерства юстиції України від 02.08.2005 року № 82/5 "Про затвердження форм книги обліку первинних осередків політичних партій легалізованих шляхом письмового повідомлення про утворення, та заяви про легалізацію первинного осередку політичної партії шляхом письмового повідомлення про утворення".

Документи, що подаються до Державної реєстраційної служби України разом із заявою для реєстрації політичної партії

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про політичні партії в Україні" подаються:

* статут і програма політичної партії;

* протокол установчого з'їзду (конференції, зборів) політичної партії із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;

* підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи;

* відомості про склад керівних органів політичної партії;

* платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;

* назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки.

Термін розгляду заяви щодо реєстрації політичної партії

Заява про реєстрацію політичної партії за наявності всіх необхідних документів розглядається 30 днів з моменту надходження документів.

Цей строк може бути продовжений Державною реєстраційною службою України у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів.

Державна реєстраційна служба України після реєстрації видають політичній партії реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Реєстраційний збір за реєстрацію політичної партії

За реєстрацію політичної партії стягується реєстраційний збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України і який зараховується до державного бюджету.

Розмір реєстраційного збору за реєстрацію політичної партії визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року № 840 і становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Показать полностью… https://vk.com/doc8035069_179921820
206 Кб, 7 мая 2013 в 17:56 - Россия, Москва, МЭГУ, 2013 г., doc
Рекомендуемые документы в приложении