Всё для Учёбы — студенческий файлообменник
1 монета
doc

Студенческий документ № 091274 из МЭГУ

РІВНЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ВИКЛАДАЧІВ ПІДГОТОВКИ

"ІНФОРМАТИКА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА"

Пояснювальна записка

До дипломної роботи

На здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший Спеціаліст"

на тему

"Розробка Бази Данних комп'ютерного магазину середовищами візуального ооп Delphi"

Виконав: студент 4 курсу, групи 45-КН спеціальності 6.050103 "Програмна інженерія" спеціальності 5.05010301 "Розробка програмного забезпечення"

Філімонов Андрій Олександрович

(прізвище та ініціали)

Керівник

______ викл. Шевченко Ірина Мавіївна

(прізвище та ініціали)

Рецензент ____________ к.т.н. Круліковський Б.Б

(прізвище та ініціали)

Рівне - 2014

РІВНЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ВИКЛАДАЧІВ ПІДГОТОВКИ

"ІНФОРМАТИКА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА"

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст

Напрям підготовки 6.050103 "Програмна інженерія"

Спеціальності 5.05010301 "Розробка програмного забезпечення"

"Затверджую"

Голова Циклової комісії викладачів

Напряму підготовки інформатика та

ОТ

_________________ Шевченко І.М.

"__" ___________________ 2014 р.

ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Філімонов Андрій Олександрович

1. Тема дипломної роботи Створення бази данних комп'ютерного магазину засобами візуального ООП Delphi 7

2. Термін здачі студентом закінченої роботи 22 червня 2014

3. Вихідні данні для роботи Операційна система Windows 8.1, середовище програмування Borland Delphi 7, глобальна мережа інтернет, книги по програмуванню на Delphi. Методичні рекомендації для написання дипломних та курсових робіт "Розробка програмного забезпечення"

4. Зміст дипломної роботи Робота складається з анотацій, вступу,проектного та технічного розділу. Проектний розділ присвячений базам данних, sql, my sql

Технологічний розділ включає опис роботи з програмою,інструкцію. Ро

5. Дата видачі завдання

№ Найменування етапів дипломної роботи Термін виконання Примітки 1 2 3 4 5 6 7

Студент_____________ Філімонов Андрій Олександрович

(підпис) (прізвище, ім'я, по батькові)

Керівник_____________ Шевченко І.М

(підпис) (прізвище, ім'я, по батькові)

Зміст

Анотація 4

Вступ 5 1.Проектний розділ. 6

1.1 Бази Данних 7

1.2 Огляд існуючого ПЗ 13

1.3 Візуальне середовище Delphi 15

2. Постановка задачі. 25

2.1 Інформаційна, математична суть проблеми 26

2.3 Загально системні вимоги до продукту, що розробляється (технічне завдання) 26

3. Опис процесу проектування програми (продукту системи) 26

4. Опис структури програми. Специфікацій функції (функціональна структура програми) 26

Висновок (по розділу) 31

5. Техологічний розділ

5.1 Робота з програмним продуктом

5.2 Інструкція

5.3 Вимоги до апаратних ресурсів

Охорона Праці

Економічні обґрунтування проекту

Висновок (по розділу)

Заключення

Список використаної літератури

Додатки

Анотація

Дипломна робота на тему "Розробка Бази Данних комп'ютерного магазину середовищами візуального ооп Delphi"

Філімонов А.О - Рівне; РЕГІК 2014р.

У дипломній роботі було створено базу данних з розширеними можливостями.

В цій роботі були сформульовані вимоги до програмного продукту, що розробляється, були підібрані необхідні технічні засоби, було проведено алгоритмізацію програмного продукту завдяки якій він буде функціонувати.

Було проведено економічне обґрунтування користі розробки та розрахунки економічних капіталовкладень в даний програмний продукт.

Розглянуто питання охорони праці, умови для праці програміста в приміщенні, були розгляне ні такі параметри: пожежна безпека, освітлення, інструктаж з техніки безпеки, надавання першої медичної допомоги.

Вступ

Обчи?слювальна те?хніка - найважливіший компонент процесу обчислень і обробки даних. Першими пристосуваннями для обчислень були, ймовірно, лічильні палички, які й сьогодні використовуються в початкових класах багатьох шкіл для навчання лічбі. Розвиваючись, ці пристосування ставали складнішими, наприклад, такими як фінікійські глиняні фігурки, також призначені для наочного подання кількості, однак для зручності поміщались при цьому у спеціальні контейнери. Такими пристосуваннями, схоже, користувались торговці і рахівники того часу.

Поступово з найпростіших пристосувань для рахунку народжувались складніші пристрої: абак (рахівниця), логарифмічна лінійка, механічний арифмометр, електронний комп'ютер. Незважаючи на простоту ранніх обчислювальних пристроїв, досвідчений рахівник може отримати результат за допомогою простих засобів навіть швидше, ніж деякі власники сучасних калькуляторів. Природно, сама по собі, продуктивність і швидкість рахунку сучасних обчислювальних пристроїв давно вже перевершують можливості найвидатнішої людини-рахівника.

Темою дипломної роботи є "Створення бази данних комп'ютерного магазину"

Основною метою роботи є створення програмного продукту, який призначений для обліку, реалізації товарів у комп'ютерного магазині. Програмний продукт дозволяє скоротити час і автоматизувати облік товарів.

Створення даної роботи виконувалось на мові програмування Delphi. Вона є досить зручною.

Delphi - об'єктно-орієнтована мова програмування, діалект Object Pascal. Починаючи з середи розробки Delphi 7.0, в офіційних документах Borland стала використовувати назву Delphi для позначення мови Object Pascal.

1.Проектний розділ

1.1 Бази Данних

Сучасне життя немислима без ефективного управління. Важливою категорією є системи обробки інформації, від яких багато в чому залежить ефективність роботи будь-якого підприємства чи установи. Така система повинна:

забезпечувати отримання загальних або деталізованих звітів за підсумками роботи;

дозволяти легко визначати тенденції зміни найважливіших показників;

забезпечувати отримання інформації, критичної за часом, без істотних затримок;

виконувати точний і повний аналіз даних.

База даних (скорочено - БД) - впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовуються спільно та призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.

Історія розвитку

1960-ті рр. розроблення перших БД. CODASYL - мережева модель даних та одночасно незалежне розроблення ієрархічної БД фірмою North American Rockwell, яка пізніше взята за основу IMS - власної розробки IBM.

1970-ті рр. наукове обґрунтування Едгаром Ф. Коддом основ реляційної моделі, котра на початку зацікавила лише наукові кола. Уперше цю модель було використано у БД Ingres (Берклі) та System R (IBM), що були лише дослідними прототипами, анонсованими протягом 1976 року.

1980-ті рр. поява перших комерційних версій реляційних БД Oracle та DB2. Реляційні БД починають успішно витісняти мережеві та ієрархічні. Дослідження децентралізованих (розподілених) систем БД, проте вони не відіграють особливої ролі на ринку БД.

1990-ті рр. увага науковців спрямовується на об'єктно-орієнтовані БД, які знайшли застосування в першу чергу в тих галузях, де використовуються комплексні дані: інженерні, мультимедійні БД.

2000-ні рр. головним нововведенням є підтримка та застосування XML у БД. Розробники комерційних БД, які панували на ринку у 1990-их рр., отримують все більшу конкуренцію з боку руху відкритого програмного забезпечення. Реакцією на це стає поява безкоштовних версій комерційних БД.

Характеристика БД

Часто зустрічається характеристика БД на основі певних параметрів або необхідних вимог, наприклад:

значна кількість даних;

незалежність даних;

відкритий доступ до даних;

підтримка транзакцій з гарантією відповідних властивостей;

гарантована відсутність збоїв;

одночасна робота з багатьма користувачами.

З подальшим розвитком БД змінюються й ці вимоги та додаються нові, тому одностайності щодо повноти цієї характеристики немає.

SQL SQL (англ. Structured query language - мова структурованих запитів) - це діалогова мова програмування для здійснення запиту і внесення змін до бази даних, а також управління базами даних. Багато баз даних підтримує SQL з розширеннями до стандартної мови. Ядро SQL формує командна мова, яка дозволяє здійснювати пошук, вставку, обновлення, і вилучення даних, використовуючи систему управління і адміністративні функції. SQL також включає CLI (Call Level Interface) для доступу і управління базами даних дистанційно.

Перша версія SQL була розроблена на початку 1970-х років у IBM. Ця версія мала назву SEQUEL і була призначена для обробки й пошуку даних, що містилися в реляційній базі даних IBM, System R . Мова SQL пізніше була стандартизована Американськими Держстандартами (ANSI) в 1986. Спочатку SQL розроблялась як мова запитів і управління даними, пізніші модифікації SQL створено продавцями системи управління базами даних, які додали процедурні конструкції, control-of-flow команд і розширення мов. З випуском стандарту SQL:1999 такі розширення були формально запозичені як частина мови SQL через Persistent Stored Modules (SQL/PSM).

Систе?ма керування ба?зами да?них (СКБД) - комп'ютерна програма чи комплекс програм, що забезпечує користувачам можливість створення, збереження, оновлення, пошук інформації та контролю доступу в базах даних.

Основні характеристики СУБД

Контроль за надлишковістю даних

Несуперечливість даних

Підтримка цілісності бази даних (коректність та несуперечливість)

Цілісність описується за допомогою обмежень

Незалежність прикладних програм від даних

Спільне використання даних

Підвищений рівень безпеки

MySQL

MySQL - вільна система керування реляційними базами даних.

MySQL був розроблений компанією "ТсХ" для підвищення швидкодії обробки великих баз даних. Ця система керування базами даних (СКБД) з відкритим кодом була створена як альтернатива комерційним системам. MySQL з самого початку була дуже схожою на mSQL, проте з часом вона все розширювалася і зараз MySQL - одна з найпоширеніших систем керування базами даних. Вона використовується, в першу чергу, для створення динамічних веб-сторінок, оскільки має чудову підтримку з боку різноманітних мов програмування.

Реляційна модель даних

Реляційна модель даних - логічна модель даних. Вперше була запропонована британським ученим співробітником компанії IBM Едгаром Франком Коддом (E. F. Codd) в 1970 році в статті "A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks". В даний час ця модель є фактичним стандартом, на який орієнтуються практично всі сучасні комерційні системи керування базами даних (СКБД).

У реляційній моделі досягається більш високий рівень абстракції даних, ніж в ієрархічній або мережевій. У згаданій статті Е. Ф. Кодда стверджується, що "реляційна модель надає засоби опису даних на основі тільки їх природної структури, тобто без потреби введення якоїсь додаткової структури для цілей машинного представлення". Іншими словами, подання даних не залежить від способу їх фізичної організації. Це забезпечується за рахунок використання математичного поняття відношення (сама назва "реляційна" походить від англійського relation - "відношення").

До складу реляційної моделі даних зазвичай включають теорію нормалізації. Крістофер Дейт визначив три складові частини реляційної моделі даних:

структурна

маніпуляційна

цілісна Структурна частина моделі визначає, що єдиною структурою даних є нормалізоване n-арне відношення. Відношення зручно представляти у формі таблиць, де кожен рядок є кортеж, а кожен стовпець - атрибут, визначений на деякому домені. Даний неформальний підхід до поняття відношення дає більш звичну для розробників і користувачів форму представлення, де реляційна база даних являє собою кінцевий набір таблиць.

Маніпуляційна частина моделі визначає два фундаментальних механізми маніпулювання даними - реляційну алгебра і реляційне числення. Основною функцією маніпуляційної частини реляційної моделі є забезпечення заходів реляційності будь-якої конкретної мови реляційних БД: мова називається реляційною, якщо вона має не меншу виразність і потужність, ніж реляційна алгебра або реляційне числення.

Цілісна частина моделі визначає вимоги цілісності сутностей і цілісності посилань. Перша вимога полягає в тому, що будь-який кортеж будь-якого відношення відмінний від будь-якого іншого кортежу цього відношення, тобто іншими словами, будь-яке відношення має володіти первинним ключем. Вимога цілісності щодо посилань, або вимога зовнішнього ключа полягає в тому, що для кожного значення зовнішнього ключа, що з'являється у відношенні, на яке веде посилання, повинен знайтися кортеж з таким же значенням первинного ключа, або значення зовнішнього ключа повинно бути невизначеним (тобто ні на що не вказувати).

Можна провести аналогію між елементами реляційної моделі даних і елементами моделі "сутність-зв'язок". Реляційні відносини відповідають наборам сутностей, а кортежі - сутностям. Тому, як і в моделі "сутність-зв'язок", стовпці в таблиці, що представляє реляційне відношення, називають атрибутами.

Кожен атрибут визначений на домені, тому домен можна розглядати як множина допустимих значень даного атрибуту. Кілька атрибутів одних відношень і навіть атрибути різних відношень можуть бути визначені на одному і тому ж домені.

Іменована множина пар "ім'я атрибута - ім'я домену" називається схемою відношення. Потужність цієї множини - називають ступенем чи "арністю" відносини. Набір іменованих схем відносин являє собою схему бази даних.

Атрибут, значення якого однозначно ідентифікує кортежі, називається ключовим (або просто ключем). Якщо кортежі ідентифікуються тільки зчепленням значень декількох атрибутів, то говорять, що відношення має складовий ключ. Ставлення може містити кілька ключів. Завжди один із ключів оголошується первинним, його значення не можуть оновлюватися. Всі інші ключі відносини називаються можливими ключами.

На відміну від ієрархічної і мережної моделей даних в реляційної відсутнє поняття групових відношень. Для відображення асоціацій між кортежами різних відносин використовується дублювання їх ключів.

1.2 Огляд існуючого ПЗ

Облік комп'ютерів - програма, призначена для обліку та каталогізації комп'ютерів, оргтехніки, обладнання та інших об'єктів в організації.

Всі об'єкти обліку можна закріплювати за співробітниками з розбиттям на відділи та філії.

Програма дозволяє фіксувати вироблені ремонти, заміни витратних матеріалів та деталей, профілактичні роботи, встановлене програмне забезпечення.

Облік клієнтів

Програма ведення бази даних та обліку клієнтів ( організацій і осіб) , виставлених ним рахунків , укладених договорів , інших документів , продуктів (товарів і послуг) , співробітників. Програма призначена для автоматизації діяльності відділу продажів , фінансового відділу та інших завдань , які можна гнучко налаштувати. Є різні варіанти контролю оплати рахунків . Зручне сортування і фільтрація по будь-якому полю , експорт безпосередньо в Excel , генерація документів Word на основі шаблонів (договорів , рахунків) , мережевий і багатокористувацький режими , ведення історії змін . Ви можете створювати нові таблиці в базі даних , додавати нові поля до них ( як збережені , так і обчислювані , в тому числі за формулами типу SELECT ...), зберігати в базі даних картинки , визначати спадаючі списки і значення в них , прив'язувати підлеглі таблиці , вважати підсумки за формулами , будувати дерево по заданих полях і багато інших зручностей.

1.3 Візуальне середовище Delphi

Типи данних

За допомогою типів даних програміст вказує компілятору, як зберігати інформацію в програмі. При оголошенні змінної необхідно вказати її тип. Одні типи вже визначені в мові, інші програмісту доводиться задавати самому.

Порядкові типи

У цих типах інформація представляється у вигляді окремих елементів. Зв'язок між окремими елементами і їх поданням до пам'яті визначає природні відносини порядку між цими елементами. Звідси і назва порядкові.

Таблиця. Операції над порядковими типами

Операція Опис Low (T) Мінімальне значення порядкового типу Т High (T) Максимальне значення порядкового типу Т

Ord (X) Порядковий номер значення виразу порядкового типу. Для цілого вираження - просто його значення . Для інших порядкових типів Ord повертає фізичне уявлення результату вирази , трактуються як ціле число. Значення, що повертається завжди належить одному з цілих типів Pred (X) Попереднє по порядку значення . Для цілих виразів еквівалентно Х- 1 Succ (X) Наступне по порядку значення . Для цілих виразів еквівалентно Х +1 Dec (V) Зменшує значення змінної на 1 . Еквівалентно V : = Pred (V) Inc ( V) Збільшує значення змінної на 1 . Еквівалентно V : = Succ (V)

Піддіапазонами типи

Змінні піддіапазонами типу містять інформацію, відповідну деякого pадать діапазону значень вихідного типу, що представляє будь порядковий тип, крім піддіапазонами. Синтаксис визначення піддіапазонами типу має наступний вигляд:

Type subrange type = low value ... high value;

Логічний тип- тип даних , що може приймати два можливих значення, що іноді називаються істиною і хибою.

Перелічуваний тип даних - тип даних, що описується шляхом перелічення всіх можливих значень (кожне з яких позначається власним ідентифікатором), які можуть приймати об'єкти даного типу.

type Cardsuit = (clubs, diamonds, hearts, spades);

Числові типи даних

Цілі числа

Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (-) перед значенням (числом). Неможна використовувати кому у введені такого числа, бо інакше буде викликана синтаксична помилка. Приклади цілих чисел:

* 42

* 10000 * ?233000

* ?100 Дійсні числа

Дійсні числа можуть містити у собі як цілі, так і дробові значення з точкою відокремлення від цілої частини. Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (-) перед значенням (числом). Приклади дійсних чисел:

* 20.0005

* 99.9 * ?5000.12

* ?9999.9991 Дійсні типи

У змінних дійсних типів містяться числа, які з цілої і дробової частин. У Object Pascal визначено шість дійсних типів. Всі типи можуть представляти число 0, однак вони різняться пороговим (мінімальним позитивним) і максимальним значеннями, які можуть представляти, а також точністю (кількістю значущих цифр) і обсягом.

Символьні типи

Сенс символьних даних очевидний, коли вони виводяться на екран або принтер. Проте, визначення символьного типу може залежати від того, що розуміти під словом символ.

AnsiChar - однобайтові символи, впорядковані відповідно з розширеним набором символів ANSI.

WideChar- Символи об'ємом в слово, впорядковані відповідно до міжнародного набором символів UNICODE. Перші 256 символів збігаються з символами ANSI.

Змінні

Змі?нна (variable) - об'єкт програми, що має ім'я та значення.

В більшості мов програмування змінна характеризується певним типом, що дозволяє конкретизувати поведінку програми з такою змінною. Зокрема у мовах програмування з жорстким контролем типів можна визначати однойменні процедури та функції для різних аргументів різних типів.

Інтерфейс програмного середовища

Вікно середовища Delphi

Після завантаження програми перед нам відкривається 5 основних вікон:

1. головне вікно (Delphi 7 - Project 1);

2. вікно редактора властивостей об'єктів (Object Inspector);

3. вікно форми (Form 1);

4. вікно редактора коду (Unit1.pas);

5. вікно дерева об'єктів (Object TreeView).

Головне вікно знаходиться у верхній частині екрана. У ньому розташовані:

- Рядок заголовка;

- Рядок меню;

- Панель інструментів;

- Панель палітри компонентів.

Внизу Палітри знаходиться набір закладок - Standard, Additional, Dialogs і т.д. Якщо Ви клацнете мишею на одну із закладок, то Ви можете перейти на наступну сторінку Палітри Компонентів.

Палітра Компонент - це місце, де ви вибираєте об'єкти, які будуть розміщені на вашу форму.

Створення проекту розпочинається з форми

Форма - те місце, де створюється візуальний інтерфейс програми.

Інспектор об'єктів - Інспектор Об'єктів являє собою вікно, розташоване зазвичай зліва від вікна редактора і використовується для установки властивостей різних об'єктів.

Властивості в Object Inspector представлені у вигляді таблиці : у лівій колонці - ім'я властивості , в правій - значення .

Імена властивостей в Object Inspector можуть розташовуватися по різному: відсортованими по імені (як звичайно , за замовчуванням) і відсортованими за категоріями . . Так , деякі властивості можуть потрапляти в різні категорії , але , тим не менш , таке подання є дуже зручним , особливо при остаточному доопрацюванні інтерфейсу або при роботі тільки з окремими категоріями властивостей.

Object TreeView - вікно дерева об'єктів призначене для наочного відображення зв'язків між окремими компонентами, розміщеними на активній формі або в активному модулі даних. Клацання по будь-якого компонента в цьому вікні активізує відповідний компонент у вікні форми і відображає властивості цього компонента у вікні Інспектора об'єктів.

Вікно коду програми - можна побачити, відсунувши убік вікно форми або, як вже говорилося вище, натиснути клавішу F12. У нього слід набирати текст програми. На початку роботи над новим проектом це вікно редактора коду містить сформований Delphi шаблон програми.

Вікно форми являє собою проект Windows-вікна майбутньої програми. Спочатку це вікно містить стандартні для Windows інтерфейсні елементи - кнопки виклику системного меню, максимізації, мінімізації та закриття вікна, рядок заголовка та окреслює рамку. Вся робоча область вікна заповнена точками координатної сітки, що служить для впорядкування розміщуються на формі компонентів.

Властивості форми визначають її зовнішній вигляд: розмір, положення на екрані, текст заголовка, вид рамки.

Компоненти і палітра компонентів

Палітра компонентів - це каталог , що складається з візуальних і невізуальних компонентів. Компонент - це структурна одиниця Delphi . Основу ООП в Delphi становить набір компонентів , який дозволяє Delphi за допомогою компонентів використовувати безліч можливостей , властивих Windows.

Вікно форми - це вікно Windows. Всі робочий простір вікна - це робоча область , розмічена сіткою для зручності розташування на ній компонентів з Палітри компонентів. Сама форма також є компонентом. Нова форма , яка створюється при завантаженні Delphi або при створенні нового проекту , є головною формою додатка .

Палітра компонентів розташована в правій частині головного вікна і має вигляд багатосторінкового блокнота , де на кожній сторінці розміщений набір піктограм її компонентів. Активізувати групу компонентів необхідної сторінки потрібно клацанням миші на її закладці .

Для додавання будь-якого компонента в Вікно форми треба вибрати його піктограму на панелі компонентів , клацнути на ньому лівою кнопкою миші , а потім можливі два варіанти дій:

- Якщо треба точно позиціонувати компонент , треба підвести курсор миші в потрібне місце Вікна форми і клацнути лівою кнопкою миші один раз ; лівий верхній кут компонента співпаде при цьому з положенням кінця стрілки курсору миші;

- Якщо треба помістити компонент в центр Вікна форми , використовується подвійне клацання на піктограмі .

Модуль складається з послідовності розділів. Кожен розділ починається ключовим словом і триває до початку наступного розділу.

Модуль починається з ключового слова unit , після якого пишеться ім'я модуля. Воно збігається з ім'ям файлу , в яких ви зберегли свій модуль . За замовчуванням для першого модуля ім'я одно Unit1 , для другого Unit2 - і т.д.

Текст модуля складається з двох основних розділів: interface - відкритий інтерфейс модуля , і implementation - реалізація модуля. Все, що поміщається безпосередньо в розділ interface (типи , змінні , константи , функції , процедури) , може бути використане іншими модулями програми . Все, що міститься у розділ implementation - внутрішня справа модуля. Зовнішні модулі не можуть бачити типи, змінні , константи , функції та процедури , розміщені в розділі реалізації .

У розділі interface після пропозиції uses , що містить список підключаються бібліотечних модулів , ви можете бачити оголошення класу вашої форми , підготовлене Delphi . Ім'я класу вашої форми - TForm1 . В клас включені ті об'єкти які розміщені на формі.

Проект Delphi складається з форм , модулів , установок параметрів проекту , його ресурсів ( бітові файли , піктограми) і т.д. На етапі проектування Delphi створює сукупність файлів , з яких складається додаток . Результатом проектування програми , розробленого в Delphi , є EXE - файл для виконання в середовищі Windows. Він формується на базі проекту програми. Один проект відповідає одному з додатком.

Проект повинен мати певну структуру каталогів для зберігання файлів проекту . Імена файлів , форм , компонентів і змінних повинні відображати їх зміст. Проект - це набір взаємопов'язаних форм і модулів , що утворюють додаток . Модулі проекту використовують інші модулі , визначені їх оператором Uses .

До складу проекту входять наступні файли:

* файл проекту (розширення . DPR - Delphi PRoject ) ; у проекті додатка він єдиний ;

* опис всіх форм , що входять в проект ; кожна форма проекту має файл форми (розширення DFM - від Delphi ForM ) ;

* модулі форм (розширення PAS ) ; файл створюється автоматично для кожної форми проекту;

* файли з параметрами проекту (розширення DOF , від Delphi Option File ) ;

* файли з описами ресурсів (розширення RES , від Delphi Component RESourse ) .

2. Поставнока задачі

Використання візуального ООП для створення "Розробка Бази Данних комп'ютерного магазину середовищем програмування Delphi".

2.1 Інформаційна, математична суть проблеми

Завдання бази даних полягає в зберіганні всіх представляють інтерес даних в одному або декількох місцях, причому таким способом, який завідомо виключає непотрібну надлишковість. Створення баз даних переслідує дві основні мети: знизити надмірність даних і підвищити їх надійність.

2.2 Загально системні вимоги до продукту, що розробляється (технічне завдання)

Основною цілю написання програмного забезпечення, було таким щоб кожен користувач з легкістю міг використовувати всі можливості баз данних.

Основні вимоги до програми:

* Простота в користуванні

* Проблема відслідковування інформації яка дублюється

* Маленький розмір програми

* Візуальне оформлення програми

3. Опис процесу проектування програми (продукту системи)

Опис процесу проектування складається з двох підрозділів вся розробка даного

продукту, опис функцій, компонентів, інтерфейс в якому розглянемо візуальні характеристики.

4. Опис структури програми. Специфікацій функції (функціональна структура програми)

Опис структури програми. специфікацій функції (функціональна структура проекту)

Button- це проста командна кнопка. Командна кнопка Delphi Button використовується для реалізації в програмі команд за допомогою обробника події OnClick цього компонента.

Один і той же обробник може обробляти події кількох компонентів TButton (та й не тільки TButton , а й навіть компонентів інших типів). Для визначення того , подію якого саме компонента потрібно обробляти , використовується вбудована змінна Sender типу TObject , що позначає об'єкт , що викликав дану подію. Для ілюстрації цієї можливості розглянемо просту процедуру , визначальну натиснуту кнопку .

XPManifest - служить для того щоб оформлення вашої програми було таке ж як і решта програми, які відображаються з використання поточної XP Theme тобто теми Windows XP. Якщо у вас Windows ХР, то ви побачите, що стиль компонентів вашої програми буде такі ж як у вікон ХР.

Label - призначений для показу тексту на формі нашої програми, які не буде змінюються протягом роботи програми. Текст напису компонента Label можна змінити, але робиться це тільки программно.Текст, які відображаються в компоненті, визначаються значенням властивості Caption. Він прописується в процесі проектування або задається програмно під час виконання програми.

Edit - призначений для введення даних користувача і являє собою однорядкове поле. Основною властивістю edit'a є text типу даних string тобто для введення чисел потрібно використовувати функції FloatToStr (дробові числа) і IntToStr (цілі числа). Перенесення рядків у цьому компоненті в порівнянні з label неможливий. Текст, що не помістилися по довжині в компонент, просто зсувається вліво і користувач може курсором переміщатися по цьому тексту.

Main Menu - Основною властівістю edit'a є text типу Даних string тоб Для введення чисел нужно використовуват Функції FloatToStr (дробові числа) i IntToStr (цілі числа). Перенесені рядків у цьом компоненті в порівнянні з label Неможливо. Текст, что НЕ помістіліся по довжіні в компонент, просто зсувається вліво и користувач может курсором переміщатіся по цьом тексту. За зовнішнім виглядом воно являє собою рядок з пунктами меню. Якщо всі пункти меню не вміщаються в проекті в один рядок, то вони розбиваються на два рядки якщо не збожеволіють у дві то розбиваються на 3 і т.д.

DataSource - забезпечує механізм для зв'язку компонентів доступу до даних ( Table , Query або StoredProc ) з візуальними компонентами , які відображають дані ( DBGrid , DBEdit , DBListBox і т. д.). Основне призначення DataSource полягає в тому , щоб полегшити внесення змін у додатки . Всі візуальні компоненти даних на формі пов'язані з DataSource , який, у свою чергу , пов'язаний з набором даних.

Оскільки компоненти даних не звертаються безпосередньо до набору даних , ви можете з легкістю міняти набори даних без необхідності кожного разу встановлювати зв'язки з усіма компонентами форми. Наприклад , для заміни набору даних з Table на Query вам достатньо лише змінити властивість DataSet компонента DataSource .

TDataSource має дуже мало властивостей. Як ви вже бачили , властивість Data -Set використовується для зв'язку DataSource з набором даних. Властивість Enabled визначає , чи будуть інтерфейсні компоненти, пов'язані з DataSource , відображати дані . Коли це властивість має значення True , дані відображаються. В іншому випадку компоненти відображення даних залишаються порожніми .

Методи TDataSource здебільшого несуттєві , тому я не буду їх тут розглядати . Подія OnDataChange генерується при переміщенні курсора з редагувати записи на будь-яку іншу. Подія OnStateChange відбувається в момент зміни стану набору даних (наприклад , коли користувач перемикається з режиму редагування в режим перегляду ) .

DBGrid - відображає набір даних у форматі електронної таблиці. Однією з найважливіших властивостей DBGrid є властивість columns. Вона дозволяє змінювати номери і порядок стовпців, які з'являються в таблиці. Також можна додати, видалити або упорядкувати стовпці за допомогою редактора стовпців (Columns Editor). Для виклику редактора стовпців клацніть правою кнопкою миші на таблиці і виберіть пункт Columns Editor в контекстному меню. Ви можете також клацнути на кнопці з багатокрапкою поряд з властивістю Columns в інспекторі об'єктів. Використовуючи редактора стовпців, можна додавати і видаляти стовпці, або змінювати порядок їх розташування. Наприклад, набір даних може містити десятки полів, але потрібно проглянути в DBGrid тільки половину з них. За допомогою редактора стовпців ви можете приховати ті поля, які не повинні відображатися. Ось деякі властивості компонента DBGrid, які допоможуть вам в маніпулюванні даними в таблиці.

DBNavigator - забезпечує переміщення покажчика поточного запису, активізацію режиму редагування, додавання і видалення записів. Компонент являє собою сукупність командних кнопок.

TADOConnection - може виконувати набагато ширшу роль , ніж проста концентрація сполуки. За допомогою своїх властивостей і методів він може здійснювати тонке налаштування з'єднання , забезпечувати необхідний рівень ізоляції транзакцій , керувати транзакціями і т.д.

Для встановлення зв'язку потрібно за допомогою рядка ConnectionString сформувати зв'язкові параметри і потім встановити значення True у властивість Active або викликати метод Open. Для розриву зв'язку виконується метод Close компонента або в його властивість Active встановлюється значення False.

Компонент містить у властивості ConnectionObject посилання на базовий ADO - об'єкт , за допомогою якого і працює сам компонент . Ця властивість відкриває можливості детального управління зв'язком , якщо, зрозуміло , програміст добре знайомий з технікою ADO .

Ado Table - Цей компонент забезпечує доступ до однієї або декількох ТБД за допомогою запиту типу вибору. Компонент розрахований на повернення набору даних, тому його не можна використовувати для виконання підмножини операторів DDL. (В компоненті є властивість CommandText, проте в нього можна помістити тільки оператор вибору. Для виконання DDL-пропозицій мови SQL можна використовувати метод Execute компонента TADOCommand або метод ExecSQL компонента TADOQuery).

DBGrid - відображає набір даних у форматі електронної таблиці. Одним з найважливіших властивостей DBGrid є властивість колонки. Воно дозволяє вам змінювати номери і порядок стовпців , які з'являються в таблиці . Ви можете додати , видалити або впорядкувати стовпці за допомогою редактора стовпців ( Стовпці редактор ) . Для виклику редактора стовпців клацніть правою кнопкою миші на таблиці і виберіть пункт Стовпці редактор в контекстному меню. Ви можете також клацнути на кнопці з трьома крапками поруч з властивістю Стовпці в інспектора об'єктів . Використовуючи редактор стовпців , ви можете додавати і видаляти стовпці , або змінювати порядок їх розташування. Наприклад , набір даних може містити десятки полів , але вам потрібно переглядати в DBGrid тільки половину з них. За допомогою редактора стовпців ви можете приховати ті поля , які не повинні відображатися.

. Не плутайте властивість Стовпці компонента DBGrid ( модифікуються через редактор стовпців) з властивістю FieldDefs компонента Таблиця ( яке модифікується за допомогою редактора полів) Властивість FieldDefs визначає , які стовпці реально перебувають в наборі даних Властивість колонки впливає тільки на видимість полів у сітці DBGrid .

Властивість DefaultDrawing визначає , чи будуть осередки сітки намальовані VCL , або їх буде малювати користувач . Якщо для DefaultDrawing встановлено значення False , то ви повинні реагувати на події OnDrawColumnCell і OnDrawDataCell , щоб забезпечити малювання осередків.

Властивість Опції дозволяє вам встановити опції , що визначають відображення і поведінку сітки. За допомогою цієї властивості ви можете вимкнути заголовки стовпців , дозволити або заборонити зміну розміру стовпців , включити або виключити відображення розділових ліній стовпців і рядків, і т. д.

Властивість Назва шрифту дозволяє вам задати шрифт для заголовків стовпців , а властивість шрифту визначає шрифт для елементів таблиці.

DBGrid має тільки два відкритих методу . При роботі з користувацької сіткою ви можете викликати методи DefaultDrawColumnCell і DefaultDrawDataCell для малювання стандартних осередків. Це корисно , якщо ви самостійно малюєте лише деякі колонки , а для решти хочете залишити поведінка за умовчанням .

Висновок (по розділу)

В данному розділі ми розглянули роботу з базами данних, sql запити, систему керування базами данних, опис програмного середеовища Delphi 7 , компоненти програмного середовища, пригадали типи данних, встановили вимоги до програмного продукту, написали процес проектування програмного продукту, описали структуру програмування. Розглянули детально інформаційну та математичну суть проблеми.

5.Техологічний розділ

5.1 Робота з програмним продуктом

Сторення візуального оформлення програми

Візуальне оформлення программи було створено за до допомогою Alpha Controls (VCL Бібліотека)

AlphaControls - це набір стандартних і деяких унікальних компонентів, що підтримують скіни (AlphaSkins), а також мають деякі додаткові можливості. Всі елементи скіна можуть мати свої власні властивості для малювання просунутого градієнта, реалістичних рамок, напів-прозорості і розмитих тіней.

Створення пошуку

Пошук був створенний з допомогою компонента Edit

Був використаний метод Locate:

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin if not Table1.Locate(

'Continent;Name',

VarArrayOf([Edit2.Text, Edit1.Text]),

[loCaseInsensitive, loPartialKey]);

end;

Створення форми додати клієнта

Форма додати клієнта створювалась за допомогою компонентів: GroupBox, Label, Edit, Radiobutton, DBNavigator

RadioGroup - панелі групи радіокнопок. Це панель, яка може містити регулярно розташовані стовпцями і рядками радіокнопки.

Label призначений для показу тексту на формі нашої програми, які не буде змінюються протягом роботи програми. Текст напису компонента Label можна змінити, але робиться це тільки програмно.

Edit призначений для введення даних користувача і являє собою однорядкове поле

Radio button, або перемикач, - елемент інтерфейсу, який дозволяє користувачеві вибрати одну опцію (пункт) з визначеного набору (групи).

DBNavigator надає користувачеві можливість переглядати набір даних. Навігатор містить кнопки для переходу на першу, останню, попередню і наступну записи, вставки, видалення і редагування запису, скасування та збереження змін, а також поновлення даних. Цей компонент практично повністю автоматизований, тому все, що вам залишається зробити в більшості випадків - це помістити його на форму, пов'язати з DataSource і забути про нього.

Для більшого комфорту на формі був встановлений перемикач

Створення форми Довідка

Була створена форма довідка, для підзсказок користувачу по программі

Були використанні компоненти Memo, WordDocument

Memo це простий текстовий редактор. Memo дозволяє вводити багатостроковий текст з клавіатури, завантажувати його з файлу, редагувати і зберігати в файл текстового формату.

WordDocument - компонент в Delphi, для робот из документами Word

5.2 Інструкція

1.Для запуску програми треба запустити ярлик Magazine.exe

1. Після запуску ярлика перед вами відкриється головне вікно

2. Щоб подивитися інформацію по магазину комп'ютерних товарів потрібно вибрати потрібно вибрати потрібну вкладку на головному вікні

3. Пункт меню про програму має наступну інформацію: Довідка, Розробник

Вкладка Довідка

Вкладка розробник

4. Для того щоб додати клієнтів в базу потрібно натиснути на кнопку додати

Перед вами відкриється діалогове вікно для додавання:

5.3 Вимоги до апаратних ресурсів

Процесор: Intel Pentium 256 МГц

Операційна система: Windows 98, Windows 2000, Windows XP

Оперативна Пам'ять 128 МБ

Простір на жорсткому диску 20 Мб

CD-ROM

Охорона Праці

Пожежна безпека

При експлуатації ПК необхідно пам'ятати, що первинні мережі електроспоживання під час роботи знаходяться під напругою, яка є небезпечною для життя людини, тому необхідно користуватися справними розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електроприладами.

До роботи з ПК допускаються працівники, з якими проведений вступний інструктаж та первинний інструктаж (на робочому місці) з питань охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та зроблений запис про їх проведення у спеціальному журналі інструктажів.

Працівники при роботі з ПК повинні дотримуватися вимог техніки безпеки, пожежної безпеки.

При виявленні в обладнанні ПК ознак несправності (іскріння, пробоїв, підвищення температури, запаху гару, ознак горіння) необхідно негайно припинити роботи, відключити усе обладнання від електромережі і терміново повідомити про це відповідних посадових осіб, спеціалістів.

Вміти діяти в разі ураження інших працівників електричним струмом або виникнення пожежі.

Знати місця розташування первинних засобів пожежегасіння, план евакуації працівників, матеріальних цінностей з приміщення в разі виникнення пожежі.

ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Перед початком роботи.

Перед початком роботи на ПК користувач повинен:

пересвідчитися у цілості корпусів і блоків (обладнання) ПК;

перевірити наявність заземлення, справність і цілість кабелів живлення, місця їх підключення.

Забороняється вмикати ПК та починати роботу при виявлених несправностях.

Під час роботи, пересвідчившись у справності обладнання, увімкнути електроживлення ПК, розпочати роботу, дотримуючись умов інструкції з її експлуатації.

Забороняється:

- замінювати і змні елементи або вузли та проводити

перемонтаж при ввімкненому ПК;

- з'єднувати і роз'єднувати вилки та розетки первинних мереж

електроживлення, які знаходяться під напругою;

- знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідних

частин мережі первинного електроживлення при ввімкненому обладнанні;

- користуватися паяльником з незаземленим корпусом;

- замінювати запобіжники під напругою;

- залишати ПК у ввімкненому стані без нагляду.

По закінченні робочого дня:

кнопкою "ВИМК" відключити електроживлення ПК згідно з

інструкцією експлуатації, вийнявши вилку кабелю живлення з

розетки;

впорядкувати робоче місце користувача ПК, прибравши використане обладнання та матеріали у відведені місця;

про виявлені недоліки у роботі ПК протягом робочого часу необхідно повідомити відповідним посадовим особам та спеціалістам.

Залишаючи приміщення після закінчення робочого дня, дотримуючись встановленого режиму огляду приміщення, необхідно:

- зачинити вікна, кватирки;

- перевірити приміщення та переконатися у відсутності тліючих

предметів;

- відключити від електромережі всі електроприлади,

електрообладнання та вимкнути освітлення;

- зачинити вхідні двері приміщення на замок і ключ здати

черговому охорони.

ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ.

Терміново звільнити потерпілого від дії електричного струму (через відключення електроживлення в кімнаті, загального електроживлення на розподільному щиті або іншим способом);

викликати швидку медичну допомогу (подзвонивши за міським телефоном 103);

надати першу медичну допомогу потерпілому, враховуючи наступне:

- якщо потерпілий знепритомнів, але дихає, його необхідно рівно і зручно вкласти, розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря і забезпечити повний спокій;

- при відсутності ознак життя до прибуття лікарів потерпілому необхідно робити штучне дихання.

ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ.

Про виникнення пожежі в приміщеннях негайно повідомити пожежну охорону за міським телефоном 101.

При цьому необхідно назвати адресу , зазначити кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

вжити (по можливості) заходи на евакуацію людей, гасіння (локалізацію) пожежі з використанням первинних засобів пожежегасіння та на збереження матеріальних цінностей;

повідомити про виникнення пожежі керівника (заступників керівника) чи відповідальну компетентну посадову особу та чергового охорони;

у разі необхідності, викликати інші аварійно-рятувальні

служби (медичну, газорятувальну тощо).

ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО РЕЖИМУ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ

КОРИСТУВАЧА ПК.

З метою уникнення перевантаження організму робочий день користувача ПК повинен проходити у раціональному режимі праці та відпочинку, який передбачає дотримання регламентованих перерв, їх активне проведення, систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний розподіл завдань.

Загальний час роботи з відео терміналом не повинен перевищувати 50% тривалості робочого дня. Якщо виконання роботи пов'язане тільки з використанням комп'ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно робити перерви та паузи.

Для робіт, які виконуються з великим навантаженням, слід робити 10 - 15 хвилинну перерву через кожну годину, для мало інтенсивної роботи такі перерви слід робити через 2 години. Кількість мікро пауз (до 1 хвилини) слід визначати індивідуально.

Форми та зміст перерв можуть бути різними: виконання альтернативних допоміжних робіт, які не вимагають великого напруження, приймання їжі та ін. На початку перерв виконується гімнастика для очей, під час однієї з перерв рекомендується проведення загальної гімнастики.

Виконання фізичних вправ з нормативним навантаженням протягом робочого дня рекомендується індивідуально, залежно від відчуття втоми. Гімнастика повинна бути спрямована на корекцію вимушеної пози, покращення кровообігу, часткову компенсацію дефіциту рухливої активності.

ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО РОБОЧОГО МІСЦЯ КОРИСТУВАЧА ПК.

Робочі місця для працюючих з дисплеями необхідно розташовувати таким чином, щоб до поля зору працюючого не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. Відео термінали повинні встановлюватися під кутом 90 - 105 градусів до вікон та на відстані, не меншій 2,5 - 3 м від стіни з вікнами.

До поля зору працюючого з дисплеєм не повинні потрапляти поверхні, які мають властивість віддзеркалювання. Покриття столів повинне бути матовим з коефіцієнтом 0,25 - 0,4.

Відстань між робочими місцями з ПК повинна бути не меншою 1,5 м у ряду та не меншою 1 м між рядами. ПК повинні розміщуватися не ближче 1 м від джерела тепла.

Відстань від очей користувача до екрану повинна становити 500 - 700 мм, кут зору - 10 - 20 градусів, але не більше 40 градусів, кут між верхнім краєм відео терміналу та рівнем очей користувача повинен бути меншим 10 градусів. Найбільш вигідне є розташування екрану перпендикулярно до лінії зору користувача.

ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ РОБОТИ З ПК.

Стіни приміщень для роботи з ПК мають бути пофарбовані чи обклеєні шпалерами пастельних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40 - 60 %. У випадках, коли такі приміщення зорієнтовані на південь, вікна повинні обладнуватися сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори і т. п.).

Для освітлення приміщень з ПК необхідно використовувати люмінесцентні світильники. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на висоті 0,8 м від підлоги повинна бути не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану не більше 300 лк.

У приміщеннях для роботи з ПК необхідно проводити щоденне вологе прибирання та регулярне провітрювання протягом робочого дня. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день.

Економічні обґрунтування проекту

Всі програми, які розробляються в данний момент, необхідно обґрунтувати з точки зору економічної діяльності. Дане обґрунтування необхідне для того, щоб вчасно припинити (при втраті актуальності або надмірних витратах) розробку або здійснити необхідні інвестування в програму для забезпечення необхідними програмними або апаратними засобами розробників з метою одержання очікуваних результатів.

Існує багато методів визначення економічних показників доцільності впровадження та використання математичного та програмного забезпечення. Враховуючи інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки, на сьогодні такий аналіз є невід'ємною частиною попереднього аналізу аналогічних робіт, оскільки саме результат автоматизації виробничих процесів дає суттєве покращення в технології виробництва чи діагностування об'єктів, а кошти, що затрачаються на дану роботу, повинні бути еквівалентними тому ефекту, який принесе конкретне нововведення.

Висновок по розділу

В даному розділі було розглянемо такі аспекти: робота з програмою, інструкція до програми, створення програми, охорона праці та економічне обґрунтування, в розділі охорони праці було пройдено інструктаж з пожежної безпеки, вимоги охорони праці в приміщенні, вимоги до техніки безпеки.

Заключення

Данною метою дипломної роботи було створена программа бд комп'ютерний магазин з розширеними можливостями в середовищі Delphi.

Використання програмного продукту дозволяє істотно скоротити використовуване місце на жорсткому диску і час, проведений за комп'ютером, що дуже актуально в наші дні. Данна програма має простий користувацький інтерфейс, головний плюс програми: вона легка в користуванні. В роботі проведено значний аналітичний огляд літературних джерел, досліджені основні підходи, що існують на сьогодні в областях розробки програмного забезпечення.

Список використаних джерел

1. Архангельский А.Я "Програмирование в Delphi 7" 2003г. - 1152 с

2. Ахметов А. Р "Программирование в Delphi 7" 2003 г. - 780 с

3. Бобровский С.И "Delphi7 - Учебный курс" 2004 г. - 736 с

4. Гофман В.Э Хомоненко А.Д. "Delphi. Быстрый старт" 2003г. - 288 с

5. Дарахвелидае П. Г., Марков Е. П. "Программирование в Delphi 7

6.Дарахвелидзе П. Г., Марков Е. П. "Программирование в Delphi 7

7.Иллюстрированный самоучитель по Delphi 7 для начинаюших"

8.Иллюстрированный самоучитель по Delphi 7 для профессионалов

9. Культин Н.Б "Основы программирования в Delphi 7" 2003г.- 608 с

10. Кандзюба С. П., Громов В. Н. "Delphi 6/7. Базы данных и приложения. Лекции и упражнения

11.Пономарев В.Л "Базы данных в Delphi 7. Самоучитель" 2003г.- 224 с

12.Фленов М.Е "Библия Delphi" 2004г.-880с

13.Учебник по Delphi 7 для начинающих

14. http://wordpress911.zz.mu/code/

15. http://basicsprog.ucoz.ru/publ/3-1-0-1

Додатки

unit Unit1; interface

uses Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, DB, ADODB, Menus, ExtCtrls, StdCtrls, ActnList,

XPStyleActnCtrls, ActnMan, XPMan, ToolWin, ActnCtrls, ActnMenus, jpeg;

type TForm1 = class(TForm)

ADOConnection1: TADOConnection;

Pratsivnyk: TADOTable;

Tovars: TADOTable;

Zamovleny9: TADOTable;

Clients: TADOTable;

Timer1: TTimer;

XPManifest1: TXPManifest;

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

N5: TMenuItem;

N6: TMenuItem;

N7: TMenuItem;

N8: TMenuItem;

N9: TMenuItem;

N10: TMenuItem;

N11: TMenuItem;

Image1: TImage;

Label1: TLabel;

procedure N3Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure N6Click(Sender: TObject);

procedure N5Click(Sender: TObject);

procedure N7Click(Sender: TObject);

procedure Timer1Timer(Sender: TObject);

procedure N8Click(Sender: TObject);

procedure N11Click(Sender: TObject);

procedure N10Click(Sender: TObject);

procedure Image1Click(Sender: TObject);

private { Private declarations }

public { Public declarations }

procedure MyLocate(s: String);

end;

var Form1: TForm1;

implementation Uses Unit4, Unit5, Unit3, Unit2, Unit6, Unit7, Unit9, Unit10;

{$R *.dfm} procedure TForm1.MyLocate(s: String);

begin

Zamovleny9.Locate('Назва',s,[loPartialKey]);

Zamovleny9.Locate('Код',s,[loPartialKey]);

end; procedure TForm1.N3Click(Sender: TObject);

begin

Form2.Visible:=true;

end; procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin Form3.Show;

end;

procedure TForm1.N6Click(Sender: TObject);

begin Form5.Show

end; procedure TForm1.N5Click(Sender: TObject);

begin

Form4.Show end;

procedure TForm1.N7Click(Sender: TObject);

begin Form6.Show;

end;

procedure TForm1.Timer1Timer(Sender: TObject);

begin label1.Caption:=TimeToStr(Time);

end; procedure TForm1.N8Click(Sender: TObject);

begin

Form9.Show; end;

procedure TForm1.N11Click(Sender: TObject);

begin Form6.Show;

end;

procedure TForm1.N10Click(Sender: TObject);

begin Form10.Show;

end; procedure TForm1.Image1Click(Sender: TObject);

begin

end; end. unit Unit2;

interface uses Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Grids, DBGrids, DB, StdCtrls, ExtCtrls, DBCtrls, Mask, ADODB;

type

TForm2 = class(TForm)

DataSource1: TDataSource;

DBNavigator1: TDBNavigator;

Button1: TButton;

DBGrid1: TDBGrid;

Button2: TButton;

Edit1: TEdit;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure Edit1Change(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public { Public declarations }

end; var Form2: TForm2;

implementation

{$R *.dfm} Uses Unit1,Unit7;

procedure TForm2.Button1Click(Sender: TObject);

begin close; end;

procedure TForm2.Button2Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Zamovleny9.Modified then

Form1.Zamovleny9.Post;

Form1.Zamovleny9.Append;

Form7.Show;

end; procedure TForm2.Edit1Change(Sender: TObject);

begin Form1.MyLocate(Edit1.Text);

end; procedure TForm2.FormCreate(Sender: TObject);

begin

end; end. unit Unit3;

interface uses Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, DBCtrls, Grids, DBGrids, DB, StdCtrls;

type

TForm3 = class(TForm)

DataSource1: TDataSource;

DBNavigator1: TDBNavigator;

DBGrid1: TDBGrid;

Button1: TButton;

Button2: TButton;

Edit1: TEdit;

Button3: TButton;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public { Public declarations }

end; var Form3: TForm3;

implementation

Uses Unit1, Unit7;

{$R *.dfm} procedure TForm3.Button1Click(Sender: TObject);

begin close; end;

procedure TForm3.Button2Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Clients.Modified then

Form1.Clients.Post;

Form1.Clients.Append;

Form7.Show

end; procedure TForm3.FormCreate(Sender: TObject);

begin end; end.

unit Unit4; interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, DBCtrls, Grids, DBGrids, DB, StdCtrls;

type TForm4 = class(TForm)

DataSource1: TDataSource;

DBGrid1: TDBGrid;

DBNavigator1: TDBNavigator;

Button1: TButton;

Button2: TButton;

Edit1: TEdit;

Button3: TButton;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private { Private declarations }

public { Public declarations }

end;

var Form4: TForm4;

implementation

Uses Unit1, Unit8;

{$R *.dfm}

procedure TForm4.Button1Click(Sender: TObject);

begin Close; end;

procedure TForm4.Button2Click(Sender: TObject);

begin

if Form1.Pratsivnyk.Modified then

Form1.Pratsivnyk.Post;

Form1.Pratsivnyk.Append;

Form8.Show

end; procedure TForm4.FormCreate(Sender: TObject);

begin end; end.

unit Unit5;

interface

uses Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Grids, DBGrids, StdCtrls, DB, ExtCtrls, DBCtrls;

type TForm5 = class(TForm)

DataSource1: TDataSource;

Button1: TButton;

DBGrid1: TDBGrid;

DBNavigator1: TDBNavigator;

Button2: TButton;

Edit1: TEdit;

Button3: TButton;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private { Private declarations }

public { Public declarations }

end;

var Form5: TForm5;

implementation

Uses Unit1, Unit8;

{$R *.dfm}

procedure TForm5.Button1Click(Sender: TObject);

begin Close; end;

procedure TForm5.Button2Click(Sender: TObject);

begin

if Form1.Tovars.Modified then

Form1.Tovars.Post;

Form1.Tovars.Append;

Form8.Show

end; procedure TForm5.FormCreate(Sender: TObject);

begin end; end.

unit Unit7; interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, DBCtrls, DB, StdCtrls, Mask, Buttons;

type TForm7 = class(TForm)

GroupBox1: TGroupBox;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Label5: TLabel;

DataSource1: TDataSource;

DBNavigator1: TDBNavigator;

BitBtn1: TBitBtn;

BitBtn2: TBitBtn;

DBEdit1: TDBEdit;

DBEdit2: TDBEdit;

DBEdit3: TDBEdit;

DBEdit4: TDBEdit;

DBEdit5: TDBEdit;

RadioButton1: TRadioButton;

GroupBox2: TGroupBox;

BitBtn3: TBitBtn;

BitBtn4: TBitBtn;

Label6: TLabel;

Label7: TLabel;

Label8: TLabel;

Label9: TLabel;

DBEdit6: TDBEdit;

DBEdit7: TDBEdit;

DBEdit8: TDBEdit;

DBEdit9: TDBEdit;

DataSource2: TDataSource;

DBNavigator2: TDBNavigator;

RadioButton2: TRadioButton;

procedure GroupBox1Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn1Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn2Click(Sender: TObject);

procedure RadioButton1Click(Sender: TObject);

procedure RadioButton2Click(Sender: TObject);

procedure GroupBox2Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn3Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn4Click(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private { Private declarations }

public

{ Public declarations }

end; var Form7: TForm7;

implementation

uses Unit1, Unit2, Unit3;

{$R *.dfm} procedure TForm7.GroupBox1Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Zamovleny9.Modified then

Form1.Zamovleny9.Post;

end;

procedure TForm7.BitBtn1Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Zamovleny9.Modified then

Form1.Zamovleny9.Post;

Form1.Zamovleny9.Append;

BitBtn1.SetFocus;

end; procedure TForm7.BitBtn2Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Zamovleny9.Modified then

Form1.Zamovleny9.Post;

Close; end; procedure TForm7.RadioButton1Click(Sender: TObject);

begin GroupBox1.Visible:=false;

GroupBox2.Visible:=true;

DBNavigator1.Visible:=false;

DBNavigator2.Visible:=true;

end; procedure TForm7.RadioButton2Click(Sender: TObject);

begin GroupBox2.Visible:=false;

GroupBox1.Visible:=true;

DBNavigator2.Visible:=false;

DBNavigator1.Visible:=true;

end; procedure TForm7.GroupBox2Click(Sender: TObject);

begin

if Form1.Clients.Modified then

Form1.Clients.Post;

end; procedure TForm7.BitBtn3Click(Sender: TObject);

begin

if Form1.Clients.Modified then

Form1.Clients.Post;

Form1.Clients.Append;

BitBtn3.SetFocus;

end; procedure TForm7.BitBtn4Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Clients.Modified then

Form1.Clients.Post;

Close;

end; procedure TForm7.FormCreate(Sender: TObject);

begin end; end.

unit Unit8; interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, Mask, DBCtrls, Buttons, DB, ExtCtrls;

type TForm8 = class(TForm)

GroupBox1: TGroupBox;

DBEdit1: TDBEdit;

DBEdit2: TDBEdit;

DBEdit3: TDBEdit;

DBEdit4: TDBEdit;

DBEdit5: TDBEdit;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Label5: TLabel;

GroupBox2: TGroupBox;

BitBtn1: TBitBtn;

BitBtn2: TBitBtn;

BitBtn3: TBitBtn;

BitBtn4: TBitBtn;

DataSource1: TDataSource;

DataSource2: TDataSource;

DBEdit6: TDBEdit;

DBEdit7: TDBEdit;

DBEdit8: TDBEdit;

DBEdit9: TDBEdit;

DBEdit10: TDBEdit;

DBEdit11: TDBEdit;

DBEdit12: TDBEdit;

Label6: TLabel;

Label7: TLabel;

Label8: TLabel;

Label9: TLabel;

Label10: TLabel;

Label11: TLabel;

Label12: TLabel;

DBNavigator1: TDBNavigator;

DBNavigator2: TDBNavigator;

RadioButton1: TRadioButton;

RadioButton2: TRadioButton;

procedure GroupBox1Exit(Sender: TObject);

procedure BitBtn1Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn2Click(Sender: TObject);

procedure GroupBox2Exit(Sender: TObject);

procedure BitBtn3Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn4Click(Sender: TObject);

procedure RadioButton1Click(Sender: TObject);

procedure RadioButton2Click(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private { Private declarations }

public { Public declarations }

end; var Form8: TForm8;

implementation

uses Unit1, Unit4, Unit5, Unit2;

{$R *.dfm} procedure TForm8.GroupBox1Exit(Sender: TObject);

begin if Form1.Tovars.Modified then

Form1.Tovars.Post;

end; procedure TForm8.BitBtn1Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Tovars.Modified then

Form1.Tovars.Post;

Form1.Tovars.Append;

BitBtn1.SetFocus;

end; procedure TForm8.BitBtn2Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Tovars.Modified then

Form1.Tovars.Post;

Close; end; procedure TForm8.GroupBox2Exit(Sender: TObject);

begin if Form1.Pratsivnyk.Modified then

Form1.Pratsivnyk.Post;

end;

procedure TForm8.BitBtn3Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Pratsivnyk.Modified then

Form1.Pratsivnyk.Post;

Form1.Pratsivnyk.Append;

BitBtn1.SetFocus;

end; procedure TForm8.BitBtn4Click(Sender: TObject);

begin if Form1.Pratsivnyk.Modified then

Form1.Pratsivnyk.Post;

Close; end; procedure TForm8.RadioButton1Click(Sender: TObject);

begin GroupBox1.Visible:=false;

GroupBox2.Visible:=true;

DBNavigator1.Visible:=false;

DBNavigator2.Visible:=true;

end; procedure TForm8.RadioButton2Click(Sender: TObject);

begin GroupBox2.Visible:=false;

GroupBox1.Visible:=true;

DBNavigator2.Visible:=false;

DBNavigator1.Visible:=true;

end; procedure TForm8.FormCreate(Sender: TObject);

begin

end; end. unit Unit9;

interface uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, Buttons;

type TForm9 = class(TForm)

Label1: TLabel;

BitBtn1: TBitBtn;

BitBtn2: TBitBtn;

procedure BitBtn1Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn2Click(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public { Public declarations }

end; var Form9: TForm9;

implementation

{$R *.dfm} procedure TForm9.BitBtn1Click(Sender: TObject);

begin Application.Terminate

end; procedure TForm9.BitBtn2Click(Sender: TObject);

begin

Close end; procedure TForm9.FormCreate(Sender: TObject);

begin end; end.

Показать полностью… https://vk.com/doc135360264_301703179
1 011 Кб, 26 мая 2014 в 1:40 - Россия, Москва, МЭГУ, 2014 г., doc
Рекомендуемые документы в приложении