Всё для Учёбы — студенческий файлообменник
1 монета
pdf

Студенческий документ № 091421 из МЭГУ

Бібліотека журналу "Географія" Серію засновано в 2004 році

уроки географії. 7 клас

Харків Видавнича група "Основа" 2008

ББК 74.262.6 К 20

Капіруліна С. Л.

К 20 Усі уроки географії. 7 клас.- Х.: Вид. група "Основа", 2008.- 256 с.

ISBN 978-966-333-526-1

Посібник містить розробки усіх уроків географії у 7 класі за Програмою 12-річної школи із використанням сучасних методів та прийомів навчання. Особливу увагу автор приділив рекомендаціям щодо проведення етапу мотивації, а також варіативності завдань для актуалізації та закріплення.

Для вчителів географії, студентів ВНЗ.

ББК 74.262.6 (c) С. Л. Капіруліна, 2008

ISBN 978-966-333-526-1 (c) ТОВ "Видавнича група "Основа"", 2008

Зміст Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

Урок № 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

Урок № 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

Урок № 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

Урок № 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

Урок № 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

Розділ I. ОКЕАНИ

Урок № 6 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Урок № 6 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16

Урок № 7 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

Урок № 7 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24 Урок № 8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

Урок № 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30

Урок № 10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35

Урок № 11 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39

Урок № 12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .43

Урок № 13 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

Урок № 14 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

Урок № 15 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

Урок № 16 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47

Розділ II. МАТЕРИКИ

Урок № 17 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49

Урок № 17 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

Урок № 18 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56

Урок № 18 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59 Урок № 19 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62

Урок № 20 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .65

Урок № 21 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .67

Урок № 22 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .69

Урок № 23 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70

Урок № 24 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73

Урок № 25 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78

Урок № 26 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78

Урок № 27 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .81

Урок № 28 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .84

Урок № 29 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .89

Урок № 30 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93 Урок № 31 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .97

Урок № 31 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

Урок № 32 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .104

Урок № 32 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .108 Урок № 33 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Урок № 34 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

Урок № 35 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

Урок № 36 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .120

Урок № 37 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .123

Урок № 38 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .124

Урок № 39 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .129

Урок № 40 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135 Урок № 41 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .142

Урок № 41 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .146 Урок № 42 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .148

Урок № 43 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152

Урок № 44 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .156

Урок № 45 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .160

Урок № 46 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .164

Урок № 46 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .167

Урок № 47 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .170

Урок № 47 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .173 Урок № 48 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .178

Урок № 49 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .178

Урок № 50 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .178

Урок № 51 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181

Урок № 52 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .183

Зміст 5

Урок № 53 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .186

Урок № 53 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .189

Урок № 54 (варіант А) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .194

Урок № 54 (варіант Б) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .197

Урок № 55 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .201

Урок № 56 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .204

Урок № 57 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .207

Урок № 58 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .207

Урок № 59 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .213

Урок № 60 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .218

Урок № 61 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .221

Урок № 62 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .225

Урок № 63 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .229

Урок № 64 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .230

Урок № 65 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .230

Розділ III. ЗЕМЛя - НАш СПіЛьНИй ДіМ

Урок № 66 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .233

Урок № 67 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .235

Урок № 68 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .237

Урок № 69 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .237

Урок № 70 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .237

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .238 Передмова

шановні колеги! До вашої уваги пропонується посібник, можливо

з найцікавішого для дітей курсу - "Географія материків і океанів".

Посібник підготовлено відповідно до нової програми Міністерства освіти і науки України для 12-річної школи. Він представляє собою детальні розробки уроків відповідно до авторського календарного планування, причому кілька тем уроків представлені двома альтернативними варіантами. Для кожного уроку зазначено: мету, як навчальну з предмета, так і виховну, розвивальну; тип; найдоступніше обладнання; опорні та базові поняття; об'єкти географічної номенклатури.

Змістовна частина уроку розписана за етапами відповідно до типу уроку. Велику увагу приділено мотивації навчальної та пізнавальної діяльності учнів, що дасть змогу кожному вчителю перейти від організаційних питань уроку і перевірки попереднього матеріалу до вивчення нового, а найголовніше - створити відповідний настрій зацікавленості учнів у роботі зі здобуття нових знань, навичок і вмінь.

Етап вивчення нового матеріалу являє собою здебільшого не викладання фактичного матеріалу, а розгорнутий план. Тільки з окремих питань надано пояснювальний текст, який як правило відображує нестандартне бачення або найсучасніші погляди.

Головними аспектами розгорнутого плану є визначення форм і методів роботи вчителя з окремими учнями, їх групами або цілим класом, а також самостійної роботи учнів. Автор намагалась запропонувати більше ігрових або нестандартних прийомів роботи.

Для закріплення матеріалу розроблені різнорівневі питання й завдання, відповідаючи на які учні повторюють основні положення нового матеріалу в їх єдності.

Завершальним етапом роботи учнів на уроці є підсумок уроку. Здебільшого пропонуються прийоми, які дозволяють учням зробити його самостійно.

Розробку уроку завершують різні види домашнього завдання. Окрім традиційного опрацювання параграфу пропонуються завдання випереджувального типу, індивідуальні, групові.

Практичні роботи та уроки узагальнення і систематизації знань і умінь у даному посібнику не розроблені, оскільки перші дуже широко представлені в методичній літературі, а другі - занадто залежать від конкретних умов роботи вчителя і рівня підготовки окремих учнів.

У відповідності з вимогами до знань і вмінь учнів представлені уроки тематичного оцінювання.

У додатках до посібника представлений матеріал як для вчителів, так і для учнів - типові плани характеристик.

Вступ Вступ

Урок № 1 тема. встУП. Предмет вивчення "ГеоГрафії материків і океанів". тематичні карти і робота З ними

Мета: визначити предмет вивчення шкільного курсу "Географія материків і океанів", ознайомити учнів з тематичними картами та основними видами роботи з ними, виховувати повагу до праці географів, науковців-дослідників, розвивати в учнів потяг до самостійного здобуття географічних знань, умінь та навичок. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: стінна фізична карта світу, підручники та атласи для 7 класу, електронний атлас для 7 класу (іПТ).

опорні поняття: фізична географія, материки, океани, частини світу,

карта, атлас, план місцевості.

географічна номенклатура: материки: Африка, Австралія, Антарктида, Північна Америка, Південна Америка, Євразія; океани: Тихий, Атлантичний, індійський, Північний Льодовитий; частини світу: Азія, Європа, Африка, Америка, Австралія, Антарктида.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Знайомство вчителя з учнями класу (в разі, коли вчитель починає працювати з класом уперше). Коротка бесіда про подорожі, що були здійснені учнями влітку, та їх цінність для розвитку географічних знань. II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів розминка. гра "Знайди пару" (з'єднати попарно відповідні слова):

Африка, Євразія, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида Гімалаї, Ніл, кенгуру, Амазонка, пінгвін, Ніагарський водоспад ііі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вчитель аналізує результати гри і повідомляє учням, що основним завданням вивчення географії в 7 класі є розширення і поглиблення знань про материки та океани Землі, продовження формування та вдосконалення вмінь і навичок роботи з картами, географічною літературою та іншими джерелами географічних знань.

IV. вивчення нового матеріалу

Визначення предмету вивчення "Географії материків і океанів".

Підручник "Географії материків і океанів" для 7 класу (знайомство зі структурою та складовими частинами підручника).

Тематичні карти атласу та робота з ними.

Групи карт за ознаками: за охопленням території - карти світу, окремих материків та їх час-

тин, держав; за масштабом - великомасштабні (масштабом 1 : 200 000 і більше), середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) і дрібномасштабні (менші за 1 : 1 000 000);

за змістом - загальногеографічні (фізична карта світу) і тематичні

(кліматична, тектонічна, карта ґрунтів та ін.); за призначенням - навчальні, туристичні, синоптичні, військові, на-

вігаційні, автошляхів та ін.

• Ознайомлення з географічними атласами та основні види роботи з ними.

• Робота з довідником учня (див. додатки).

V. Закріплення вивченого матеріалу

робота в динамічних групах

• Користуючись змістом підручника, назвіть основні розділи, які будуть вивчатися в курсі "Географія материків і океанів".

• З'ясуйте, чи є в атласі для 7 класу середньо- та великомасштабні карти?

• Визначте, чи є в атласі для 7 класу загальногеографічні карти? На-звіть приклади тематичних карт шкільного атласу.

VI. Підсумок уроку

Підбиття підсумків роботи учнів по групах, а також загальний підсумок уроку.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний параграф підручника.

• Принести на наступний урок географічні енциклопедії, словники, довідники, журнали (на вибір учнів).

Вступ

Урок № 2 тема. д жерела ГеоГрафічних Знань. методи ГеоГрафічних досліджень

Мета: ознайомити учнів із джерелами географічних знань, з'ясувати, які методи досліджень застосовує географічна наука, виховувати бережливе ставлення до людської праці, до джерел наукових знань та інформації, розвивати пізнавальний інтерес учнів, прагнення до самоосвіти.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: підручники та посібники, географічні карти та атласи,

географічні енциклопедії, словники, довідники, газети та журнали, художня література (Жуль Верн - "Діти капітана Гранта" та ін.).

опорні поняття: картографія, землезнавство, геологія. географічна номенклатура: материки і океани.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "Вірю - не вірю"

Учень відповідає швидко і однозначно: "так" чи "ні", питання може ставити як вчитель, так і учні. Наприклад:

• Африка - найбільший материк.

• Антарктида - найхолодніший материк.

• Америка - частина світу.

• Африка - найтепліший материк.

• Південна Америка - найменший материк.

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда • Що вивчає шкільний предмет "Географія материків і океанів"?

• Назвіть групи географічних карт за ознаками.

• Визначте, до яких груп карт за ознаками можна віднести фізичну карту півкуль.

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Вступне слово вчителя про основні етапи географічного пізнання Землі за різних часів (Давній Єгипет, Греція, індія, Китай, епоха Великих географічних відкриттів).

Чи потрібно сьогодні кожному з нас вирушати в далеку подорож, щоб дізнатися про природу Австралії? яким чином ми можемо про це дізнатися?

IV. вивчення нового матеріалу

Методи географічних досліджень

• Загальнонаукові: історичний, математичний, статистичний, хімічний, фізичний.

• Моделювання, географічні, геологічні, картографічні, палеогеоло-гічні.

• Спостереження за навколишнім середовищем.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота учнів у групах із використанням різних джерел географічних знань (атласи, підручники, довідники, енциклопедії, журнали та ін.).

• Користуючись географічним словником та енциклопедією, дайте визначення поняттям "картографія", "землезнавство" та порівняйте ці визначення з різних джерел.

• Користуючись відповідною картою атласу, назвіть основні кліматичні показники.

• Чим відрізняється інформація в шкільному підручнику та енцикло-педії?

• яку географічну інформацію можна взяти з газет та журналів?

Вступ

• Чи міститься географічна інформація в телевізійних передачах? На-ведіть приклади.

Vі. Підсумок уроку

Вчитель підбиває підсумки уроку, відповідає та оцінює роботу найбільш активних учнів.

Vіі. домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Підготувати цікаве географічне повідомлення з періодичної преси.

Урок № 3 Практичні роботи № 1, 2. аналіз тематичних карт (часових поясів, будови земної кори) з метою виявлення основних географічних закономірностей

Урок № 4

Практична робота № 3. аналіз тематичних карт (кліматичних поясів і областей) з метою виявлення основних географічних закономір ностей

Урок № 5 Практична робота № 4. аналіз тематичних карт

(географічних поясів і природних зон) з метою виявлення основних географічних закономірностей

розділ I

оКеаНИ Урок № 6 (варіант а)

тема. т ихий океан. ЗаГальні відомості.

тихий океан - найбільший океан Землі. ГеоГрафічне Положення. історія дослідження. особливості бУдови дна океанУ. кліматичні Пояси і тиПи кліматУ. течії. орГанічний світ і Закономірності йоГо Поширення. баГатства тихоГо океанУ

Мета: поглибити знання учнів про особливості природи океану, його географічне положення, історію дослідження, особливості будови дна океану, кліматичні пояси і типи клімату, течії, органічний світ і закономірності його поширення, багатства Тихого океану, продовжити формування навичок роботи з картами, розвивати навички практичного застосування знань з біології, фізики, хімії, розвивати критичне та логічне мислення, посилювати інтерес до географічних знань.

обладнання уроку: карта океанів, електронний атлас іПТ, слайди - ілюстрації природи Тихого океану (для мультимедійної дошки), атласи, картини природи океану, підручники, фрагмент відеофільму "Голуба планета".

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

форма проведення уроку: інтегрований урок-експедиція.

опорні поняття: географічне положення, протяжність океану, будова

дна, течії, кліматичні пояси, органічний світ і особливості його поширення, історія дослідження океану.

географічна номенклатура: моря: Берінґове, Охотське, японське, Пів-

деннокитайське, Філіппінське; Берінґова протока; Панамський канал; острови: Гавайські, Маріанські, японські, Філіппінські, Великі Зондські; глибоководні жолоби: Маріанський, Філіппінський; течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, течія Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Психологічний настрій учнів на продуктивну, творчу працю.

Прийом "аукціон"

Учні називають та показують по карті географічні об'єкти океану (хто називає і показує більше - отримує додаткові бали).

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. а ктуалізація опорних знань та вмінь учнів асоціативне мислення (на аркуші паперу написане слово "океан") які асоціації викликало у вас слово ОКЕАН?

Таким чином, Тихий океан - складова частина Світового океану, велетенська природна водойма і т. ін.

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнівяк ви вважаєте, чому вивчення океанів є важливим завданням за-

своєння географічних знань?

IV. вивчення нового матеріалу

Учитель. Запрошую вас до співпраці в експедиції з вивчення Тихого океану (робота з довідником учня - план вивчення океану).

1. Завдання. На основі зібраних даних довести, що природа Тихого океану є дуже різноманітною. З'ясувати причини її різноманітності. Кожен з вас на уроці збере факти й збагатить свої знання про особливості природи Тихого океану.

2. Самостійна робота в групахПерша група - "географи"

• Особливості географічного положення океану щодо екватора і ну-льового меридіана.

• Береги яких материків омиває?

• Де проходять межі між океанами?

• яка протяжність океану з півночі на південь і з заходу на схід по екватору? (Відстань визначте в градусах і кілометрах: 1° дуги меридіана = ? км; 1° дуги екватора = ? км.)

Друга група - "історики"

• Коли розпочалося вивчення Тихого океану?

• який внесок у вивчення океану зробив Фернан Маґеллан?

• Хто ще досліджував океан і коли це було?

• який внесок у вивчення океану зробили наші співвітчизники?

• які дослідження проводилися й проводяться протягом XX-XXI сто-літь?

Третя група - "геоморфологи"

• яку тектонічну будову має дно Тихого океану?

• які особливості має рельєф дна: шельф, улоговини, підняття, хребти?

• які пересічні й найбільші глибини зафіксовано в Тихому океані?

Четверта група - "Кліматологи. фізики. Хіміки"

• В яких кліматичних поясах розташований Тихий океан?

• В яких напрямах змінюється температура води в океані?

• які особливості циркуляції атмосфери над океаном і які це має на-слідки?

• які найбільші теплі й холодні течії утворилися в океані? які фізичні й хімічні властивості мають води Тихого океану?

Випереджувальні завдання:

Фізики. На уроках природознавства ми неодноразово говорили про своєрідність розширення води. Під час нагрівання від 0 до 4 °С об'єм води зменшується. Ця властивість води відіграє надзвичайно велику роль у житті на Землі. У Тихому океані в прибережних районах на північ і на південь від помірних кліматичних поясів восени, коли верхні шари води починають охолоджуватися, вони стають щільнішими й опускаються на дно. На їх місце знизу піднімається тепліша вода. Але таке переміщення відбувається лише до того часу, поки температура води не знизиться до 4 °С. При подальшому зниженні температури верхні шари води не стискуються і не будуть опускатися. Тому у високих широтах верхні шари води Тихого океану замерзають і перешкоджають промерзанню води до дна. По всій акваторії океану відбувається таке ж перемішування води, що сприяє нагріванню верхніх шарів. Це явище відбувається завдяки конвекції (з латинської - перемішування). Вода з поверхні океану випаровується, й у верхніх шарах атмосфери пара охолоджується, перетворюється на воду, яка сприяє утворенню атмосферних опадів. Постійно діючі вітри переносять вологі повітряні маси на узбережжя материків, що омиваються Тихим океаном.

Хіміки. Хімічні властивості води океану полягають у тому, що вони мають здатність розчиняти в собі хімічні речовини. Вода Тихого океану має гірко-солоний смак. Це можна пояснити тим, що в ній розчинені солі та хімічні елементи. Вміст солей у воді океану становить понад 5 % маси всієї води. Найбільше у воді розчинено солей натрію, калію, магнію, кальцію. Наприклад, частка солей натрію (кухонної солі) у Тихому океані становить 1,89 % від загальної маси води. Солоність води становить від 35 ‰ в прибережних екваторіальних водах і до 11-15 ‰ в субарктичних та субантарктичних водах.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Розв'язання тестових завдань із взаємоперевіркою.

Тести (1 завдання - 2 бали)

1. Площа Тихого океану складає:

а) 178,7 млн км2; б) 180 млн км2; в) 177,8 млн км2.

2. Кількість материків, береги яких омиває Тихий океан:

а) 6; б) 5.

3. Причина, що зумовила утворення океанічних течій:

а) циркуляція атмосфери; б) тектонічна будова дна.

4. Найглибша западина світу:

а) Перуанський жолоб; б) Маріанський жолоб.

5. Обмілина, що утворилася в Тихому океані внаслідок життєдіяльності коралових поліпів:

а) кораловий риф; б) коралове море.

6. Води Тихого океану замерзають...

а) по всій акваторії; б) у високих північних і південних широтах.

VI. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготувати додатковий матеріал про природу та особливості

Океанії.

• Скласти кросворд про Тихий океан з використанням сьогоднішніх понять та географічних назв.

VII. Підсумок уроку

Дайте оцінку уроку, використовуючи слова: мені сподобалось..., я дізнався(лась)..., я зрозумів(ла)...

додатковий матеріал до уроку

• Найвища температура води в океані - 404 °С була зареєстрована американським науково-дослідним підводним човном біля гарячого джерела в 480 кілометрах від західного узбережжя Північної Америки. Нагріта до такої високої температури вода не перетворювалася на пару внаслідок високого тиску, оскільки джерело знаходилося на значній глибині.

• Кваджалейн - найбільший атол у світі. Він входить до складу Мар-шаллових островів і знаходиться в центральній частині Тихого океану. його тонкі коралові рифи завдовжки 283 км, закруглюючись, утворюють лагуну площею 2850 км2.

• Острів Фукуто-Куоканоба був відкритий в січні 1986 року. Він утворив-ся з лави біля острова іводзіма в Тихому океані. Острів має довжину 650 м, ширину - 450 і підноситься на 12 м над рівнем моря.

• Сильним було виверження вулкана Кракатау, що є вулканічним ост-ровом і розташований в Зондській протоці між островами Суматра і ява. Виверження відбулося вранці 27 серпня 1883 року. Морською хвилею, піднятою їм, було знесено 163 селища. При цьому загинуло більше 36 тисяч чоловік. Камені, викинуті з кратера вулкана, злетіли на висоту 55 кілометрів (!), а вулканічний попіл, що рознісся на відстань більше 5 тисяч кілометрів, осідав протягом 10 днів. Сила цього жахливого виверження в 26 разів перевищувала силу вибуху наймогутнішої водневої бомби!

• Один з найбільших діючих вулканів - це Мауна-Лоа ("Довга гора") на Гаваях. Кратер вулкана має площу більше 10 квадратних кілометрів і глибину 150-180 метрів. Вулкан піднімається на висоту 4168 метрів над рівнем моря. В середньому він вивергається один раз на три з половиною роки.

• Найшвидший морський ссавець - косатка. В 1958 р. при спосте-реженні за касаткою в північно-східній частині Тихого океану було встановлено, що вона пливе із швидкістю 55,5 км/год.

• Найважчий ссавець - блакитний кит. Самка блакитного кита вагою 190 т і завдовжки 27,6 м була спіймана у водах Антарктики 20 березня 1947 р.

• Найкрупніший зубастий ссавець - кашалот. Нижня щелепа кашалота завдовжки 5 м, виставлена в Британському музеї, належала самцю, довжина тіла якого, як вважається, досягала 25,6 м. Щонайдовший точно зміряний кашалот, що досягав 20,7 м в довжину, був спійманий влітку 1950 р. поблизу Курильських о-вів, в північно-західній частині Тихого океану.

Урок № 6 (варіант б)

тема. тихий океан. ЗаГальні відомості.

тихий океан - найбільший океан Землі. ГеоГрафічне Положення, історія дослідження, особливості бУдови дна, кліматУ та вод океанУ

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про особливості природних комплексів Тихого океану як найбільшого океану Землі, сформувати в учнів уміння складати характеристику географічного положення океану, удосконалювати картографічні навички, дати знання про історію дослідження Тихого океану. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта півкуль, картини природи океанів, картини

із зображенням ресурсів океану, підручники, атласи, контурні карти.

опорні та базові поняття: гідросфера, світовий кругообіг води, океан,

материк, світовий океан, море, протока, затока, острів, півострів.

географічна номенклатура: моря: Берінґове, Охотське, японське, Жов-

те, Південнокитайське, Філіппінське, Коралове, море Фіджі, Тасманове; протоки: Берінґова, Маґелланова, Дрейка; Панамський канал; жолоби: Алеутський, Маріанський, Філіппінський; течії: теплі - Північна та Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо, Північнотихоокеанська; холодні - течія Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "аукціон"

Учні називають та показують на карті географічні об'єкти океану (хто називає і показує більше - отримує додаткові бали).

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. актуалізація опорних знаньевристична бесіда

• Що ми називаємо Світовим океаном? З яких частин він склада-ється?

• Покажіть на фізичній карті півкуль відомі вам океани.

• Пригадайте, що є межею поділу Світового океану на окремі частини.

• яке значення має Світовий океан для людства?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. шановні океанографи, дозвольте саме так називати вас сьогодні і на багатьох наступних наших уроках, бо саме так називають людей, які вивчають моря і океани планети Земля. На попередніх уроках ви пригадували та вивчали загальні закономірності існування природи Землі. Зараз ми відкриваємо нову сторінку, новий розділ у книзі знань про нашу планету і присвячується він надзвичайно цікавій темі - "Океанам". Знання, які ви вже маєте, допоможуть вам більш детально вивчити особливості кожного океану та розуміти його значення для життя планети, її природних процесів і людства. А почнемо ми цій розділ з вивчення Тихого океану, який має ще і таку назву, як "Великий". А чому так, про це ви дізнаєтеся трішечки пізніше.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя. Знайомство з планом характеристики океану та загальна характеристика океану.

2. Завдання для груп учнів. За допомогою додатка № 1 на с. 350 підручника та карт атласу с. 16-17 скласти письмово на аркуші паперу характеристику географічного положення Тихого океану.

3. Складання хронологічної таблиці дослідження Тихого океану.

Періоди Тривалість Події і період З найдавніших часів до 1804 р. • Відкриття Васко Больбоа "Південного моря";

• отримання Тихим океаном своєї сучасної на-зви; роль Ф. Маґеллана у вивчені Тихого океану;

• поширення уявлень про Тихий океан завдяки плаванням Ф. Дрейка, А. Тасмана;

• встановлення С. Дежньовим зв'язку між Пів-нічним Льодовитим океаном і Тихим;

• роль у вивчені океану В. Берінґа, М. Гвоздєва,

О. Чирикова;

• вивчення центральної та південної частин Ти-хого океану Д. Куком іі період 1804-1873 рр. Вивчення фізичних властивостей вод Тихого океану, початок глибоководних досліджень:

• експедиції і. Крузенштерна та Ю. Лисянсько-го, О. Коцебу;

• вивчення південної частини акваторії океану експедицієй Т. Беллінсґаузена та М. Лазарєва ііі період 1873 р.- сучасність Проведення комплексних океанологічних досліджень спеціальними експедиціями та береговими станціями 4. Практична робота № 2 Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану (початок)

5. Продовження роботи в групах. Прийом "П'ять речень".

Завдання. За допомогою п'яти речень сформулюйте головні думки про:

і група - рельєф дна Тихого океану; II група - клімат; IIі група - води.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

• Назвіть особливості географічного положення Тихого океану.

• яких видатних дослідників Тихого океану ви знаєте?

• які риси притаманні рельєфу дна цього океану?

• В чому полягають кліматичні особливості Великого океану?

• як розподіляється життя в товщах вод Тихого океану?

VI. Підсумок уроку

Заключне слово учнів, до якого їх приводить учитель:

• Тихий океан - найбільший океан планети.

• Вивченням Тихого океану людство займається з давніх-давен.

• Розташування Тихого океану майже в усіх географічних поясах впли-ває на надзвичайне видове різноманіття природи.

• Життя в Тихому океані підпорядковане закону широтної зональ-ності.

• Тихий океан має надзвичайно різноманітні й багаті ресурси.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Позначити на контурній карті об'єкти номенклатури.

• Скласти кросворд за вивченою номенклатурою.

додатковий матеріал до уроку

• Найвища зареєстрована морська хвиля мала висоту 34 м від підошви до гребеня. Її зміряли з корабля, що йшов з Маніли на Філіппінах в американське місто Сан-Дієґо в ніч з 6 на 7 лютого 1933 року. В цей час бушував ураган, швидкість якого досягала 126 км/год.

• Найвища сейсмічна хвиля цунамі (японське слову "цу" означає "що, переливається через край", а "намі" - "хвиля") спостерігалася біля острова ісі-ґакі біля японії 24 квітня 1771 року. Її висота досягала 85 м. Вона розкидала 750 тонн коралів на відстань більше 2,5 кілометра. Ця величезна хвиля рухалася з швидкістю 750 км/год.

• 100 тисяч років тому на узбережжя Гавайських островів обрушилася океанська хвиля заввишки до 300 м. На думку вчених, вона виникла внаслідок падіння гігантського метеорита або в результаті виверження підводного вулкана.

Урок № 7 (варіант а)

тема. о кеанія. особливості фіЗико-ГеоГрафічноГо Положення. острови, їх Походження. Заселення океанії. сУчасне населення і країни в океанії. Проблема ЗабрУднення вод тихоГо океанУ. еколоГічні Проблеми океанії

Мета: познайомити учнів з особливостями географічного положення Океанії, сформувати уявлення про походження островів, що входять до складу Океанії, їх заселення, дослідження і розвиток, розвивати пізнавальний інтерес до вивчення інших народів та їх культури.

обладнання: шкільні географічні атласи, карта півкуль, науково-пізнавальний фільм "Міклухо-Маклай на острові Нова Ґвінея", слайдиілюстрації природи Океанії (для мультимедійної дошки). Тип уроку: вивчення нового матеріалу опорні поняття: коралові, материкові, вулканічні острови, атол. географічна номенклатура: острови Полінезії, Меланезії, Мікронезії.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "аукціон"

Учні називають та показують на карті географічні об'єкти океану (хто називає і показує більше - отримує додаткові бали).

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Міні-бесіда з учнями з теми "Тихий океан"

• Згадайте особливості географічного положення Тихого океану.

• які особливості обрису берегів має океан?

• Що цікавого з історії дослідження океану ви знаєте?

• Назвіть та покажіть на карті теплі та холодні течії океану.

IIі. мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Після вивчення теми "Тихий океан" ви зрозуміли, наскільки важливим для розвитку науки і суспільства є вивчення особливостей материків і океанів, їх структури, географічного положення, розташування. Тому на сьогоднішньому уроці ми поповнимо та розширимо наші географічні знання про Тихий океан і Океанію.

VI. вивчення нового матеріалу

Учитель. Океанія - це сукупність островів у центральній та південно-західній частині Тихого океану між Австралією, Малуккським архіпелагом на заході і широкою смугою океану, де немає островів - на півночі, сході і півдні.

До складу Океанії, за британською класифікацією, входять Австралія, Нова Зеландія, Полінезія, Мікронезія, Меланезія. Площа 8520 тис. км2; міста (з населенням більш 500 тис. мешканців) Сідней, Мельбурн, Брісбен, Перт, Аделаїда, Окленд.

Значну частину Океанії становлять володіння Австралії, Великобританії, Нової Зеландії, СшА та Франції.

Клімат на островах океанічний, переважно субекваторіальний та екваторіальний, на півдні - субтропічний та помірний. Щороку випадає в основному 1000 мм опадів, на навітряних схилах великих островів - до 10 тис. мм. На островах рослинність представлена вологими тропічними лісами, саванами і луками. Для фауни характерна мала кількість ссавців і багато птахів, багато які з них ендемічні.

Океанію можна розділити на групи материкових, вулканічних і коралових островів на основі етнічного походження їхніх мешканців:

Мікронезія (Ґуам, Маріанські, Маршаллові, Каролінські та ін. острови);

Меланезія (Нова Ґвінея, Вануату, Нова Каледонія, Фіджі, Соломонові та ін. острови);

Полінезія (Тонґа, Самоа, Кука, Туамоту, Лайн та ін. острови);

Австралія (найменший континент) займає 90 % поверхні суші Океанії.

Найвища точка - гора Джая на острові Нова Ґвінея (5030 м). Великий Бар'єрний риф - найдовший кораловий риф у світі.

Гора Кука 3754 м - вищий пік Нової Зеландії.

У зв'язку з невеликим внутрішнім ринком виробництво Океанії на 70 % орієнтовано на експорт.

Нова Каледонія є постачальником кобальту, хрому і нікелю; Папуа - Нова Ґвінея - кобальту, золота і міді.

Сільськогосподарська продукція представлена кокосами, копрою, пальмовою олією, кавою, какао, а також гумою (Папуа - Нова Ґвінея), вовною (40 % світового виробництва).

Важливими галузями є рибальство і туризм.

Усього на території Океанії станом на 2006 рік - 13 незалежних країн та 21 залежна територія.

Корінне населення Океанії - папуаси, меланезійці, мікронезійці та полінезійці. Від початку захоплення Океанії європейськими державами і згодом СшА чисельність корінного населення зменшилася, водночас сформувалося населення європейського походження.

З розвитком плантаційного господарства і гірничої справи колонізатори почали завозити до Океанії дешеву робочу силу з Азії.

Так склалися національні групи: індійців на островах Фіджі, японців, філіппінців, китайців і корейців на Гавайських островах, в'єтнамців у Новій Каледонії, японців і філіппінців у Мікронезії та ін.

Чисельність населення Океанії становить понад 11 млн чол. (разом з населенням Нової Зеландії).

Протягом останніх 2-3 тисяч років полінезійці розселялися у своєму регіоні з островів Самоа і Тонґа. Основна хвиля імміграції маорі до Нової Зеландії припадає приблизно на 50-ті роки XIV ст. Тривають суперечки щодо походження полінезійців. Найвірогіднішою є версія про те, що вони є відгалуженням монголоїдної раси з Південно-Східної Азії.

У Тихому океані люди вперше поселилися в Меланезії. Вважають, що мікронезійці є сумішшю меланезійської, полінезійської та малайської крові.

Полінезійська раса вважається проміжною між трьома найбільшими расами людства і має австралоїдні, монголоїдні та євпропеоїдні ознаки.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Виступи учнів (випереджальні завдання)

1-й учень. Розповідь про острів Ґуам. Острiв Ґуам видiляють в окрему одиницю з архiпелагу Марiанських островiв. Це зроблено не лише з огляду на його стратегiчне значення, але й через етнiчнi особливостi. Тут сформувалася власна культура, що вiдособлює чаморро Ґуаму вiд iнших племен чаморро. Культура жителiв Ґуаму більше наближена до латиноамериканської, нiж до океанічної культури чи культури СшА. Американцi становлять менше третини населення. Це переважно вiйськовослужбовцi та їхні родини. Початки майбутньої державностi помiтнi вже нині. Жителі острова формально вважаються громадянами СшА, проте вони не мають права обирати своїх представникiв до Конгресу. З 1950 р. тут запроваджено широке самоуправлiння, яке вилилось у створення законодавчого органу - Конгресу Ґуаму. З 1970 р. губернатор обирається тiльки з мiсцевих громадян вiльним голосуванням. Отже, прогнозується виникнення незалежного державного утворення Ґуам. Столицею залишиться теперiшнiй адмiнiстративний центр місто Аґанья.

2-й учень. Розповідь про острів Нова Каледонія. Нова Каледонiя вже сьогодні є практично незалежним утворенням. Пiсля Другої свiтової вiйни за незалежнiсть стали висловлюватися не тiльки аборигени, а й мішане населення та французи, що проживають тут. Канаки (основне мiсцеве населення острова) не раз зі зброєю намагалися вибороти незалежнiсть (великi повстання відбулись у 1878, 1917 рр.). Проте тодi для цього ще не було нi зовнiшнiх, нi внутрiшнiх умов. Але пiд час розпаду французької колонiальної iмперiї в канакiв виникла нова проблема. Загострилися суперечності мiж канаками та мiсцевою французькою общиною, що вкорiнилася на островi. Цi общини мають приблизно однаковий полiтичний вплив, тому мiж ними виникла запекла конкуренцiя i французька община виступила проти незалежностi країни. Внаслiдок цього конфлiкту метрополiї вдалося утримати острiв у своєму володiнні навiть тодi, коли сусiднi колишнi британськi та новозеландськi колонiї, що були готовi до самостiйного розвитку значно менше, нiж канаки, стали незалежними державами. Проте iншого варiанта, крiм створення незалежної держави, Hова Каледонiя не має. Францiя так чи iнакше змушена буде вiдмовитися від усiх своїх заморських володiнь, а прибуле населення, незважаючи на свою значну чисельнiсть, не має нi структури, нi коренiв, нi виразних iнтересiв. Маючи статус заморської територiї, Нова Каледонiя вже слабо прив'язана до метрополiї, тому можна прогнозувати швидке виокремлення Нової Каледонiї в незалежну державу зi столицею в місті Нумеа. Для цiєї держави вже сформовано вiдповiдну структуру влади. Управнi функцiї на мiсцевому рiвнi та у питаннях зовнiшньої полiтики, що стосуються сусiднiх островiв, наразі перебрала на себе мiсцева територiальна Асамблея.

3-й учень. Розповідь про острів Пасхи. Острiв Пасхи перебуває тепер пiд управлiнням Чілi, проте мiсцеве населення зовсім вiдрізняється вiд чілiйцiв, має власну давню культуру i писемнiсть, власний орган управлiння - Раду старiйшин. Вже сьогодні вiдбуваються процеси вiдновлення культурної спадщини народу острова. Тому в майбутньому тут прогнозується утворення власної держави.

VI. Підсумок уроку евристична бесіда

• А що ж собою являє Океанія?

• які острови входять до її складу?

• Що ви дізналися про особливості рельєфу та будови островів?

• які з галузей господарства та виробництва найбільш розвинені?

• Що ви дізнались про населення островів, його культуру, побут та звичаї?

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Нанести на контурну карту найбільші острови Океанії.

Урок № 7 (варіант б)

тема. р есУрси тихоГо океанУ. Проблеми ЗабрУднення вод океанУ. океанія

Мета: сформувати в учнів уявлення про різноманітність ресурсів Тихого океану, сприяти розумінню учнями негативних наслідків господарської діяльності людини, познайомити учнів з особливостями природи і населення Океанії, розвивати вміння учнів працювати з картами океанів і контурними картами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, картини із

зображенням багатств океану та природи Океанії.

опорні та базові поняття: гідросфера, Світовий океан, море, походжен-

ня островів, багатства Світового океану, Океанія, риф, ресурси Тихого океану, джерела забруднення.

географічна номенклатура: острови: Гавайські, Туамоту, Маріанські, Філіппінські, Зондські; Нова Зеландія, Алеутські, японські; Великий Бар'єрний риф; підняття: Південнотихоокеанське, Східнотихоокеанське.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "аукціон"

Учні називають та показують на карті географічні об'єкти океану (хто називає і показує більше - отримує додаткові бали).

Визначення мети та завдань уроку (учні виконують цю роботу самостійно під керівництвом учителя).

II. актуалізація опорних знань

1. Прийом "естафета" (робота по рядах)

Завдання: картку із запитаннями передають від першої до останньої парти.

Картка № 1

• В яких географічних поясах розташований Тихий океан?

• Через яку протоку Тихий океан сполучається з Північним Льодо-витим океаном?

• Чому глибоководні жолоби розташовані тільки на окраїнах океану?

• яку частину Тихого океану досліджували експедиції Вітуса Берінґа, Михайла Гвоздєва та Олексія Чирикова?

• як по-іншому називають Тихий океан?

• Найпотужніша течія у Світовому океані, яка охоплює і Тихий океан. Картка № 2

• які чинники порушують зональний розподіл температур у Тихому океані?

• якій канал з'єднує між собою Тихий і Атлантичний океани?

• які форми рельєфу властиві для дна океану біля берегів Євразії?

• які частини Тихого океану досліджувала експедиція Таддєя Бел-лінсґаузена та Михайла Лазарєва?

• Чому дорівнює площа акваторії Тихого океану?

• В яку частину Тихого океану - західну чи східну - пасати при-носять більше вологи? 2. Прийом "географічна розминка" (робота в парах)

Завдання. Від кожного ряду до карти виходять по два учні і ставлять один одному запитання за картою (по 2-3 запитання).

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Сьогодні на уроці ми познайомимося з однією з нйбільш цікавих територій Землі - Океанією. Це сукупність островів центральної і південно-західної частини Тихого океану. якщо перейти до мови цифр, то цих островів нараховується близько 10 тисяч, загальна їх площа складає 1,3 млн км2, а розкидані ці острови по території, площа якої становить близько 60 млн км2. Ця територія більша, ніж площа найбільшого материка нашої планети - Євразії.

Риси природи цих островів надзвичайно особливі і неповторні, а господарська діяльність мешканців Океанії нерозривно пов'язана з Тихим океаном.

Сьогодні на уроці ми розглянемо, як люди користуються багатствами цього океану, та визначимо головні особливості його природи та життя людей.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Скласти схему "ресурси Тихого океану".

2. Прийом "Проблемне запитання"

Завдання. Використовуючи текст підручника та карти атласу, назвіть джерела та райони найбільшого забруднення вод Тихого океану.

3. Прийом "Складання характеристики"

Завдання для груп учнів. За допомогою карт атласу та тексту підручника складіть характеристику Океанії за таким планом: 1) особливості фізико-географічного положення;

2) походження островів;

3) особливості природи;

4) населення;5) найбільші країни; 6) екологічні проблеми.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда • Перелічіть біологічні та мінеральні ресурси Тихого океану.

• В чому полягають екологічні проблеми Тихого океану?

• Що таке Океанія? Де вона розташована?

• Чому клімат Океанії є сприятливим для життя та діяльності лю дини?

• Назвіть традиційні види господарювання мешканців Океанії.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Тихий океан багатий на біологічні та мінеральні ресурси. Є важливою транспортною артерією.

• Внаслідок активної господарської діяльності людини Тихий океан зазнав значного забруднення своєї акваторії.

• Океанія - це сукупність островів у центральній та південно-західній частинах океану, формування природи яких відбувалося під впливом океану та залежіть від походження островів.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготувати повідомлення про природу Атлантичного океану.

• Скласти "лист двійочника" про подорож Тихим океаном.

Урок № 8

тема. особливості ГеоГрафічноГо Положення та кордони океанУ. сПільні та відмінні риси в ГеоГрафічномУ Положенні атлантичноГо і тихоГо океанів. дослідження атлантичноГо океанУ. бУдова та рельєф дна

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про Атлантичний океан, сформувати в учнів уявлення про історію дослідження океану; продовжити формування практичних навичок учнів щодо складання порівняльних характеристик географічного положення океанів; продовжити розвивати навички роботи з контурною картою, позначення на контурній карті географічних об'єктів і основних форм рельєфу дна Атлантичного океану, сприяти вихованню всебічно розвиненої особистості, досвіду демократичної та толерантної поведінки, пізнавальної активності та самостійності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта світу, півкуль, підручники, атласи, контурні

карти, довідник учня.

опорні та базові поняття: гідросфера, Світовий океан, море, протока, затока, острів, півострів, рельєф, жолоб, шельф, географічне положення, межа, дослідження, експедиція, океан, дно океану, шельф, підводний хребет, дослідження. географічна номенклатура: острови: Ґренландія, Ньюфаунленд, іс-

ландія, Великі Антильські, Бермудські, Зеленого Мису, Канарські; моря: Сарґассове, Карібське, Середземне, Північне; затоки: Мексиканська, Біскайська, Гудзонова; протоки Дрейка, Гудзонова; підводні хребти: Північноатлантичний, Південноатлантичний; жолоб Пуерто-Ріко.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "аукціон"

Учні називають та показують на карті географічні об'єкти океану (хто називає і показує більше - отримує додаткові бали).

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "географічна розминка" (робота в парах)

Учні ставлять один одному запитання щодо номенклатури Тихого океану.

2. Прийом "географічний диктант"

• яке море омиває береги двох частин світу?

• Найпівнічніше море Тихого океану в Східній півкулі.

• Назвіть моря, у назві яких присутня назва держави.

• Протока, що з'єднує два океани, два моря і водночас розділяє два материки, дві частини світу й дві країни.

• який канал розділяє одну з частин світу та з'єднує два океани?

• Найглибша западина світу.

• Найбільший за площею океан.

• які материки омиває Тихий океан?

• Найбільший острів Тихого океану.

• які течії рухаються уздовж екватора в обох півкулях?

• За допомогою якої течії можна обплисти навколо земної кулі?

• які острови Тихого океану розташовані в Західній півкулі й пере-тинаються Північним тропіком? Самоперевірка

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. З давніх часів європейці плавали водами Атлантичного океану задовго до епохи Великих географічних відкриттів. У наш час Атлантика не втратила свого значення: її просторами пролягають найважливіші шляхи сполучення між континентами, тому рух на них найінтенсивніший. Мабуть, це найбільший вивчений науковцями океан, адже саме в його водах проводиться більшість наукових досліджень. Протягом двох уроків ми будемо знайомитися з природою Атлантичного океану, визначати його особливості та порівнювати з Тихим океаном.

IV. вивчення нового матеріалу

За блоками в групах (учні працюють з підручником, атласом, енциклопедіями, довідниками).

Блок № 1 Вивчення географічного положення Атлантичного океану, порівняння його з географічним положенням Тихого океану за планом (див. довідник учня).

Висновок. Назвати спільні та відмінні риси географічного положення.

Блок № 2

Користуючись підручником, довідником, енциклопедією визначають основні періоди дослідження Атлантичного океану, дають коротку характеристику та роблять висновок.

1. і-й період - з давніх часів до 1749 р.,

2. іі-й період - 1749-1873 рр.,3. ііі-й період - 1873 - наш час.

Висновок. Метод "Прес" (висловлюється власна думка, прояснюється точка зору, позиція - "я вважаю, що..."; обґрунтування - "...тому, що..."; приклад - "...наприклад..."; висновок - "...тому, що...").

Блок № 3

Вивчення будови та рельєфу дна.

1. Користуючись фізичною картою, підручником, визначте, які форми рельєфу переважають в Атлантичному океані.

2. Закономірності поширення основних його форм.

3. Знайдіть на карті океанів Серединно-Атлантичний хребет та визначте явища, пов'язані з цією зоною.

4. Назвіть найбільші острови Атлантичного океану та зазначте їх походження.

5. Визначте глибоководні западини.

Висновок. Назвати основні особливості рельєфу дна.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "географічний практикум"

Нанести на географічну карту номенклатуру Атлантичного океану.

2. Прийом "П'ять речень"

За допомогою п'яти речень сформулюйте головні думки про океан.

Vі. Підсумок уроку

Учні складають кросворд за темою уроку (робота в парах).

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Нанести географічну номенклатуру на контурну карту.

• Скласти кросворд.

• Підготувати повідомлення про клімат, органічний світ, природні ресурси, екологічні проблеми океану.

додатковий матеріал до уроку

• Атлантика була єдиним реальним океаном, відомим жителям Європи в античні часи. За уявленнями стародавніх греків, океан оточував Землю з усіх боків. Грецькі мудреці вважали, що з океану сходять і в нього опускаються всі світила - Сонце, Місяць, зірки (крім сузір'я Великої Ведмедиці, що ніколи не торкається води). Весь обшир океану, звичайно, ніхто з греків бачити не міг, але, коли їхні кораблі, рухаючись на захід, виходили із Середземного моря, безкрая гладінь, з'єднана на обрії з небом, відкривалася поглядам вражених моряків. За грецькою міфологією, там, на крайньому заході, жив титан Атлант, який тримав на своїх плечах небесне склепіння. З ім'ям цього титана і весь водний простір на захід від Європи почали називати Атлантичним океаном.

• 1 листопада 1775 року стався найпотужніший землетрус в Європі, вна-слідок якого за декілька хвилин одне з найкрасивіших і найбагатших міст світу - Лісабон перетворився на руїни. Епіцентр землетрусу знаходився під дном Атлантичного океану на відстані кількох десятків кілометрів від міста. Відлуння цього землетрусу відчувалося не лише в Західній Європі, а й у Північній Африці. Хвилі цунамі, народжені внаслідок землетрусу, навалилися на береги Франції і Англії. На Лісабонському узбережжі висота хвилі сягала майже 30 м. Загинуло близько 60 000 осіб.

• Найдовший ссавець - блакитний кит. Самка блакитного кита за-вдовжки 33,58 м викинулась на берег у штаті Джорджія, в Південній Атлантиці.

Урок № 9

тема. кліматичні Пояси, тиПи кліматУ. водні маси. орГанічний світ. Природні баГатства. Проблеми ЗабрУднення вод атлантичноГо океанУ

Мета: поглибити та систематизувати в учнів поняття про природу Атлантичного океану, продовжувати формування загальнонавчальних умінь - аналізувати, порівнювати, встановлювати зв'язки, причини і наслідки; розвивати пізнавальний інтерес учнів до вивчення географії материків і океанів, робити узагальнюючи висновки; формувати інформаційну, екологічну культуру при ознайомлені з кліматом і головними властивостями водних мас, із характерними представниками органічного світу, природними ресурсами; розвивати навички аналізу головних закономірностей поширення життя в океані; виховувати в учнів пізнавальну активність і самостійність, бережливе ставлення до багатств океану.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта світу, підручники, атласи, довідники. опорні та базові поняття: клімат, кліматичний пояс, водні маси, ор-

ганічний світ, течії, екологічні проблеми, припливи, відпливи, течії, планктон, нектон, бентос, природні ресурси.

географічна номенклатура: острови: ісландія, Бермудські, Зеленого мису; підводні хребти: Північноатлантичний, Південноатлантичний; течії:

Ґольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "аукціон"

Учні називають та показують на карті географічні об'єкти океану (хто називає і показує більше - отримує додаткові бали).

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "географічна розминка" (робота в парах) Учні ставлять запитання за картою.

2. Прийом "естафета" (робота по рядах)

Картка № 1

1. Карібське море відноситься до... океану.

2. Атлантичний океан омиває західну частину материка...

3. Середземне море сполучається з Атлантичним океаном...

4. Найбільший серединно-океанічний хребет на Землі знаходиться...

5. Перша назва Атлантичного океану...

6. Вперше було застосовано батометр - спеціальний прилад для взяття проб води з різних глибин під час експедиції... Картка № 2

1. Азовське море відноситься до... океану.

2. Атлантичний океан омиває східну частину материка...

3. Атлантичний океан з Тихим океаном поєднуються протокою...

4. Найбільший жолоб в Атлантичному океані...

5. Комплексні дослідження Атлантики почалися з кінця... століття.

6. Найбільша затока Атлантичного океану... Картка № 3

1. Сарґассове море відноситься до... океану.

2. Атлантичний океан з Тихим з'єднується каналом...

3. Атлантичний океан омиває південну частину материка...

4. який період поклав початок вивченню властивостей вод Атлантичного океану та його глибин?

5. які дослідні судна першими зібрали матеріал про рельєф дна, властивості водних мас, та органічний світ?

6. яке місце за розмірами посідає Атлантичний океан у світі? IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Вивчаючи природу Тихого океану, ви дізналися про надзвичайне різноманіття її природних компонентів. Значною мірою це різноманіття обумовлено особливостями географічного положення Тихого океану, територія якого розташована у межах майже всіх географічних поясів світу. Порівняння географічного положення Тихого та Атлантичного океанів дало нам змогу визначити багато спільних рис. Та чи буде природі Атлантики також притаманне розмаїття? Чи існують екологічні проблеми Атлантичного океану? На ці запитання ми відшукаємо відповіді на сьогоднішньому уроці.

IV. вивчення нового матеріалу

Метод "Мікрофон" (учні надають можливість кожному сказати щось швидко по черзі, висловлюючи свою думку чи позицію)

1. Повідомлення про клімат.

Завдання. За допомогою кліматичної карти світу в атласі визначте повітряні маси, що панують над Атлантичним океаном. Знайдіть пов'язані з атмосферною циркуляцією течії.

2. Повідомлення про водні маси Атлантики.

Завдання. Американський океанограф і метеоролог Морі так написав про течії: "В океані є річка. Вона не пересихає навіть у найбільші посухи та не виходить із берегів під час найсильніших повеней". Наведіть аргументи за і проти такого порівняння.

Завдання. які чинники викликали утворення Ґольфстріму? Назвіть подібну течію Тихого океану.

3. Повідомлення про природні ресурси Атлантичного океану.

Завдання. Чому на природні ресурси Тихий океан багатший за Атлантичний океан?

4. Повідомлення про органічний світ Атлантики.

Завдання. Назвіть закономірності розподілу життя в Атлантичному океані.

5. Повідомлення про проблеми забруднення вод Атлантичного океану.

Завдання. Висловіть своє ставлення до необхідності об'єднання міжнародних зусиль з метою охорони вод Атлантичного океану та раціонального використання його ресурсів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "географічний практикум"

Завдання № 1. Нанести на контурну карту теплі та холодні течії Атлантичного океану.

Завдання № 2. Визначте за картами атласу в Атлантичному океані, де інтенсивно здійснюється:

а) видобування корисних копалин;

б) рибна ловля та промисли морських тварин.

Прийом "Творча лабораторія"

Розробіть власну програму заходів щодо запобігання виснаженню багатств Атлантичного океану (робота в групах).

VI. Підсумок уроку

Бесіда • Що нового ви дізнались сьогодні на уроці?

• які знання та навички, набуті сьогодні на уроці, ви зможете вико-ристати в конкретних життєвих ситуаціях?

• які знання ви можете використати на уроках географії з інших пред-метів?

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Скласти міні-оповідання про уявну подорож Атлантичним океаном.

• Скласти з десяти речень "лист-плутанину".

• Підготувати цікаву додаткову інформацію про Атлантичний океан.додатковий матеріал до уроку

• Найвідоміша течія Атлантичного океану Ґольфстрім бере свій початок у Мексиканській затоці. Саме звідси походить її назва - "течія із затоки". Ґольфстрім має ширину до 75 км і глибину понад 700 м. Цей гігантський водний теплий потік визначає кліматичні умови величезних просторів помірних і полярних широт Північної півкулі. Саме завдяки Ґольфстріму Європа, не зважаючи на своє розташування в порівняно високих широтах, має м'який теплий клімат, сприятливий для розвитку цивілізації. У 1969 р. видатний швейцарський океанолог Жак Пікар разом зі своїми однодумцями здійснив незвичайну подорож течією Ґольфстрім у спеціальному підводному апараті - мезоскафі. Цей апарат дрейфував у потоці Ґольфстріму на глибині 200 м упродовж 30 днів і подолав шлях завдовжки 6 тис. кілометрів.

• Найвищими припливні хвилі бувають у середніх широтах. У місцях зі значними припливами будують припливні електростанції, які переробляють енергію хвиль на електричну. Так, перша у світі припливна електростанція збудована саме на березі Атлантичного океану у Франції.

• Води Атлантики біля берегів екваторіальних широт непрозорі, зеле-нуватого кольору. Це пов'язано з тим, що тут впадають в океан найповноводніші річки - Амазонка, Конґо, Ніґер. Амазонка біля свого гирла настільки опріснює морські води, що навіть на відстані кількох десятків кілометрів від берегів її можна пити, адже вона не є солоною. Хоча припливи в районі екватора незначні, вражаючими є утворені ними хвилі в гирлах річок. Вони повертають річкову воду у зворотному напрямі. Так, в Амазонці ця хвиля досягає висоти 6 м. Вона швидко рухається і здатна зруйнувати все на своєму шляху.

• У 1885 р. принц Альберт Монакський уперше використав пляшки і де-рев'яні поплавці для спостереження за течіями в Атлантиці. Він випустив близько 2000 пляшок і поплавків, на підставі дрейфу яких склав досить точну карту поверхневих течій. Ця карта використовувалася після Першої світової війни для визначення можливого дрейфу морських мін.

• Мальовничі корали, а також яскравий підводний світ тропічних вод зображено на грошових банкнотах Багамських островів (1 долар), Кайманових островів (від 1 до 100 доларів), а також на банкноті 2000 колонів Коста-Ріки, де зображено дельфіна та рибу-молот.

• Найсильніші припливи і відпливи спостерігаються в затоці Фанді, що відокремлює канадський півострів Нова шотландія від північно-східного американського штату Мен. Середня висота припливів і відпливів тут складає біля 18 метрів.

Урок № 10

тема. особливості ГеоГрафічноГо Положення індійськоГо океанУ. сПільні та відмінні риси в ГеоГрафічномУ Положенні індійськоГо і тихоГо океанів. дослідження індійськоГо океанУ. рельєф дна. особливості Природи океанУ: високі темПератУра і солоність вод, система морських течій

Мета: визначити головні особливості географічного положення океану, спільні та відмінні риси в географічному положенні індійського і Тихого океанів та їх наслідки для природи океанів та материків, що омиваються його водами; з'ясувати загальні особливості рельєфу дна індійського океану і закономірності поширення основних форм рельєфу дна цього океану; з'ясувати взаємозв'язки, що існують між властивостями вод океану і повітряних мас над його акваторією; формувати навички роботи з картами атласу, текстом підручника та іншими джерелами географічних знань, уміння працювати в команді.

обладнання: карта індійського океану (в атласах), карта океанів, фізич-

на карта світу, картини природи територій, що омиваються океаном.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: рельєф, риф, коралові, материкові, вулка-

нічні острови, атол, гідросфера, світовий кругообіг води, океан, материк, світовий океан, море, протока, затока, острів, півострів. географічна номенклатура: Аравійське море; затоки: Бенґальська, Перська; Суецький канал; острів шрі-Ланка; Зондський глибоководний жолоб; підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-індійський, Центральноіндійський; течії: Мусонна, Мадаґаскарська.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом. гра "Вірю - не вірю" (учень відповідає швидко й однозначно, питання може задавати як учитель, так і інші учні)

• Атлантичний океан найбільш холодний з усіх океанів Землі.

• Тихий океан - найглибший з усіх океанів.

• В Атлантичному океані розташовано найдовший серединно-океаніч-ний хребет.

• Південна Атлантика холодніша за Північну.

• Тихий океан найбільший з усіх океанів за площею.

• індійський океан третій за площею.

• Течія Ґольфстрім знаходиться в Тихому океані.

Перевірка настрою, з яким учні прийшли на урок. Для цього можна використати три смужки: червона - знервовані, схвильовані, синя - трохи хвилюються, зелена - спокійні, врівноважені. Таку ж роботу можна виконати в кінці уроку і порівняти результати.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Мікрофон"

• якими географічними об'єктами океани Землі об'єднуються, а якими розділяються? Покажіть їх на карті.

• Назвіть особливі риси географічного положення Тихого та Атлантич-ного океанів. Географічні об'єкти покажіть на карті.

2. Прийом "Мандрівка" (учні працюють у парах)

Завдання. Запропонуйте маршрут уявної мандрівки океаном. Назвіть цікаві факти або об'єкти, що їх можна побачити під час подорожі.

Робота виконується за варіантами. Парні парти - Тихий океан, непарні парти - Атлантичний океан.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель оголошує гру "Кути". Учні розподіляються на чотири групи:

"Дослідники", "Геоморфологи", "історики", "Натуралісти".

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Кути"

В кожному куті класу прикріплено конверт із завданням для роботи в групі. Завдання:

і група - "Дослідники". Користуючись різними джерелами географічних

знань, дайте характеристику географічного положення індійського океану.

II група - "Геоморфологи". Користуючись різними джерелами географічних знань, дайте характеристику рельєфу дна індійського океану.

IIі група - "історики". Користуючись різними джерелами географічних знань, розкажіть, хто досліджував індійський океан.

IV група - "Натуралісти". Користуючись різними джерелами географічних знань, визначте особливості природи індійського океану.

2. Прийом "роблю висновок"

Представник кожної групи робить висновок щодо виконаного завдання.

3. Прийом "географічний практикум"

Учні наносять на контурну карту назви географічних об'єктів, які було названо під час роботи.

4. Прийом "Мікрофон"

Назвіть спільні та відмінні риси в географічному положенні індійського і Тихого (Атлантичного) океанів.

5. Прийом "Прес-конференція"

Клас ділиться на групи: "Спеціалісти" та "Кореспонденти". "Кореспонденти" задають запитання, що стосуються особливостей природи індійського океану, а "Спеціалісти" дають на них відповіді.

6. Прийом "Домашні заготовки"

Учні, що отримали завдання заздалегідь, розповідають додатковий цікавий матеріал про індійський океан.

7. Прийом "Бліцопитування"

• Що відмінного в географічному положенні Тихого та індійського океанів?

• Що спільного в географічному положенні Тихого та індійського океанів?

• які течії протікають в індійському океані?

V. Закріплення нового матеріалу

Прийом "експрес-тест"

1. індійський океан повністю розташований у... півкулі.

а) Південній; б) східній; в) північній; г) західній.

2. На відміну від інших океанів не має зв'язку з... океаном.

а) Північним Льодовитим; б) Атлантичним; в) Тихим.

3. Розсовування літосферних плит і утворення ділянок з океанічною земною корою відбувається у:

а) Бенґальскій затоці; б) Аравійському морі;

в) Перській затоці; г) Червоному морі.

4. Острови Мадаґаскар і шрі-Ланка мають походження:

а) коралове; б) вулканічне; в) материкове.

5. Частина індійського океану, де мусони мають найбільший вплив:

а) південна; б) північна; в) західна; г) східна.

6. Частина індійського океану, для якої характерні найбільш суворі кліматичні умови:

а) північна; б) південна; в) західна; г) східна.

7. Частина океану, для якої властива найбільша солоність вод:

а) північно-східна; б) північно-західна; в) південно-східна;

г) південно-західна.

8. Північно-західна частина індійського океану характеризується:

а) мінімальною температурою і солоністю води;

б) невисокою температурою і підвищеною солоністю води;

в) високою температурою і зниженою солоністю води;

г) максимальною температурою і солоністю води.

9. Загальною для Атлантичного і індійського океанів є течія:

а) Канарська; б) Бенґельська; в) Сомалійська; г) Західних Вітрів.

10. Течія Сомалі рухається від екватора, будучи при цьому:

а) теплою; б) холодною; в) нейтральною.

11. Частина індійського океану, яка в зимовий час покривається льодом:

а) північна; б) центральна; в) південна; г) східна.

12. Максимальна площа льоду в індійському океані спостерігається в:

а) січні; б) липні; в) вересні; г) жовтні.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

Учні за допомогою вчителя роблять висновки щодо особливостей географічного положення індійського океану та його впливу на природу.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготувати запитання щодо змісту тексту, які починатимуться сло-вами "як", "що", "де".

• Підготувати додатковий матеріал про органічний світу океану (можна запропонувати зробити малюнки).

додатковий матеріал до уроку

Рекордний рівень опадів - 1870 міліметрів за добу (що складає більше 18 тисяч тонн на гектар землі) - спостерігався 15-16 березня 1952 року на острові Реюньйон в індійському океані. За календарний місяць випало 9300 міліметрів опадів - цей рекорд належить містечку Черрапунджі в індії. Цьому ж містечку належить і "дощовий рекорд" за рік - понад 20 тис. міліметрів.

Урок № 11 тема. с воєрідність орГанічноГо світУ індійськоГо океанУ. Природні баГатства.

вПлив океанУ на ПриродУ материка в Прибережній частині. види ГосПодарської діяльності в океані. охорона Природи океанУ

Мета: познайомити учнів з особливостями та своєрідністю органічного світу індійського океану, показати різноманіття його природних багатств; визначити вплив океану на природу материків у прибережній частині; охарактеризувати види господарської діяльності людини в океані та її вплив на природу океану; розвивати навички роботи з картами атласу, текстом підручника та іншими джерелами географічних знань, уміння працювати в команді, аналізувати та робити висновки.

обладнання: географічні атласи, карта океанів, фізична та кліматич-

на карти світу, ілюстрації представників рослинного і тваринного світу океану (слайди для мультимедійної дошки).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: рельєф, риф, коралові, материкові, вулканічні острови, атол, гідросфера, світовий кругообіг води, океан, материк, гідросфера, Світовий океан, море, затока, протока, течія, природні багатства Світового океану, півострів, риф, ресурси океану, джерела забруднення.

географічна номенклатура: Аравійське море; затоки: Бенґальська, Перська; Суецький канал; острів шрі-Ланка; Зондський глибоководний жолоб; підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-індійський, Центральноіндійський; течії: Мусонна, Мадаґаскарська.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення ступеня готовності учнів до уроку, теми і мети уроку, а також основних форм та етапів роботи на уроці, створення позитивного настрою на урок.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "географічна розминка"

• Назвіть океани Землі та покажіть їх на карті світу.

• Визначте по 2-3 моря в басейнах кожного з океанів.

• якими об'єктами океани об'єднуються між собою? Покажіть їх на карті.

• Що впливає на формування океанічних течій?

• Назвіть спільні та відмінні риси географічного положення океанів.

2. Прийом "Як? Що? Де?"

Учні задають запитання, які починаються словами "що", "де", "як" (випереджальне домашнє завдання).

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Дивуй"

Учитель наводить цікаві приклади, що стосуються матеріалу теми уроку.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Проблемне питання"

Учитель. як своєрідність органічного світу та природні багатства індійського океану вплинули на господарську діяльність людини і, навпаки, як ця діяльність впливає на природу океану?

2. Прийом "Мандрівка"

Учні працюють у группах за індивідуальними завданнями. Під час виконання завдання використовують різноманітні джерела географічних знань - підручники, атласи, матеріали, підготовлені вдома. Завдання (розраховані на 5-7 хвилин)

і група. Визначте та наведіть приклади своєрідності органічного світу

океану.

II група. якими природними багатствами володіє океан?

IIі група. Чи впливає океан на природу материків в їх прибережній частині? Наведіть приклади.

IV група. Назвіть види господарської діяльності людини в океані.

V група. як господарська діяльність людини впливає на природу індійського океану?

Vі група. які заходи з охорони природи проводяться в океані?

3. Прийом "роблю висновок"

Учні роблять висновок щодо виконаної роботи.

4. Прийом "географічний вернісаж"

Учні представляють малюнки тварин, рослин, пейзажів, що стосуються теми уроку. Малюнки займають місце на дошці, учні доповнюють їх розповідями.

5. Прийом "Здивую всіх"

Учні розповідають цікавий матеріал, що стосується теми уроку, але виходить за межі шкільного підручника.

V. Закріплення нового матеріалу

Прийом "експрес-тест"

1. Частина індійського океану, в якій в основному живуть кити:

а) північна; б) центральна; в) південна; г) західна.

2. Летючі риби мешкають:

а) у товщі води; б) у верхніх шарах води; в) поблизу дна;

г) поблизу дна і на поверхні.

3. Перші глибоководні дослідження в індійському океані були проведені експедицією:

а) Васко да Ґами; б) Фернана Маґеллана; в) Джеймса Кука;

г) Давіда Лівінґстона.

4. індійський океан став відомий європейцям:

а) раніше Тихого і Атлантичного океанів;

б) раніше Тихого, але пізніше Атлантичного;

в) пізніше Тихого, але раніше Атлантичного;

г) пізніше Тихого і Атлантичного.

5. Частини океану, в яких проходять основні транспортні шляхи:

а) північна і східна; б) північна і західна; в) південна і східна;

г) південна і західна.

6. Рибальство в індійському океані розвинене:

а) сильніше, ніж у Тихому і Атлантичному океанах;

б) сильніше, ніж у Тихому, але слабкіше, ніж в Атлантичному;

в) слабкіше, ніж у Тихому, але сильніше, ніж в Атлантичному;

г) слабкіше, ніж у Тихому і Атлантичному океанах.

7. шельф Перської затоки виключно багатий:

а) нафтою;

б) кам'яним вугіллям;

в) рудами кольорових металів;

г) марганцевими і залізними рудами.

8. Найдовша протока індійського океану:

а) Дрейка; б) Мозамбіцька; в) Маґелланова; г) Юкатанська.

9. Південний океан - умовна назва південних частин... океанів.

а) індійського і Тихого;

б) Атлантичного і індійського;

в) Атлантичного, індійського і Тихого;

г) Тихого, індійського і Північного Льодовитого.

10. Океани, в яких є аналогічні пасатні течії і протитечії:

а) Атлантичний; б) індійський і Атлантичний;

в) індійський і Тихомий; г) індійський.

VI. Підсумок уроку

Учні роблять висновок щодо виконаної роботи на уроці і виконання завдань і мети уроку. Визначають, що нового дізнались на уроці.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготуватися до участі в "Мозковому штурмі" з теми "Океани Землі та їх природні багатства".

• Підготувати додатковий матеріал, що стосується органічного світу Північного Льодовитого океану (можна запропонувати зробити малюнки).

Урок № 12

тема. ЗаГальні відомості. Північний льодовитий океан - найменший океан на Землі.

ГеоГрафічне Положення. дослідження океанУ та арктики в ціломУ. особливості рельєфУ дна. клімат океанУ У Зв'яЗкУ іЗ роЗташУванням океанУ У високих широтах. течії. льодовий режим, своєрідність орГанічноГо світУ. Проблеми охорони Природи океанУ

Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості географічного положення Північного Льодовитого океану, про історію дослідження, особливості рельєфу дна, клімату, течії, льодового режиму, визначити своєрідність органічного світу, а також екологічні проблеми океану; сприяти виявленню учнями відмінностей у природі океанів; удосконалити навички роботи з картами атласу, текстом підручника та іншими джерелами географічних знань.

обладнання: фізична карта світу, півкуль, карти льодової зони, під-

ручники, атласи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

географічна номенклатура: моря: Ґренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське; підводні хребти: Ломоносова, Менделєєва; Трансарктична течія.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань

Бесіда • Покажіть на карті ті океани, які ви вже вивчили.

• який океан Землі найбільший за площею?

• які відмінності географічного положення індійського океану порів-няно з географічним положенням Тихого та Атлантичного ви можете назвати?

• які спільні риси можна відзначити в серединно-океанічних хребтах трьох океанів?

• Чому деякі течії індійського океану двічі на рік змінюють свій на-прямок?

• Де розташований Північний Льодовитий океан?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Океан, що його сьогодні ми будемо характеризувати, претендує на першість за кількістю епітетів, які починаються префіксом "най-". Він найменший за розмірами, найнижчий за показниками солоності (29-35 %), кількості морських течій, тривалості періоду навігації (3-5 місяців), але за кількістю островів займає друге місце (після Тихого). В межах Північного Льодовитого океану лежить найбільший острів - Ґренландія. Тут зареєстровані найнижчі для океанів середні температури води, найменш досліджений та найспокійніший з точки зору сейсмічної активності. Нарешті, це найсвоєрідніший за складом органічного світу океан планети. як ви вже здогадалися, сьогодні ми вивчатимемо суворий Північний Льодовитий океан Землі.

IV. вивчення нового матеріалу

Учитель. Північний Льодовитий океан - найменший з океанів планети, його площа становить 14,1 млн км2, з яких на моря припадає приблизно 8 млн км2. Максимальна глибина його також найменша й складає 5527 м.

Північний Льодовитий океан розташований на крайній півночі й з усіх боків повністю оточений суходолом: Євразією та Північною Америкою. Береги материків значно порізані, тут численні моря і затоки. Багато островів материкового походження, які укриті льодовиками.

Першими, хто вивчав Північний Льодовитий океан з промисловою метою, ще на початку ХVі ст. були російські помори. Цікавився науковим вивченням океану М. В. Ломоносов. Першою науковою експедицією до акваторії океану стала та, яку очолив Вітус Берінґ. У 1909 р. американець Роберт Пірі став першою людиною, яка побувала на Північному полюсі Землі.

Рельєф дна океану нерівний, воно поділено на три котловини підводними хребтами Ломоносова і Менделєєва. Серединно-океанічний хребет є фактично продовженням такого самого хребта в Атлантиці. Для дна океану не характерні вулканізм і землетруси, оскільки тут відсутня перехідна зона. Характерна особливість океану - великий шельф (1300-1500 км).

Особливість клімату обумовлена полярним розташуванням океану та переважанням арктичних повітряних мас. Зима сувора, з температурами +3...-40 °С. Влітку температури коливаються від 0 до +10 °С. Хмарність переважає влітку. Також улітку часті тумани. Опадів випадає від 75 до 250 мм/рік. Клімат у цілому холодний, але тепліший від антарктичного. Під дією західних і південно-західних вітрів з Атлантики в Льодовитий океан надходить могутній потік теплих вод Північноатлантичної течії. Води Тихого океану утворюють Трансарктичну течію. Утворюються паковий лід та тороси.

Багато водоростей - зелених, бурих та червоних, які живуть в холодній воді та у льоду. Зростає морська трава зоостера. Тваринний світ небагатий: моржі, тюлені, білі ведмеді. Налічується понад 150 видів риб. На скелястих берегах птахи утворюють масові гніздування - "пташині базари".

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Походження островів Північного Льодовитого океану. (Матери кове)

2. Звір - цар Арктики. (Ведмідь)

3. Дослідник Арктики. (Папанін)

4. Океан і його моря - малопродуктивні. Це море багате на рибу. (Баренцове)

5. Назва першого у світі атомного льодоколу. (Єрмак)

6. Океан, з якого надходить тепла течія, що робить Арктику теплішою за Антарктику. (Атлантичний)

7. Багаторічний лід. (Паковий)

8. Головний хребет океану. (Ломоносова)

9. Зона, що в будові дна океану займає найбільшу частину. (Шельфова)

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Північний Льодовитий океан повністю розташований у полярних широтах, що значною мірою обумовлює особливості його природи.

• Це найхолодніший з океанів.

• Головні особливості рельєфу дна Північного Льодовитого океану такі: переважання зони шельфу, відсутність перехідної зони, вулканізму та землетрусів.

• Більша частина акваторії океану вкрита кригою, що перешкоджає господарському використанню його ресурсів.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

додатковий матеріал до уроку

• Найпівнічнішою землею є 30-метровий острівець Одак. його відкрив 26 липня 1978 року Уффе Петерсон з Данського геодезичного інституту. Ця крихітна частинка суші знаходиться в Північному Льодовитому океані. Від нього до Північного полюса всього 706 км.

• Незважаючи на бідність, органічний світ Північного Лодовитого океану дуже своєрідний. Одна з його особливостей - гігантизм. Тут трапляється найбільша медуза - ціанея, яка у діаметрі сягає 2 м, а щупальці її витягуються до 20 м. Мідії живуть до 25 років, тріска - близько 20, а камбала - 40 років.

• Найпівнічніший вулкан - Беренберґ заввишки 2276 метрів. Він роз-ташований на норвезькому острові ян-Маєн в Ґренландському морі. Останній раз він вивергався у вересні 1970 року. Під час виверження всі 39 жителів острова були вимушені покинути його.

• Найважчий наземний ссавець - білий ведмідь. В 1960 р. в Чукотському морі був застрелений білий ведмідь, вага якого склала майже 900 кг. Довжина його тіла від носа до хвоста склала 3,5 м, а обхват тулуба - 1,5 м.

Урок № 13

Практична робота № 5. нанесення на контурну карту географічної номенклатури світового океану

Урок № 14 Практична робота № 6. складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за вибором)

Урок № 15 Узагальнення, систематизація та корекція знань, умінь та навичок учнів з теми "океани" (форму і методи обирає вчитель)

Урок № 16

тематичне оцінювання "океани"

і варіант іі варіант ііі варіант і рівень (6 запитань по 0,5 бала за кожне) 1. Сучасний метод географічних досліджень: а) історичний;

б) космічний;

в) картографічний;

г) археологічний 1. Море, що належить до індійського океану: а) Сарґассове;

б) Аравійське;

в) Філіппінське;

г) Чукотське 1. Течія, що сформувалась в Атлантичному океані: а) Ґольфстрім;

б) Сомалійська;

в) Перуанська;

г) Мусонна 2. Протока, яка сполучує Північний Льодовитий та Тихий океани: а) Берінґова;

б) Ґібралтарська;

в) Гудзонова;

г) Дрейка 2. Материк, який утворився в результаті розколу Лавразії:

а) Південна Америка;

б) Антарктида;

в) Північна Америка;

г) Австралія 2. Поверхня, яка має найменший показник альбедо:

а) океанічна;

б) снігового покриву;

в) лісового масиву;

г) зораного поля 3. Лінії, що з'єднують на карті точки з однаковою температурою: а) ізотерми;

б) ізобари;

в) ізобати;

г) ізогієти 3. Причина існування найпотужніших океанічних течій:

а) постійні вітри;

б) припливна хвиля;

в) різниця температур води;

г) різниця солоності води 3. Вітри, що двічі на рік змінюють свій напрям: а) бризи;

б) пасати;

в) мусони;

г) західні 4. Найбільші запаси прісної води містяться в: а) озерах;

б) підземних водах;

в) льодовиках;

г) морях 4. Океан, в якому знаходяться найбільші глибини: а) Атлантичний;

б) Тихий; в) індійський;

г) Північний Льодовитий 4. Гавайські острови мають походження: а) материкове;

б) коралове;

в) вулканічне;

г) тектонічне 5. Течія, що сформувалась в Тихому океані: а) Ґольфстрім;

б) Сомалійська;

в) Перуанська;

г) Канарська 5. Море, що належить до Тихого океану: а) Сарґассове;

б) Аравійське;

в) Філіппінське;

г) Чукотське 5. Протока, яка сполучує Тихий та Атлантичний океани:

а) Берінґова;

б) Ґібралтарська;

в) Гудзонова;

г) Дрейка 6. Географічний об'єкт, що сполучає Червоне та Середземне моря:

а) Панамський канал;

б) Суецький канал;

в) Ґібралтарська протока;

г) Аденська протока 6. Течія, що сформувалась в індійському океані:

а) Ґольфстрім;

б) Сомалійська;

в) Перуанська;

г) Канарська 6. Море, що належить до Атлантичного океану: а) Сарґассове;

б) Аравійське;

в) Філіппінське;

г) Чукотське

і варіант іі варіант ііі варіант іі рівень (3 запитання по 1 балу за кожне) 7. Назвіть океан, який омиває береги п'яти материків 7. Назвіть стихійне явище природи, що призводить до значних руйнувань та загибелі людей і формується в західній частині

Тихого океану 7. Назвіть прізвище керівника навколосвітньої подорожі, під час якої виникла потреба встановлення лінії зміни дат 8. Назвіть причину існування стихійного явища природи, що формується в західній частині Тихого океану і призводить до значних руйнувань та загибелі людей 8. Назвіть обмілину, що утворилась внаслідок життєдіяльності коралових поліпів 8. Назвіть природний об'єкт, який утворюють поселення коралових поліпів на схилах згаслих підводних вулканів 9. Хто з відомих європейських дослідників займався вивченням природи океанів у другій половині ХХ століття? 9. Назвіть океан, в якому утворився найбільший ланцюг коралових островів і рифів 9. Назвіть море, в якому зареєстровано рекорд солоності - 42 ‰ ііі рівень (2 запитання по 2 бали за кожне)

Підпишіть на контурній карті географічні об'єкти: 10. Маріанський жолоб. Поясніть його походження 10. Великий Бар'єрний риф. Поясніть його походження 10. Серединно-Атлантичний хребет. Поясніть його походження 11. Дайте визначення поняттю "атол" 11. Дайте визначення поняттю "проміле" 11. Дайте визначення поняттю "ендемік" IV рівень (одне запитання - 3 бали) 12. Охарактеризуйте розміщення течій в Атлантичному океані 12. Поясніть зв'язок між океаном та атмосферою 12. Охарактеризуйте ресурси Світового океану

розділ II

МаТерИКИ

Урок № 17 (варіант а)

тема. а фрика. особливості ГеоГрафічноГо Положення материка, елементи береГової лінії. дослідження та освоєння

Мета: розкрити зміст, систематизувати та поглибити знання про географічне положення материка; з'ясувати особливості положення Африки; подальше вдосконалення навичок роботи з картами атласу і додатковою літературою; сприяти подальшому розвитку вмінь робити самостійні висновки, спираючись на вивчений матеріал та власний досвід; розвивати пізнавальний інтерес до предмета; виховувати повагу до природи планети Земля.

обладнання: атласи, підручники, фізична карта Африки, контурні

карти, плани характеристики географічного положення материка.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: материк, частина світу, географічне по-

ложення, півкулі, меридіани, паралелі, Гондвана, частини Світового океану, складові берегової лінії, площа материка, екватор, нульовий меридіан, крайні точки, дослідники, Васко да Ґама, Давід Лівінґстон, Єгор Ковалевський.

Номенклатура: океани: Атлантичний, індійський; моря: Середземне, Червоне; затоки: Ґвінейська, Сідра, Аденська, Суецький канал; протоки: Баб-ель-Мандебська, Мозамбіцька; острови: Мадаґаскар, Канарські; півострів Сомалі, крайні точки: мис Рас-Енґела, мис Голковий, мис Альмаді, мис Рас-Хафун.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "Викликай асоціацію"

Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли в них при слові "Африка" (спека, сухість, пустеля, слон тощо).

Учитель наголошує на тому, що подібна робота буде проведена після вивчення всієї теми й учні переконаються, наскільки більш складними й досконалими стануть їх асоціації.

II. актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом "інтелектуальна розминка" (виконується усно) Дітям пропонується згадати певні поняття:

• материк - це...

• частина світу - це...

• екватор - це...

• нульовий меридіан - це...

• географічний пояс - це...

• півкуля - це...

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

1. Прийом "Приваблива мета"

Учитель розповідає, що, вивчаючи загальну географію, учні мали можливість познайомитись з великою ділянкою суходолу, другим після Євразії за площею материком - Африка.

Учням відомо, що Африка - це не тільки материк, але й окрема частина світу, найбільший уламок стародавньої Гондвани.

В перекладі з грецької "Африкус" - "безморозний". як сталось так, що цей материк отримав таку назву, як на це вплинуло його положення на Землі, як люди вивчали особливості географічного положення материка - ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

2. Прийом "Практичність теорії"

Учитель доводить, що базові знання, які отримали учні на минулих уроках (а саме поняття, що розглядалися під час "інтелектуальної розминки"), допоможуть їм самостійно опанувати новий матеріал та використати на практиці теоретичні знання в роботі з атласом і контурною картою.

3. Прийом "Відстрочена відгадка"

Учням пропонується крім географічного положення, згадавши курс історії, подумати під час уроку над питанням: чому розглядається тільки дослідження Африки, а про відкриття материка мова не ведеться? Відповідь обґрунтувати.

Обговорення питання проводиться під час закріплення нового матеріалу.

IV. вивчення нового матеріалу

Формування поняття "Географічне положення материка" (робота з атласом і планом характеристики географічного положення материка).

1. Прийом "Мозковий штурм"

Учні, отримавши плани характеристики географічного положення материка, повинні виконати самостійне завдання по групах - опрацювати й вивчити навчальний матеріал, користуючись базовими знаннями, та пояснити іншим з'ясоване по черзі.

Учні, працюючи з атласом, з'ясовують, що Африка знаходиться у всіх чотирьох півкулях. Що крім екватора і нульового меридіана її перетинають Північний та Південний тропіки. З'ясовують протяжність у градусах і кілометрах з півночі на південь і із заходу на схід.

Під керівництвом учителя визначають крайні точки Африки і наносять їх на контурну карту.

Наступний етап - самостійне опрацювання питання щодо берегової лінії, нанесення на контурну карту океанів і морів, що омивають материк; затоки, протоки, півострови й острови, що прилягають до материка; течії, що оточують.

2. Прийом "Дивуй"

Учитель пропонує на фізичній карті Африки знайти ту частину берегової лінії, яка б нагадувала зуб. (Учні знаходять півострів Сомалі. Учитель доповнює, що цей півострів називають "Африканський зуб".)

3. Прийом "Шпаргалка - домашня заготовка"

Двоє учнів, отримавши завдання заздалегідь, розповідають, користуючись опорною схемою, про дослідження материка Африка.

• Давід Лівінґстон, який віддав більше 30-ти років життя вивченню материка, який дослідив та описав безліч географічних об'єктів.

• Єгор Ковалевський (українець за походженням) вивчав річку Ніл, відкрив потужні розсипи золота.

• Згадують про інших дослідників - Генрі Стенлі, Васко да Ґама.

4. Прийом "Дивуй"

Учитель розповідає про дивний заповіт Давіда Лівінґстона, за яким серце відомого дослідника після його смерті повинно бути поховане в Африці.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "розгадка проблеми"

Після обговорення дослідження материка учні з'ясовують, що про відкриття Африки неможливо говорити тому, що її вважають "колискою людства" разом з Азією. Знайти відповідь допомагає вчитель.

2. Прийом "Вірю не вірю"

Відповідаючи на питання "Вірю чи не вірю?" учні закріплюють отриманні знання.

"Чи вірите ви в те, що..."

• Африка - найбільший материк за площею (Не вірю)?

• вона найбільший уламок Гондвани (Вірю)?

• вона лежить у всіх півкулях (Вірю)?

• її омивають три океани (Не вірю)?

• на півночі її омиває Червоне море (Не вірю)?

• Ґвінейська затока - найбільша у світі (Вірю)?

• Мозамбіцька протока - найдовша у світі (Вірю)?

• Африку називають улюбленицею Сонця (Вірю)?

• її відкрив Васко-да-Ґама (Не вірю)?

VI. Підсумок уроку

Учні намагаються відібрати найбільш вдалі "п'ять речень", які по суті і є висновками.

• Африка - це другий за площею материк і найбільший уламок Гонд-вани.

• Це "колиска людства", яку досліджували європейці - Д. Лівінґстон, Є. Ковалевський, Г. Стенлі.

• Вона лежить у всіх півкулях (північній, південній, західній, східній).

• Має не дуже розчленовану берегову лінію.

• Омивається двома океанами - Атлантичним і індійським; двома морями - Середземним і Червоним; до неї прилягають Ґвінейська і Аденська затоки; Ґібралтарська і Баб-ель-Мандебська протоки; острів Мадаґаскар, що відділяється Мозамбіцькою протокою.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Доопрацювати роботу в контурній карті.

• Вивчити всі географічні об'єкти берегової лінії Африки.

додатковий матеріал до уроку

Дослідження не відомої європейцям західної частини берегової лінії Африки тривало понад 70 років. Початок можна віднести до 1416 р., коли до берегів Марокко послали першу дослідницьку експедицію, а завершення - 10 червня 1499 р., коли в гирло Тежу повернулись кораблі Васко да Ґами.

Урок № 17 (варіант б)

тема. а фрика. особливості ГеоГрафічноГо Положення материка, елементи береГової лінії. дослідження та освоєння африки

Мета: сформувати в учнів первинні навички складання характеристики географічного положення материка; систематизувати знання учнів про основні етапи історії дослідження Африки; поглибити практичні навички учнів самостійно визначати географічні координати, вимірювати відстань на карті за масштабом та градусною сіткою.

обладнання: фізична карта світу (півкуль), фізична карта Африки, краєвиди материка, портрети дослідників та мандрівників, діафільми чи слайди, атласи, підручники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Бесіда

• Назвіть материки та океани. Покажіть їх на карті світу.

• як ви вважаєте, чому вивчення курсу географії материків та океанів розпочалося з океанів?

• Що вам відомо про Африку?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

З малих років ми пам'ятаємо ті чудові казки Корнія івановича Чуковського, з яких можна дізнатися, що в Африці є акули, горили та крокодили. Але з плином часу починаєш розуміти, що таємничість материка не вичерпується наявністю цих тварин. Тому сьогодні ви починаєте збільшувати знання про Африку вже з наукової точки зору і дізнаєтесь про те, що вона не тільки земля мавп та крокодилів. На цьому дивовижному континенті відсутній звичайний для європейців поділ на зиму та літо, навколо екватора зростають вічнозелені ліси, а поруч із ними можна побачити багаторічні сніги, через найбільшу пустелю світу протікає найдовша річка. Знайдіть у підручнику типовий план вивчення материка, який ми будемо використовувати при вивченні Африки та інших материків. Перший пункт цього плану - географічне положення.

Географічне положення дає загальне уявлення про особливості природних умов, пояснює природні процеси. Тому на сьогоднішньому уроці ми будемо складати характеристику географічного положення Африки, водночас знайомлячись з історією дослідження материка.

IV. вивчення нового матеріалу

Учитель. як виглядає Африка там, де вона межує з Європою? Ось що написала людина, яка бачила це на власні очі: "Ґібралтарська скеля підіймається на чотириста двадцять метрів. Вона стоїть наче страж над безоднею, яка з'єднує Середземне море з океаном. Далеко по інший бік протоки в Африці видно гору Джебель-Муса 800 м заввишки. Ось це і є ті Стовпи, які, за легендою, насипав Геркулес, прориваючи вихід до океану. Сіра, гола, обмережена зморшками скеля, майже прямовисна. Зверніть увагу на конфігурацію материка: його північна частина значно масивніша, ніж південна. Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній, Східній. Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енґела, крайньою південною - мис Голковий. Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора немовби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її. Крайня західна точка - мис Альмаді, східна - Рас-Хафун.

Завдання. Визначте широту й довготу крайніх точок Африки.

Учитель. Африка омивається із заходу і півдня - Атлантичним океаном, з півночі - Середземним морем, зі сходу і півдня - індійським океаном, а з північного сходу - Червоним морем. Загалом вплив океанів на природу материка обмежений і відчувається переважно на узбережжях. Пояснюється це, зокрема, незначною розчленованістю берегової лінії. Єдина велика затока - Ґвінейська, є тільки один великий острів - Мадаґаскар, що відокремлюється від материка Мозамбіцькою протокою, та один великий півострів - Сомалі. На природу материка істотно впливають морські течії. Від Європи Африку відокремлює Ґібралтарська протока, а від Азії - Суецький канал.

Завдання. Визначте протяжність материка по екватору та нульовому меридіану.

Учитель. Важкодоступність берегів, відсутність затишних бухт, небезпечні порожисті річки, величезні пустелі й непрохідні заболочені ліси перешкоджали проникненню в глиб континенту. Перші уявлення про обриси Африки люди дістали в 1498 р. завдяки плаванню португальця Васко да Ґама. Проникнути у внутрішні райони Африки вдалося англійському досліднику Давіду Лівінґстону. Лівінґстон уперше дослідив раніше не відомі річки та озера внутрішніх районів материка. Розширив і поглибив знання про Центральну Африку також англійський дослідник - Генрі Стенлі. Вже в наш час океанологічні дослідження біля берегів Африки проводив видатний французький природознавець Жак ів Кусто.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

Бесіда • У чому полягають особливості географічного положення Африки?

• Назвіть крайні точки материка.

• Води яких океанів, морів, заток омивають Африку?

• Назвіть дослідників Африки.

Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Африка - другий за розмірами території материк Землі.

• Екватор перетинає Африку майже посередині, що обумовлює своєрід-ну подібність природних умов північної та південної частин материка.

• Близьке розташування Африки до Європи та Азії сприяло виник-ненню між континентами тісних зв'язків та обумовило колонізацію мате рика.

домашнє завдання

• Знайти додатковий матеріал про природу материка.

• Опрацювати матеріал підручника.

• Скласти кросворд з вивченої географічної номенклатури.

додатковий матеріал до уроку

• Найбільшим з метеоритів, знайдених на поверхні Землі, є метеорит Гоба. Він був виявлений в 1920 р. в Намібії (Африка) поблизу селища Гоба-Уест. Це величезний моноліт із заліза з домішкою нікелю 3 м завдовжки і 2,5 м завширшки. Вага його - близько 60 т.

• У африканській країні Ніґерії розмовляють на 513 мовах і діалектах.

• Ератосфен (бл. 275-194 рр. до н. е.) - один з найбільш різносто-ронніх учених античності. Особливо прославили Ератосфена праці з астрономії, географії і математики, проте він успішно трудився і в області філології, поезії, музики і філософії, за що сучасники дали йому прізвисько Пентатл, тобто Багатоборець. інше його прізвисько, Бета, тобто "другий", мабуть, також не містить нічого принизливого: їм бажали показати, що у всіх науках Ератосфен досягає не вищого, але чудового результату. Ератосфен народився в Африці, в Кирені. Вчився спочатку в Александрії, а потім в Афінах у відомих наставників - поета Каллімаха, граматика Лісанія, а також філософів - стоїка Арістона і платоніка Аркесилая. ймовірно, саме завдяки такій широкій освіті і різноманітності інтересів бл. 245 р. до н. е. Ератосфен одержав від Птолемея III Эвергета запрошення повернутися до Александрії, щоб стати вихователем спадкоємця престолу й очолити Александрійську бібліотеку. Ератосфен прийняв цю пропозицію і обіймав посаду бібліотекаря аж до своєї кончини. Проте найвідомішим досягненням Ератосфена в області географії був винайдений їм спосіб вимірювання розмірів Землі, викладу якого присвячений трактат "Про вимірювання Землі". Метод ґрунтувався на одночасному вимірюванні висоти Сонця в момент літнього сонцестояння в Сиєні (на півдні Єгипту) і в Александрії, що лежить приблизно на одному меридіані. Отриманий результат чудовий - діаметр Землі, розрахований Ератосфеном, всього лише на 80 км менше, ніж фактичний полярний діаметр. У цій же роботі були розглянуті й астрономічні завдання, такі, як оцінка розміру Сонця і Місяця і відстані до них, сонячні і місячні затемнення і тривалість дня залежно від географічної широти.

Урок № 18 (варіант а)

тема. ГеолоГічна бУдова. східноафриканські роЗломи Земної кори. рельєф материка: рівнини, Гори, ПлоскоГір'я. Закономірності роЗміщення корисних коПалин

Мета: сформувати в учнів знання про сучасний рельєф, геологічну будову та корисні копалини Африки, історію розвитку й формування рельєфу материка; розкрити закономірності поширення основних форм рельєфу і корисних копалин.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Африки, карта будови земної кори, атласи,

контурні карти, електронний атлас іПТ.

опорні та базові поняття: основні форми рельєфу, платформа, область складчастості, корисні копалини, горст, грабен, тектонічний розлом, Пангея, Гондвана, рівнина, гора, рифтова зона.

географічна номенклатура: Атлаські гори, нагір'я Ахаґґар, Тібесті, плато Дарфур, Ефіопське нагір'я, Східноафриканське плоскогір'я, вулкан Кіліманджаро, Драконові гори, Капські гори.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "інтелектуальна розминка"

Бесіда • Охарактеризуйте за планом географічне положення Африки.

• як відбувалось дослідження та освоєння материка.

• Назвіть найвідоміших дослідників. Розкажіть про них.

II. актуалізація опорних знань та умінь

Прийом "Так-ні"

Учитель згадує поняття, пов'язані з темою (наприклад, літосферна плита, рухи плит, рифтова зона, вулканізм, рельєф та ін.), а учні знаходять відповідь, ставлячи навідні запитання, відповідати на які слід лише "так" або "ні".

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Приваблива мета"

Учитель, підсумовуючі знання учнів, зауважує, що Африка - це один із найвищих материків світу. Чому Африку вважають кладовою людства?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Навчальний мозковий штурм"

Дітям пропонується за 5 хв, працюючи з картою "Будова земної кори", визначити, що лежить в основі материка Африка. З'ясувати, як будова земної кори материка вплинула на рельєф.

2. Прийом "Творча лабораторія" (робота по рядах)

Кожен ряд знаходить певну форму рельєфу в атласі (гори, рівнини), називає їх і пояснює процес утворення.

Разом з учителем визначають поділ материка на Високу й Низьку Африку, обговорюють утворення Східноафриканської рифтової зони і вулканів Кіліманджаро, Кенія та ін.

3. Прийом "Дивуй"

Декілька учнів, заздалегідь підготувавшись, розповідають цікаві історії про відкриття й використання корисних копалин Африки.

Заповнюючи таблицю, з'ясовують закономірність поширення корисних копалин.

група корисних копалин У яких породах залягають Вид корисних копалин V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "Лови помилку картографа"

Учень (учитель) показує та називає гори, рівнини, вулкани Африки, іноді навмисно припускаючись помилки. Учні висловлюють свою згоду або незгоду.

Vі. Підсумок уроку

Учні підбивають підсумки самостійно, відповідаючи на запитання: що нового про Африку дізнались на уроці?

Прийом "Викликаю асоціацію"

Діти по черзі називають та проговорюють ті поняття і назви, які виникли при слові "Африка". Після цього, не дивлячись в атлас, наносять основні форми рельєфу та корисні копалини на контурну карту.

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Доробити таблицю.

• Виправити помилки в контурній карті.

додатковий матеріал до уроку

• На півночі Африки під пісками Сахари розміщені значні поклади нафти і природного газу. Частину родовищ цієї сировини вже освоєно. Видобуту нафту і природний газ трубопроводами подають до портів Середземного моря. В Африці зосереджені 1/10 запасів нафти і майже третина світових запасів фосфатів.

• На континенті було знайдено найбільші алмази світу, зокрема "Кул-лінан", маса якого 621,2 г.

Урок № 18 (варіант б)

тема. ГеолоГічна бУдова. рельєф материка та

Закономірності роЗміщення корисних коПалин

Мета: познайомити учнів з особливостями рельєфу Африки; довести залежність рельєфу від тектонічної будови; продовжувати розвиток умінь порівнювати й аналізувати карти; формувати логічне мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки; виховувати свідоме ставлення до навчання, відповідальність за власну працю.

обладнання: фізична карта Африки, тектонічна карта Африки, атласи,

додаткова література (слайди із зображенням рельєфу Африки).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: рельєф, форми рельєфу, область склад-

частості, платформа, щит, корисні копалини, гори, рівнини, тектонічні структури.

географічна номенклатура: Атлас (г. Тубкаль), Драконові гори, Капські

гори, Ефіопське нагір'я та нагір'я Тібесті, Східноафриканське плоскогір'я, вулкани Кіліманджаро та Кенія.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Вчитель пропонує визначити готовність до уроку, створює позитивний настрій на урок, визначає разом з учнями мету і завдання уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда

• Що таке рельєф?

• які основні форми рельєфу ви знаєте?

• Описати рівнину (за абсолютною висотою, походженням).

• Чим відрізняються між собою гори?

• які сили Землі формують рельєф?

• які тектонічні структури ви знаєте?

• З якими формами рельєфу пов'язані платформи?

• Чим можна пояснити розташування гірських областей?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Розглядаючи план вивчення материка, ми бачимо, що наступним пунктом є вивчення рельєфу та корисних копалин, закономірності їх поширення, та взаємозв'язок з геологічною історією.

Уже перший погляд на фізичну карту Африки дає нам зрозуміти про неоднорідність і строкатість форм рельєфу цього материка. Чому саме так розташовані гори і рівнини, під дією яких сил вони сформувалися? На ці запитання ми дамо сьогодні відповіді. Але перед цим давайте згадаємо теорію літосферних плит.

IV. вивчення нового матеріалу

Для вивчення нового матеріалу клас ділиться на чотири групи, кожна з яких має свою картку-завдання (на підготовку відповідей відведено 10-12 хв).

група 1 (розглядає тектонічну будову)

В межах якої літосферної плити лежить Африка? які найдавніші тектонічні структури материка? який їхній вік? Коли вони утворилися? Де розташовані?

група 2 (розглядає форми рельєфу)

які гори є на материку? Чим вони відрізняються між собою? Де

розташовані? Чи є на материку рівнини? як вони поділяються за абсолютною висотою? яка їх особливість? Де розташовані? Що являють собою нагір'я? (Відповідь учнів цієї групи супроводжується коментарями вчителя та показом слайдів чи фотознімків.) група 3 (розглядає зв'язок рельєфу з тектонічною будовою)

Порівняти дві карти атласу: тектонічну та фізичну. Визначити, яким формам рельєфу відповідають платформи, а яким - області складчастості. які сили Землі впливають на формування рельєфу Північної і Південної Африки, які називають ще Високою і Низькою? Чому саме в Центральній частині Африки зосереджені вулкани?

група 4 (розглядає закономірності поширення корисних копалин) які групи корисних копалин (за використанням) розташовані в межах осадового чохла платформи, а які в передгірських прогинах та в областях складчастості? Що видобувають у межах виходу кристалічного фундаменту на поверхню платформи (щитах)? Чи існує закономірність розташування корисних копалин?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "експрес-тест"

1. У рельєфі Африки переважають:

а) низовини;

б) низовини та височини;

в) височини та плоскогір'я.

2. До областей кайнозойської складчастості відносять гори:

а) Драконові; б) Атлаські; в) Капські.

3. Найвища вершина Африки:

а) гора Тубкаль;

б) вулкан Кенія;

в) вулкан Кіліманджаро.

4. В основі материка залягає:

а) молода платформа;

б) давня платформа;

в) область складчастості.

5. Найбільший розлом на території Африки знаходиться у:

а) північній частині;

б) південній частині;

в) східній частині.

6. Найбільші запаси паливних корисних копалин зосереджені на:

а) півночі материка; б) півдні; в) заході; г) сході.

VI. Підсумок урокуПрийом "аукціон"

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Знайти цікаві розповіді про рельєф Африки.

• Скласти кросворд, використовуючи номенклатуру сьогоднішнього уроку.

додатковий матеріал до уроку

Під час останньої експедиції в Африку в 1888 році Генрі Стенлі розбив табір на південно-західному березі оз. Альберт і спостерігав там видовище. його погляду з'явилася "дивовижної форми хмара найпрекраснішого сріблястого кольору, що прийняла форму гори значних розмірів". Стенлі чув про Місячні гори, що називалися тут Рувензорі. На місцевому африканському діалекті це слово означає "творець дощу". Дійсно, ці гори простяглися вздовж заїрсько-уґандійського кордону на 120 км, в 48 км від екватора. Дев'ять вершин їх піднімаються вище 4877 м, а найвища - Марґеріта - сягає 5110 м. Утворилися вони близько 2 млн років тому. Досліджені мало, так як 300 днів на рік над ними зависають хмари, що і роблять гори невидимими. Дощі змивають осадові породи в долини. У таких умовах трави тут ростуть до 2 м заввишки, а до висоти 2 км ростуть пишні ліси, де водяться гірські горили, що майже зникли з нашої Землі. До 3350 м співу птахів вже не чутно, тут майже не має тварин, але хрестовник і лишайники досягають неймовірних розмірів, іноді до 9 м. Птолемей був недалекий від істини, стверджуючи, що Ніл бере свій початок у цих горах. Тала вода з вершин льодовиків Рувензорі живить ріку Семліки - одне з джерел Білого Нілу.

Урок № 19

тема. ЗаГальні особливості кліматУ.

кліматичні Пояси і тиПи кліматУ африки

Мета: ознайомити учнів з проявом головних кліматотворних чинників і виявити наслідки їхньої дії на прикладі території материка Африка; встановити закономірності змін температури і кількості опадів; формувати в учнів поняття про кліматичні пояси і типи клімату Африки; розвивати допитливість і кмітливість; розширювати кругозір учнів; продовжувати формування навичок логічного мислення, самостійного опанування навчального матеріалу.

обладнання: кліматична карта Африки, атласи, додаткова література

або слайди для мультимедійної дошки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: клімат, кліматотворні чинники, кліматичні пояси, типи клімату, пасати, океанічні течії, показники клімату, сонячна радіація, підстілаюча поверхня, циркуляція атмосфери, самум, циклон і антициклон, океанічні течії, основні і перехідні кліматичні пояси, температура повітря, постійні вітри, опади.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "розминка"

• Область атмосфери з низьким тиском у центрі...

• Рух повітряних мас над поверхнею Землі...

• Випромінювання Сонцем тепла і світла...

• Вертикальний атмосферний вихор, що має форму стовпа...

• Область атмосфери з високим тиском у центрі...

• Типи погоди, що повторюються з року в рік...

• Дуже швидкий, руйнівної сили вітер...

• Межа між різними повітряними масами...

• Горизонтальне переміщення повітря...

• Волога, що випадає з хмар...

• Найбільша частина Світового океану...

• Складові частини атласу (серед них і кліматична)...

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Спробуймо асоціювати слово "Африка" з іншими словами... відразу хочеться сказати - жара і пустеля. Саме тут, в пустелях Африки, зафіксовано найвищу температуру - +57,8 °С. Над морем барханів повітря неначе тремтить, роблячи навколишні пейзажі хиткими та оманливими. шведський дослідник Ч. Андерсон, що побачив Африку у 1850-х роках, писав: "Важко знайти на світі місце, яке б у більшій мірі відповідало нашим уявленням про пекло. Дух нескінченної самотності, що витав над цією неосяжною пустелею, примусив мене здригнутися. Навіть смерть була б краща за вигнання до цього краю." (Уривок про пустелю Наміб.) Але мандруючи до центру цього величного материка, зустрічаємо і світ саван, і екваторіальні вологі ліси з багатим і різноманітним складом живих істот. Чому така мінлива природа в Африці?

З чим це пов'язано?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Метод "Мікрофон" (кожен учень дає відповідь або висловлює свою думку швидко, по черзі)

• Що називається кліматом?

• Під дією яких чинників формується клімат?

• На який кліматичний показник впливає сонячна радіація?

• Від чого залежить температура повітря?

• На який показник клімату впливає характер підстилаючої поверхні?

• які типи повітряних мас сформувалися в Африці? як вони впливають на клімат?

• які області постійного тиску знаходяться над материком?

• як впливають течії на формування клімату?

2. Метод "Мозковий штурм"

• як змінюються температури взимку і влітку на території Африки (згадайте ГП материка)? Проаналізуйте ізотерми.

• Чи однакова кількість опадів на всій території? Проаналізуйте клі-матичну карту.

• В яких кліматичних поясах лежить Африка?

• Описати екваторіальний тип клімату за планом (розташування те-риторії, температура січня, липня, амплітуда температур, кількість опадів, переважаючі вітри).

• який тип клімату переважає в Північній і Південній Африці?

• які причини утворення пустель на узбережжі материка?

V. Закріплення вивченого матеріалу

гра "Пізнайко". робота групами по чотири учні

Завдання. Скласти запитання, що починається зі слова "Чому..." та окремо написати відповідь у вигляді тез. Приклад: "Чому в тропічних

широтах випадає найменша кількість опадів?" Відповідь:

• це широти з постійним високим тиском, де переважає антициклон;

• тут постійно висока температура;

• біля західного узбережжя панують холодні течії".

VI. Підсумок уроку

• Клімат Африки різноманітний, адже материк розташований у межах субтропічного, тропічного, субекваторіального та екваторіального поясів.

• Найбільша площа її лежить у тропічних широтах, де переважає висо-кий тиск та континентальні повітряні маси з високими температурами і малою кількістю опадів цілий рік, що приводить до утворення пустель.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника

• Скласти порівняльну характеристику клімату Сахари та Калахарі.

• Дати усну відповідь на запитання: "Чому на східних схилах Драко-нових гір випадає велика кількість опадів?".

• Підготувати цікаву інформацію з даної теми.

додатковий матеріал до уроку

Вітер - великий господар пустелі. Арабське прислів'я говорить: "В Сахарі вітер встає і лягає разом із сонцем". іноді вітер стихає і наступає затишок. Становиться нестерпно задушливо, неначе із повітря зник весь кисень. Це яскраві ознаки, що наближається страшна пуга пустелі - самум (сухий, гарячий вітер, що супроводжується піщаними бурями). Спочатку на горизонті з'являється темна хмарка, а потім вона перетворюється на величезну чорну хмару, яка рухається у вигляді стіни, заввишки декілька кілометрів. Захистить від самуму скеля або великі валуни. А ще потрібно закутатись у тканину, особливо прикрити ніс і рот.

Урок № 20 тема. в оди сУходолУ африки. Головні річкові системи, оЗера, ПідЗемні води і їх ГідролоГічні особливості. Значення для Природи та населення

Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості вод суходолу; систематизувати знання учнів про гідрологічні особливості; продовжити виховання в учнів ощадливого ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Африки, фізична карта світу, атласи, кар-

тини природи Африки, слайди для мультимедійної дошки.

опорні та базові поняття: Ніл - найдовша річка світу; Конґо - друга за повноводністю річка у світі; Танґаньїка - друге за глибиною озеро у світі; артезіанський басейн Сахари - один з найбільших у світі, річка і її частини; озера і їх типи за походженням озерних улоговин. географічна номенклатура: річки: Ніл, Конґо, Ніґер, Замбезі, Оранжева;

озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Чад; водоспад: Вікторія.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

• яку частку від загальної кількості води на Землі складає прісна вода?

• Чи вичерпуються запаси прісної води?

• які води належать до внутрішніх?

• Від яких компонентів природи залежить густота річкової сітки?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів Прийом "Мікрофон"

• З якою метою вивчається тема?

• Чи зможуть учні знання теми використати в подальшому?

• Чому вода - найцінніший мінерал на Землі?

• яке значення вода має для окремих регіонів Африки?

IV. вивчення нового матеріалу

Учитель. Річки Африки належать до трьох басейнів: Антлантичного, індійського океанів та внутрішнього стоку.

Дивовижне відкриття зробили учені в 1958 р. За допомогою радіоізотопів ними була виявлена річка, що протікає під Нілом. Причому її середньорічна витрата води в 6 разів більша, ніж у Нілу, і складає близько 500 км3.

Дві щонайдовші річки у світі - це Ніл, що впадає в Середземне море, і Амазонка в Південній Америці, що впадає в Атлантичний океан. Географи дотепер сперечаються, яка з них довша. Більшість віддає перевагу Нілу, вважаючи його довжину рівною 6670 км, а Амазонки - 6448 км.

Вважається, що найбільше у світі підземне озеро знаходиться на глибині 60 м в Намібії (Африка), в печері Драхенхаухлох. Воно виявлене в 1986 році. Площа його акваторії складає більше 2 га, максимальна глибина - 90 м.

1. Прийом "Творча лабораторія"

Учні, об'єднавшись у групи, визначають за допомогою карт атласу річки Африки, що відносяться до різних басейнів та тип їх живлення.

2. Прийом "Мандрівка"

Учні запрошують клас у мандрівку, розповідаючи цікавий додатковий матеріал про водні об'єкти материка - річки, озера, водоспади.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "Лови помилку"

Вчитель показує на карті географічні об'єкти з теми уроку, припускається помилок, які учні повинні знайти та виправити.

Vі. Підсумок уроку

1. Прийом "естафета"

Учні по черзі показують на карті географічні об'єкти й одним реченням дають їх характеристику.

2. Прийом "Що? Де?"

Називають географічний об'єкт та коротко визначають місце його розташування.

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Скласти кросворд з географічних понять, термінів та номенклатури з теми уроку.

• Підготувати додатковий матеріал до наступного уроку.

додатковий матеріал до уроку

• У світі існує озеро, вода якого яскраво-рожевого кольору. Воно зна-ходиться недалеко від Дакара - столиці Сенеґалу. Сам факт появи води рожевого кольору науково не пояснений. Одна з існуючих гіпотез говорить про підвищену концентрацію у воді мікроорганізмів, які і забарвлюють воду в такий незвичайний колір. інше припущення пояснює це великою насиченістю магнієм. Вода рожевого озера містить також багато солі і має гірко-солоний присмак.

• Озера дивують не тільки забарвленням. Не можна не згадати про таку чудасію, як озеро з чорнила. Побачити його, а також випробувати на папері якість його чорнила можна, але для цього треба побувати в Алжирі і розшукати там селище Сиді-бель. Поблизу нього і знаходиться чорнильне озеро. Рецепт природного чорнила простий. В озеро впадають дві річки: вода однієї з них приносить багато розчинених солей заліза, у воді іншої містяться гумінові речовини, що утворюються в ґрунті при розкладанні рослинних залишків. Змішуючись, ці речовини і дають чорнильну рідину.

Урок № 21 тема. с Пецифічність ґрУнтово-рослинноГо ПокривУ африки. тваринний світ. Природні Зони та Закономірності їх роЗміщення

Мета: дати учням знання про ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ Африки, показати їх специфічність, поглибити знання про природні зони, закономірності їх розміщення на території Африки, розвивати навички роботи з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань, виховувати в учнів бережливе ставлення до навколишнього природного середовища.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Африки, карта природних зон Африки,

географічні атласи, електронний атлас іПТ, слайди рослинного та тваринного світу материка.

опорні та базові поняття: гілея, фералітні ґрунти, типи пустель, при-

родна зона, ґрунт, гумус.

географічна номенклатура: острів Мадаґаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір'я: Ефіопське, Тібесті; Східно-Африканське плоскогір'я; річки: Ніл, Конґо (Заїр), Ніґер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Чад; водоспад Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб; напівпустеля Калахарі.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Мікрофон"

• Що таке ґрунт?

• Назвіть найбільш поширені типи ґрунтів.

• Назвіть природні зони світу.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів Визначення мети та завдань уроку, основних етапів роботи.

Прийом "Проблемне питання"

• Зв'язок між ґрунтом та рослинністю.

• Зв'язок між кліматом, рослинним та тваринним світом.

• Вплив господарської діяльності людини на ґрунти, рослинний та тваринний світ території.

IV. вивчення нового матеріалу

1. розповідь учителя

Ґрунт - природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення поверхневих шарів літосфери під спільною дією води, повітря, живих організмів, енергії Сонця.

Умови утворення ґрунтів Африки. Чітке виділення широтної зональності в Африці, яка повторюється по обидві сторони екватора.

2. робота учнів з картою природних зон в атласі

• Назвати природні зони материка.

• Знайти відмінність видового складу тварин та рослин по природних зонах.

3. Прийом "Творча лабораторія"

Характеристика природних зон (робота по групах).

1 група - вологі екваторіальні ліси.

2 група - перемінно-вологі ліси.

3 група - савани і рідколісся.

4 група - пустелі і напівпустелі.

5 група - вічнозелені твердолисті ліси та чагарники.

4. робота з підручником

Виписати в зошит представників тваринного та рослинного світу, поширені ґрунти кожної зони (результати роботи можна подати у вигляді таблиці).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Прес-конференція"

Перевірка роботи в зошиті, визначення того наскільки повно та правильно вона виконана.

2. Прийом "Мікрофон"

• Визначте причини багатства рослинного і тваринного світу вологих екваторіальних і перемінно-вологих лісів.

• Чому савани та рідколісся займають найбільшу за площею територію з-поміж природних зон?

• Назвіть причини утворення червоно-жовтих фералітних ґрунтів.

VI. Підсумок уроку

Прийом "Власні приклади"

Учні розповідають про тварин та рослини материка (випереджувальне домашнє завдання).

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Зробити малюнки ґрунтових розрізів, рослин та тварин материка.

• Підготувати матеріал про національні парки материка, стихійні при-родні явища, екологічні проблеми.

Урок № 22 Практична робота № 9. складання порівняльної характеристики двох природних зон африки (за вибором) Урок № 23

тема. н аціональні Парки. стихійні явища Природи.

еколоГічні Проблеми

Мета: сформувати в учнів систему знань про заповідні території Африки; сформувати уявлення учнів про стихійні природні явища та екологічні проблеми материка; підвести учнів до розуміння чинників екологічних проблем, продовжити формування навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності, роботи з основними та додатковими джерелами географічних знань, виховувати поважне ставлення до природи Землі.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

обладнання: фізична карта Африки; картини рослинного та тварин-

ного світу материка, малюнки африканських краєвидів, підручники, атласи, слайди для мультимедійної дошки.

опорні та базові поняття: природні комплекси (ПК), зональні, азо-

нальні ПК, фауна, савани, пустелі, природоохоронні території, природний ландшафт, антропогенний ландшафт. географічна номенклатура: Серенґеті, Нґоронґоро, Ґемсбок, Кафуе.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення основних етапів роботи на уроці, постановка навчальновиховних завдань та мети уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "аукціон"

Учні один за одним називають географічні об'єкти материка, показують їх на стінній карті та одним реченням характеризують об'єкт (робота виконується в швидкому темпі).

2. Прийом "Бліцопитування"

• Чому на території Африки переважають зональні ПК?

• Чому ярусність екваторіальних лісів має такий чіткий характер?

• Назвіть риси, що характеризують рослинний і тваринний світ саван.

• Розкажіть про пристосованість тварин в умовах пустелі.

• Чи може людина змінювати межі природних зон?

• Що таке "антропогенний природний комплекс"?

• які різновиди природоохоронних територій вам відомі?

• які природоохоронні заходи, що допомагають зменшити екологічні проблеми, вам відомі?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Різноманітна та своєрідна природа Африки. Неозорі простори материка поєднують густі вологі ліси та відкриті безкраї саван, суворі каменисті та піщані пустелі та квітучі оази. Але діяльність людини швидко та іноді безповоротно змінює природні ландшафти, порушує рівновагу ПК. Тому перед Африкою стоять невідкладні екологічні проблеми, її природа потребує охорони.

Прийом "Проблемне питання"

Спробуйте скласти прогноз та запропонувати шляхи розв'язання екологічних проблем Африки (завдання написане на дошці, пропозиції вислуховуються в кінці уроку).

IV. вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя, що доповнюється розповідями учнів (випереджувальне домашнє завдання).

Антропогенні природні комплекси (ландшафти) сформувалися в природному середовищі під впливом господарської діяльності людини. як саме людська діяльність позначилася на природі Африки?

Африканські ландшафти значно змінені внаслідок нераціонального використання природних умов та ресурсів як під час колонізації, так і в наш час. Наприклад, лісова флора збіднилася внаслідок вирубування цінних порід дерев. Відчутної шкоди завдала орієнтація на використання окремих видів ресурсів: спеціалізація країн на вирощуванні певних сільськогосподарських культур для світового ринку потребує нових земель, для чого змінюються природні комплекси. Сенеґал та Ґамбія спеціалізуються на вирощуванні арахісу, Ліберія та Ніґерія - каучуконосів, Гана та Кот-д'івуар - бавовника.

Великої шкоди фауні Африки завдало хижацьке полювання, в результаті чого вимерли такі тварини, як блакитна антилопа, деякі підвиди зебр, північноафриканськи слони, а носороги, гепарди, леви перебувають на межі винищення.

Розвинені держави світу все інтенсивніше намагаються позбутися екологічно небезпечних виробництв на своїй території, розміщаючи такі галузі виробництва у країнах, що розвиваються. Бідність молодих держав не дозволяє їм виділяти кошти, достатні для охорони довкілля.

Крім того, для пасовиськ та створення полів в Африці здавна використовують випалювання рослинності під час сухого сезону: після таких пожеж у період дощів швидше і густіше зростають молоді рослини. Але внаслідок випалювання гинуть дикі рослини і тварини, савани перетворюються на пустелі. Так, тільки за останні півстоліття площа Сахари зросла на 1 млн км2 - це дорівнює подвійній площі Франції.

Дуже шкодить саванам також надмірне випасання худоби, під час якого домашні тварини не тільки з'їдають певні види рослин, але й витоптують інші. Таким чином збіднюється видовий склад рослинності, деградують ґрунти.

У наш час в Африці почали інтенсивніше впроваджувати сучасні методи господарювання, але негативний вплив на довкілля тільки незначно зменшився. Досить часто нові підприємства будуються без попереднього наукового аналізу, через що забруднюються повітря, вода і ґрунт. Загроза нових екологічних катастроф зобов'язує відповідальніше ставитися до природи. Тому наявні спроби розробити та впровадити довгострокові програми розвитку молодих країн з урахуванням екологічної ситуації.

Одним з найголовніших заходів охорони довкілля є створення природоохоронних територій - заказників, заповідників, національних парків тощо. Найвідомішими з-поміж них є Серенґеті, Нґоронґоро, Ґемсбок, Кафуе. Створений у 1940 р. спочатку як резерват, національний парк Серенґеті (Танзанія) відомий в усьому світі. На площі 1,3 млн га охороняють ландшафти саван. У Серенґеті мешкають антилопи гну, газелі, зебри, слони, леви, леопарди, різноманітні птахи. У 1959 р. від Серенґеті було відокремлено особливий резерват Нґоронґоро, площа якого складає біля 800 тис. га. Центром його є гігантський кратер однойменного вулкану, на зовнішніх схилах якого зростає густий тропічний ліс. На луках всередині кратера пасуться численні стада буйволів, антилоп, зебр, є носороги та слони.

На території національного парку Серенґеті діють науково-дослідний інститут та меморіальна лабораторія імені М. Гржимека, який трагічно загинув під час дослідного польоту. Міхаель був сином Бернґарда Гржимека, німецького природознавця та всесвітньо відомого захисника живої природи. У тому, що на території Африки було створено заповідні території, які з часом не припинили свого існування, є велика заслуга Б. Гржимека.

Під час роботи учні, що підготували повідомлення про національні парки, заповідники, намалювали малюнки, можуть доповнювати учителя.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мікрофон"

• які природні зоні найбільше змінені людиною? Чому?

• Назвіть найвідоміші заповідники та національні парки Африки.

• які види тварин охороняються на заповідних територіях материка?

• Чому заповідні території Африки є природним багатством усього світу?

• Чому більшість національних парків Африки розташовані у східній частині материка?

• які зміни в природі Африки викликала господарська діяльність лю-дини?

2. Прийом "Здивую всіх"

Учні коротко розповідають цікаві відомості про природу материка (випереджальне домашнє завдання).

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

Заключне слово учнів, що спрямовується та корегується вчителем.

• Африканські ландшафти зазнали значної зміни внаслідок господар-ської діяльності людини починаючи з колоніального періоду.

• Антропогенний вплив позначився на всіх компонентах природи: від атмосфери та гідросфери, через ґрунти - до рослинного та тваринного світу.

• Природоохоронні території Африки є багатством усього світу.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Нанести на контурну карту та підписати природоохоронні території Африки.

• Підготувати статистичний матеріал про країни Африки (площа, чисельність населення країни та її столиці).

Урок № 24

тема. населення. сУчасна Політична карта африки. Головні держави. Зв'яЗки України З країнами африканськоГо континентУ

Мета: сформувати в учнів поняття про населення Африки, особливості його динаміки, розміщення, етнічного складу; розкрити демографічні проблеми африканського континенту та визначити шляхи їх розв'язання; систематизувати знання учнів про етапи становлення сучасної політичної карти Африки; сформувати в учнів систему знань про особливості державного устрою та господарства країн Африки; закріпити практичні навички учнів аналізувати політичну карту материка та показати зв'язки України з країнами африканського континенту, розвивати навички самостійної роботи з додатковими джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: політична та фізична карти Африки, прапори та герби країн Африки, підручники, атласи, слайди - ілюстрації національного одягу, краєвидів столиць окремих країн материка, відеофрагменти.

опорні та базові поняття: природний приріст населення, релігійний, расовий та етнічний склад населення, колонізація, адміністративний центр, густота населення, соціальна та економічна географія, географічне положення, природні умови, природні ресурси, рекреація.

географічна номенклатура: ПАР, Єгипет, Судан, Ніґерія, Лівія, Алжир, Малі.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Постановка мети і завдань уроку (учні під керівництвом учителя).

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "інтелектуальна розминка"

• яка кількість сучасного населення Землі?

• За допомогою яких географічних карт можна вивчати населення

Землі? • яку інформацію несе політична карта світу, Африки?

• Чим пояснити нерівномірність розміщення населення на Землі та в Африці?

• як на розвиток африканських країн вплинула колонізація?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. На попередніх уроках ви познайомилися з природою Африки, на цьому уроці ми будемо вивчати населення та країни материка та з'ясуємо зв'язок нашої держави з країнами африканського континенту.

Але ж це теми соціальної та економічної географії, чому ми звертаємось до них? По-перше, тому що людина - це така ж частина природи, як інші організми. По-друге, тому що людина не тільки живе в природі, але й змінює її - як у негативному, так і в позитивному напрямі. Нарешті, будь-який досвід не тільки поширює наші знання, але й надає змогу багато чого навчитися.

Африканські країни дуже розрізняються за багатьма особливостями: ГП, природними ресурсами та природними умовами, рівнем екологічного розвитку. За виключенням ПАР, усі країни материка є державами, що розвиваються, з низьким рівнем розвитку господарства. Дуже різними є також темпи подальшого розвитку кожної країни. Зрозуміти масштаби цієї різниці нам допоможе сьогоднішній урок.

Прийом "географічна мозаїка"

• Велика група людей, об'єднаних спільним поход женням і окремими спадковими ознаками (колір шкіри, во лосся та очей, форма голови, будова обличчя та ін.)... (Раса)

• Територія, яка охороняється законами держави заради збереження рідкісних рослин, тварин, ландшафтів тощо... (Заповідник)

• Заповідна територія, де дозволяється туризм за певними, строго ви-значеними маршрутами... (Національний парк)

• Поєднання природних компонентів у певному порядку і взаємозв'язку на окремій території... (Природний комплекс)

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Чи чули ви вислів "Африка - батьківщина людства"? Чому так кажуть? Для цього є серйозні підстави. На території Східної Африки виявлено найдавніші знаряддя праці, які виготовлені приблизно 2 млн років тому. Це перше свідоцтво існування самого роду Ноmо - людини. З плином часу люди розмножувалися та розселялися - спочатку на території континенту, а потім і за його межі. Вплив природного середовища та міграційні потоки обумовили формування різних етнічних груп та народів.

На сучасне розселення найчисленніших народів Африки істотно вплинуло вторгнення арабів, що в VII ст. завоювали Єгипет, Алжир та інші регіони. Проте араби не були першими азіатами, які з'явилися на континенті. Ще в V тис. до н. е. в Африці з'явилися семіти. Вони справили великий вплив на людську цивілізацію: як вам відомо з курсів історії, фінікійці першими створили абетку та навчилися виготовляти скло. Пізніше, за часів колонізації та у нові часи, на африканському континенті з'явилися європейці. Колонізатори зверхньо ставилися до африканців, та завжди були люди, які наголошували на рівності усіх рас і народів. Одним з таких людей був уславлений дослідник, шотландський учений Давід Лівінґстон. Він 30 років провів серед пустель, джунглів та боліт Африки, досліджуючи її природу та відстоюючи права мешканців "Чорного континенту". Любов африканців до Лівінґстона була такою, що після смерті вони набальзамували його тіло для відправки до рідної країни, але серце мандрівника поховали в Авриці. Прізвище шотландця увічнено в назвах 32 порогів та водоспадів на річці Конґо (Заїр), адміністративного центру Замбії (місто Лівінґстон) та етнографічного центру музею в столиці Замбії - місті Лусака. У XX ст. справу Лівінґстона розвинули такі яскраві особистості, як Д. Адамсон, Р. Єйм, Б. Гржимек, Д. Дарелл та багато інших.

Визначмо основні особливості, що характеризують сучасне населення Африки.

2. Прийом "географічна лабораторія"

Накресліть стовпчасту діаграму зростання кількості населення Африки, яке у 1980 р. складало 469 млн чол., у 1990 р.- 748 млн чол.

3. Прийом "Шпаргалка"

Завдання. За допомогою географічних карт визначте особливості розселення населення Африки. На контурній карті позначте території з густотою населення, меншою за 1 чол/км2 та більшою за 50 чол/км2. Зробіть висновок, сформулюйте закономірності, які ви виявили при виконанні цього завдання.

Учитель. Населення Африки розміщене рівномірно. Величезні площі пустель майже безлюдні. Рідко заселена також частина екваторіальних та тропічних лісів. Водночас одним з найгустіше заселених районів Африки є долина Нілу - давній осередок активної діяльності людини, а також долина річки Окаванго.

які ж проблеми пов'язані з кількістю населення та рівнем розвитку

країн Африки? Найгострішою проблемою є проблема голоду. На континенті виробляється тільки 65 % продуктів, необхідних для харчування населення. Ситуація ускладнюється швидкими темпами зростання кількості мешканців Африки, міждержавними та етнічними конфліктами. Головна причина демографічних проблем Африки все ж таки пов'язана з економічною відсталістю країн континенту, погіршенням природних умов, що обумовлено нераціональним їх використанням. Таким чином, розв'язання проблем африканського континенту насамперед полягає у підвищенні економічного рівня країн, застосуванні досягнень науковотехнічного прогресу, екологічних технологій тощо.

4. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За допомогою політичної та фізичною карт Африки схарактеризуйте особливості географічного положення країн Африки.

5. Прийом "географічний практикум"

Завдання. Нанесіть на контурну карту кордони та позначте столиці держав: Алжир, Єгипет, Судан, Намібія, ПАР, Сомалі, Кенія, Чад, Танзанія, Ніґерія.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мікрофон" Бесіда

• Чому Африку називають "прабатьківщиною людства"?

• як проходило заселення африканських континентів народами?

• які проблеми зараз треба вирішити африканським народам?

• Назвіть і покажіть на карті сучасні країни Африки, на території яких у давнину існували могутні держави.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші сучасні країни Африки. які з них найбільш економічно розвинені?

• як географічне положення впливає на розвиток країн? Свою відпо-відь обґрунтуйте прикладами Єгипту та ПАР.

• Чим відрізняється склад населення аналізованих країн?

2. Прийом "аукціон"

Учні швидко один за одним показують на політичній карті країну Африки, називають столицю та одним реченням характеризують відмінність цієї країни від інших країн.

V. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• Населення Африки різноманітне і складається з представників трьох найбільших рас: екваторіальної, європеоїдної, монголоїдної.

• Сучасна політична карта Африки сформувалася в середині XX ст.

• Майже всі африканські країни були колоніями. Зараз серед держав континенту переважають країни, що розвиваються.

• ПАР - єдина розвинена країна Африки, що має вигідне географічне положення, різноманітні природні ресурси на природні умови. У розвиненій економіці ПАР провідну роль відіграють такі галузі, як гірничодобувна промисловість, машинобудування, сільське господарство.

• Єгипет - одна з найдавніших країн світу, у населенні якої пере-важають представники європеоїдної раси. Країна розташована на перехресті міжнародних шляхів. Провідна галузь економіки - сільське господарство. Головними проблемами країни є нестача води та швидке зростання населення.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Написати твір "Три дні в Африці".

• Підготувати додатковий матеріал з теми "Австралія".

Урок № 25

тема. систематиЗація, УЗаГальнення та корекція

Знань, вмінь та навичок Учнів З теми "африка"

(форму й методи уроку обирає вчитель)

Урок № 26

тематичне оцінювання "африка"

і варіант іі варіант ііі варіант і рівень (4 з 6 запитань на вибір учня по 0,5 бали за кожне) 1. Виберіть річку, яка двічі перетинає екватор: а) Ніл;

б) Ніґер; в) Конґо;

г) Лімпопо 1. Кліматичний пояс, якого немає в Африці: а) екваторіальний;

б) субекваторіальний;

в) помірний;

г) тропічний 1. Платформа, що лежить в основі материка Африка:

а) Гондвана;

б) Східноєвропейська;

в) Африкано-Аравійська;

г) індо-Австралійська 2. Риси, що характеризують географічне положення Африки:

а) материк приблизно посередині перетинається екватором;

б) материк розташований переважно в Південній півкулі;

в) материк розташований цілком у Східній півкулі;

г) материк розташований у Західній півкулі 2. Африка - найжаркіший материк землі тому, що:

а) екватор перетинає її майже посередині і більша частина Африки знаходиться між тропіками;

б) Африку омивають води теплих океанів;

в) в Африці знаходяться великі пустелі;

г) Африку перетинає нульовий меридіан 2. Дослідник, який відкрив морський шлях до індії вздовж узбережжя Африки:

а) Марко Поло;

б) Давід Лівінґстон;

в) Фернан Маґеллан;

г) Васко да Ґама 3. Регіон Африки, в якому розташовані країни: Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко:

а) Східна Африка;

б) Західна Африка;

в) Північна Африка;

г) Центральна Африка 3. Рік, в якому на політичній карті континенту з'явилося 17 незалежних держав? а) 1945;

б) 1960; в) 1980;

г) 1999 3. Регіон Африки в якому розташовані країни: Кенія, Сомалі, Судан, Ерітрея, Ефіопія:

а) Східна Африка;

б) Західна Африка;

в) Північна Африка;

г) Центральна Африка

і варіант іі варіант ііі варіант 4. Керівник експедиції, в ході якої були відкриті тверді сорти пшениці: а) О. В. Елісєєв;

б) Є. П. Ковалевський;

в) М. і. Вавілов;

г) В. В. Юнкер 4. Природна зона, сильно змінена людиною, де вирощують цитрусові, зернові і тютюн:

а) перемінно-вологих лісів;

б) саван;

в) екваторіальних лісів;

г) пустель 4. Узбережжя, на якому розташована найсухіша і найжаркіша область Африки:

а) Мозамбіцької протоки;

б) півострова Сомалі;

в) Ґвінейської затоки;

г) острова Мадаґаскар 5. Форма рельєфу, що простягнулася від північно-східного узбережжя Африки до річки Замбезі:

а) Атлаські гори;

б) нагір'я Ахаґґар і Тібесті;

в) Капські та Драконові гори;

г) Великі Африканські розломи 5. Географічний об'єкт, що відокремлює Африку від Європи:

а) Мозамбіцька протока;

б) Суецький канал;

в) Ґібралтарська протока;

г) Суецький перешийок 5. Ваді - це...

а) сухі річища в Африці;

б) яри;

в) долини річок в Африці;

г) балки 6. Мандрівник, що дав ім'я мису Голковий:

а) Бартоломеу Діаш;

б) Васко да Ґама;

в) Давід Лівінґстон;

г) Василь Юнкер 6. Частина Африки, де густина річкової мережі найбільша:

а) Північна;

б) Південна;

в) Східна;

г) Центральна 6. Визначте, хто проводив дослідження річки Замбезі і відкрив водоспад Вікторія:

а) Бартоломеу Діаш;

б) Васко да Ґама;

в) Давід Лівінґстон;

г) Василь Юнкер іі рівень (3 запитання по 1 балу за кожне) 7. Більшість озер Африки розташовані на сході материка. Назвіть тип походження їх улоговин 7. як називається ділянка пустелі з рослинністю, де підземні води підходять близько до поверхні землі? 7. Назвіть ґрунти екваторіального лісу, яким сполуки заліза надають червоного кольору 8. Впізнай природну зону:

"яскраво виражені два сезони. Субекваторіальний кліматичний пояс. Високі трави змінюються поодинокими деревами і кущами" 8. На території Африки є місце, де тінь опівдні падає півроку в один бік, а півроку - в інший. як називається це місце? 8. як називається народ екваторіальних лісів, середня висота чоловіків якого - 142-145 см, а головні заняття - охота, збирання та риболовля

Урок № 27

тема. австралія - найменший материк Землі. ЗаГальні відомості, своєрідність ГП материка. історія відкриття і дослідження. ГеолоГічна бУдова, форми рельєфУ та корисні коПалини австралії, їх Порівняння З африкою

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про своєрідність та особливості природи Австралії; продовжувати формувати навички складання характеристики ГП материка за планом; продовжувати формування вміння порівнювати та узагальнювати теоретичний матеріал; вдосконалювати практичні вміння та навички учнів працювати з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта Австралії, глобус, атласи, підручники, портрети мореплавців, ілюстративний матеріал про природу материка.

опорні та базові поняття: ФГП, рельєф, форми рельєфу, корисні копалини, тектонічна будова, гори (старі, молоді), рівнини, (височини, плоскогір'я, низовини).

географічна номенклатура: миси: йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон; моря: Коралове, Тасманове, Арафурське, Тіморське; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; протоки: Басова, Торесова; півострови: Кейп-йорк, Арнем-Ленд; течії: Південна пасатна, Східноавстралійська; острови: Тасманія, Нова Зеландія, Великий Бар'єрний риф, Нова Ґвінея; Західно-Австралійське плоскогір'я; Центральна низовина; гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко); річки: Муррей, Дарлінґ; озеро Ейр; пустелі: Велика Піщана, Вікторія.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення мети та завдань уроку, визначення місця та значення теми "Австралія" в загальній структурі курсу.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "інтелектуальна розминка"

• За яким планом складається характеристика материка?

Чому вивчення будь-якої території починається з вивчення її ГП?

• Що вам відомо про Австралію? (Орієнтовно: найменший материк, найжаркіший, найвіддаленіший, "все навпаки", одна держава, багато сумчастих тварин)

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Дивую всіх"

Учитель. Австралія - материк чудернацький, бо все там навпаки для нас: в січні - літо, дерева взимку скидають не листя, а кору, через пустелі без сокири не пройдеш, тварини мають сумки. Цікаво дізнатися про такий материк більше?

Вчитель пропонує продовжити учням (випереджувальне домашнє завдання).

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Творча лабораторія" Розгорнутий план етапу

1. Характеристика ФГП материка за планом

Учні працюють в групах самостійно, користуючись планом в довіднику учня, текстом підручника і картами атласу. Після виконання роботи кожна група звітує про виконання роботи і дає відповідь на один із пунктів плану.

Учні за допомогою вчителя роблять загальний висновок про особливості ГП і їх вплив на природу материка (віддаленість, ізольованість - своєрідна природа; перетинається майже по середині південним тропіком - сухий, жаркий клімат).

2. історія відкриття

Розповідь учителя, випереджувальні завдання учнів.

3. Тектонічна будова

Робота з тектонічною картою

4. Рельєф

Розповідь учителя, учні спостерігають за картою.

5. Корисні копалини

Учні називають їх за картою, вчитель спрямовує увагу на зв'язок їх розташування з походженням.

У процесі роботи учні підписують та наносять на контурну карту географічну номенклатуру.

2. Прийом "географічний практикум"

Учні самостійно порівнюють рельєф Австралії і Африки. Результати оформлюють у вигляді таблиці.

ознаки порівняння австралія африка 1. Що становить основу материка 2. Плоскогір'я 3. Низовини 4. Гори 5. Область складчастості Після виконання роботи підбивається підсумок, учні роблять висновок.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мікрофон"

• У чому особливості ГП Австралії?

• Звідки пішла назва материка, хто і коли його відкрив?

• Особливості рельєфу Австралії.

• Чому в Австралії нема вулканів і льодовиків?

• На які корисні копалини багатий материк?

2. Прийом "аукціон"

Vі. Підсумок уроку

Прийом "Прес-конференція"

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Що найбільше вразило?

Прийом "Так - ні"

• Австралія найменший материк Землі.

• На материку є діючі вулкани.

• В Австралії є високі гори.

• Материк не має територій із сучасним зледенінням.

• Вздовж північно-східної частини материка простягнувся Великий Бар'єрний риф.

• Австралію відкрили китайці.

• В Австралії багато родовищ нафти та природного газу.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Закінчити роботу в контурних картах.

• Підготувати додатковий матеріал, що стосується внутрішніх вод та клімату материка.

Скласти кросворд з географічною номенклатурою материка. додатковий матеріал до уроку

• До 1851 року австралійський континент є англійською колонією для каторжан. Там були знайдені родовища золота - і почалась "золота лихоманка", яка сприяла припливу переселенців. З 1851 по 1861 р. чисельність населення материка подвоїлася. У 1856 році австралійські золотошукачі видобули 95 тонн золота, а у 1893 році - 1300 тонн (в основному в західній Австралії, де і зараз видобувають золото). Саме тут знаходиться найбільший у світі кар'єр з видобутку золота: ширина 2 км, довжина 3 км, глибина 400 м. Австралія посідає трете місце у світі за видобутком золота (перше - ПАР). Найбільший у світі самородок золота - "Бажаний незнайомець" вагою 70 кг знайдено в штаті Вікторія в 1869 р.

• Підраховано, що вулкан Таупо в Новій Зеландії під час виверження, що відбулося близько 1800 рр. тому, викинув 30 млрд т гірської породи. швидкість її викидання досягала 700 км/год. Порода вкрила територію в 16 тис. км2, причому велика частина її впала на значній відстані - до 200 км від кратера вулкана.

Урок № 28

тема. ЗаГальні особливості кліматУ. сУхість кліматУ, її основні Причини. кліматичні Пояси і тиПи кліматУ австралії. води сУходолУ

Мета: показати особливості кліматичних умов і внутрішніх вод Австралії, продовжувати формувати поняття про основні та перехідні кліматичні пояси і відповідні типи клімату; вдосконалювати вміння працювати з кліматичними картами та діаграмами, виховувати повагу до власних думок та думок товаришів по класу.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична і кліматична карти Австралії, атласи, підруч-

ники, додаткові джерела географічних знань - енциклопедії, журнали, ілюстрації природи материка, слайди для мультимедійної дошки.

опорні та базові поняття: клімат, показники клімату, кліматичний пояс, внутрішні води, температура повітря, сухість, вологість, тип клімату, річка, озеро, підземні води, річкове русло, крік.

географічна номенклатура: річки: Муррей, Дарлінґ; озеро Ейр; Великий Артезіанський басейн.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення мети і завдань роботи на уроці. Визначення основних етапів роботи на уроці.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "географічна мозаїка"

• Атмосферний вихор, який має низький тиск у центрі. З ним пов'язана нестійка хмарна погода з опадами... (Циклон)

• Випромінення Сонця... (Радіація)

• Субекваторіальна або тропічна рослинність у вигляді степових про-сторів з багаторічних трав'янистих рослин, серед яких розкидані окремі дерева, групи дерев або чагарники... (Савана)

• Природна розплавлена маса гірських порід, яка утворилася в глибин-них шарах Землі і не виливалася на її поверхню... (Магма)

• широтна смуга з відносно однорідним кліматом... (Кліматичний пояс)

• Частина суходолу, з якої вода стікає в певну річку, озеро, море... (Басейн стоку)

• Постійний горизонтальний і вертикальний рух повітря в атмосфері Землі... (Атмосферна циркуляція)

• Паралелі 23° 26? пн. і пд. широти, які проведені на глобусі та карті пунктирною лінією... (Тропіки)

• Природний водний потік, який протікає у вироб леному ним видо-вженому заглибленні земної поверхні... (Річка)

• Видовжене заглиблення річкової долини, постій но заповнене текучою водою... (Русло)

• Замкнута природна заглибина в земній поверхні, заповнена водою...

(Озеро)

2. Прийом "географічна лабораторія"

Учні наносять на контурні карти номенклатуру ГП і рельєфу Австралії під диктовку вчителя на два варіанти.

3. Прийом "Мікрофон"

• Чому Австралію іноді називають островом?

• Назвіть крайні точки материка.

• Чому Австралія була відкрита пізніше від більшості інших мате-риків?

Хто і коли її відкрив?

• Чому Австралію називають найнижчим материком? Порівняйте се-редні висоти Австралії і Африки.

• Чому в рельєфі переважають рівнини?

• На які корисні копалини багата Австралія?

• Що спільного і відмінного в рельєфі Австралії і Африки? В чому причина?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Учитель. В природі все взаємопов'язано. як географічне положення Австралії впливатиме на її клімат і внутрішні води? Чи підтвердиться зв'язок? Чому Австралія - найсухіший материк на Землі? Чому в південних його штатах чітко виражені пори року, а у північних - тільки два сезони. На всі "чому?" відповімо, вивчивши тему уроку. (Всі ці питання записані на дошці, до них повертаємось в кінці уроку.)

IV. вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Загальні особливості клімату.

Вчитель пояснює, учні працюють з картами атласу, підручником.

Прийом "Мозковий штурм"

Треба продовжити речення, запропонувавши будь-які можливі вірні варіанти:

а) клімат жаркий, тому що...

б) клімат сухий, тому що...

2. Кліматичні пояси і типи клімату.

Учні називають кліматичні пояси, в яких розташована Австралія. Звертають увагу на те, що о. Тасманія розташований у помірному кліматичному поясі. За текстом підручника учні самостійно характеризують кліматичні пояси і типи клімату, працюють за варіантами:

1 варіант - субекваторіальний кліматичний пояс; 2 варіант - тропічний кліматичний пояс; 3 варіант - субтропічний кліматичний пояс.

3. Води суходолу.

Прийом "Мікрофон" (випереджальне домашнє завдання, повідомлення учнів)

Чи багато річок і озер в Австралії? Чому?

Розповідь вчителя про систему Муррей - Дарлінґ.

Питання. Дарлінґ влітку пересихає, розбиваючись на окремі водойми, а Муррей - ні. Чому?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "експрес-тест" (із запропонованих тестів вчитель формує тести за двома варіантами по 6 запитань)

1. Океани, якими омивається Австралія:

а) індійським та Атлантичним;

б) Атлантичним та Тихим;

в) Тихим та Північно-Льодовитим;

г) Тихим та індійським.

2. Координати, які має будь яка з точок Австралії:

а) південну широту та східну довготу;

б) північну широту та західну довготу;

в) південну широту та західну довготу;

г) північну широту та східну довготу.

3. Майже посередині Австралія перетинається:

а) екватором; б) Південним тропіком;

в) нульовим меридіаном; г) Південним полярним колом

4. Тектонічні структури, що лежать в основі материка:

а) давня платформа та область нової складчастості;

б) область давньої складчастості та давня платформа;

в) область нової та давньої складчастості;

г) область нової складчастості.

5. Давній Австралійській платформі в рельєфі відповідає:

а) Великий Вододільний хребет та Центральна низовина.

б) Великий Бар'єрний риф та Великий Вододільний хребет.

в) Центральна низовина та Західно-Австралійське плоскогір'я.

г) Західно-Австралійське плоскогір'я та Великий Вододільний хребет.

6. Кліматичний пояс, що займає Північ Австралії:

а) арктичний; б) субтропічний;

в) субекваторіальний; г) помірний.

7. Північ материка отримує найбільшу кількість опадів, в той час коли Сонце знаходиться в зениті над:

а) Південним тропіком; б) екватором;

в) Північним тропіком; г) нульовим меридіаном.

8. Максимальні температури повітря в більшій частині Австралії фіксуються в:

а) червні - липні; б) березні - квітні;

в) грудні - січні; г) листопаді - грудні.

9. Тип живлення, що є переважаючим для річок Австралії:

а) льодовиковий; б) ґрунтовий; в) сніговий; г) дощовий.

10. За своїми природними особливостями австралійське озеро Ейр більш за все нагадує африканське озеро:

а) Ньяса; б) Танґаньіка; в) Вікторія; г) Чад.

11. Вітри, що дмуть над більшою частиною материка Австралія:

а) бризи; б) мусони; в) пасати; г) південно-західні.

12. Територія материка, де знаходиться Великий Артезіанський басейн:

а) північ материка; б) центр; в) схід; г) північний схід.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• В Австралії жаркий клімат, причиною чого є розташування материка поблизу екватора і на Південному тропіку.

• В Австралії сухий клімат, бо тропік перетинає материк посередині, а Великий Вододільний хребет не пропускає вологу з океану у внутрішні райони.

• Австралія розташована у трьох кліматичних поясах, в субтропічному і тропічному, виділяють ще кліматичні області за зволоженням.

• Річок та озер обмаль, бо сухий клімат. Кріки - тимчасові водотоки.

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготувати повідомлення про Великий Бар'єрний риф.

• Підготувати повідомлення про тварин і рослини Австралії.

додатковий матеріал до уроку

В сухий період оз. Ейр - це невеликі окремі солоні водойми. Після літніх злив каламутні води кріків наповнюють його водою. У середині XX століття озеро Ейр хотіли зовсім прибрати з карти, бо воно було сухим вже 10 років. Але в літку 1949 року трапився катастрофічний паводок, кілька місяців ішов дощ, могутні потоки наповнили озеро. З літака географи побачили "синє море", оточене луками, квітами. Береги його кишіли чайками, пеліканами, качками та іншими птахами. Глибина озера складала 4 метри. Однак сильна спека і випаровування швидко перетворили цю красу на окремі солоні плями. В січні 1953 року озеро знов відтворила чергова рекордна злива. Саме тому на карті озеро Ейр позначається пунктиром.

Урок № 29 тема. о собливості ґрУнтово-рослинноГо ПокривУ і тваринноГо світУ, йоГо своєрідність і Унікальність. Природні Зони. Зміна Природи людиною

Мета: розкрити своєрідність та неповторність органічного світу Австралії; ознайомити учнів з принципами раціонального використання природних ресурсів; розвивати логічне мислення і пам'ять; удосконалювати практичне уміння учнів працювати з тематичними картами атласу; сприяти екологічному вихованню учнів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта Австралії, краєвиди природних зон Ав-

стралії, зображення тварин та рослин Австралії, атласи, підручники, додаткові джерела географічних знань.

опорні та базові поняття: клімат, кліматичні пояси, внутрішні води,

ґрунти, природні ресурси, релікти, ендеміки, природні зони.

географічна номенклатура: пустелі: Велика Піщана пустеля, пустеля Вікторія.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. робота з тест-картками

Завдання 718 (А, Б, В) (Вовк В. Ф. Географія материків і океанів. 7 клас:

Тест картки.- Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2004).

2. Прийом "Мікрофон"

• Доведіть, що Австралія - найсухіший материк Землі.

• У яких кліматичних поясах знаходиться Австралія?

• Чим зумовлена відмінність клімату на заході і сході Австралії?

• якими водами живляться річки Австралії?

• яке озеро називають "мертвим серцем Австралії"?

• Мандруючи Австралією, чи зупинилися б ви на ночівлю в кріку?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Творча лабораторія"

Учитель. Своєрідність клімату, рельєф і географічне положення склали умови існування унікального органічного світу Австралії. Погляньмо на природу континенту очима європейців і спробуймо пояснити його загадки з позицій учених.

Під час уроку ви отримаєте додаткові дані про органічний світ Австралії. Вам потрібно буде коротко законспектувати відповіді в зошит, оформивши їх у вигляді таблиці:

Природні зони Ґрунти рослини Тварини IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Учитель-учень"

1) Аналіз карти атласу "Ґрунти світу" і визначення основних типів ґрунтів Австралії.

2) Бесіда • Що називають ґрунтом?

• які чинники впливають на формування ґрунту?

• Від чого залежить родючість ґрунту?

2. Розповідь учителя про рослинний світ Австралії і ознайомлення з по-няттями "релікт" та "ендемік".

3. Виступ учнів з доповідями "Унікальні тварини Австралії".

4. Розповідь учителя про рослини і тварин, які були завезені до Ав-стралії.

5. Аналіз карти атласу "Природні зони Австралії"• Що називають природною зоною?

• які чинники впливають на розміщення природних зон?

• Заповнення таблиці.

6. Розповідь учителя про вплив людини на природу та використання природних ресурсів (раціональне та нераціональне).

• Що називають природними ресурсами?

• які види природних ресурсів ви знаєте?

7. Природоохоронні об'єкти Австралії. Доповідь учня "Національний морський парк Великий Бар'єрний риф".

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мікрофон"

• які природні зони виділяють в Австралії?

• У порах якого дерева накопичується багато води? (Пляшкове)

• яке найвище дерево Австралії? (Евкаліпт)

• які тварини відкладають яйця і годують дітей молоком? (Єхидна, качкодзьоб)

• яка тварина може загинути від голоду, незважаючи на те що навколо багато їжі? Чому це так? (Коала)

2. Прийом "Бліцтест"

1. Ендемічних видів в Австралії більш за все серед:

а) тварин; б) рослин; в) мінералів; г) форм рельєфу.

2. Унікальність органічного світу Австралії обумовлена тим, що цей материк:

а) найменший;

б) найсухіший;

в) не має діючих вулканів;

г) є найбільш ізольованим та давніше всіх відділився від інших материків.

3. В Австралії росте так зване дерево-насос - це:

а) акація; б) баобаб; в) евкаліпт; г) фікус.

4. До приходу європейців місцеві аборигени:

а) займалися скотарством та обробляли родючі землі;

б) займалися ловом риби;

в) були часткою природи материка і не завдавали їй ніякої шкоди;

г) видобували корисні копалини.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• Тривала ізольованість Австралії зумовила неповторність її органічного світу.

• Для рослинного і тваринного світу материка характерними є числені ендеміки та релікти.

• Найбільшу площу в Австралії займають природні зони тропічних пустель і напівпустель.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Творчі завдання за вибором учнів:

1) Скласти авторські тести за темами "Африка", "Австралія".

2) Скласти кросворди за темами "Африка", "Австралія".

3) Підготувати повідомлення: "заселення Австралії"; "Корінне населення - австралійські аборигени"; "Візитна картка - Австралійський Союз".

додатковий матеріал до уроку

якщо Ви все ж таки зберетеся до Австралії, не бійтеся її дикої при-

роди. Поводьтеся правильно, і з Вами нічого не трапиться.

• Змії. Не треба лізти у високу траву. Повірте, змії і без Вас там себе відмінно почувають. Заходячи в ліс, іноді ляскайте в долоні. Змії добре відчувають вібрацію і нападають на людей, тільки якщо люди застали їх зненацька.

• Морські змії. Теж нападають від несподіванки. Милуючись красою рифа, іноді дивіться навколо себе. Це сприятиме Вашому довголіттю. Морські змії мають дуже маленький рот і можуть укусити за перетинки пальців і складки шкіри, гладке тіло для них невразливе. Для морської змії Ви - лише новий незнайомий предмет, що з'явився на її шляху. Замріть, і вона Вас не укусить.

• Крокодили. Не вставайте на відпочинок поряд із струмками. Крокодили часто нападають на намети, поставлені поряд з водою. У річкових гирлах вода річок перемішується з океанською водою і може бути солоною. Морські крокодили - найнебезпечніші, вони можуть підніматися вгору за течією досить високо. Улюблене місце їх проживання - мангрові чагарники.

• Пожежі. Не стійте у високій траві, вона пожаронебезпечна. Грози часто починаються вночі, і пожежа може початися від удару блискавки. швидкість розповсюдження достатньо висока. Навряд чи спросоння вам підкоряться олімпійські рекорди швидкості. Австралійські грози сильно відрізняються від наших. Спалахи блискавок слідують одна за одною, як в стробоскопі. Не забудьте також прибрати на ніч зі свого намету все залізо.

• Медузи. Сезонна небезпека. З'являються з середини жовтня по травень. Найбільш небезпечні поблизу гирл річок, де вони розмножуються. Медузи маленькі і погано видні у воді. якщо щупальця упилися в шкіру, єдиним засобом надання допомоги є оцет (зовнішньо).

• Подорожі в тропічних районах вимагають тижневої акліматизації. З полудня до 15.00 краще влаштовувати відпочинок у тіні, суміщаючи його з обідом. В дорозі не пийте багато води - спрагу все одно не вгамуєте, а серце посадите. П'ять-шість ковтків - і далі.

• Окуляри і кепка (пил, сонце), шолом (гайки, що летять від машин, ка-мені, пікіруючі на голову птахи), захисний крем від сонця - обов'язково. Примус теж. У сухий сезон розведення багать заборонене на всій території Австралії. Та і час істотно економиться. Враховуйте, що у вихідні дні на дорогах народу набагато більше, причому не габаритного. З п'ятниці по неділю австралієць носиться на своєму джипі з причепленим до нього катером, щоб встигнути плюхнутися

в найбільше число водоймищ. У національних парках і на території пляжів ночівля заборонена скрізь.

• Навіть якщо вам удалося одержати туристичну візу для подорожі, врахуйте, що вона може закінчитися в австралійському аеропорту в день прильоту. Наприклад, якщо вас попросять пред'явити готівку, а у вас налічуватиметься всього 100 доларів, вас повернуть назад на батьківщину. У австралійців будуть всі підстави вважати, що ви прибули до них для нелегальної роботи.

Урок № 30

тема. населення, йоГо склад та роЗміщення.

австралійський союЗ - єдина держава на материкУ. Україна і австралія

Мета: сформувати в учнів поняття про особливості сучасного населення Австралії; продовжити формування умінь складати характеристику країни; удосконалити практичні навички учнів працювати з картами атласу, розвивати творчі здібності, навички самооцінки.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: політична карта світу, атласи, підручники.

опорні та базові поняття: релікт, ендемік, природна зона, природні

ресурси, населення, густота населення, галузі господарства, діаспора.

географічна номенклатура: міста: Сідней, Мельбурн, Канберра, Аде-

лаїда, Брісбен, Перт.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Робота з авторськими тестами учнів за темами "Африка", "Австралія".

2. Робота з авторськими кросвордами учнів за темами "Африка", "Австралія.

3. Прийом "Бліцопитування".

• Крайня північна точка Австралії...

• Найвища точка Австралії...

• Найдовша річка Австралії...

• Крайня південна точка Австралії...

• Найнижча точка Австралії...

• Найвище дерево...

• Крайня західна точка Австралії...

• Найбільша за площею природна зона Австралії...

• Крайня східна точка Австралії...

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Приваблива мета"

Учитель. Ми ознайомилися з природою Австралії, зазначивши причини своєрідності органічного світу. Останній урок з цієї теми присвячений населенню та країні материка. Це не помилка. Незвичайність Австралії виявляє себе і тут, бо це єдиний материк світу, вся територія якого зайнята однією країною, що до того не має суходільних кордонів. Офіційна назва цієї держави - Австралійський Союз. Ви вже маєте досвід складання характеристики окремої країни, отже, зможете виявити головні особливості Австралійського Союзу.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Виступ учня з доповіддю "Візитна картка - австралійський Союз"

2. Складання характеристики австралійського Союзу

(використовуючи довідник учня)

1) Населення (використовуючи карту атласу "Населення світу"):

а) історія заселення Австралії (доповідь учня);

б) склад населення (доповідь учня "Корінне населення - абори гени");

в) розміщення населення (густота, міське населення, великі міста, природний приріст).

2) Господарство (аналіз комплексної карти Австралії в атласі).

а) назвіть три головні галузі господарства;

б) промисловість;

в) сільське господарство;

г) транспорт.

3) Доповідь учня про зв'язки України та Австралії.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мікрофон"

• Розкажіть про сучасний склад населення Австралії.

• Представниками якої раси є аборигени Австралії?

• Чим обумовлена нерівномірність розселення населення Австралій-ського Союзу?

• Назвіть великі міста Австралії.

• які галузі господарства Австралійського Союзу є провідними?

• Чому транспорт відіграє величезну роль у житті Австралії?

• які зв'язки Україна має з Австралійським Союзом?

2. Прийом "експрес-тест"

1. Австралійські аборигени мають походження з:

а) Північної та Південної Америки;

б) Південної та Південно-Східної Азії;

в) Західної та Північної Європи;

г) Південної та Східної Африки.

2. В даний час найбільша щільність населення є характерною для:

а) центральних районів; б) північного сходу; в) північного заходу;

г) південного сходу.

3. Найбільша частина англо-австралійців живе...

а) в сільській місцевості;

б) в містах;

в) в центральній частині материка;

г) вздовж річкових долин.

4. Перші переселенці з Європи займалися:

а) скотарством; б) видобутком золота; в) землеробством; г) мореплавством.

5. Австралія була колонією:

а) Франції; б) Великої Британії; в) іспанії; г) Голандії.

6. Столиця Австралійського Союзу:

а) Сідней; б) Мельбурн; в) Канберра; г) Аделаїда.

7. Частка аборигенів у загальній чисельності населення Австралії складає:

а) 20 %; б) 10 %; в) 1 %; г) 2,8 %;

8. До сьогоднішнього дня австралійські аборигени займаються традиційною для них справою:

а) землеробством; б) скотарством; в) видобутком корисних копалин;

г) збиральництвом.

9. Найбільш поширеним та специфічним для охоти в аборигенів є:

а) бумеранг; б) капкан; в) тамагавк; г) алебард.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• Австралійський Союз - розвинена індустріально-аграрна країна, що займає всю площу материка Австралія та прилеглих до нього островів.

• Сучасне населення Австралійського Союзу складається з англо-ав-стралійців, аборигенів та переселенців з інших країн світу.

• Провідними галузями австралійської промисловості є металургія, машинобудування, видобувна, хімічна, харчова, а сільського господарства - тваринництво.

• Україна має зв'язки з Австралією.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Підготувати повідомлення про відкриття і дослідження Антарктиди.

додатковий матеріал до уроку австралійський Союз

Парламентська монархія в складі Співдружності.

Столиця: Канберра - понад 250 000 осіб.

Адміністративний поділ: 6 штатів, 2 території.

Територія: 7 682 395 км2.

Населення: близько 19 млн чол.

Густота населення: 2 особи/км2.

Річний приріст населення: 1,1 %.

Офіційна мова: англійська.

Етнорасовий склад: англо-австралійці - 95 %, азіати - 4 %, аборигени - 1 %.

Релігії: протестантизм - 60 %, католицизм - 26 %.

Статус (за класифікацією ООН): розвинена країна.

Грошова одиниця: австралійський долар.

Національне свято: 26 січня (1788) - День Австралії.

Зростання населення залежить від природного приросту і міграції. Темпи природного приросту населення Австралії за останні 50 років значно скоротилися. Тривалість життя значно збільшилася - 83,13 рік для жінок і 72,27 років для чоловіків.

Релігійний склад. За даними перепису 1996 р, 13,2 млн чоловік, або 74 % всього населення, є віруючими. У країні переважають християни - 12,6 млн чоловік (71 % населення), серед них - католики (38 %), прихильники англіканської церкви (31 %), Об'єднаної церкви (11 %), пресвітеріани (5 %), православні (4 %), баптисти (2 %) і лютерани (2 %). Серед нехристиянських віросповідань найбільшим числом послідовників відрізнялися буддизм і мусульманство (1,1 % всього населення), потім слідували іудаїзм і індуїзм (по 0,4 %).

Столиця країни Канберра спланована як зразкове місто Уолтером

Берлі Гриффіном в 1911 р. Ще в середині 1950-х рр. вона залишалася невеликим містом. швидке її зростання почалося після створення Комісії з розвитку національної столиці в 1956 р. У 1997 р. відбулося деяке скорочення чисельності населення Канберри у зв'язку з реорганізацією діяльності федерального уряду.

Урок № 31 (варіант а)

тема. Південна америка, ЗаГальні відомості. особливості ГеоГрафічноГо Положення. дослідження і освоєння материка

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про географічне положення, розміри та форму материка; закріпити практичне вміння учнів складати характеристику фізико-географічного положення материка за допомогою карт атласу; поглибити знання учнів про історію відкриття та дослідження материка; розвивати пам'ять, логічне мислення, вміння робити висновки та узагальнення. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта Південної Америки, атласи, контурні карти,

портрети дослідників материка, картини природи материка, підручники.

опорні та базові поняття: материк, частина світу, географічне поло-

ження; півкулі, меридіани, паралелі, Гондвана, частини Світового океану; складові берегової лінії, площа материка, екватор, нульовий меридіан, крайні точки, дослідники.

географічна номенклатура: материки: Південна Америка, Африка, Північна Америка, Антарктида; миси: Ґальїнас, Фроуерд, Кабу-Бранку, Паріньяс, Горн; Карібське море; затока Ла-Плата; протоки: Маґелланова, Дрейка; острови: Вогняна Земля, Фолклендські.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Зверніть увагу на зображення облич дітей з різним настроєм, з'ясуйте, хто як себе почуває. Учні по черзі для аналізу кожного малюнка піднімають руки.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Бліцопитування"

• Назвіть материки, які ви вивчали. Покажіть їх на карті.

• За яким планом вивчають материк?

• Чому важливо знати географічне положення материка для визначення особливостей його природи?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Материк одержав назву "Новий світ". На цьому материку блукали герої книги Жуля Верна "Діти капітана Гранта". Тут протікає найповноводніша річка світу. На цьому материку розташовані найвищі на Землі вулкан і водоспад, найсухіша пустеля, найменший птах, накровожерливіша риба. З цим материком пов'язані слова "карнавал", "футбол", "танго".

Учні визначають материк, доповнюють розповідь вчителя (випере джувальне домашнє завдання).

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Творча лабораторія"Завдання (робота в групах)

і-іі групи. За допомогою карт атласу визначити координати крайніх

точок материка.

IIі-іV групи. За допомогою карт атласу та довідника учня визначити особливості фізико-географічного положення материка.

V-VI групи. Визначити відмінні та спільні риси географічного положення Південної Америки, Африки та Австралії.

Підбиття підсумків роботи кожної групи. Висновки.

2. Прийом "географічна лабораторія"

Нанести на контурну карту назви крайніх точок, океанів, які омивають материк, та материки, з якими межує Південна Америка.

3. розповідь учителя (доповнюється повідомленнями учнів - випереджувальне домашнє завдання)

Учитель. як було відкрито Південну Америку? Сухопутні шляхи до індії були блоковані арабами. Тому європейці були змушені шукати морські шляхи до держави, де можна було придбати перець, корицю, гвоздику, мускатний горіх, які високо цінувалися в середньовічній Європі, інколи на вагу золота. Христофор Колумб вірив у кулястість Землі, тому вирішив прямувати до індії у зворотньому напрямку - через Атлантичний океан. 12 жовтня 1492 році моряки побачили землю, це був острівець з групи Багамських островів, Колумб назвав його Сальвадор ("святий спаситель"). Відкривши Кубу, Колумб вирішив, що це східна околиця Азії. Офіційною датою відкриття Америки вважається саме 12 жовтня 1492 року.

Чому ж відкриті Колумбом землі одержали ім'я Веспуччі? Амеріґо Віспуччі, дослідивши у 1501-1502 рр. східний берег від 5° 25? до 25° пд. ш., довів, що ця земля - материк, і описав його природу, дав назву Новий Світ. Через це лотарінгський картограф Мартін Вальдземюллер у 1507 р. назвав цей материк його ім'ям, а потім ця назва поширилася на обидва західні материки. Першими вченими - дослідниками Південної Америки у 1735-1743 рр. стали французькі та іспанські учасники Екваторіальної експедиції. На межі ХVііі-ХіХ ст. материк досліджував німецький вчений Олександр Гумбольдт, він опублікував результати своїх досліджень у 30-томній книзі "Мандрівка у рівноденній області Нового Світу". Дослідження Південноамериканського континенту наштовхнули вченого Чарльза Дарвіна на розроблення еволюційної теорії розвитку органічного світу Землі. Велике значення мала ботаніко-агрономічна експедиція Миколи Вавілова (1932-1933), під час якої було встановлено формування культурних рослин на території Південної Америки.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "Прес-конференція"

• Назвіть особливості географічного положення Південної Америки.

• Назвіть крайні точки материка, моря, океани, що його омивають. Покажіть їх на карті.

• Чому материк названий ім'ям людини, яка його не відкривала?

VI. Підсумок уроку

1. Прийом "роблю висновок"

• Материк Північна Америка розташований у Західній та переважно Південній півкулях, має значну протяжність з півночі на південь.

• Першими європейцями були портуґальці та іспанці, які перетворили материк на колоніальні володіння.

• Значний внесок у дослідження зробили О. Гумбольдт та М. Вавілов.

2. Повернення до тесту на початку уроку з метою отримання інформації про самопочуття школярів після роботи на уроці.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст підручника.

додатковий матеріал до уроку

Над Антарктидою періодично розширюються озонові діри, що захоплюють сусідні райони. Тому в містах на півдні Чілі розвішані спеціальні сигнальні ліхтарі. Коли вони загоряються червоним кольором, жителі знають, що необхідно надіти темні окуляри і сорочки з довгими рукавами. Це означає, що сила ультрафіолетового випромінювання від Сонця дуже висока. Найчастіше це буває навесні.

Урок № 31 (варіант б)

тема. Південна америка. ЗаГальні відомості. особливості ГеоГрафічноГо Положення. дослідження і освоєння материка

Мета: дати учням знання про загальні відомості, особливості географічного положення Південної Америки; ознайомити з історією дослідження і освоєння материка; поглибити практичні навички учнів самостійно характеризувати географічне положення материка, визначати географічні координати крайніх точок, вимірювати відстані на карті, виховувати зацікавленість до вивчення даної теми і курсу географії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта Південної Америки, фізична карта світу, картинки природи материка, портрети дослідників материка, атласи, контурні карти, підручник.

опорні та базові поняття: материк, частина світу, географічне поло-

ження; півкулі, меридіани, паралелі, Гондвана, частини Світового океану; складові берегової лінії, площа материка, екватор, нульовий меридіан, крайні точки, дослідники.

географічна номенклатура: миси: Ґальїнас, Фроуерд, Кабу-Бранку, Паріньяс, Горн; Карібське море; затока Ла-Плата; протоки: Маґелланова, Дрейка; острови: Вогняна Земля, Фолклендські.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Учитель перевіряє наявність в учнів на партах необхідного для уроку обладнання. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Бліцопитування"

• Назвіть материки, які ми з вами вивчили. Покажіть їх на карті.

• За яким планом вивчають материк?

• Що вам відомо про відкриття Америки?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Ці землі названі на честь італійського мореплавця Амеріґо Веспуччі, який висунув та обґрунтував думку щодо існування Нового Світу. Колись цим материком заблукали герої книги Жюля Верна "Діти капітана Гранта", а ми з вами назву цього материка пов'язуємо зі словами "футбол", "карнавал". Це материк тропічних широт. Це - найвологіший на Землі материк. Тут поряд з найбільшою низовиною світу простягся найдовший гірський ланцюг. Найвищі на Землі вулкан і водоспад, найповноводніша річка, найменший птах та найкровожерливіша риба зацікавлять будь-кого, тому на сьогоднішньому уроці ми розпочнемо знайомство, як ви вже здогадалися, з материком Південна Америка.

Прийом "географічна мозаїка"

• Відстань будь-якої точки земної поверхні від початкового... (нульового) меридіана, виражена в градусах... (Географічна довгота)

• Відстань будь-якої точки земної поверхні від екватора, виражена в градусах... (Географічна широта)

• Географічна широта і гео графічна довгота будь-якої точки земної поверхні складають... (Географічні координати)

• Видима частина земної поверхні на відкритій місцевості... (Горизонт)

• Лінії на планах і картах, які з'єднують точки земної поверхні з од-наковою абсолютною висотою... (Горизонталі)

• Сітка географічної карти чи глобуса, утворена перетином паралелей і меридіанів... (Градусна)

• Умовні лінії на глобусі й карті, які з'єдну ють полюси... (Меридіани)

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічний практикум"

Завдання. За допомогою карт атласу та довідника учня самостійно складіть характеристику географічного положення материка, визначивши при цьому координати крайніх точок.

2. Прийом "географічна лабораторія"

• Нанести на контурну карту назви географічних об'єктів, які зустрі-чалися при складанні характеристики географічного положення.

• Розрахуйте протяжність материка за паралеллю 10° пд. ш., протяжність за меридіаном 70° зх. д. Робота з текстом параграфа.

3. Прийом "Творча лабораторія"

Заповнити таблицю "Відкриття та дослідження Південної Аме рики".

Час дослідження Дослідники результати досліджень Перевірка виконаної роботи.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "експрес-тест"

1. історія відкриття і освоєння материка Південна Америка вплинула насамперед на:

а) культуру і спосіб життя людей; б) мову і релігію народу;

в) етнічні особливості; г) на всі названі особливості.

2. Щодо екватора Південна Америка розташована у півкулях Землі:

а) західній; б) південній; в) північній; г) східній.

3. Європеєць, який брав участь у кількох експедиціях (1499-1504 рр.) до берегів Південної Америки:

а) О. Гумбольдт; б) А. Веспуччі; в) Х. Колумб.

4. Площа материка Південної Америки з прилеглими островами:

а) 30,3 млн км2; б)13,8 млн км2; в) 20,2 млн км2; г)18,3 млн км2.

5. Канал, який відокремлює Південну Америку від Північної Америки:

а) Суецький; б) Панамський; в) Американський.

6. Відкрита Х. Колумбом нова частина світу була названа на честь:

а) Христофора Колумба; б) Амеріґо Веспуччі;

в) іспанської королеви ізабелли.

2. Прийом "Вірю - не вірю"

• Материк Південна Америка - найменший з материків Землі.

(Не вірю)

• Материк омивається двома океанами. (Вірю)

• На материку розташовано найвищий водоспад та найповноводніша річка. (Вірю)

• На материку немає високих гір. (Не вірю)

• Америку відкрив Амеріґо Веспуччі. (Не вірю)

Vі. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• Материк лежить повністю в Західній півкулі.

• Екватор перетинає північну частину материка; вузький Панамський перешийок з'єднує Південну Америку з Північною.

• Першими європейцями, що з'явилися в Південній Америці, були портуґальці та іспанці, які пізніше перетворили материк на колонію.

• Значний внесок у дослідження материка зробили О. Гумбольдт, Ч. Дар-він, М. Вавілов.

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст підручника.

• Скласти міні-твір "Подорож до Америки".

• Підготувати додатковий матеріал до наступного уроку.

додатковий матеріал до уроку

• ім'я Христофора Колумба з іспанської мови перекладається як "коло-ніст, який несе хрест".

• Першим, хто поширив назву "Америка", був фламандський карто-граф Ґерард Меркатор. На карті, що була складена у 1538 р., він підписав на південному материку "Південна частина Америки", на північному - "Північна частина Америки".

• Автором однієї з найцікавіших карт Америки був Леонардо да Вінчі. На його карті, що була складена 1515 р., зображено не два, а один Американський материк - південний. Він простягається не з півночі на південь, а із заходу на схід. Над цим материком зображено два острова - Куба та ізабелла. На західному краю - великий острів з надписом "Земля Флоріда". Азія відокремлена від Америки широким водним простором. На половині шляху від Азії до Америки розташовано острів Зіпунга, тобто японія.

• Назва "Вогняна Земля" з'явилась за пропозицією мореплавців, які вперше під керівництвом Маґеллана пропливали біля цього острова. На ньому було багато вогнів, які запалювали туземці. Звідси і пішла назва.

• Поняття "Антильські" походять від слова "анти" - проти, розташовані напроти материка. Карібське море названо на честь місцевих жителів карибів.

Світові рекорди Південної америки

• Щонайдовший гірський ланцюг - Анди, 9000 км.

• Найпосушливіше місце - Пустеля Атакама, Чілі; середньорічний рівень опадів менше 0,1 мм.

• Найвищий водоспад - Анхель, Венесуела, 1054 м.

• Найвисокогірніше судноплавне озеро - Тітікака, 3810 м.

• Повноводніша у світі річка - Амазонка, кожну секунду в Атлантич-ний океан вона виливає 220 000 м3 води.

• Найбільший річковий басейн - басейн Амазонки, 7 045 000 км2. рекорди континенту

• Найвища гора - Аконкаґуа 6959 м.

• Найнижча точка - півострів Вальдес, 40 м, нижча рівня моря.

• Найбільше озеро - Тітікака, Перу - Болівія, 8248 км2.

• Найдовша річка - Амазонка, 6400 км.

• Найбільша за площею країна - Бразілія, 8512 тис. км2.

• Найбільша за населенням країна - Бразілія, 172 млн чол.

Урок № 32 (варіант а)

тема. ГеолоГічна бУдова. основні форми рельєфУ

Південної америки. Закономірності

Поширення родовищ корисних коПалин

Мета: сформувати в учнів систему знань про особливості внутрішньої будови Південної Америки, розташування форм рельєфу та родовищ корисних копалин на материку; націлити учнів на пошук певних закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин; поглибити та закріпити навички роботи учнів з картами атласу та додатковими джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта Південної Америки, атласи, контурні

карти, картини природи материка, підручники.

опорні та базові поняття: Північно-американська, Південно-амери-

канська літосферні плити, вулканізм, землетрус, основні форми рельєфу та їх геологічне походження, мінерали і гірські породи, що складають земну кору. географічна номенклатура: материки: Південна Америка, Північна Америка, Євразія, Африка; літосферні плити: Північноамериканська, Південноамериканська; низовини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська; Бразільське плоскогір'я; Ґвіанське нагір'я, гори Анди, гора Аконкаґуа; вулкани: Сан-Педро, Котопахі.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Клас поділяється на дві групи. Учні визначають основні етапи роботи на уроці.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "географічна мозаїка"

• Рівнинна ділянка суходолу заввишки від 200 до 500 м над рівнем моря... (Височина)

• Переважно конусоподібна гора з круглим за глибленням - кратером на вершині, крізь яке на поверхню Землі виливається лава, виходять гази і водяна пара, викида ються вулканічний попіл та уламки гірських порід... (Вулкан)

• Місце на поверхні Землі точно над вогнищем землетрусу... (Епіцентр)

• Канал, що зв'язує вогнище вулкана із земною поверхнею... (Жерло)

• Підземні поштовхи, які викликають коли вання земної поверхні та руйнування будівель... (Землетрус)

• Лійкоподібний отвір на вершині вулкана, через який витікає лава та викидаються інші продукти його виверження... (Кратер)

• Магма, що вилилася на земну поверхню і втрати ла гази... (Лава)

• Тверда верхня оболонка Землі, яка скла дається із земної кори і верх-ньої мантії... (Літосфера)

• Великий простір суходолу з вирівняною або слабкохвилястою по-верхнею, на якому висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної... (Рівнина)

2. Прийом "інтелектуальна розминка"

• У яких півкулях знаходиться Південна Америка?

• На честь кого названа Південна Америка?

• Назвіть крайні західну та північну точки.

• Назвіть крайні східну і південну точки.

• яка протока відокремлює Південну Америку від Антарктиди?

• який перешийок з'єднує Південну Америку з Північною?

• Водами якого моря омиваються північні береги Південної Амери-ки?

• Найбільша затока материка.

• Хто з натуралістів, досліджуючи Південну Америку, розробив еволю-ційну теорію розвитку органічного світу Землі?

• яку назву має один з найбільших островів біля берегів материка?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Учитель. Формування рельєфу та утворення корисних копалин прямо пов'язані з геологічною історією певної території. Сьогодні нам необхідно згадати основні положення теорії літосферних плит та спробувати застосувати їх до тектоніки Південної Америки. як же пов'язані тектонічна будова, рельєф та корисні копалини в межах материка Південна Америка?

IV. вивчення нового матеріалу

Учитель. Подивімось на геологічні карти в атласі та виділимо основні ділянки території материка Південна Америка. Виділяються рівнинноплоскогірний платформенний схід і гірський захід (гірська система Анд з найвищою точкою 6959 м - г. Аконкаґуа). На думку вчених єдиний материк Пангея 225 млн років тому розділився на дві частини. Між ними утворився океан Тетіс. Так почали формуватися сучасні обриси Атлантичного океану, води відділили Південну Америку від Африки, пізніше - Північну Америку від Євразії. Взаємодія Північноамериканської та Південноамериканської літосферних плит з плитами Тихого океану призвела до утворення зтиснення, зім'ять, складок західного краю материка. Ці зміни супроводжувалися активним вулканізмом та підняттям території, внаслідок чого утворилися високі гори Анди.

1. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання. Знайдіть на карті атласу основні форми рельєфу Південної Америки: гори Анди, Бразільське плоскогір'я, Ґвіанське нагір'я, Амазонську, Орінокську та Ла-Платську низовини.

2. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. Надпишіть назви цих об'єктів на контурній карті.

Дайте характеристику великим формам рельєфу материка.

Учитель. Гори Анди. Назва перекладається з мови інків як "мідні гори". У складі цієї гірської системи виділяються три частини: Північні, Центральні та Південні Анди. Анди є зоною активного вулканізму, про що свідчать землетруси та велика кількість діючих вулканів. Чілійський та перуанський землетруси тільки у XX столітті призвели до загибелі близько 10 000 чоловік кожний. Великі висоти та кліматичні відмінності обумовили багатство органічного світу Анд. Анди є батьківщиною таких цінних рослин, як хинне дерево та картопля.

Амазонська низовина. Найбільша на планеті. Її площа понад 5 млн км2, протяжність із заходу на схід 3200 км. Переважно плоска низовина складена різноманітними осадовими відкладами потужністю в кілька тисяч метрів.

Бразільське плоскогір'я розташоване на південь від Амазонської низовини, на сході материка. Назва обумовлена тим, що більша частина плоскогір'я лежить на території Бразілії. Найбільша висота - 2890 м, середні висоти на сході - 250-300 м, у центрі - 800-900 м.

Ґвіанське плоскогір'я. Лежить на північному сході материка, найвища точка - 2810 м. Тут беруть початок численні річки басейнів Амазонки та Оріноко.

Надра Південної Америки містять досить різноманітний комплекс корисних копалин. Найбільші поклади залізних руд приурочені до докембрію Венесуели (басейн р. Оріноко) і Бразілії (штат МінасЖерайс), найбагатші родовища мідних руд - в Центральних Андах, родовища руд рідких елементів в Східній Бразілії. До молодих вулканічного і субвулканічного тіл території Болівії відносяться родовища руд олова, срібла тощо. Передові і міжгірські прогини Анд вміщують поклади нафти і газу, особливо багаті в межах Венесуели. Є поклади кам'яного вугілля. З вулканізмом Анд пов'язані значні поклади сірки і будівельних матеріалів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "географічна розминка"

• яка найдовша гірська система земної кулі?

• Що означає слово "Анди" у перекладі з мови інків?

• Назвіть найвищу точку материка.

• Поклади яких руд зосереджені в Андах?

• Назвіть найбільшу низовину Південної Америки.

• як називається платформа, що лежить в основі материка?

• Назвіть найбільші вулкани материка.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• Більша частина материка має рівнинний рельєф, центральні райони материка займають низовини, на які припадає 45 % площі території усього материка.

• Гори Анди продовжують формуватися, про що свідчать землетруси та вулкани.

• Різноманітність корисних копалин, серед яких переважають рудні, обумовлена різноманітними геологічними процесами.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Нанести на контурну карту умовними знаками найбільші родовища корисних копалин, назви вулканів, підписати основні форми ре льєфу.

Урок № 32 (варіант б)

тема. ГеолоГічна бУдова. основні форми рельєфУ

Південної америки. Закономірності

Поширення корисних коПалин

Мета: поглибити в учнів поняття про зв'язок геологічної будови, рельєфу та родовищ корисних копалин на прикладі материка Південна Америка; націлити учнів на пошук певних закономірностей у розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин; удосконалювати практичні навички учнів щодо роботи з картами атласу; розвивати логічне мислення; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення географії.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Південної Америки, атласи, підручники. опорні та базові поняття: рельєф, корисні копалини, тектонічна будова, внутрішні і зовнішні сили, платформа, щит, плита, область складчастості, основні форми рельєфу, тектонічні структури Південної Америки, види корисних копалин.

географічна номенклатура: низовини: Амазонська, Оріноцька, Ла- Платська; плоскогір'я: Бразільське, Ґвіанське; гори Анди (г. Аконкаґуа) вулкани: Сан-Педро, Котопахі.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Учитель перевіряє, з яким настроєм прийшли учні на урок. Використовує три смужки: червона - знервовані, схвильовані, синя - трохи хвилюються, зелена - спокійні, врівноважені.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Вірю - не вірю"

• Чи вірите ви, що материк Південна Америка - найвологіший материк на Землі? (Вірю)

• Чи вірите ви, що Південну Америку омивають води Тихого океану зі сходу? (Не вірю)

• Чи вірите ви, що першими європейцями, які з'явилися в Південній Америці були українці? (Не вірю)

• Чи вірите ви, що материк названий ім'ям людини, яка його не від-кривала? (Вірю)

• Чи вірите ви, що крайньою північною точкою материка є мис Горн? (Не вірю)

• Чи вірите ви, що материк розташований у Західній та переважно в Південній півкулях? (Вірю)

2. розповіді учнів про відкриття материка (версії учнів)

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Учитель. На попередніх уроках і в 6 класі ми вивчали внутрішні та зовнішні процеси, діяльність яких порівнювали з людськими руками. Питання

• А яким же є результат роботи цих рук?

• як утворюються різні форми рельєфу?

• Чому одні ділянки простягаються на сотні кілометрів рівними про-сторами, а інші піднімаються вгору?

Учитель. Відповіді на ці питання на прикладі Південної Америки ми будемо шукати сьогодні на уроці.

IV. вивчення нового матеріалу розгорнутий план етапу

1. Геологічна будова (самостійна робота учнів з геологічною картою).

2. Розміщення основних форм рельєфу Південної Америки (робота з підручником та контурними картами).

Завдання. Знайдіть у тексті параграфа назви низовин, височин, плоскогір'їв та гір, випишіть назви в зошит; нанесіть їх на контурну карту.

3. Прийом "географічна лабораторія" (робота в групах)

Складіть характеристику географічного положення рівнин:

1 група - Амазонської низовини;

2 група - Бразільського плоскогір'я;3 група - Ла-Платської низовини.

4. розповідь учителя про корисні копалини

5. Прийом "Творча лабораторія" (робота по рядах)

Закономірність групи корисних копалин паливні рудні нерудні Зв'язок з геологічною будовою Найбільш поширені види корисних копалин Райони поширення V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "географічний практикум"

Завдання. Нанесіть на контурну карту найбільші родовища корисних копалин.

Vі. Підсумок уроку

Заключне слово учнів

• Більша частина Південної Америки має рівнинний рельєф, центральні райони займають великі низовини.

• Гори Анди продовжують формуватися, про що свідчать землетруси та вулкани.

• Серед корисних копалин переважають рудні корисні копалини.

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст підручника.

• Скласти кросворд із назв географічних об'єктів Південної Амери-ки.

додатковий матеріал до уроку

• У Південній Америці налічують 30 діючих вулканів. Аконкаґуа - най-вищий у світі згаслий вулкан (6959 м). Котопахі (Сяюча гора) - діючий вулкан, висота якого досягає 5897 м. Він нагадує собою ідеальний трикутник. Кратер вулкана має овальну форму. З тріщин на його схилах на поверхню землі виривається гаряча пара із запахом сірки. Вершина Котопахі майже цілком вкрита багаторічним снігом. На кордоні Чілі й Аргентини розташований найвищий діючий вулкан світу - Льюльяйльяко (6723 м), останнє його виверження відбулося 1877 р.

• Чілі поділяє з японією 1-ше місце за кількістю землетрусів - близько 1000 на рік.

Урок № 33

тема. своєрідність кліматУ У Зв'яЗкУ З рУхами Повітряних мас. Південна америка - найволоГіший материк світУ. кліматичні Пояси й області

Мета: дослідити своєрідність клімату Південної Америки, з'ясувати вплив повітряних мас на формування клімату, удосконалювати практичні вміння і навички учнів працювати з кліматичними картами та кліматодіаграмами; розвивати логічне мислення, вміння працювати з тематичними картами, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, виховувати повагу до думки інших учнів, самостійність у прийнятті рішень.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична і кліматична карти Південної Америки, атласи,

підручники, схеми кліматичних показників, діаграми опадів.

опорні та базові поняття: клімат, кліматотворні чинники, повітряна маса, кліматичні пояси, циркуляція атмосфери, постійні вітри, пасати, течії, рельєф, особливості формування клімату; встановлення причиннонаслідкових зв'язків у формуванні клімату та кліматичних поясів. географічна номенклатура: океани: Атлантичний, Тихий; течії: теплі - Бразільська, Ґвіанська, холодні - Перуанська, Західних Вітрів.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Перевірка підготовки учнів до уроку, організація уваги.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "естафета опитування"

Учні зачитують міні-твір "Подорож до Америки". інші учні слухають та готують запитання або доповнення до творів.

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Учитель. Вам уже відомо, що Африка - найжаркіший материк, Австралія - найсухіший, Антарктида - найхолодніший. У чому полягає особливість клімату Південної Америки? Щоб відповісти на це питання, треба пригадати кліматотворні чинники, а потім розглянути, як кожен з них діє на території Південної Америки. У цій роботі нам допоможуть кліматичні карти атласу та кліматодіаграми в підручнику.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Бліцопитування"

• Що називається кліматом?

• Що таке "погода"?

• Назвіть основні кліматотворні чинники.

• Наведіть приклад впливу кожного з них на формування клімату певної території материків, що вже нами вивчено.

2. розповідь вчителя про загальну характеристику клімату материка

3. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання. Користуючись кліматичними картами атласу, а також знаннями з попередніх тем, назвіть загальні особливості клімату Південної Америки (спочатку учні пробують самі назвати ці особливості, а потім іде коментоване читання відповідного матеріалу підручника).

4. Прийом "географічна лабораторія" (робота в групах)

Завдання. Охарактеризуйте найважливіші кліматичні особливості:

і група - Роль пасатів у формуванні клімату Африки, Австралії Південної Америки.

II група - Чому і як течії впливають на клімат Південної Америки?

IIі група - Гори Анди та їх вплив на формування клімату материка.

IV група - Чому рівнини мають великий вплив на формування клі-мату на сході материка?

V група - Кліматичні пояси та області. які з них основні, які пере-хідні, чим вони відрізняються?

5. робота з підручником. Характеристика кліматичних діаграм у підручнику. Запис висновків у зошит.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "географічний практикум"

Завдання. Порівняйте клімат у районі міст (за планом в довіднику учня):

і варіант - Каракас та Монтевідео.

II варіант - Снта-фе-де-Боґота та Асунсьйон.

VI. Підсумок урокуОцінювання учнів.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст підручника.

• Нанести на контурну карту межі кліматичних поясів та областей.

• Підготувати повідомлення про річкові системи Південної Америки.

Урок № 34

тема. в Плив кліматУ на формУвання і роЗПоділ вод сУходолУ. води сУходолУ. найбільші річкові системи

Мета: розкрити особливості внутрішніх вод Південної Америки, залежність їх від клімату та рельєфу; продовжити формування уміння роботи з картами атласу та текстом підручника; продовжити формування уміння застосовувати раніше набуті знання в стандартних та нових ситуаціях; виховувати культуру спілкування, самостійність, розвивати навички роботи з додатковими джерелами географічних знань.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Південної Америки, контурні карти, атла-

си, підручники, слайди для мультимедійної дошки - ілюстрації пейзажів річок, озер та водоспадів Південної Америки.

опорні та базові поняття: клімат, гідросфера, види суходолу, річка, озеро, підземні води, болота, роль клімату у формуванні й розподілі вод сухо долу.

географічна номенклатура: річки: Амазонка, Парана, Оріноко; затока Ла-Плата, водоспади: Анхель, іґуасу, озера: Маракайбо, Тітікака.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Перевірка присутності учнів, їх підготовка до уроку, організація уваги.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "аукціон"

Учні називають вже відомі їм географічні об'єкти материка, показують їх по карті та одним реченням дають їх характеристику.

Прийом "Бліцопитування"

• Назвіть основні риси рельєфу Південної Америки.

• який океан відіграє найважливішу роль у зволоженні клімату мате-рика? Чому?

• Чому пасати приносять до Південної Америки більше вологи, ніж до Австралії та Африки?

• Поясніть причини виникнення пустелі Атакама на західному узбе-режжі Південної Америки.

• Що таке "внутрішні води"? Від чого залежить їх поширення?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Велика вологість клімату Південної Америки обумовлює значні запаси внутрішніх вод материка, який за цим показником займає перше місце у світі. Найбільші запаси внутрішніх вод материка припадають на річки. Вам вже відомо, що в Південній Америці протікає найповноводніша річка світу - Амазонка. Про її грандіозність свідчать такі факти: у нижній течії її глибина сягає 100 м (для порівняння - глибина Азовського моря 14 м) кожної секунди Амазонка приносить води у 180 разів більше від Дніпра. Але це не всі "рекорди". Саме в Південній Америці знаходиться найбільший водоспад світу!

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Мікрофон"

• Зробіть передбачення, чому Південна Америка має густу річкову сітку?

• Річки Південної Америки відносять до басейнів яких океанів?

• Що є головним вододілом для річок материка?

• Басейн якої річки може зрівнятися з площею Австралії?

2. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За картами атласу "Водний режим річок" встановіть залежність між характером живлення і стоком річок.

3. Прийом "Мандрівка"

Повідомлення учнів про озера та водоспади материка.

4. Прийом "географічний вернісаж"

Учні або вчитель коментують ілюстрації пейзажів річок, озер та водоспадів Південної Америки.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Творча лабораторія"Завдання (робота за варіантами) і варіант. Визначте, які географічні об'єкти мають координати:

72° з. д. 10° пд. ш. (оз. Маракайбо)

55° з. д. 26° пд. ш. (вдсп. Іґуасу)

63° з. д. 6° пд. ш. (вдсп. Анхель)

58° з. д. 34° пд. ш. (гирло Парани)

69° з. д. 16° пд. ш. (оз. Тітікака)

II варіант. Побудуйте порівняльні діаграми довжини річок Південної Америки за даними:

2. Практична робота № 8. Нанесення на контурну карту географічних об'єктів

3. Прийом "Мікрофон"

• Чому Амазонка має багато приток?

• Чому Амазонка завжди повноводна?

• Назвіть інші великі річки Південної Америки. Покажіть їх на карті.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок" Заключне слово учнів.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Підготувати додатковий матеріал про рослинний та тваринний світ Південної Америки, сучасні екологічні проблеми.

Урок № 35

тема. своєрідність орГанічноГо світУ материка.

Природні Зони. висотна Поясність в андах.

Зміна Природних комПлексів людиною. сУчасні еколоГічні Проблеми

Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості природних зон Південної Америки; надати учням систему знань про рослинний та тваринний світ материка; сприяти поглибленню розуміння учнями причин виникнення висотної поясності; продовжити формувати в учнів уміння користуватися раніше набутими знаннями, самостійно добувати знання з різних джерел, уміння самостійно мислити, виховувати самостійність, та культуру спілкування. Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Південної Америки, карта природних зон

світу, картини тваринного і рослинного світу, атласи, підручники.

опорні та базові поняття: кліматичні пояси та області, природні зони,

природні комплекси, сельва, савани, пампа.

Номенклатура: низовини: Амазонська, Оріноцька, Ла-Платська; плоскогір'я: Бразільське, Ґвіанське; гори Анди.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Перевірка присутності учнів, організація уваги.

II. актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом "експрес-тест"

1. Кількість сонячного тепла, що отримується протягом року територією в тропічних широтах:

а) більше, ніж в екваторіальних і помірних широтах;

б) більше, ніж в екваторіальних, але менше, ніж у помірних широтах;

в) менше, ніж в екваторіальних, але більше, ніж у помірних широтах;

г) менше, ніж в екваторіальних і помірних широтах.

2. У червні максимальну кількість сонячного тепла одержують території в:

а) тропічних широтах Північної півкулі;

б) тропічних широтах Південної півкулі;

в) екваторіальних широтах.

3. Місяць, в якому тропічні широти Південної півкулі одержують найбільшу кількість сонячного тепла:

а) січень; б) березень; в) червень; г) вересень.

4. широти, в яких зафіксовані найвищі абсолютні температури повітря:

а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.

5. широти, в яких протягом року панує знижений атмосферний тиск:

а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;

в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.

6. широти, в яких протягом року панує підвищений атмосферний тиск:

а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;

в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.

7. Вітри, що дмуть з тропічних широт убік помірних:

а) пасати; б) західні; в) північно-східні; г) мусони.

8. Пасати роблять найбільший вплив на клімат:

а) Євразії і Південної Америки;

б) Південної Америки і Африки;

в) Африки і Північної Америки;

г) Північної Америки і Євразії.

9. Пасати приносять вологу в основному на... узбережжя материків.

а) Північні; б) південні; в) західні; г) східні.

10. Західні вітри помірних широт приносять вологу на... узбережжя материків:

а) північні; б) південні; в) західні; г) східні.

11. широти, в яких випадає найбільша кількість опадів:

а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;

в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.

12. широти, в яких випадає мінімальна кількість опадів:

а) екваторіальні і тропічні; б) тропічні і арктичні;

в) арктичні і помірні; г) помірні і екваторіальні.

13. Розподіл поясів атмосферного тиску по Землі завдає найбільшого впливу на:

а) розподіл тепла і вологи;

б) розподіл вологи і систему пануючих вітрів;

в) систему пануючих вітрів і розподіл тепла.

14. Тропічні повітряні маси характеризуються:

а) високими температурами і вмістом вологи;

б) високими температурами і низьким вмістом вологи;

в) низькими температурами і високим вмістом вологи;

г) низькими температурами і вмістом вологи.

15. Повітряні маси, що панують взимку в субтропічному поясі:

а) екваторіальні; б) тропічні; в) помірні; г) арктичні.

16. Сезонною зміною повітряних мас характеризуються кліматичні пояси:

а) екваторіальний і тропічний;

б) тропічний і субекваторіальний;

в) субекваторіальний і субарктичний;

г) субарктичний і арктичний.

2. Прийом "Мікрофон"

• Назвіть основні риси клімату Південної Америки.

• які кліматичні пояси наявні на території материка?

• Чим обумовлена повноводність річок Південної Америки?

• Назвіть найбільші річки Південної Америки.

• Що таке природна зона?

• як відбувається зміна природних комплексів у горах?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Учитель. Поширення природних зон у рівнинній частині материка відбувається так само, як і на інших материках,- за законом широтної зональності. Деякі природні зони ми вивчали при знайомстві з Африкою та Австралією. Але надмірна вологість клімату Південної Америки зумовила наявність у них своїх особливих рис. які це риси? Нам треба з'ясувати відповідь на це запитання протягом уроку.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічний практикум"

• За допомогою карт атласу визначте назви та кількість природних зон Південної Америки.

• Від чого залежить зміна природних зон на материку?

• Проаналізуйте закономірності розташування природних зон в Пів-денній Америці та порівняйте їх з розташуванням природних зон в Африці та Австралії.

• Чому в Андах спостерігається велика кількість висотних поясів?

2. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання (виконується в групах). Виявити за картами взаємозв'язки між компонентами в одному з природних комплексів Південної Америки.

Заповнити схему.

і група - вологі екваторіальні ліси; II група - савани і рідколісся (льянос);

IIі група - субтропічний степ (пампа);

IV група - патаґонські пустелі;

V група - савани і рідколісся (кампос).

3. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання. На схемі цифрами позначені пояси рослинності в Андах. Знайдіть відповідність між цифрою й описом поясу рослинності.

а) гірські ліси з деревовидних папоротників, бамбука;

б) високогірні луги (парамос);

в) голі скелі;

г) вологі екваторіальні ліси;

д) вічні сніги, льодовики;

е) високогірні ліси (чагарники).

4. Прийом "Юний дослідник"

Учні виступають із повідомленнями, підготовленими до уроку.

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумок уроку

1. Прийом "роблю передбачення"

Учні під керівництвом учителя визначають та записують у зошити сучасні екологічні проблеми материка (скорочення чисельності лам, зникнення шиншил, скорочення площ лісів Амазонії - легенів планети, забруднення та руйнація навколишнього середовища та ін.).

2. Прийом "роблю висновок"

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст підручника.

• Нанести на контурну карту назви та межі природних зон Південної Америки.

• Підготувати матеріал про країни Південної Америки за власним ви-бором.

Урок № 36

тема. населення, йоГо расовий склад та роЗміщення. Походження та формУвання сУчасноГо населення Південної америки.

Політична карта. основні держави.

Україна і країни Південної америки

Мета: дати знання про населення Південної Америки, його расовий склад та розміщення; походження та формування сучасного населення материка; познайомити з особливостями політичної карти материка та історією її формування; визначити основні (найбільші) держави на материку; показати місце української діаспори в країнах Південної Америки; розвивати вміння працювати з джерелами географічних знань, навички аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію щодо головних особливостей населення материка та закономірностей його розміщення на континенті.

обладнання: політична карта Південної Америки, карта населення

світу, географічні атласи, ілюстрації щодо теми уроку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

опорні та базові поняття: населення, народність, нація, етнічний склад

населення, аборигени, господарство, метиси, мулати, самбо, діаспора. географічна номенклатура: країни: Бразілія, Аргентина, Перу, Колумбія, Венесуела, Чілі; столиці країн: Бразіліа, Буенос-Айрес, Ліма, Санта-феде-Боґота, Каракас, Сантьяґо.

Зміст уроку

I. організаційний момент

гра "Вірю - не вірю"

• Материк Південна Америка - найвологіший материк на Землі.

• Крайньою східною точкою материка є мис Кабу-Бранку.

• Південну Америку омивають води індійського океану.

• Крайньою південною точкою материка є мис Горн.

• Першими європейцями, які з'явилися в Південній Америці були іс-панці.

• Материк названий ім'ям людини, яка його відкрила.

• Крайньою північною точкою материка є мис Ґальїнас.

• Материк розташований у Східній та переважно в Південній півкулях.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "географічна розминка". Учні по черзі виходять до дошки та показують об'єкти географічної номенклатури материка.

Прийом "Знайди пару". Учитель називає столиці країн, розташованих на материках, а учні вибирають зі списку, що міститься на дошці, назву відповідної країни та показує її на карті (в роботі учні використовують політичну карту атласу).

1 СшА Вашинґтон 2 індія Нью-Делі 3 Китай Пекін 4 Єгипет Каїр 5 Франція Париж 6 Україна Київ 7 Мексика Мехіко 8 Казахстан Астана 9 Монголія Улан-Батор 10 японія Токіо ііі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "естафета"

Учні передають з парти на парту картки із завданнями:

і ряд 1. Що є наслідком орбітального руху Землі?

2. В яких кліматичних поясах розташована Південна Америка?

3. До басейну яких океанів відносяться річки Південної Америки?

4. Дайте визначення поняттю "парамос".

5. Чому річка Амазонка є повноводною протягом усього року?

6. Хто є корінними мешканцями материка? іI ряд

1. В якій частині Землі на земну поверхню надходить найбільша кількість сонячної радіації?

2. Береги яких материків омиває Атлантичний океан?

3. Де знаходиться зона землетрусів та вулканізму Південної Америки?

4. Дайте визначення поняттю "кампос".

5. Назвіть найвищу точку Південної Америки.

6. як впливає господарська діяльність населення на природу Південної Америки? іII ряд

1. які вітри двічі змінюють напрям свого руху?

2. яку інформацію дає політична карта світу?

3. Батьківщиною яких культурних рослин є Південна Америка?

4. Дайте визначення поняттю "сельва"

5. Нащадки яких народів Європи заселяють материк?

6. Хто з дослідників материка склав перший опис природи Південної Америки? іV. вивчення нового матеріалу

1. розповідь учителя. історія заселення материка.

2. Прийом "географічна лабораторія". Учні працюють в групах, парах над завданнями:

І група. Проведіть дослідження політичної карти Південної Америки.

Назвіть країни, що розташовані на материку.

II група. Чому склад населення має надзвичайну складність?

IIІ група. Порівняйте чисельність населення на материку Південна Америка з чисельністю населення інших материків. Зробіть висновки. IV група. Охарактеризуйте етап колонізації материка європейцями.

V група. За допомогою карт визначте види господарської діяльності насалення на материку.

Учитель обмежує час роботи. Після її виконання учні самостійно роблять висновки та узагальнення.

3. Прийом "географічний практикум". Нанесення кордонів країн материка на контурну карту. Підписування назв країн та їх столиць.

4. Прийом "Прес-конференція". Учні в класі розподіляються на представників країн Південної Америки (Бразілія, Аргентина, Чілі, Венесуела) та іноземних туристів. Туристи задають запитання представникам щодо природи та господарства країн материка, ті у свою чергу відповідають на них.

V. Закріплення нового матеріалугеографічний диктант

і вар. Поняття іі вар. Запитання 1 Самбо 10 1. Найбільша країна на материку 2 іспанська 9 2. Нащадки шлюбів європейців та негрів 3 Чилі 8 3. Найменша країна на материку 4 Мулати 7 4. Мова, якою розмовляє більшість населення Бразілії 5 Портуґальська 6 5. Нащадки шлюбів європейців та індіанців 6 Сурінам 5 6. Країна, що розташована в Андах 7 Метиси 4 7. Нащадки шлюбів індіанців та негрів 8 Аргентина 3 8. Мова, якою розмовляє більшість населення на материку 9 Болівія 2 9. Друга за площею держава на материку 10 Бразілія 1 10. Країна, що не має виходу до моря VI. Підсумок уроку

Учні роблять висновки відповідно до мети і завдань уроку.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготувати повідомлення щодо особливостей природи Північної Америки.

• Скласти "Лист двійочника" з описом природи Південної Америки.

Урок № 37 тема. систематиЗація, УЗаГальнення та корекція

Знань, вмінь та навичок Учнів З тем

"австралія", "Південна америка"

(форму і методи уроку обирає вчитель)

Урок № 38 тематичне оцінювання "австралія"

і варіант іі варіант ііі варіант і рівень (4 з 6 запитань на вибір учня по 0,5 бали за кожне) 1. Океани, якими омивається Австралія:

а) Індійський та Атлантичний;

б) Атлантичний та Тихий;

в) Тихий та ПівнічноЛьодовитий;

г) Тихий та індійський 1. Координати, які має будь-яка з точок Австралії: а) південну широту та східну довготу;

б) північну широту та західну довготу;

в) південну широту та західну довготу;

г) північну широту та східну довготу 1. Кліматичний пояс, який займає північ Австралії:

а) арктичний;

б) субтропічний;

в) субекваторіальний;

г) помірний 2. Ендемічних видів

в Австралії більш за все серед...

а) тварин;

б) рослин;

в) мінералів;

г) форм рельєфу 2. В Австралії росте так зване дерево-насос - це... а) акація;

б) баобаб;

в) евкаліпт;

г) фікус 2. Перші переселенці з Європи займалися... а) скотарством;

б) видобутком золота;

в) землеробством;

г) мореплавством 3. Найбільш поширеним та специфічним для охоти в аборигенів є... а) бумеранг;

б) капкан;

в) тамагавк;

г) алебарда 3. Над більшою частиною материка Австралія дмуть вітри... а) бризи;

б) мусони;

в) пасати;

г) південно-західні 3. Найдовшою з річок, що пересихає, є... а) Даймантіна;

б) Купер-Крік;

в) Дарлінґ;

г) Муррей 4. Європейці, хто першим відкрив материк Австралія:

а) іспанці;

б) англійці;

в) голландці;

г) греки 4. Дослідник, який запропонував першим сучасну назву материка Австралія:

а) А. Тасман;

б) Д. Кук; в) М. Фліндерс;

г) Х Колумб 4. На материку Австралія виверження вулканів... а) відбуваються;

б) не відбуваються;

в) дуже рідко відбуваються;

г) відбуваються періодично 5. Природна зона, що займає найбільшу площу в Австралії: а) пустелі;

б) савани;

в) вологі екваторіальні ліси;

г) мішані ліси 5. Холодна течія, що омиває береги Австралії: а) Східноавстралійська;

б) Південна пасатна;

в) Західних Вітрів 5. Крайня північна точка материка: а) м. йорк;

б) м. Байрон;

в) м. Стіп-Пойнт;

г) м Південно-Східний

і варіант іі варіант ііі варіант 6. Група корисних копалин, які є найбільш поширеними на сході материка:

а) нерудні;

б) рудні; в) паливні;

г) будівельні матеріали 6. Крайня південна точка материка: а) м. йорк;

б) м. Байрон;

в) м. Стіп-Пойнт;

г) м Південно-Східний 6. Рослина, що є панівною в Австралії: а) акація;

б) евкаліпт;

в) трав'яне дерево;

г) баньян іі рівень (3 запитання по 1 балу за кожне) 7. Назвіть паралель, що перетинає Австралію майже посередині 7. Назвіть природну зону, що займає 65 % території материка 7. яка територія материка з червня по серпень вкривається снігами і є популярним місцем зимового відпочинку австралійців? 8. Батьківщиною якого дерева-гіганта є материк? 8. Назвіть тварину - символ Австралії 8. Чим пояснюється своєрідність органічного світу Австралії? 9. яке відкриття в ХіХ столітті значно прискорило заселення материка? 9. як називаються території на яких проживають місцеві жителі Австралії? 9. які домашні тварини є найбільш поширеними в Австралії? ііі рівень (2 запитання по 2 бали за кожне)

Підпишіть на контурній карті географічні об'єкти: 10 Великий Вододільний хребет. Поясніть його вплив на формування клімату центральної частини материка 10. Річки: Дарлінґ і Муррей. До басейна якого океану вони належать? Поясніть чому 10. Велику пустелю Вікторію. Поясніть причини її формування на материку і варіант іі варіант ііі варіант 11. Дайте визначення поняттю "скреб" 11. Дайте визначення поняттю "абориген" 11. Дайте визначення поняттю "крік" IV рівень (одне запитання - 3 бали) 12. Поясніть особливості розташування кліматичних поясів на материку 12. Назвіть причини утворення сухих річіщ 12. Поясніть закономірності розташування населення на материку тематичне оцінювання "Південна америка"

і варіант іі варіант ііі варіант і рівень (4 з 6 запитань на вибір учнів по 0,5 бали за кожне) 1. Назвіть найвищу вершину Південної Америки:

а) вулкан Льюльяйльяко;

б) гора Аконкагуа;

г) вулкан Орісаба;

г) вулкан Котопахі 1. Назвіть вітри, під впливом яких материк отримує найбільшу кількість опадів: а) бризи;

б) пасати;

г) мусони;

г) західні 1. Назвіть тип живлення, що переважає у річок Південної Америки: а) дощове;

б) снігове;

в) мішане;

г) підземними водами 2. Назвіть висотний пояс в Андах, що є найнижчим: а) горні ліси;

б) вологі ліси;

в) чагарники та пасовиська;

г) кам'янисті пустелі та луки 2. Оберіть назву найбільшої за площею країни материка: а) Перу

б) Бразилія

в) Аргентина

г) Чілі 2. Назвіть річку, що має найбільший басейн живлення:

а) Оріноко;

б) Амазонка;

в) Парана;

г) Ріо-Колорадо 3. Назвіть кліматичний пояс якого немає в Південні Америці: а) помірний

б) екваторіальний

в) субтропічний

г) арктичний 3.Назвіть кліматичний пояс якого немає в Південні Америці:

а) арнтарктичний

б) екваторіальний

в) субтропічний

г) помірний 3. Назвіть кліматичний пояс якого немає в Південні Америці: а) помірний

б) субарктичний

в) субтропічний

г) екваторіальний 4. Назвіть крайню південну точку материка: а) м. Кабу-Бранку;

б) м. Фроуерд;

в) м. Паріньяс;

г) м. Гальїнас. 4. Назвіть причину частих вивержень вулканів та руйнівних землетрусів у Андах:

а) Анди є молодими горами;

б) триває процес зіткнення двох літосферних плит;

в) в Андах багато вулканів;

г) Анди є високими горами 4. Оберіть річку, про яку на материку кажуть "цариця річок", "диво природи", "загадкова": а) Парана;

б) Амазонка;

в) Мараньон;

г) Чурун і варіант іі варіант ііі варіант 5. Назвіть природну зону, що займає найбільшу площу материка:

а) вологі екваторіальні ліси

б) перемінно-вологі ліси;

в) савани та рідколісся

г) степи і лісостепи 5. Назвіть крайню північну точку материка: а) м. Кабу-Бранку;

б) м. Гальїнас.

в) м. Фроуерд;

г) м. Паріньяс; 5.Назвіть природну зону, що займає найменшу площу материка:

а) вологі екваторіальні ліси

б) мішані і широколистяні ліси;

в) савани та рідколісся

г) степи і лісостепи 6. Назвіть вітри, які панують над більшою частиною материка: а) бризи;

б) пасати;

г) зонда; г) західні 6. Назвіть мову, якою спілкується основна маса населення материка:

а) портуґальська;

б) англійська.

в) французька;

г) іспанська; 6. Назвіть крайню східну точку материка: а) м. Паріньяс;

б) м. Гальїнас.

в) м. Кабу-Бранку;

г) м. Фроуерд; іі рівень (3 запитання по 1 бали за кожне) 7. Назвіть дослідника

Америки якого назвали "другим Колумбом", а значення його відкриттів оцінюють як "друге відкриття Америки" 1. Визначте назву рослини: "у народів Америки вона користувалась особливою повагою, їй присвячували вірші, пісні, легенди. із неї роблять борошно, олію, крохмаль, консерви. індіанці називають цю рослину - маїс. як ми називаємо її? 7. Назвіть водоспад на річці Чурун, який спадає з висоти, що майже у 20 разів перевищує висоту відомого Ніагарського водоспада 8. Назвіть розташований на материку найвищій діючий вулкан світу, висота якого сягає 6723 м. 8. Визначте і назвіть територію Південної Америки де тривала найдовша посуха на землі (протягом 14 років) 8. як називається найменша пташка на Землі, розміром з нашого джмеля, що мешкає в Південній Америці? 9. Разом з Північною

Америкою, Південна

Америка утворюють єдину частину світу. Назвіть природний об'єкт, що об'єднує ці два материки? 9. В основі Південної Америки лежить Південноамериканська платформа. Назвіть "залишком" якого давнього материка вона є? 9. Савани та рідколісся є в Південній Америці та Африкці. Скажіть на якому з материків видовий склад рослин і тварин саван та рідколісь є біднішим?

і варіант іі варіант ііі варіант ііі рівень (2 запитання по 2 бали за кожне)

Підпишіть на контурній карті географічні об'єкти: 10. Бразільську течію. Поясніть її вплив на формування клімату центральної частини материка 10. Гори Анди. Поясніть їх вплив на формування клімату центральної частини материка 10. Річки: Оріноко, ЛаПлата. До басейну якого океану вони належать?

Поясніть чому 11. Дайте визначення поняття "льянос" 11. Дайте визначення поняття "парамос" 11. Дайте визначення поняття "пампаси" IV рівень (одне запитання - 3 бали) 12. Поміркуйте, чому птахи нікуди не відлітають з південно-американської сельви? 12. Поясніть, чому сучасне населення материка складається з представників усіх рас крім австралоїдної 12. Проаналізуйте причини утворення на материку найповноводнішої річки світу - Амазонки Урок № 39

тема. антарктида та антарктика. особливості водних мас ПівденноГо океанУ. антарктида - льодовий материк Планети.

ЗаГальні відомості. своєрідність ГеоГрафічноГо Положення материка, йоГо роЗміри. відкриття антарктиди та сУчасні наУкові дослідження материка

Мета: сформувати в учнів систему знань про географічне положен ня Антарктиди, схарактеризувати історію її відкриття та до слідження.

обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників материка, інший

ілюстративний матеріал, атласи, підручники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: материк, океан, море, географічне положен-

ня, координати, айсберг, льодовиковий покрив, Південний океан.

географічна номенклатура: Антарктика, Антарктида, Південний океан,

моря Ведделла, Росса.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "аукціон"

Учні називають географічні об'єкти з теми "Африка", показують їх на стінній карті та одним реченням дають їх коротку характеристику.

2. Прийом "географічна мозаїка"

• Сухі долини річок на Аравійському півострові та в Північній Африці... (Ваді)

• Русло пересихаючої річки або тимчасового водотоку в Австралії... (Крік)

• Ділянка в пустелі, яка за наявності води вкрита рослинністю... ( Оазис)

• Постійні вітри, які дмуть від зон високого тиску в тропічних широтах в бік екватора... (Пасати)

• Субекваторіальна або тропічна рослинність у вигляді степових про-сторів з багаторічних трав'янистих рослин, серед яких розкидані окремі дерева, групи дерев або чагарники... (Савана)

• Сухий гарячий вітер в пустелях Аравійського півострова і в Сахарі...

(Самум)

3. Прийом "географічна розминка"

• Де розташована Антарктида? Покажіть її на стінній карті.

• Що ви чули про цей материк?

• За допомогою карт атласу назвіть океани, які омивають Антарк тиду, та покажіть їх на карті.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Африка - найжаркіший материк Землі, Австралія - найсухіший, Антарктида - найхолодніший. Та значна відмінність Антаркт иди від інших материків планети не вичерпується тільки цим. Вона розташована на крайньому півдні Землі, дуже віддалена від інших материків. Саме завдяки цьому та суворим природним умовам Антарктиду було відкрито не так недавно - у XIX ст. і ті, хто вивчав материк майже двісті років тому, і ті, хто робить це зараз, подають яскраві приклади мужності та навіть героїзму. Ан тарктида дуже неохоче відкриває свої таємниці, але саме з ними ми познайомимось на сьогоднішньому уроці.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За допомогою карт атласу визначте особливості географічного положення Антарктиди. Назвіть моря та океани, що омивають Антарк тиду, та найближчі до неї материки.

Учитель. Ви побачили, що географічне положення Антарктиди, м'яко кажучи, незвичайне: материк майже цілком лежить за Південним по лярним колом, у його центрі знаходиться Південний полюс, тому всі береги Антарктиди звернені на північ. Але незвичайність материка полягає ще і в тому, що він єдиний має свою власну область. Ви чули слово "Антарктика" - саме так називається південна приполярна область, до якої входять південні частини Атлантичного, Тихого та індійського океанів (Південний океан) з островами і материком Антарктида. Слово "Антарктика" грецького походження та складається з двох коренів: "анти" - проти та "арктикос" - північний. Тобто ця приполярна область розташована навпроти північної області - Арктики.

2. Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Кордон Антарктики умовний і проходить приблизно між 53-60° пд. ш. У центрі Антарктики і лежить материк Антарктида.

Площа материка становить 14 млн км2. Антарктида має так звану материкову відмілину, яка простягається від берега в середньому на 180 км. Води океану біля берегів Антарктиди холодні, припливи невисокі - до 1 м заввишки. як же був відкритий цей суворий материк? історія його відкрит тя та дослідження сягає у далеку давнину. Фантастичні обриси та ємничої Південної землі здавна позначали на географічних картах. Давні греки припускали кулястість Землі та наявність у її Південній півкулі великої ділянки суходолу, що протистоїть Арктиці (звідси назва). Але за відсутності засобів сполучення довести або спростувати ці гіпотези було неможливо.

У часи середньовіччя необґрунтована думка про південні землі була забута, але наприкінці епохи з розвитком мореплавства на картах знов з'явився уявний материк. Мандрівники-мореплавці від крили багато нових земель (від островів до материків), але Півден ної землі не дісталися. У 1503-1510 рр. француз Гонневіль шукав її, але не зміг навіть приблизно визначити її положення. До того ж на зворотньому шляху до Франції експедиція Гонневіля зазнала нападу піратів, які знищили судові журнали.

Пізніше на пошуки "Південної землі" було споряджено експеди цію під командуванням Жана Батіста Буве де Лозьє, що відкрила нову землю (1739). Густий туман не дозволив мандрівникам роздивитися, що ця земля, названа ім'ям Буве, була островом, але не материком.

Першим науковим обґрунтуванням існування південного материка стали теоретичні розробки видатного російського природознавця Михайла Васильовича Ломоносова. У 1761 р. він уперше розробив класифікацію морського льоду та обґрунтував походження різних його видів. На думку Ломоносова, "падуни" (так науковець нази вав айсберги) утворюються біля великих берегів, від яких вони потім відриваються. Учений припускав, що айсберги опускаються з якоїсь землі, що, якнайвірогідніше, лежить у районі Південного полюсу та вкрита льодом, з якого і утворюються "падуни".

Дослідження Ломоносова набули широкого розповсюдження в на уковому світі. і у 1773 р. експедиція під керівництвом англійця Джеймса Кука стала першою в історії людства, яка перетнула Південне полярне коло. Через рік пошуки поновилися і експедиція досягла рекордної на той час південної широти - 71° 10?, але не материка. Тому після плавання Кука на картах Південної півкулі перестали зображувати землю, замінивши її океаном.

Тільки в січні 1820 р. успіхом увінчалося плавання російської експедиції під керівництвом Таддея Беллінсґаузена та Михайла Лазарєва. Материк Антарктида був нарешті відкритий, а його бере гова лінія досліджена експедицією, що обігнула його кілька разів. Два роки потому інший визначний російський мореплавець - іван Крузенштерн - пропонував продовжити дослідження Антарктиди, але план нової експедиції не дістав підтримки тодішнього уряду.

йшли роки, Антарктида все більше манила до себе, адже ще ніхто не побував на Південному полюсі. і в 1910 р. англійський капітан Роберт Скотт вирушив на його підкорення з Нової Зеландії. Плавання до Антарктиди та мандрування материком були трагіч ними, але Скотт досяг своєї мети 17 січня 1912 р. Уявіть собі, що відчув Скотт, дізнавшись, що його випередили. 14-16 грудня 1911 р. Південний полюс був відкритий норвежцем Руалем Амундсеном. Передбачливішій норвежець пересувався Антарктидою за допомо гою кількох собачих упряжок. На відміну від нього Скотт узяв із со бою лише одну собачу упряжку, розраховуючи ще на коней та мо торні сани, які не допомогли йому та його супутникам - вони йшли до полюсу пішки. Сам Скотт та чотири його супутники загинули на зворотньому шляху від голоду та холоду, не дійшовши до однієї зі своїх баз лише 19 км.

Амундсен вирушив у свою подорож у тому ж році, що і Скотт, зупинився в лютому 1911 р. на 79° пд. ш. на зимівлю, а у жовтні вирушив до полюсу, взявши із собою 70 собак та чотиримісячний запас їжі. Він з чотирма супутниками щодня долав 30 км відстані. шлях до полюсу вони вибирали залежно від рівності льоду, що дозволило підняти над метою своєї подорожі норвезький прапор.

Чому ж людство так прагнуло дістатися до Антарктиди, незважаюч и на величезні природні перешкоди? Виявляється, французький, анг лійський, американський та російський бізнес зацікавився можливи ми природними багатствами материка ще в XIX ст. Антарктида - неродюча земля, вкрита товстенним шаром льодової кори, але під цією корою могли бути вугілля та нафта, уранова руда тощо. А прибережні райони Антарктиди стали місцем китобійного промислу. У 1892-1894 рр. норвежець Карл Ларсен на судні "язон" поєднав картографічні роботи з полюванням на китів, з того часу китобійний промисел в Антарктиці набув характеру індустрії.

3. Прийом "Дерево рішень"

Працюючи в парах, діти заповнюють "дерево" етапів дослідження Антарктики.

4. Прийом "географічна лабораторія"

Випереджувальні завдання учнів. Повідомлення про дослідників Антарктиди Т. Т. Беллінсґаузена та М. П. Лазарєва, Р. Скотта, Р. Амунд сена.

5. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. На контурних картах позначте: Південний полюс, марштрути експедицій Беллінсґаузена та Лазарєва, Скотта, Амундсена.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "Мікрофон"

• Поясніть поняття "Арктика" та "Антарктика".

• Покажіть приблизні межі Антарктики.

• Що таке айсберг?

• Чому Антарктида вкрита товстим шаром льоду?

• які країни виряджали експедиції на відкриття Антарктиди?

• який російський учений та коли припустив, що на півдні Землі існує материк?

• Хто і коли відкрив Антарктиду?

• яка країна першою організувала наукові дослідження Антарктиди?

Коли? VI. Підсумок уроку

1. Заключне слово учнів

• Географічне положення Антарктиди своєрідне: материк майже повні-стю розташований за Південним полярним колом та вкритий товщею льоду, від якого відколюються крижані "гори" - айсберги.

• Першими можливість існування Антарктиди передбачили ще давні греки, наукові докази висунув М. В. Ломоносов, Д. Кук мар но намагався доплисти до материка.

• Антарктиду було відкрито російською експедицією під керівництвом

Т. Беллінсґаузена та М. Лазарєва, Південний полюс - норвежцем

Р. Амундсеном.

2. Прийом "експрес-тест"

1. Єдина крайня точка, яку має Антарктида завдяки власному географічному положенню:

а) північна; б) південна; в) східна; г) західна.

2. Океани, якими омивається Антарктида:

а) індійський та Тихий;

б) Тихий та Атлантичний;

в) Північний Льодовитий та Атлантичний;

г) Тихий, індійський та Атлантичний.

3. Окраїнні частини материка перетинаються:

а) екватором; б) північним полярним колом;

в) південним полярним колом; г) нульовим меридіаном.

4. Керівник експедиції в складі якої перший українець потрапив до Антарктиди:

а) Р. Амундсен; б) Р. Скотт; в) Р. Пірі; г) Т. Беллінсґаузен.

5. Українська арктична станція носить ім'я:

а) К. Ціолковського; б) С. Рудницького;

в) В. Вернадського; г) М. Ломоносова.

6. Материк було відкрито експедицією під керівництвом:

а) Роберта Скотта; б) Джеймса Кука;

в) Т. Т. Беллінсґаузена та М. П. Лазарєва; г) Руаля Амундсена.

7. Дослідник, експедиція під керівництвом якого першою досягла Південного полюса Землі:

а) Роберт Скотт; б) Джеймс Кук; в) Роберт Пірі;

г) Руаль Амундсен.

8. Назви кораблів, на яких російські мореплавці Т. Т. Беллінсґаузен та М. П. Лазарєв досягли материка, зараз носять:

а) вулкани в Антарктиді; б) моря що її омивають;

в) наукові станції; г) гірські системи.

9. Назвіть територію, де розташовано більшість антарктичних станцій:

а) в центрі материка; б) на узбережжях; в) в західній частині материка; г) в межах Південного полярного кола.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Підготувати додатковий матеріал до теми "Рослинний та тваринний світ Антарктиди".

• Намалювати представника рослинного або тваринного світу мате-рика.

додатковий матеріал до уроку

Сама назва "Південний океан" вперше з'явилася в атласі Антарктики 1966 року. З того часу назва використовується в багатьох виданнях, документах міжнародних програм та проектів тощо.

географічне положення. Південний океан розташований на півдні планети (умовна площа - 77 млн км2), його води омивають береги Антарктиди, північним кордоном вважається зона субантарктичного полярного фрон ту, де холодні щільні поверхневі субантарктичні води занурюються під менш щільні субтропічні. На території Південного океану виділяють десять мо рів. Найхолоднішим морем Антарктики, весь рік вкритим кригою, є море Ведделла, яке знаходиться на схід від півострова Ґрайама. його максима льна глибина становить 4830 м.

рельєф. Рельєф дна Південного океану надзвичайно складний. Антарк-

тичний шельф відрізняється від шельфів інших материків глибиною свого залягання (400-500 м), нерівністю, наявністю глибоких (до 1500-8000 м) та довгих (кілька сот кілометрів) поперечних та поздовжніх жолобів.

Клімат. Клімат Південного океану прохолодний: літня температура повітря над його південною частиною становить 0 °С, північніше (зона 50° пд.

ш.) - близько +7 °С, в Атлантичному, Тихоокеанському та індійському секторах +12 °С. Над Південним океаном дме багато досить сильних вітрів, насампе ред із заходу. Саме ці вітри приводять до руху усю товщу води Антарктич ної циркумполярної течії. Кожної секунди ця течія переносить 120 млн м3 води - вдесятеро більше від усіх річок земної кулі.

Особливе місце в льодовиковому покриві Південного океану належить шельфовим льодовикам - величезним масивам плитоподібної форми. ше льфові льодовики перебувають на плаву, вони є продо вженням льодовикового покриву материка. Масиви льоду відколюються, внаслідок чого утворюються айсберги столоподібної форми. За підрахунка ми дослідників, у межах Південного океану налічується в середньому бли зько 200 тис. айсбергів.

рослинність. Рослинний світ багатий на водорості, які ростуть не

тільки у водній масі, але й на поверхні льоду.

Тваринний світ. У водах Південного океану меш кають різні види морських ссавців - китів та дельфінів: кашалот, пляшконіс, касатка, короткоголовий дельфін, південний кит, синій кит, фінвал, горбач, сейвал. У Південному океані такі тварини, як вусаті кити, тюлені, риби, головоногі молюски тощо живляться крілем - дрібними мор ськими рачками завдовжки 40 мм та вагою 1 г кожний. Кріль має велике значення і в людському господарстві: його м'ясо на смак не поступається креветкам, з нього виготовляють кормову муку, яка за місткістю харчових речовин у 7-8 разів перевищує муку зернову. Серед різноманітних птахів, що мешкають у Південному океані, є і символ Антарктики - пінгвіни, зокрема пінгвіни Аделі, імпера торські, королівські, антарктичні пінгвіни.

Урок № 40 тема. б Удова Поверхні. лід антарктиди, Підлідний рельєф. кліматичні Умови. антарктида - найхолодніший материк Землі. рослинність і тваринний світ. Природні баГатства антарктиди, Проблеми їх використання

Мета: сформувати в учнів систему знань про природу Антарктиди; систематизувати поняття учнів про особливості рельєфу ма терика; підвести учнів до розуміння унікальності антарктич ної природи та необхідності ощадливого ставлення до неї, удосконалювати навички роботи з підручником, картами атласу, додатковими джерелами географічних знань, розвивати навички моделювання, узагальнення, виховувати повагу до думки інших.

обладнання: карта Антарктиди, картини природи материка, підруч-

ники, атласи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: горотворення, рельєф, клімат, рослинний

і тваринний світ, льодовиковий та підлідний рельєф, екологічні проблеми, раціональне природокористування, антарктична оаза.

географічна номенклатура: Антарктична платформа, Трансантарктич-

ний хребет, вулкан Еребус, півострів Росса, острів Маккуорі.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення мети і завдань уроку. Визначення готовності учнів до уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "географічна розминка"

• Схарактеризуйте географічне положення Антарктиди.

• Чому Антарктиду було відкрито пізніше за інші материки?

• Що таке Антарктика?

2. Прийом "Лови помилку"

Учні по черзі виходять до карти, показують географічний об'єкт, дають його характеристику одним реченням, навмисне припустившися помилки. інші учні в класі повинні виправити цю помилку.

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. На попередньому уроці ви дізналися про тривалу складну істо рію відкриття та дослідження Антарктиди. Але мало хто з вас знає, що колись давно Антарктида не була материком холоду, бо лежала у більш теплих широтах. Про це свідчать знайдені в її надрах залишки організмів, що мешкали в теплому вологому кліматі. "Мандрування" Антарктиди, за теорією літосферних плит, закінчилося за Полярним колом. і природа мате рика стала зовсім іншою...

IV. вивчення нового матеріалу

1. Учитель. які причини обумовили своєрідність антарктичного клімату? Головна з них - вічний холод: замала кількість сонячного тепла, що обумовле на географічною широтою, велика (у середньому завтовшки 2000 м) товща льоду, стокові холодні вітри.

Антарктида - це льодова пустеля, що простяглася на тисячі кі лометрів. Навіть улітку температура тут не підіймається вище 0 °С. Вода в рідкому стані - основа життя - відсутня. Живі істоти - від мікроорганізмів до тварин - на материку представлені незнач но, але на його околицях є так звані оази - ділянки, площа яких інколи сягає кількох сот квадратних кілометрів. Тут температура повітря може становити +10 - +15 °С, зростають мохи, лишайни ки. В озерах, що тут є, при бажанні можна купатися. Порівняно з льодовиковим покривом це зовсім інший світ, хоча вони існують поруч на одному материку.

2. Прийом "Картографічна лабораторія"

Охарактеризуймо за допомогою карти рельєф Антарктиди.

3. Учитель. Сучасні дослідження довели, що Антарктида - материк, бо зем на кора тут у кілька разів товща, ніж під океаном. В його основі лежить Антарктична платформа. Великі ділянки Антарктиди виявилися нижчими за рівень моря внаслідок прогинів під вагою льоду. Вважають, що за умови танен ня льоду земна кора материка піднялася б і прогини зникли б. Учені довели, що в центрі Антарктиди під льодом розташовані гори завдовжки 1000 км та заввишки 3000 м над рівнем моря. Ба гато гірських хребтів виявлено в західній частині Антарктиди. якщо порівняти висоту рельєфу Антарктиди з висотою інших мате-

риків, то виявиться, що Антарктида разом з льодовиками вища. Середні висоти Євразії, Африки, Америки складають близько 600 м над рівнем моря, тоді як Антарктиди - понад 2000 м, а Півден ний полюс лежить на висоті 2765 м над рівнем Океану. В Антарктиді продовжується горотворення, про що свідчить на явність діючого вулкану Еребус.

4. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Знайдіть на карті півострів Росса та вулкан Еребус, підпишіть їх на контурній карті.

5. Прийом "Дивую всіх"

Учитель. Надра материка містять багато корисних копалин: вугілля, мідь, хром, нікель, графіт, золото - разом близько 150 видів копалин.

Американські геологи виявили скам'янілі рештки різноманітих хребетних, що мешкали тут, на думку вчених, близько 200 млн років тому. Ці знахідки свідчать, що колись в Антарктиді було тепло. Численні рештки земноводних, плазунів та риб, які зустрічаються на інших материках, дають можливість припустити, що в минуло му Антарктида була з'єднана з іншими материками в складі єдиного материка Гондвани.

За геологічними та рельєфними ознаками на території материка розрізняють дві області - Східну Антарктиду та Західну, межа між якими поєднує південні частини морів Ведделла і Росса. Взагалі геологіч на будова материка вивчена слабо.

Завдання. Нанесіть на контурну карту області Антарктиди, позначте межу між ними.

Льодовиковий покрив займає 96 % території Антарктиди, тіль ки 4 % припадає на скелі та гірські хребти. Антарктида - це без краї простори снігу та льоду, що складають її льодовиковий по крив. Форма поверхні льодовикового покриву Антарктиди - з пологими схилами в бік моря - майже не змінюється. Така фор ма материкового льодовикового щита обумовлена розтіканням льо ду, який постійно рухається від центру до країв. швидкість течії, дуже мала в центральних частинах, зростає до країв, сягаючи кіль кох метрів на рік.

Об'єм льоду в Антарктиді складає 20-30 млн км3. Танення такої кількості льоду підвищило б рівень Світового Океану на 50-75 м та призвело б до затоплення великих територій суходолу.

За сучасними гіпотезами, вік зледеніння Антарктиди становить близько 1 млн років, тобто льодовиковий покрив утворився в четвер тинному періоді. Деякі вчені вважають, що площа льодовикового покриву зростає, інші доводять, що площа зменшується. На думку учасника чотирьох антарктичних експедицій Андрія Капиці, існуючі факти говорять на користь обох цих точок зору.

Розглянемо кліматичні особливості та умови Антарктиди. Головними особливостями клімату материка є холод і сухість. На більшій частині Антарктиди температура січня нижча за -48 °С, тут зафіксо вана найнижча температура у світі: -89,2 °С. На більшій частині материка температура найтеплішого місяця не підіймається вище -32 °С, тоді як на всіх інших материках цей показник перевищує 0 °С. Найтепліший місяць в Антарктиді - січень, найвища температура зафіксована на Антарктичному півострові: +1 °С.

Причинами таких кліматичних особливостей є географічне поло ження материка у високих широтах, полярна ніч, льодовиковий покрив (відбиває 90 % сонячного тепла), відсутність хмарності в області постійного високого тиску, найбільша висота над рівнем моря серед материків світу.

6. Прийом "Бліцопитування"

• Чому Антарктида є областю вічного холоду на Землі?

• Чому, навіть за умов отримання більшої кількості сонячної радіації, ніж Африка, льодовиковий покрив Антарктиди не тане?

• які причини особливостей клімату Антарктиди?

7. Прийом "Конкурс знань" Розповіді учнів

• Органічний світ Антарктиди. Розповсюджений у прибережних зо-нах - водах і землях. Наземна рослинність на вільних від льоду ділянках представлена різними видами рослин, переважно мохами та лишайниками, але зелених рослин немає. Рослинність внутрішніх вод представлена насамперед кількома видами водоростей. Твар инний світ Антарктиди представлений пінгвінами, буревісниками, південно-полярними поморниками та ін. В антарктичних водах мешкає найбільша тварина планети - синій кит (довжина сягає 33 м, вага - 150 т). Також є морський лев (хижак), котик, морський слон. Трапляється в антарктичних водах і кит горбач (завдовжки 12-14 м), якого ледь не винищили за смачне м'ясо та придатний для господарського використання жир (до 8 т у кожної тварини). Зараз полювання на горбачів заборонено кілько ма міжнародними угодами.

• Екологічні проблеми Антарктики. Суворі умови материка обумовили виживання дуже невеликої кільк ості організмів, але їм загрожує більш страшний ворог - людина. Охорона природних багатств Антарктики не є новою проблемою: острів Маккуорі був оголошений заповідником ще у 1933 р. Глобаль ніше питання про охорону Антарктики постало на 3-му засіданні Наукового комітету з вивчення Антарктики (березень 1959 р., Канберра, Австралія). Це питання обговорювалося також на Антарктич ному симпозіумі в Буенос-Айресі (Аргентина), де було ухвалено резолюцію - заклик до країн спільно вжити заходів з охорони тва ринного і рослинного світу. У наступні роки проблема збереження живої природи Антарктики неодноразово обговорювалося світовим товариством, яке укладало відповідні угоди. Біологічні ресурси Антарктики великі, але людина легко може їх знищити. Тому їх вивчення, розробка та впровадження раціональ них способів природокористування - нагальна потреба всього людства планети.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Бліцопитування"

• які причини вічного холоду в Антарктиді?

• Схарактеризуйте рельєф материка.

• яка середня висота Антарктиди порівняно з іншими матери ками?

• які докази свідчать, що в Антарктиді продовжується горотво рення?

• Назвіть корисні копалини материка.

• який відсоток площі Антарктиди вкритий льодовиками?

• Чому льодовиковий покрив Антарктиди має куполоподібну форму?

• який вік антарктичного зледеніння?

• Що трапиться, якщо льоди Антарктиди розтануть? Чи це мож ливо? Чому?

• Що таке "антарктичні оази"? які рослини є в Антарктиді?

• які тварини мешкають в Антарктиці?

• Що викликає хвилювання за долю живої природи Антарктики?

2. Прийом "експрес-тест"

1. Середня температура повітря Антарктичного плато взимку дорівнює близько:

а) -70 °С; б) -30-35 °С; в) -45 °С; г) -10 °С.

2. Найнижчою із зафіксованих в Антарктиді температур є:

а) -100 °С; б) -98,2 °С; в) -89,2 °С; г) -71 °С.

3. Земну кору Антарктиди формують області:

а) середньої складчастості та давня платформа;

б) нової складчастості та древня платформа;

в) древньої та середньої складчастості;

г) давньої складчастості.

4. З урахуванням льодовикового покриву в Антарктиді переважають висоти:

а) більші, ніж в Африці, але менші, ніж в Австралії;

б) більші, ніж в Африці та в Австралії;

в) менші, ніж в Африці, але більші, ніж в Австралії;

г) менші, ніж в Австралії та Африці.

5. Найбільшу потужність льодовиковий покрив Антарктиди має в:

а) західній частині; б) східній частині;

в) центральній частині; г) всі відповіді вірні.

6. Середня потужність льодового покриву в Антарктиді складає:

а) 500 м; б) 1000 м; в) 4000 м; г) 2000 м.

7. Антарктичні повітряні маси:

а) холодні та сухі; б) теплі та сухі;

в) холодні та вологі; г) теплі та вологі.

8. Мінімальну кількість сонячного тепла територія Антарктиди отримує у:

а) вересні; б) червні; в) січні; г) грудні.

9. Максимальну кількість сонячного тепла територія Антарктиди отримує у:

а) вересні; б) червні; в) січні; г) травні.

10. Головною причиною незначної кількості тепла, що його отримує материк в січні, є:

а) невеликий кут падіння сонячних променів;

б) наявність полярної ночі;

в) великий кут падіння сонячних променів;

г) високе альбедо.

11. За міжнародними угодами видобуток корисних копалин в Антарктиді: а) дозволено;

б) заборонено;

в) дозволено лише окремим країнам;

г) дозволено лише окремим компаніям.

12. В Антарктиді переважають вітри:

а) мусони; б) пасати; в) стокові; г) північно-східні.

13. Атмосферні опади в Антарктиді випадають переважно у вигляді:

а) снігу та дощу; б) дощу; в) снігу; г) граду.

14. Клімат антарктичного узбережжя відрізняється від клімату центральних частин:

а) більш високими температурами та більшою кількістю опадів;

б) більш низькими температурами та більшою кількістю опадів;

в) більш високими температурами та меншою кількістю опадів;

г) більш низькими температурами та меншою кількістю опадів;

15. На материку та в навколишніх водах немає:

а) тюленів; б) китів; в) альбатросів; г) білих ведмедів.

16. В далекому геологічному минулому Антарктида входила до складу материка Гондвана разом із:

а) Австралією, Південною Америкою, Африкою та Євразією;

б) Північною Америкою, Південною Америкою та Африкою;

в) Північною Америкою, Південною Америкою, Африкою та Австралією;

г) Південною Америкою, Африкою та Австралією.

17. В Антарктиді немає:

а) діючих вулканів; б) землетрусів;

в) розломів земної кори; г) озер.

18. Найбільш поширеним видом птахів на материку є:

а) Малий пінгвін; б) імператорський пінгвін;

в) Пінгвін Аделі; г) Альбатрос.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Географічне положення Антарктиди обумовило суворість її при родних умов: тут панує вічний холод, льодовиковий покрив сягає в середньому 2000 м.

• На материку є гори, гірські хребти, у надрах багато корисних копа-лин - близько 150 найменувань.

• Холодний клімат обумовлений малою кількістю тепла і сам у свою чергу обумовлює небагатий видовий склад живої природи.

• Охорона живої природи Антарктиди є завданням усього людства.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Нанести на контурну карту переважаючі напрямки вітру в липні та січні.

• Підготувати додатковий матеріал про історію досліджень та сучасні наукові дослідження в Антарктиді.

Урок № 41 (варіант а)

тема. міжнародне сПівробітництво У вивченні антарктики й охороні її Природи. Українська дослідна станція "академік вернадський"

Мета: сформувати в учнів систему знань про міжнародне співробітництво у вивченні Антарктиди й охороні її природи, систематизувати знання географічної номенклатури материка, історії досліджень, дати знання про роль українських дослідників у вивченні Антарктиди, закріпити вміння працювати з контурними картами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників материка, кон-

турні карти, атласи, підручники.

опорні та базові поняття: закономірності розміщення географічних

об'єктів, міжнародне співробітництво, дослідна станція.

географічна номенклатура: станція "Академік Вернадський", моря Ведделла, Росса, Беллінсґаузена, Трасантарктичні гори, масив Вінсон, Антарктичний півострів, Південний полюс.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Бліцопитування"

• Чому людство прагнуло дістатися до Антарктиди?

• Чи родюча земля на материку?

• Чи багатий материк рослинним та тваринним світом?

• яке значення для науки мають дослідження Антарктиди?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. У наш час Антарктида - материк міжнародного співробітництва, головним принципом якого є її наукове дослідження. Завдяки діяльності вчених (зокрема, українських) ми з вами можемо дізнатися про сучасну природу Антарктиди.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Учитель. Розвиток світової науки обумовив цікавість до Антарк-тиди. VI Міжнародний географічний конгрес (Лондон, 1895) відзначив, що вивчення антарктичних районів є важливим географічним завданням, та запропонував Географічним товариствам усього світу проводити відповідні дослідження. Конгрес наголосив на необхідності об'єднання та координації зусиль учених різних країн у дослідженні Антарктиди. Цей заклик не лишився без відповіді. Коротко зупинімося на значних дослідженнях Антарктики.

2. робота в зошиті. Складання таблиці

№ рік Зміст досліджень 1 1897 р. Дослідження Антарктиди розпочала Бельґія 2 1901 р. Німеччина відрядила державну експедицію під керівництвом Еріха Дригальського (дослідження Землі Вільгельма II) 3 1902 р. шотландія відряджає експедицію під керівництвом Вільяма Брюса (відкрив Землю Котса та запропонував трансантарктичний перехід від моря Веделла до моря Росса) 4 1902 р. Франція відряджає експедицію під керівництвом Жана Батіста шарко (Антарктичний півострів) 5 1911-1912 рр. японська експедиція досліджує море Росса та шельфовий льодовик у ньому 6 1911-1914 рр. Австралійська експедиція досліджує території Антарктиди, розташовані на південь від Австралії 7 1914-1917 рр. Британська експедиція під керівництвом Ернста шекл тона 3. Повідомлення учнів про дослідження материка

Кожна антарктична експедиція робила свій внесок у розкриття таємниць льодового материка, виявляла його економічний потенціал, усе більшу увагу приділяючи геологічним та біологічним дослідженням. Цьому сприяв розвиток полярної техніки. У 1923 р. американець Губерт Вілкінс здійснив перший політ над Антарктидою, водночас проводячи аерофотозйомку. Через рік інший американець - Річард Берд - пролетів над Південним полюсом.

За 1925-1939 рр. британці здійснили 13 дослідницьких експедицій, значення яких не можна переоцінити: було здобуто багато океанографічних, гідробіологічних відомостей, докладнішу інформацію про льодові процеси в антарктичних водах та сам материк.

Але з часом антарктичні експедиції стали набувати все більш яскравого політичного забарвлення, бо проводилися з метою розподілу території материка між державами.

Після Другої світової війни антарктичні експедиції набули систематичності: СшА і Великої Британії, Аргентина та Чілі, Австралія та Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка та Франція, Радянський Союз та Німеччина розгорнули наукові роботи на субантарктичних островах. 1 червня 1957 р. радіостанції світу повідомили про початок Міжнародного геофізичного року. У здійсненні узгодженої програми брали участь понад 60 країн, спостереження проводилися на 5896 станціях, в тому числі антарктичних.

Значним є вклад, що його внесли у вивчення Антарктиди радянські вчені. Ними організовано 12 основних баз, які проводили широкий комплекс наукових досліджень. Найвідоміші з цих станцій - Мирний, Піонерська, Оаза, Схід-і, Комсомольська, Полюс Недосяжності, Молодіжна.

Після розпаду СРСР на незалежні держави роботу на станціях було згорнуто, тепер її проводять тільки російські дослідники, та й російські асигнування на дослідження значно скоротилися - і це за умов зростаючого інтересу до Антарктиди.

Згідно з міжнародним законодавством про Антарктиду та Угодою між Великобританією та Україною, 7 лютого 1996 р. у власність України передано антарктичну науково-дослідну станцію "Фарадей", яка отримала нову назву - "Академік Вернадський".

Головний напрям досліджень українських вчених - вивчення атмосфери, тобто спостереження змін озонового шару, льодовикового покриву, клімату тощо. Учені спостерігають геомагнітне поле та зміни в іоносфері.

Першим українцем, який потрапив до Антарктиди, був Антон Омельченко, що брав участь в експедиції Роберта Скотта. Учасником першої радянської антарктичної експедиції у 1956 р. став академік НАН України, видатний геолог Олег Степанович Вялов. Одним з організаторів дослідження Антарктиди, що проводилося у 1982-1983 рр., став контрадмірал, кандидат технічних наук, науковий керівник навколосвітньої антарктичної експедиції на суднах "Адмирал Владимирский" та "Фаддей Беллинсгаузен" Лев іванович Мітін.

Саме з 1982 р. дослідження в Антарктиді проводяться також інститутом геології наук нині Національної академії наук України, а наукове керівництво цими дослідженнями здійснює Петро Федосійович Гожик. Значний внесок у ці дослідження зробили українські вчені В. К. Геворкян, В. Г. Ватрук, Г. М. Орловський, В. П. Вернигоров (Київ), В. А. Бібік (Керч), Е. З. Самишев (Севастополь).

З часу проголошення незалежності України Антарктиду досліджували дві державні експедиції: у 1996-1998 рр. на судні "Ернст Кренкель" та у 1999-2001 рр. на судні "Горизонт".

4. Прийом "Мікрофон"

Підбиття підсумків вивчення материка.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Прес-конференція". обговорення запитаннь

• Навіщо різні країни досліджують Антарктику?

• Чи має це значення для розвитку їхніх науки та господарства?

• які наукові дослідження проводять в Антарктиді українські вчені?

Пригадайте їхні прізвища.

2. Прийом "Картографічна лабораторія"

Практична робота № 8 "Нанесення на контурну карту географічних об'єктів материка".

3. Прийом "Лови помилку"

Учні, що упоралися з роботою в контурній карті раніше, складають завдання для підсумування роботи з використанням цього прийому.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово учнів

• Першим українцем, який потрапив до Антарктиди, був Антон Омель-ченко, що брав участь в експедиції Роберта Скотта.

• 7 лютого 1996 р. розпочала свою роботу українська антарктична на-уково-дослідна станція "Академік Вернадський".

• Україна є повноправним партнером у міжнародному співробітництві з вивчення Антарктиди.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Підготувати повідомлення про відкриття та дослідження Північної Америки.

Урок № 41 (варіант б)

тема. міжнародне сПівробітництво У вивченні антарктики й охороні її Природи. Українська дослідна станція "академік вернадський"

Мета: дати учням знання про особливості міжнародного співробітництва у вивченні Антарктики, місце українських дослідників у вивченні природи материка; показати значення охорони природи Антарктиди; розвивати навички роботи з картами атласу; вміння самостійно здобувати знання з використанням додаткових джерел географічної інформації.

обладнання: карта Антарктиди, карти шкільного учнівського атласу,

картини природи материка.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: оазис, шельфовий льодовик, міжнародне

співробітництво, антарктична станція.

географічна номенклатура: моря: Ведделла, Росса, Беллінсґаузена; пів-

острів Антарктичний; Трансантарктичні гори; вулкан Еребус.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "Викликаю асоціацію"

Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли в них при слові "Антарктида" (холод, біла пустеля тощо).

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "аукціон"

Учні висловлюють короткі тези, що характеризують історію дослідження та природу материка.

2. Прийом "Мікрофон"

Продовжити тезу "Антарктиду називають "полюсом холоду планети" тому, що..."

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

• Чому у вивченні Антарктики й охороні її природи необхідне міжнародне співробітництво?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Домашня заготовка"

Учні розповідають, використовуючи опорні схеми, малюнки, ілюстрації, додатковий матеріал, про вивчення природи материка науковцями різних країн і в тому числі України (випереджувальне домашнє завдання).

2. Прийом "Прес-конференція"

Учні розподіляються на науковців - дослідників Антарктиди та кореспондентів газет та журналів і обмінюються запитаннями та відповідями з проблеми уроку.

3. Прийом "Картографічна лабораторія"

Учні виконують практичну роботу № 8, наносять назви географічних об`єктів на контурну карту материка.

V. Закріплення нового матеріалу

Прийом "експрес-тест"

1. ім'я дослідника у складі експедиції якого перший українець потрапив до Антарктиди:

а) Р. Амундсен; б) Р. Скотт; в) Р. Пірі; г) Т. Беллінсґаузен.

2. Дослідник, ім'я якого носить українська арктична станція:

а) К. Ціолковського; б) С. Рудницького; в) В. Вернадського;

г) М. Ломоносова.

3. За міжнародними угодами видобуток корисних копалин в Антарктиді:

а) дозволено;

б) заборонено;

в) дозволено лише окремим країнам;

г) дозволено лише окремим компаніям.

4. Антарктида в далекому геологічному минулому складала Гондвану разом з материками:

а) Австралією, Південною Америкою, Африкою та Євразією;

б) Австралією, Південною Америкою, Африкою та Австралією;

в) Північною Америкою Південною Америкою, Африкою та Австралією;

г) Південною Америкою, Африкою та Австралією.

5. Більшість антарктичних станцій розташовано:

а) в центрі материка; б) на узбережжях;

в) в західній частині материка; г) в східній частині материка.

VI. Підсумок уроку

Учні разом з учителем підбивають підсумки уроку.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготувати повідомлення про історію відкриття Північної Америки.

Урок № 42

тема. Північна америка. ЗаГальні відомості. своєрідність Природи материка, Пов'яЗана З йоГо ГеоГрафічним Положенням. історія відкриття та освоєння Північної америки

Мета: сприяти засвоєнню знань про основні риси географічного положення Північної Америки, удосконалювати роботу учнів з картами, вчити аналізувати, робити висновки, розширювати кругозір дітей щодо історії відкриття та освоєння материка, зацікавити темою, розвивати вміння працювати в колективі, працювати з тематичними картами; розвивати пізнавальний інтерес, творче мислення, виховувати культуру спілкування, самостійність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: атласи, фізична карта півкуль, контурні карти, набір картин з курсу "Географія материків та океанів", портрети дослідників, підручник, слайди для мультимедійної дошки, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня.

опорні та базові поняття: материк, географічні координати, особли-

вості природи, пов'язані з ФГП материка.

географічна номенклатура: миси: Мерчісон, Мар'ято, Принца Уель-

ського, Сент-Чарльз; затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска; острови: Ґренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, ямайка),

Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флоріда, Каліфорнія, Аляска, Юкатан, течії: Ґольфстрім, Каліфорнійська, Північно-Тихоокеанська, Лабрадорська.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнівОб'єднання учнів у групи по 4-5 чоловік.

Прийом "Шукай асоціації"

Роздаються картки. На відповідь відводиться 2 хв.

Вогняна Земля Христофор Колумб м. Ґальїнас

Пампа Маракайбо

Фроуерд

Сельва Котопахі "Сяюча гора" Аконкаґуа

Гумбольдт

Льянос Тітікака Парамос хвиля амазуну Атакама

"Мідні гори" Памперо

Ґвіанське ... ?

?... Дрейка

"Бігль" Горн ісалько Ла-Плата ігуасу ііі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

1. гра "Пляшкова пошта"

Дати можливість учням самостійно визначити назву материка, який буде вивчатися.

Чотири групи отримують пошту, яку дістають з пляшок.

SOS SOS SOS SOS 7° пн. ш; 81° зх. д. 72° пн. ш; 95° зх. д. 65° пн. ш. 168° зх. д. 52° пн. 56° зх. д. (м. Ма'рято) (м. Мерчісон) (м. Принца Уельського) (м. СентЧарльз) 2. Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Отже, ми починаємо вивчати материк - Північна Америка.

Саме тут можна зустріти географічні дива та парадокси. Острів Ґренландія - "зелена земля", а насправді вкрита шаром льоду до 3400 м, океан з обманливою назвою Тихий, Алеутські о-ви, назва яких перекладається "в чому справа?" Тут можуть дно залишкових озер використовувати як аеродром для надзвукових літаків.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічна лабораторія"

План характеристики материка і його ФГП (робота з довідником учня). Учні дають самостійно оцінку ФГП Північної Америки (робота з атласами).

2. Прийом "Шпаргалка"

Вчитель на дошці складає картосхему. Учні на контурних картах наводять основні лінії, що характеризують географічне положення: екватор, нульовий меридіан, тропік, полярне коло. Підписують назви океанів, морів, течій, крайні точки, острови, дають характеристику берегової лінії. Таким чином, особливості ФГП материка проговорюються двічі. В кінці цього етапу робиться висновок, що на відміну від материків тропічних широт Північна Америка розташована у Північній півкулі.

3. Прийом "Проблемне питання"

1) Користуючись картою, доведіть, що Північна Америка має велику протяжність з півночі на південь (від 72° пн. ш до 7° пн. ш.) Висновок - перетинає всі географічні пояси, крім екваторіального.

2) У яких широтах має більшу протяжність із заходу на схід?

3) Роль холодних і теплих течій. (Розповідь про течії: Аляскінська, Каліфорнійська, Лабрадор, Ґольфстрім.)

4. Прийом "Творча лабораторія"

Робота з таблицею "Відкриття та дослідження Північної Америки".

Час дослідження Дослідники результати досліджень V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мозковий штурм"

Чим відрізняється фізико-географічне положення Північної Америки від фізико-географічного положення інших, уже вивчених нами материків?

2. гра "Продовж речення"

• Першими дослідниками Північної Америки були _______________ _________________________________________________________.

• Північної Америка розташована у _____________________ півкулі.

• Площа материка становить _____________ і за розмірами він займає _____________ місце.

• Має велику протяжність з ___________, що впливає на ___________ материка. Омивається _____________________________ океанами.

• Межує з материками _______________________________________.• Берегова лінія материка ____________________________________.

VI. Підсумок урокуОцінювання учнів.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Закінчити роботу в контурних картах.

• Скласти картки-листки з топонімічними помилками "Неуважний мандрівник".

додатковий матеріал до уроку

Можна використати книгу "Сага о ґренландцах" - М.: Художественная литература, 1973.

Судна вікінгів. Вищим технічним досягненням вікінгів були їх бойові кораблі. Ця тура, що містилася в зразковому порядку, часто з великою любов'ю описувалася в поезії вікінгів і складала предмет їх гордості. Вузький каркас такого судна був дуже зручний для підходу до берега і швидкого проходження по річках і озерах. Легші судна особливо підходили для раптового нападу; їх можна було переносити волоком з однієї річки в іншу, щоб обійти пороги, водопади, дамби і зміцнення. Недолік цих суден полягав в тому, що вони були недостатньо пристосовані для тривалих плавань у відкритому морі, що компенсувалося навігаційним мистецтвом вікінгів.

Тура вікінгів розрізнялася по числу пар грібних весел, крупні судна - по числу грібних лав. 13 пар весел визначали мінімальний розмір бойового судна. Найперші судна були розраховані на 40-80 чоловік кожне, а велике кильове судно Хі ст. вміщало декілька сотень чоловік. Такі крупні бойові одиниці перевищували в довжину 46 м.

Судна нерідко будували з дощок, укладених рядами з перекриттям, що скріплювалося зігнутими шпангоутами. Вище за ватерлінію більшість бойових кораблів були яскраво розфарбовані. Різьблені голови драконів, іноді позолочені, прикрашали носи суден. Така ж прикраса могла бути на кормі, а в деяких випадках там красувався хвіст дракона, що звивається. При плаванні у водах Скандинавії ці прикраси звичайно знімалися, щоб не налякати добрих духів. Часто при підході до порту з боків судів вивішувалися в ряд щити, але у відкритому морі цього не допускалося.

Судна вікінгів рухалися за допомогою вітрил і весел. Просте вітрило квадратної форми, зроблене з грубого полотна, часто розмальовувалося в смуги і клітинки. Щоглу можна було укорочувати і навіть взагалі знімати. За допомогою майстерних пристосувань капітан міг вести корабель проти вітру. Судна управлялися кермом лопатевої форми, встановленим на кормі з правого борту.

Декілька суден вікінгів, що збереглися, експонуються в музеях скандінавських країн. Одне з найвідоміших, виявлене в 1880 р. в Гокстаді (Норвеґія), відноситься приблизно до 900 р. н. е. Воно досягає в довжину 23,3 м і в ширину 5,3 м. Судно мало щоглу і 32 весла, на ньому були 32 щити. Місцями збереглися нарядні різьблені прикраси.

Урок № 43

тема. ГеолоГічна бУдова та рельєф материка, їх Порівняння З Південною америкою. роль вУлканіЗмУ та давньоГо Зледеніння У формУванні сУчасноГо рельєфУ. корисні коПалини, Закономірності їх Поширення

Мета: дослідити взаємозв'язок між тектонічною будовою материка і рельєфом, ознайомити учнів з рельєфом та корисними копалинами Північної Америки; розкрити роль вулканізму та давнього зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки, розвивати логічне мислення; розвивати вміння працювати з тематичними картами, аналізувати, порівнювати, знаходити зв'язок між етапами пошуково-дослідницької діяльності, виховувати повагу до думки інших, самостійність.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Північної Америки, фізична карта півкуль,

атласи, підручники, таблиці.

опорні та базові знання: платформа та її будова, загальні риси рельєфу материків тропічних широт, періоди горотворення, корисні копалини та їх зв'язок з тектонічною будовою, вулканізм, зледеніння, особливості формування рельєфу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків у формуванні рельєфу, розміщенні корисних копалин.

географічна номенклатура: низовини: Примексиканська, Приатлантич-

на; рівнини: Великі, Центральні; гори: Кордільєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі (г. Мітчелл); Лаврентійська височина.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги, визначення мети і завдань уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Неуважний мандрівник"

Виправлення помилок у домашніх завданнях (відповідь корегує автор), оцінюються одразу два учня.

2. Прийом "аукціон"

Один учень називає, а другий показує географічний об'єкт на стінній карті. На рахунок "три" учень повинен дати відповідь. Поступово темп рахування можна збільшувати.

У цей час інші учні можуть розгадувати кросворд "Острови Америки" з ключовим словом Острів

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів 1. Прийом "Здивую всіх!"

Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож Північною Америкою. Ми подолаємо вершину г. Мак-Кінлі з висотою 6194 м, опустимось у Долину Смерті на 86 м нижче рівня моря, помандруємо ідеально плоскими рівнинами, відвідаємо знаменитий Великий каньйон, сфотографуємось на фоні вулканів та у карстовій печері.

2. Прийом "Творча лабораторія"

Учні знайомляться з фізичною картою Північної Америки і роблять висновок, що рельєф материка різноманітний та відрізняється від рельєфу материків, що вже було вивчено.

3. Прийом "географічна лабораторія"

Перелічити основні форми рельєфу і підписати їх на контурній карті.

IV. вивчення нового матеріалу 1. Прийом "Проблемне питання"

як ви розумієте ці слова? Г. Горшков писав: "У рельєфа нічого ви-

падкового немає. Кожна рисочка рельєфу, від самої глибокої западини до самої високої гори, чимось пояснюється і чимось обумовлюється".

2. Прийом "Творча лабораторія"

Учні досліджують взаємозв'язок між тектонічною будовою материка і рельєфом, використовуючи тематичні карти

3. Прийом "Продовж речення"

• В основі материка Північна Америка лежить... (Північна Американська платформа)

• Виходи кристалічних порід на поверхню утворюють... (Канадський щит)

• На заході розташовані області... складчастості. (Альпійської)

• В центральній частині материка розташована давня... (Докембрійська) платформа, а на півдні... (молода) платформа.

4. Прийом "географічна лабораторія"

На контурній карті умовними знаками позначити:

• щит +++++

• плиту ::::::::::::

• молоду платформу ======

• кайнозойський вулканічний пояс ********

• розломи ---------

• пояси складчастості _______

5. Прийом "Творча лабораторія"

Встановити взаємозв'язок між тектонічними структурами і формами рельєфу. Заповнити таблицю (це завдання вже проговорювалось на початку уроку, а в другий раз іде як закріплення у вигляді таблиці). Спочатку заповнюються перша і друга колонки.

Тектонічна структура Корисні копалини форми рельєфу Платформи Канадський щит Магматичні, метаморфічні породи (умовні знаки) Лаврентійська височина Осадовий чохол Північноамериканської платформи (плита) Осадові породи (умовні знаки) Великі рівнини.

Центральні рівнини Молода платформа (осадовий чохол) Осадові породи (умовні знаки) Примексиканська низовина. Приатлантична низовина Складчасті області Каледонська, герцинська складчастість Осадові (умовні знаки) Аппалачі - г. Мітчелл, 2037 м Альпійська складчість (зіткнення літосферних плит) Магматичні, осадові (умовні знаки) Кордільєри г. Мак-Кінлі, 6194 м 6. робота в групах

Завдання 1. Встановити взаємозв'язок між геологічною будовою і корисними копалинами. Заповнити другу колонку таблиці.

Завдання 2. Порівняти рельєф Північної Америки і Південної Америки. Знайти схожі риси. (Гірські хребти простягаються переважно в меридіональному напрямку; гори на заході, рівнини на сході; розвинений вулканізм (кайнозойський вулканічний пояс); молоді гори - Кордільєри, Анди) та відмінні риси - на сході Північної Америки - старі гори Аппалачі.

Завдання 3. З'ясуйте, які сили крім внутрішніх будуть впливати на формування рельєфу материка. (Виявлення ролі давнього зледеніння. Вплив поверхневих вод на формування рельєфу розглядається на прикладі р. Колорадо (Великий Каньйон). Тут же згадується найдовша у світі карстова печера - Мамонтова-Флінт.)

Підсумки результатів виконання роботи.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "географічний практикум"

Завдання. Назвіть основні форми рельєфу Північної Америки та покажіть їх на карті. Чим пояснюється різноманіття форм рельєфу?

Прийом "Мікрофон"

1. які спільні риси наявні в рельєфі Північної та Південної Америки? Чим це можна пояснити?

2. яку роль відіграло давнє зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки?

3. Чому в Кордільєрах багато родовищ рудних корисних копалин? Чим пояснюється різноманіття корисних копалин на території Північної Америки?

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• Більша частина Північної Америки розташована в межах платформи, переважає рівнинний рельєф.

• На заході - молоді гори Кордільєри, а на сході - давні гори Аппалачі.

• На формування рельєфу впливають не тільки внутрішні сили, а і зов-нішні.

• Територія материка зазнала впливу давнього зледеніння, що вплинуло на рельєф.

• Особливості геологічної будови материка зумовили наявність різно-манітних покладів корисних копалин.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст підручника.

• Закінчити роботу на контурній карті.

додатковий матеріал

• Сан-Андреа - великий розлом у земній корі, уздовж якого можливі тектонічні зрушення. Починається від мексиканського кордону, проходить через Лос-Анджелес до Сан-Франціско і закінчується в океані. Він має довжину понад 1100 км.

• Дивовижний дощ випав у Лос-Анджелесі в 1933 році. Вночі над містом промайнула сильна піщана буря. Вулиці виявилися засипаними дивним, незвичайно важким піском. Коли його досліджували, з'ясувалося, що це золотий пісок! Виявляється, сильний вітер підняв у повітря золотий розсип. За підрахунками фахівців, вітер висипав на Лос-Анджелес золоті крупинки на суму більше 60 тисяч доларів.

• Найактивнішим у Північній Америці є вулкан ісалько в Сальвадорі. його висота - 1885 м. Близько 200 років він діє безперервно. Виверження повторюються кожні 2-10 хвилин. Цей вулкан служить маяком для моряків.

• Найбільша карстова печера в Північній Америці і у світі - Мамон-това-Флінт в Аппалачах. Довжина всіх її переходів становить понад 500 км.

Урок № 44

тема. ч инники формУвання кліматУ Північної америки. кліматичні Пояси і тиПи кліматУ материка

Мета: спираючись на знання про основні кліматотворні чинники, охарактеризувати особливості клімату Північної Америки та сформувати в учнів систему знань про причини формування різних типів клімату на території материка; розвивати навички роботи та аналізу кліматичних карт, уміння складати порівняльну характеристику типів клімату на прикладі материка Північна Америка, вдосконалювати практичні навички учнів працювати з тематичними картами; розвивати навички аналізу та синтезу матеріалу, що вивчається; удосконалювати навички роботи в групі та парі; виховувати інтерес до географічної науки.

обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, кліматична карта Північної Америки, схеми, кольоровий папір, маркери, аркуші.

Тип уроку: комбінований.

опорні та базові поняття: клімат, циркуляція атмосфери, сонячна

радіація, торнадо, Великі рівнини, Середній Захід, Ґольфстрім, Кордільєри, інверіо, верано.

географічна номенклатура: затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска; острови: Ґренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флоріда, Каліфорнія, Аляска, Юкатан; Примексиканська низовина, Центральні і Великі рівнини; гори: Кордільєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі; течії: Лабрадорська, Каліфорнійська, Ґольфстрім.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Учитель перевіряє наявність в учнів на партах необхідного для уроку обладнання. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Мікрофон"

• який зв'язок існує між географічною широтою та кількістю сонячної радіації?

• Чому відбувається рух повітряних мас?

Прийом "аукціон"

Учні називають чинники, що впливають на формування клімату.

Прийом "географічна мозаїка"

• Атмосферна волога, яка випадає у вигляді дощу, снігу, граду або осідає на земну поверхню і всі предмети, що є на ній, у вигляді роси, інею, паморозі, називається... (Опади)

• Пересування повітря в горизонтальному напрямку під впливом різниці атмосферного тиску... (Вітер)

• Прилад використовується для вимірювання відносної вологості по-вітря... (Гігрометр)

• Постійні вітри, які дмуть від зон високого тиску в тропічних широтах до екватора... (Пасати)

• Водна оболонка Землі, утворена океанами, морями, річками, озерами, водосховищами, а також льодовиками, підземними водами, вологою атмосфери... (Атмосфера)

• явище природи, що має нездоланний характер (ураган, землетрус, торнадо тощо)... (Стихія)

• Руйнівної сили вихор над суходолом, діаметром в кілька десятків метрів... (Смерч)

• Атмосферний вихор, який має низький тиск у центрі. З ним пов'язана нестійка хмарна погода з опадами... (Циклон)

III. вивчення нового матеріалу

Учитель. Кожен з вас бачив на небі веселку. Вона має різні кольори. Уявіть, що вам дісталась частина цієї веселки (учням роздаються кольорові аркуші паперу, за якими вони формують шість груп, кожна група має свій колір).

1. Прийом "Мозковий штурм"

Згадайте те, що вам уже відомо про атмосферні процеси над материками, які ми вже вивчили. яке спільне слово єднає всі ці ознаки? Так, клімат - це і є тема уроку. (Аркуш зі словом "клімат" прикріплюється до дошки.)

2. Прийом "географічна розминка"

• Згадайте, що називається кліматом

• Зробіть узагальнення про основні кліматотворні чинники... (Аркуші з назвами чинників прикріплюються до дошки.)

3. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання (робота в групах за допомогою атласу та підручника). як впливає на клімат материка кожен з цих чинників (кожна група методом жеребкування вибирає собі кліматотворний чинник).

• Географічна широта. В яких географічних широтах знаходиться Пів-нічна Америка? Кліматичні пояси материка. як буде розподілятися кількість сонячної радіації на материку? Випишіть температури повітря з півночі на південь.

• Вітри. як повітряні маси рухаються на материк з півночі, півдня, заходу, сходу. Зробіть загальний висновок.

• Течії. які течії є біля берегів материка? як вони впливають на кіль-кість опадів?

• Рельєф. Поясніть, як рельєф на заході та сході материка буде впливати на формування клімату? Зробіть загальний висновок.

• Океани. який вплив на клімат материка матимуть океани? який із океанів матиме більший вплив? Чому? Зробіть загальний висновок.

• Опади. Кількість опадів на материку в його південній, північній, східній, центральній та західній частинах. Території, де випадає найбільша та найменша кількість опадів.

Після обговорення кожна група дає відповіді. Показники прикріплюються на карті.

4. Узагальнення роботи під керівництвом учителя

Учитель. Отже, Північна Америка витягнута в напрямку з півночі на південь на кілька тисяч кілометрів, тому лежить в усіх кліматичних поясах, крім екваторіального. Рівнинність території сприяє проникненню в глиб материка як арктичних, так і тропічних повітряних мас. Кордільєри є перепоною для проникнення на рівнинну територію материка вологих повітряних мас з Тихого океану. Більша частина Північної Америки лежить в субарктичних і помірних широтах. Тому, на відміну від Південної Америки, тут переважає не пасатний, а західний перенос повітряних мас, в якому безперервно рухаються циклони та антициклони. Особливо велике значення ці атмосферні вихори мають у північній частині материка взимку. Під впливом близькості морів та океанів, особливостей розміщення різних форм рельєфу формуються не однакові режими опадів, їх кількість і температура в одному і тому ж кліматичному поясі. Тому в помірному, тропічному та субтропічному кліматичних поясах виділяють кліматичні області.

5. Прийом "Мікрофон"

Висновок про вплив кліматотворних чинників.

6. Прийом "Мозковий штурм"

Характеристика кліматичних поясів (за планом у довіднику учня).

Під час характеристики кліматичних поясів слова "іверіо" (вологе літо), "верано" (жарка зима), "торнадо" прикріплюються на дошці.

7. Загальні висновки

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "Дерево рішень"

• які кліматотворні чинники ви знаєте?

• які повітряні маси і коли рухаються над Північною Америкою? Чому?

• як морські течії впливають на клімат материка?

• В яких кліматичних поясах розташована Південна Америка? Північна Америка?

• якого кліматичного поясу немає в Північній Америці, але він є в Пів-денній Америці?

• який клімат в Кордільєрах?

V. Підсумок уроку

Прийом "експрес-тест"

1. Північна Америка розташована у всіх кліматичних поясах від арктичного до:

а) тропічного; б) субекваторіального;

в) екваторіального; г) антарктичного.

2. Океан, з якого одержує вологу велика частина Північної Америки?

а) Тихий; б) індійський;

в) Атлантичний; г) Північний Льодовитий.

3. На островах Канадського Арктичного архіпелагу випадає стільки опадів, скільки на півострові:

а) Аляска; б) Лабрадор; в) Каліфорнія; г) Флоріда.

VI. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Написати "Лист двійочника".

• Підготувати повідомлення на тему "Щоб змінилося у зволоженні Пів-нічної Америки, якби Кордільєри були розташовані на сході материка?"

додатковий матеріал до уроку

• Найрізкіший спад температури, що відбувся протягом доби, був заре-єстрований 23-24 січня 1916 року в американському штаті Монтана. Він склав 56 °С: від +7 до -49 °С.

• швидкість вітру в 371 кілометрів на годину зареєстрована на горі Вашинґтон (штат Нью-Ґемпшір, СшА) 12 квітня 1934 року. Рекордна швидкість вітру на рівнині - 333 кілометри на годину - була відмічена 8 березня 1972 року на базі американських ВПС у Тулі, Ґренландія. Найбільша швидкість під час смерча - 450 кілометрів на годину - зафіксована 2 квітня 1958 року в штаті Техас, СшА.

Урок № 45 тема. води сУходолУ. основні річкові системи.

великі оЗера та їх Походження

Мета: сформувати знання про води суходолу Північної Америки, розкрити загальні особливості внутрішніх вод материка, показати їх залежність від рельєфу та клімату, нерівномірність розподілу на території материка; охарактеризувати найголовніші системи річок і озер та показати екологічні проблеми внутрішніх вод Північної Америки; формувати вміння роботи з картами атласу, розвивати навички роботи з додатковими джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична та кліматична карти Північної Америки, атласи,

підручники, схеми, картини природи материка, слайди для мультимедійної дошки.

опорні та базові поняття: озерна улоговина, річкова долина, водоспад,

повінь, паводок, межень, безстічний басейн, озерна система - Великі озера; льодовики гірські та покривні, Канадський Арктичний архіпелаг, айсберги, снігова лінія, водоспад, Ніаґара, каньйон.

географічна номенклатура: річки: Міссісіпі, Міссурі, Колумбія, Мак-

кензі, Юкон, Колорадо; Ніаґарський водоспад; озера: Великі (Верхнє, Мічіґан, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне.

Зміст уроку

I. організаційний момент

географічна хвилинка. Прийом "аукціон"

Учні називають, одним реченням характеризують та показують на карті об'єкти географічної номенклатури теми "Північна Америка".

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "інтелектуальна розминка"

• Що відноситься до вод суходолу?

• Від чого залежить багатство материка на водні ресурси?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з цікавою інформацією про внутрішні води Північної Америки, найголовнішими системами річок та озер материка. Для вивчення нового матеріалу ми повинні пригадати опорні знання з попередніх уроків.

Прийом "географічна хвиля"

Учні по черзі відповідають на поставлені запитання.

• які живлення можуть мати річки?

• як розрізняють річки за характером течії?

• які бувають озера за походженням їхніх улоговин?

• як рельєф впливає на характер течії річок?

• Чи залежить режим роботи річки від клімату?

• як використовуються річки та озера в господарстві?

• які екологічні проблеми пов'язані з річками?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Назвіть і покажіть на карті річки Північної Америки. Визначте, до басейнів яких океанів належать, поясніть свою відповідь. Назвати і показати на карті найбільші озера материка, Ніаґарський водоспад.

2. Прийом "Мозковий штурм"

Поясніть, чому в південно-західній частині Північної Америки випадає мало опадів. як це впливає на річкову систему материка?

3. Прийом "географічна лабораторія" (робота за рядами)

Завдання. За допомогою підручника, карт атласу, схем, довідника учня охарактеризуйте: і ряд - річки басейну Атлантичного океану;

II ряд - річки басейну Північного Льодовитого та Тихого океанів, льодовики;

IIі ряд - Великі озера.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Практична робота № 10. Складання комплексної характеристики однієї з річок материка за типовим планом.

і варіант - річка Св. Лаврентія; II варіант - річка Юкон; IIі варіант - річка Колорадо.

VI. Підсумок уроку

1. Прийом "Продовж речення".

• Північна Америка багата на внутрішні води, які...

• Річки континенту належать до басейнів...

• Озера зосереджені переважно на...

• Більшість озерних улоговин виникла внаслідок...

2. Прийом "експрес-тест"

1. У річок басейну Північного Льодовитого океану переважає живлення:

а) снігове; б) дощове; в) льодовикове; г) підземне.

2. Каньйоноподібні долини характерні, в основному, для річок басейну... океану.

а) Тихого; б) індійського; в) Атлантичного; г) Північного Льодовитого.

3. Річка Міссісіпі:

а) замерзає у верхній течії;

б) замерзає в нижній течії;

в) замерзає на всьому протязі течії;

г) не замерзає.

4. У Північній Америці розташовані такі унікальні природні об'єкти, як:

а) річка Амазонка і затока Фанді;

б) каньйон Колорадо і вулкан Орісаба;

в) долина Смерті, пустеля Сахара і каньйон Колорадо;

г) річка Конґо і затока Фанді.

5. Небезпечні природні явища в Канаді:

а) крижані затори на річках в період повені;

б) землетруси;

в) торнадо;

г) засухи.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.

• Підготувати повідомлення про рослинний та тваринний світ мате рика.

• Намалювати представників рослинного та тваринного світу мате-рика.

• Нанести на контурну карту найбільші річки материка та Великі озера.

додатковий матеріал до уроку

Єллоустон - "річка жовтого каміння", Колорадо - "червона річка", Колумбія - за назвою корабля "Колумбія"; Міссісіпі - "велика річка"; Міссурі - "мулиста", "бруднуля"; Юкон - "велика річка"; Ніагарський водоспад - "грім потоків"; Вінніпеґ - "брудна вода", Гурон - назване за племенем індіанців гуронів - свинячі, тому що їх зачіски були схожі на голову дикої свині; Мічіґан - "велике озеро"; Онтаріо - "прекрасне озеро"; Ері - за назвою племені, що мешкало тут.

Найбільше озеро в озері - це Маніту (площа водної поверхні - 106 км2). Воно розташовується на найбільшому озерному острові Манітулін в канадській частині озера Гурон. У свою чергу на Маніту є ряд своїх островів.

Водоспади Північної Америки, що відносяться до найбільших водоспадів світу:

• йосемітській - каскад водоспадів на р. йосеміт (штат Каліфорнія, СшА), загальна висота 739 м, найвищий Верхній йосемітській водопад - 436 м;

• Ріббон на р. Мерсед (штат Каліфорнія, СшА), висота 491 м;

• Сілвер-Странд на р. Медоу (штат Каліфорнія, СшА), висота 357 м;

• Брайдлвейл на р. Мерсед (йосемітській національний парк, штат Каліфорнія, СшА); висота 189 м;

• Єллоустонскі Верхній і Нижній на р. Єллоустон (Єллоустонський національний парк, штат Вайомінґ, СшА), висота відповідно 33 і 94 м;

• Ніаґарський на однойменній річці (на межі СшА і Канади). Водо-спад розділяється на дві основні частини: канадську - заввишки 51 м і американську - заввишки 49 м. Водоспад знаменитий своєю великою витратою - близько 426 000 м3/хв.

Урок № 46 (варіант а)

тема. р ослинність і тваринний світ Північної америки. особливості Природних Зон. висотна Поясність кордільєр. вПлив діяльності людини на ПриродУ. стихійні явища і їх наслідки. ЗаПовідники і національні Парки Північної америки

Мета: дати характеристику рослинності і тваринного світу Північної Америки, охарактеризувати природні зони та ознайомити учнів з національними парками материка, сформувати чіткі ознаки "тайги" Північної Америки, розкрити зв'язки між поняттями тайга - рослини - тварини - клімат - географічне положення, розвивати навички самостійного пошуку необхідної навчальної інформації, вміння аналізувати та співставляти. обладнання: карта природних зон, рослинного світу Північної Аме-

рики, атласи, контурні карти, картини природи материка, ілюстрації, малюнки.

Тип уроку: комбінований.

опорні та базові поняття: природна зона, висотна поясність, запо-

відник, національний парк, клімат, вплив океанічних течій на природу материка, пасати, мусони, внутрішні води, ґрунти.

географічна номенклатура: океани: Тихий, Атлантичний, Північно-Льодовитий; моря: Берінґове, Баффіна, Сарґассове, Карібське, Бофорта, Чукотське; затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска, Св. Лаврентія; протоки: Берінґова, Гудзонова, Юкатанська, Панамський канал.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення теми і завдань уроку. Самоперевірка підготовки до уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Бліцопитування"

• Що таке широтна зональність? Висотна поясність?

• У чому головна відмінність однієї природної зони від іншої?

• З якими природними зонами ви вже знайомі з попередніх тем?

• які фактори порушують закономірності протяжності природних зон?

• якими причинами обумовлюється кількість висотних поясів?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Уявіть собі острови, вкриті материковим льодом і практично позбавлені ґрунтів і рослинності. і все ж таки влітку в окремих місцях на кам'янистому ґрунті з'являється бідна рослинність (мохи і лишайники).

Хто може сказати, яку природну зону тут описано?

IV. вивчення нового матеріалу

Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо вивчати природні зони материка Північна Америка. Ми говорили з вами про арктичні пустелі. Хто скаже, які тварини живуть у цій природні зоні?

1. Випереджувальні домашні завдання. Учні по черзі називають природні зони Північної Америки, від арктичних пустель до перемінновологих лісів.

2. Прийом "географічна лабораторія" (робота в парах)

Завдання. Визначте за допомогою різних джерел географічних знань особливості поширення висотної поясності в Кордільєрах.

3. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Показати на карті зону тундри. Нанести на контурну карту природні зони.

4. розповідь учителя

Під впливом людини природа Північної Америки зазнала великих змін. Аби зберегти природні комплекси в їх первісному вигляді, створено багато заповідників та національних парків. Перлиною північноамериканської природи є Єллоустонський національний парк. Створений в 1874 р., він відомий своїми гейзерами. Тут є гейзери-гіганти, що викидають воду на висоту до 90 м, але вивергаються з проміжками в десятки років, є невеликі фонтанчики заввишки 2-3 м, які б'ють через кожні 3-4 хв, є гейзери-одинаки і групи гейзерів.

Чудовим витвором природи є Великий Каньйон річки Колорадо.

Каньйон простягається на 350 км і має ширину від 6 до 28 км і глибину до 2 км. На річці Колорадо створені національні парки Великий Каньйон і Каньйонлендс. Щороку ці заповідні місця відвідують мільйони туристів.

Ще один національний парк у Північній Америці - Долина Смерті. Розміщена на висоті 86 м нижче рівня моря. В 1913 р. тут зафіксували температуру повітря +56,6 °С.

Вплив людини на природні комплекси призводить до розширення територій пустель, знищення деяких цінних порід дерев та деяких видів тварин, а також порушується цілісність природних комплексів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "експрес-тест"

1. Найбільш поширенні на материку Північна Америка природні зони:

а) арктичного поясу; б) помірного поясу; в) тропічного поясу.

2. Характерний представник зони тундри:

а) вівцебик; б) слон; в) бурий ведмідь.

3. Півострів Каліфорнія знаходиться в межах природної зони:

а) степів; б) тайги; в) пустель і напівпустель.

4. Найпоширенішими рослинами Мексиканського нагір'я є:

а) кактуси; б) мохи і лишайники; в) сосни.

2. Прийом "Мандрівка"

Робота в групах.

І група. Дайте визначення поняттю "тундра". Укажіть істотні ознаки тундри.

II група. Дайте визначення поняттю "тайга". Укажіть істотні ознаки тайги.

IIІ група. Дайте визначення поняттю "арктичні пустелі". Укажіть істотні ознаки арктичних пустель.

3. Прийом "Мікрофон"

• які природні зони зазнали найбільших змін з боку людини?

• У яких природних зонах розташована велика кількість національних парків і заповідників?

• Назвіть представників тваринного і рослинного світу, що знаходяться під охороною людини.

VI. Підсумок уроку

Прийом "географічний крос"

Завдання. Закінчіть речення:

1. Негативний вплив людини на природу призводить до збільшення числа таких стихійних лих, як пилові бурі...

2. У країнах північної Америки створені різні природоохоронні території...

3. До найбільш відомих національних парків СшА належить Єллоустонський...

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Підготувати повідомлення про описи природи в різних природних зонах.

• Намалювати рослини і тварин материка.

додатковий матеріал до уроку

Кактуси - найпоширеніша рослина мексиканських пустель. Вони не тільки невід'ємна приналежність пейзажу природної зони, а й досить корисна рослина. З міцних стовбурів кактусів роблять легкі і міцні мости, надійні огорожі, дорожні стовпи. Соковита серцевина йде в їжу. Її готують різними способами: варять, солять, печуть, маринують, сушать.

Не випадково кактус зображено на державному гербі Мексики.

Урок № 46 (варіант б)

тема. р ослинність і тваринний світ. особливості Природної Зональності материка.

висотна Поясність кордільєр. Приклади вПливУ діяльності людини на ПриродУ. стихійні явища Природи та їх наслідки. ЗаПовідники і національні Парки

Мета: сформувати в учнів систему знань про особливості природних комплексів Північної Америки, про заповідні території та національні парки, поглибити уявлення учнів про екологічні проблеми і стихійні явища та їх наслідки; розвивати і вдосконалювати практичні вміння учнів працювати з картографічним матеріалом; виховувати екологічну культуру в учнів, підвести їх до розуміння чинників екологічних проблем.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: карта природних зон світу, фізична карта Північної Америки, картини природних комплексів материка, слайди, атласи, підручники, малюнки учнів.

опорні та базові поняття: прерії, антропогенний вплив, заповідники, національний парк, екологія, стихійні явища природи, природна зона, висотна поясність, природний комплекс, кліматичні пояси, ґрунти. географічна номенклатура: природні зони, Єллоустонський національ-

ний парк, каньон Колорадо тощо.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення мети і завдань уроку, готовності учнів до уроку.

Прийом "аукціон"

Учні називають, одним реченням характеризують та показують на карті об'єкти географічної номенклатури теми.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Чомучка"

Учні в класі обмінюються підготовленими вдома запитаннями та дають на них відповідь.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

1. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За допомогою карти природних зон визначте особливості розміщення природних зон на території Північної Америки.

2. Прийом "Проблемне питання"

Учитель за допомогою учнів називає природні зони Північної Америки та показує їх на карті. Просить порівняти розташування природних зон в Африці та Південній Америці. Ставить проблемне запитання.

Чому природні зони на материку мають не широтне, а меридіональне розташування?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Випереджувальне домашнє завдання

Розповідь учнів про зони арктичних пустель, тундри, лісотундри, тайги, широколистяних та хвойно-широколистяних лісів, степів, прерій.

2. Прийом "Мозковий штурм"

Завдання. За допомогою карти природних зон порівняйте висотну поясність Анд і Кордільєр. Відзначте спільні та відмінні риси.

3. Розповідь учителя про проблеми охорони і можливого відновлення тих природних багатств, що ще збереглися, а також екологічні проблеми, стихійні явища природи (бурі, урагани, смерчі) та їх наслідки.

4. Прийом "географічний крос"

• які природні зони найбільш змінені людиною? Чому?

• які природоохоронні заходи, що допомагають зменшити екологічні проблеми, вам відомі?

5. Випереджувальне завдання

Розповідь учнів про природоохоронні території Північної Америки.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мікрофон"

• які природні зони розташовані на материку?

• В чому відмінність природних зон материка від інших материків?

2. Прийом "експрес-тест"

1. За різноманітністю природних зон Північна Америка:

а) перевершує Африку й Австралію;

б) перевершує Африку і поступається Австралії;

в) поступається Африці, але перевершує Австралію;

г) поступається Африці й Австралії.

2. Пустелі на території Північної Америки розташовані в основному:

а) у Аппалачах; б) у Кордільєрах; г) на Великих рівнинах;

г) на Центральних рівнинах.

3. Природна зона, що характеризується найродючішими ґрунтами:

а) зона пустель; б) прерії; в) зона мішаних лісів;

г) зона хвойних лісів.

4. Природна зона, землі якої в основному використовуються під ріллю:

а) високотравні прерії; б) низкотравні прерії;

в) перемінно-вологі ліси; г) мішані ліси.

5. Природні умови в Мексиці дозволяють вирощувати культури:

а) помірного, субтропічного і навіть тропічного поясів;

б) тропічного поясу;

в) тільки помірного поясу;

г) субтропічного поясу.

3. Прийом "географічний вернісаж"

Учні розповідають про тварин та рослини, що вони намалювали вдома.

4. Прийом "Бліцопитування"

• яка рослина зображена на державному прапорі Канади? (Кленовий листок)

• який найбільший острів земної кулі? (о. Ґренландія)

• який півострів Росія продала СшА? (Аляска, у 1867 р.)

• Назвіть столицю СшА? (Вашинґтон)

• які гори розміщенні на заході материка? (Кордільєри)

• яку затоку називають "мішок з кригою"? (Гудзонова)

• Про яку країну кажуть: "якщо в ній протяг, то в країнах Латинської Америки вже грип"? (США)

VI. Підсумок уроку

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Позначити на контурній карті природні зони Північної Америки.

• Підготувати повідомлення про країни материка, зв'язки України з країнами Північної Америки.

додатковий матеріал до уроку

У північного карликового хом'яка, що мешкає в Мексиці і в штатах Арізона і Техас, СшА, а також у трипалого карликового тушканчика з Пакистану довжина голови разом з тілом складає 3,6 см, а довжина хвоста 7,2 см.

Урок № 47 (варіант а)

тема. особливості населення Північної америки. Політична карта. держави. Зв'яЗки України

З країнами Північної америки

Мета: дати учням поняття про загальну характеристику населення, вчити учнів розуміти політичну карту, наносити на контурну карту країни і міста з великою кількістю населення, ознайомити учнів із населенням та господарством СшА та іншими державами материка.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: політична карта Північної Америки, карта народів світу, СшА, контурні карти, атласи.

опорні та базові поняття: населення, народність, нація, етнічний склад

населення, аборигени, господарство, площа території, південь і схід материка - райони, що в першу чергу заселялись європейцями, найбільші міста, густота населення, корінні жителі - індіанці, столиці держав. географічна номенклатура: країни: Канада, Мексика, СшА, Панама, Коста-Ріка, Нікараґуа, Гондурас, Куба, Ґватемала; столиці країн: Оттава, Вашинґтон, Мехіко, Панама, Сан-Хосе, Манаґуа, Теґусіґальпа, Гавана, Ґватемала.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення теми і завдань уроку, самоперевірка підготовки до уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "географічна естафета"

• Назвіть сучасну кількість населення світу.

• Представники яких рас проживають на материку?

• З яких груп складається населення Південної Америки?

• Представники яких країн брали участь в освоєнні території мате рика?

• Що зображують на політичній карті?

2. Прийом "експрес-тест"

1. Країна, з якої вивозять продукти гірничодобувної промисловості, ліс, папір і пшеницю:

а) СшА; б) Канада; в) Мексика; г) Куба.

2. Культура цієї країни включає елементи негритянської музики і пісень:

а) Мексики; б) Канади; в) СшА; г) Кубу.

3. Багато пам'ятників індіанської культури збереглося в:

а) СшА; б) Мексиці; в) Кубі; г) Канаді.

4. Виверження вулканів спостерігаються в:

а) Мексиці і Канаді; б) СшА; в) СшА і Мексиці; г) Канаді.

5. Країни на території яких на рівнинах спостерігаються часті торнадо (смерчі):

а) СшА і Канада; б) Канада; в) Мексика і Канада; г) СшА.

6. Степи і перемінно-вологі ліси займають великі площі в:

а) СшА і Канаді; б) Канаді; в) СшА; г) Мексиці.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Уявімо собі: прокинулися ми вранці, виглянули у вікно, а за вікном місцевість незнайома і годинник, ніби зламався, показує час не вірно. Вийшли на вулицю - мова не українська, а все здебільшого англійська та французька, і вулиці мають не назву, а номер. Корінних жителів не часто зустрінеш, і вони - індіанці, ескімоси, алеути. як ви думаєте, діти, в яку країну Північної Америки ми потрапили?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя про чисельність населення, особливості його розташування по території материка, найбільші країни.

2. Випереджувальні завдання

Розповідь про українську діаспору; пам'ятник Тарасу шевченку; СшА; українців в СшА; Мексику; Кубу - острівну державу.

3. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Знайдіть на політичній карті Північної Америки країни, про які йшла розповідь, покажіть їх на стінній карті, назвіть їх столиці та країни материка, з якими вони межують.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "експрес-тест"

1. індіанці Північної Америки є представниками раси:

а) європеоїдної; б) монголоїдної; в) негроїдної.

2. Найбільшою державою на материку Північна Америка є:

а) СшА; б) Мексика; в) Канада.

3. Державною мовою Мексики визнана:

а) іспанська; б) англійська; в) французька.

4. Найбільше місто на материку:

а) Нью-йорк; б) Мехіко; в) Монреаль.

2. Прийом "Мікрофон"

• яку роль у формуванні населення Північної Америки відіграла коло-нізація Африки?

• У чому причини нерівномірного розселення населення на матери-ку?

• які райони Північна Америки заселені найбільш густо? Чому?

• Порівняйте географічне положення СшА і Канади.

• Де розташована країна-село Канада?

• Чому СшА та Канаду відносять до числа багатонаціональних держав?

3. Прийом "Мозковий штурм"

Завдання. Проаналізуйте залежність густоти населення певних частин Північної Америки від особливостей природних умов та історичних чинників.

4. Прийом "Картографічний практикум"

Завдання. Нанесіть на контурну карту країни Північної Америки зі столицями.

VI. Підсумок уроку

Що ми вивчили і чого навчились сьогодні на уроці?

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Підготувати повідомлення з тем:

1. Українська діаспора в Канаді.

2. Українська діаспора в СшА.

• Скласти питання до теми Північна Америка, що починатимуться зі слова "Чому?" додатковий матеріал до уроку

У наш час єдиною людиною, в яку потрапив метеорит, була американка міс Енн Ходжез. 30 листопада 1954 року небесний камінь вагою 4 кілограми і розміром близько 18 сантиметрів пробив дах дома і ударив господиню по руці і стегну. Медичний огляд показав, що здоров'я Е. Ходжез побоювань не викликало. Проте постраждалу все ж таки довелося заховати в лікарні, щоб позбавити від напливу цікавих.

Урок № 47 (варіант б)

тема. населення. йоГо расовий та етнічний склад. особливості Заселення Північної америки. Політична карта. держави. Зв'яЗки України

З країнами Північної америки

Мета: поглибити систему знань про формування та склад населення Північної Америки; сформувати в учнів уявлення про особливості політичної карти материка та зв'язки України з країнами Північної Америки; розвивати та удосконалювати практичні навички учнів працювати з картами атласу; виховувати політичну культуру та повагу до матеріальних і духовних надбань інших держав світу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: політична карта Північної Америки, відеоматеріал, ат-

ласи, підручники.

опорні та базові поняття: метиси, мулати, діаспора, ТНК, населення,

раси, густота населення, господарство, політична карта.

географічна номенклатура: СшА, Канада, Мексика, Ґренландія, Бер-

мудські о-ви, Пуерто-Ріко, Куба.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення теми та завдань уроку, основних етапів та прийомів роботи.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Чомучка"

Відповіді на запитання підготовлені учнями вдома.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Мікрофон"

• Чим відрізняється природа материка Північна Америка від природи інших материків?

• Чи впливатиме природа материка на господарську діяльність насе-лення?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя про населення Північної Америки (кількість, густоту, склад).

2. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За допомогою довідника учня, карт атласу та тексту підручника складіть характеристику: і варіант - Канади, іі варіант - Мексики.

3. індивідуальне випереджувальне завдання. Зв'язки України з кра-їнами Північної Америки.

4. Завдання. Заповніть таблицю:

№ Країна Столиця Державна мова V. Закріплення нового матеріалу

Прийом "експрес-тест"

1. Перші люди на територію Північної Америки пришли з:

а) Європи; б) Південної Америки; в) Азії; г) Африки.

2. Першими на територію Північної Америки прийшли предки сучасних:

а) індійців; б) алеутів; в) ескімосів г) європейців.

3. Частина Північної Америки, з якої йшло первинне заселення материка людиною:

а) південний схід; б) південний захід; в) північний схід;

г) північний захід.

4. Узбережжя материка, якого досягли європейці (нормани):

а) північно-східне; б) південно-східне; в) північно-західне;

г) південно-західне.

5. Узбережжя Північної Америки, що досліджували російські експедиції:

а) південно-східне; б) південно-західне; в) північно-східне;

г) північно-західне.

6. Південну частину материка населяють в основному нащадки вихідців з:

а) Англії; б) Франції; в) іспанії; г) Портуґалії.

7. Найбільшою мірою індіанські народи зберегли свої мови в:

а) Мексиці; б) Канаді; в) СшА; г) Кубі.

8. Для населення цього півострова характерна найвища густота:

а) Каліфорнія; б) Аляска; в) Лабрадор; г) Флоріда.

9. Найбільша за площею держава Північної Америки:

а) Канада; б) СшА; в) Мексика; г) Гондурас.

10. Для життя і господарства найбільш сприятливі природні умови і ресурси:

а) Канади; б) Мексики; в) СшА.

11. СшА має сухопутні кордони з:

а) однією країною; б) двома країнами; в) трьома країнами;

г) чотирма країнами.

12. У Мексиці корінне населення:

а) гавайці; б) ескімоси і індіанці; в) індіанці; г) алеути.

13. На півдні... зосереджена велика частина населення:

а) СшА і Мексики; б) Канади і СшА; в) Мексики і Канади.

14. У Канаді розташовані міста:

а) Оттава і Чікаґо; б) Монреаль і Торонто;

в) Сан-Франціско і Торонто; г) Сіетл і Торонто.

VI. Підсумок уроку

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Скласти за відпрацьованим матеріалом на уроці характеристику Куби.

• Підготуватись до тематичного оцінювання.

додатковий матеріал до уроку

Значну роль у житті Канади відіграє українська діаспора, яка нараховує понад 1 млн чол. Українці почали переїжджати до Канади на початку XX ст., насамперед із земель, що тоді перебували в складі Австро-Угорщини. Компактне розселення дозволило українцям зберегти звичаї та мову. Українці зробили великий внесок в освоєння канадських земель. Зараз значний вплив на політичне життя країни має Союз українців Канади, що об'єднує понад 30 тис. чол. Функціонують навчальні та дослідницькі, культурні та музейні українські заклади, проводяться національні фестивалі.

Лейф Ерікссон (Leif Eriksson, або Leiv Eriksson), скандинавський мореплавець. Лейф був сином Еріка Рижого, вихідця з Норвеґії, що дістався до Ґренландії і поселився приблизно в 986 р. в місцевості Вестербюгден ("західне поселення") на березі Амералік-фьорда. З Саги про Еріке Рижого відомо, що в 999 р. Лейф відплив з Ґренландії до Норвеґії, де провів зиму при дворі короля Олафа I і прийняв християнську віру. Весною 1000 р. король направив через Лейфа послання вікінгам в Ґренландії, що містило заклик прийняти християнство. В дорозі Лейф збився з курсу і опинився в краю, про який раніше нічого не знав. Там він знайшов природні пшеничні поля і виноградники, а також дерева (ймовірно, клени).

У деяких джерелах Лейфа називають першовідкривачем Вінланда і провідником християнства в Ґренландії. Можливо, це відгомони втраченої саги про короля Олафа Трюгвасона, яку ісландський чернецьбенедиктинець Гуннлеугр Лейфссон (бл. 1218 р.) написав латинською мовою. інша історія приведена в "Розповіді про ґренландців", де повідомляється, що ісландець Бьядні Херьоульфссон побував у Вінланде на 14 років раніше, ніж Лейф Щасливий, і сам Лейф дізнався про цю землю від Бьядні.

якщо вірити цьому джерелу, Лейф уперше потрапив до Америки

через декілька років після 1000 р., відвідавши Хеллуланд (Ньюфаундленд), Маркланд (Лабрадор). ймовірно, він поселився в скандинавському поселенні Л'Анс-о-Медоу, що знаходилося на крайній півночі узбережжя Ньюфаундленда. Раніші ісландські джерела називали Лейфа сином Еріка Рудого і жителем Ґренландії, не згадуючи, що він відкрив Вінланд. інші старовинні джерела, включаючи "історію ґамбурґських єпископів" (бл. 1070 р.) Адама Бременського і "Книгу ісландців" (бл. 1133 р.) Арі Торгилссона повідомляють про Вінланде, але не згадують про Лейфа.

історики і географи докладно обговорювали питання про місцеположення Вінланда. На підставі даних про клімат і рослинність, що приводяться в джерелах, багато хто схильний рахувати цей район Новою шотландією, тоді як інші поміщають його набагато південніше. Відкриті археологами скандинавські поселення в Ґренландії і Ньюфаундленді підтвердили деякі відомості із саг про Лейфа Еріксона.

Грошовою одиницею долар (від німецького taler) був оголошений 6 липня 1785 року Континентальним конгресом. Спочатку долар був срібною монетою. А з 1861 року до обігу увійшли перші банкноти, які друкувалися на особливому льняно-бавовняному папері зеленою фарбою. Один край купюр був нерівним. У монетному дворі зберігався корінець, протилежний край якого був точною копією грошового знаку певної серії. За ним і встановлювалася достовірність купюр. У серпні 1862 року почало роботу Бюро гравірування і друку. Чотири жінки і двоє чоловіків у підвалі головної будівлі Міністерства фінансів почали ставити друк на 1- і 2-доларових банкнотах, які друкувалися приватними компаніями, і сортувати їх. Державне ж друкування грошей почалося в 1863 році. Сьогодні в СшА в обігу знаходяться грошові знаки з датою випуску не раніше 1928 року - вартістю в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000 і 10 000 доларів. Правда, банкноти вартістю більше 100 доларів заборонено вивозити за межі країни. 10 000-доларові банкноти не друкуються з липня 1944 року, і до кінця 80-х років в обігу було лише 348 таких купюр.

Урок № 48

Практична робота № 8. нанесення географічних об'єктів на контурну карту материка

Урок № 49 тема. систематиЗація, УЗаГальнення та корекція

Знань, вмінь та навичок Учнів З тем

"антарктида" та "Північна америка"

(форму і методи обирає вчитель)

Урок № 50 тематичне оцінювання "Північна америка"

і варіант іі варіант ііі варіант і рівень (4 з 6 запитань на вибір учня по 0,5 бала за кожне) 1. Форма рельєфу, що має найменші відносні висоти і ступінь розчленованості рельєфу... а) Кордільєри;

б) Аппалачі;

в) Центральні рівнини;

г) Великі рівнини 1. Літосферні плити, на межах яких розташовані Кордільєри:

а) Північноамериканська та індо-Австралійська;

б) і ндо-австралійська та

Тихоокеанська;

в) Тихоокеанська та Північноамериканська 1. Північна Америка розташована у всіх кліматичних поясах: від арктичного до...

а) тропічного;

б) субекваторіального;

в) екваторіального;

г) антарктичного 2. Річки басейну Північного Льодовитого океану мають змішане живлення з переважанням... а) снігового;

б) дощового;

в) льодовикового;

г) підземного 2. Каньйоноподібні долини характерні, в основному, для річок басейну... океану а) Тихого;

б) індійського;

в) Атлантичного;

г) Північного Льодовитого 2. Річка Міссісіпі...

а) замерзає у верхній течії;

б) замерзає в нижній течії;

в) замерзає на всьому протязі течії;

г) не замерзає

і варіант іі варіант ііі варіант 3. За різноманіттям природних зон Північна Америка...

а) перевершує Африку і Австралію;

б) перевершує Африку і поступається Австралії;

в) поступається Африці, але перевершує Австралію;

г) поступається Африці і Австралії 3. Територія, де в основному розташовані пустелі материка:

а) Аппалачі;

б) Кордільєри;

в) Великі рівнини;

г) Центральні рівнини 3. Півострів, для якого характерна найвища густота населення: а) Каліфорнія;

б) Аляска;

в) Лабрадор;

г) Флоріда 4. Озерні улоговини півночі материка за походженням:

а) тектонічно-льодовиті;

б) залишкові;

в) вулканічні;

г) тектонічні 4. Найбільша річка басейну Північного Льодовитого океану: а) Колорадо;

б) Міссісіпі;

в) Юкон; г) Маккензі 4. Країна, на території якої спостерігаються виверження вулканів:

а) Мексика і Канада;

б) СшА; в) СшА і Мексика;

г) Канада 5. Океан, з якого більша частина Північної Америки одержує вологу: а) Тихий;

б) індійський;

в) Атлантичний;

г) Північний Льодовитий 5. Мова, якою говорить більша частина населення Північної Америки: а) французька;

б) англійська;

в) іспанська;

г) портуґальська 5. Унікальні природні об'єкти, які розташовані в СшА:

а) Мамонтова печера і затока Фанді;

б) каньйон Колорадо і вулкан Орісаба;

в) долина Смерті, Мамонтова печера і каньйон Колорадо;

г) долина Смерті і затока Фанді 6. Океан, водами якого Північна Америка не омивається: а) Тихий;

б) індійський;

в) Атлантичний;

г) Північний Льодовитий 6. Координати, які мають всі точки материка: а) північну широту і східну довготу;

б) північну широту і західну довготу;

в) південну широту і східну довготу;

г) південну широту і західну довготу 6. З кількома країнами

має сухопутні кордони

СшА: а) однією;

б) двома;

в) трьома;

г) чотирма

і варіант іі варіант ііі варіант іі рівень (3 запитання по 1 балу за кожне) 7. Вам відомо, що на карті зустрічаються назви, які були дані помилково, через непорозуміння. Назва якого півострова Північної Америки означає "я вас не розумію" 7. Назвіть затоку біля берегів Північної Америки, якій підходить назва "крижаний мішок" 7. В преріях Північної Америки мешкає багато птахів. Серед них дикий предок відомої всім свійської птиці, що розповсюдилась звідси по всьому світові. Назвіть її 8. Велика різниця в температурі і тиску між холодними і теплими повітряними масами сприяє утворенню сильних вітрів. Назвіть їх 8. У 1874 році спеціальним законом було створено національний парк, відомий своїми гейзерами. Назвіть його 8. Назвіть країни, на кордоні яких розташовано найбільш відомий у Північній Америці Ніаґарський водоспад 9. Назвіть кліматичний пояс, в межах якого не розташована територія

материка 9. Назвіть природну зону, в межах якої ведеться найбільш інтенсивне вирубування лісів 9. Назвіть кліматичний пояс материка, що має сувору зиму та холодне літо ііі рівень (2 запитання по 2 бали за кожне)

Підпишіть на контурній карті географічні об'єкти: і варіант іі варіант ііі варіант 10. Річки: Ріо-Ґранде, Юкон. До басейнів яких океанів вони належать?

Поясніть чому 10. Течію Ґольфстрім. Поясніть її вплив на формування клімату 10. Гори Кордільєри. Поясніть їх вплив на формування клімату центральної частини материка 11. Дайте визначення поняттю "каньйон" 11. Дайте визначення поняттю "торнадо" 11. Дайте визначення поняттю "черноземи" IV рівень (одне запитання - 3 бали) 12. Проаналізуйте вплив Кордільєр на формування клімату материка 12. Проаналізуйте рівень захисту навколишнього природного середовища на материку 12. Проаналізуйте особливості розміщення населення на території материка Урок № 51

тема. є враЗія - найбільший материк Землі. фіЗикоГеоГрафічне Положення материка, йоГо роЗміри. особливості береГової лінії євраЗії

Мета: дати учням знання про Євразію як найбільший за площею материк Землі, особливості її фізико-географічного положення та берегової лінії; розвивати навички самостійної характеристики фізико-географічного положення географічного об'єкта.

обладнання: фізичні карти півкуль, Євразії; картини природи Євра-

зії; слайди для мультимедійної дошки, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: материк, океан, географічні координати, Північне Полярне коло, Північний тропік, екватор, Ґрінвіцький меридіан, особливості природи, пов'язані з ФГП материка географічна номенклатура: миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, японське, Охотське, Берінґове, Східнокитайське, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Аденська, Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Ґібралтарська, Зондська, Малаккська, Берінґова, Лаперуза; острови: Велика Британія, ірландія, Сіцілія, шпіцберґен, Нова Земля, Сахалін, японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, індокитай, Малакка, індостан, Аравійський.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Організація уроку-мандрівки. Учитель разом з учнями визначають, хто буде виконувати ролі "Екскурсовода", "Пізнайка", "Лоцмана".

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Вірю - не вірю"

"Екскурсовод", "Пізнайко", "Лоцман" задають учням запитання:

• Найбільша річка північної Америки... (Міссісіпі)

• Найвищій водоспад світу... (Ніаґарський)

• У Північній Америці степ називають... (Прерією)

• У Південній Америці степ називають... (Пампою)

• На території Північної Америки утворилося три великі незалежні держави... (США, Канада, Мексика)

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "П'ять речень"

Учні намагаються вкласти в п'ять речень характеристику географічного положення материків, що вже вивчено. Робота виконується в групах.

"Екскурсовод", "Пізнайко" і "Лоцман" надають їм допомогу: і група - Африка; II група - Австралія;

IIі група - Антарктида; IV група - Південна Америка; V група - Північна Америка.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Викликаю асоціацію"

"Екскурсовод" пропонує учням висловити ті асоціації, які виникли в них при слові "Євразія".

2. Прийом "географічна лабораторія"

"Лоцман" пропонує учням відкрити атласи і назвати:

• океани, що омивають Євразію;

• протоки, що відділяють материк від інших материків;• великі острови в берегів материка;

• крайні точки материка.

3. Прийом "Мікрофон"

Учні відкривають довідник і за планом дають характеристику географічного положення материка.

4. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Підписати назви географічних об'єктів на контурній карті, визначаючи координати крайніх точок.

5. Прийом "Лови помилку картографа"

"Пізнайко" називає географічні об'єкти та материк, якому вони "належать". Учні визначають помилки та пояснюють, що саме це за об'єкти. Озеро Ейр - Антарктида; річка Ніґер - Австралія; острови Нова Зеландія - Євразія; півострів індостан - Африка (і таке інше).

V. Закріплення нового матеріалу

"Екскурсовод", "Пізнайко" і "Лоцман" проводять гру "Чомучка":

• Чому Євразія омивається чотирма океанами світу?

• Чому координати її крайніх точок мають і східну і західну довготу?

• Чому в Євразії є всі природні зони?

• Чому природа Євразії схожа з природою Північної Америки?

VI. Підсумок урокуОцінювання учнів.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний параграф підручника.

• Підготувати повідомлення про дослідників материка: Марко Поло, Афанасія Нікітіна, Васко да Ґаму, Ф. Маґеллана, братів Лаптєвих, С. Челюскіна, В. Берінґа, О. Чірікова, П. П. Семенова-Тянь-шаньського, М. Пржевальського, П. Козлова та ін. за темою "Внесок... у дослідження території та природи Євразії".

Урок № 52

тема. і сторія відкриття і дослідження окремих реГіонів материка

Мета: дати учням наукові знання про відкриття і дослідження окремих регіонів материка, формувати навички самоосвітньої діяльності, роботи з додатковими джерелами географічних знань.

обладнання: портрети дослідників Євразії, фізична карта Євразії,

ілюстрації природи материка.

Тип уроку: комбінований.

опорні та базові поняття: дослідник, мандрівник, експедиція.

географічна номенклатура: миси: Дежньова, Челюскін; моря: Баренцо-

ве, Берінґове, Лаптєвих; затоки: Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Ґібралтарська, Берінґова, Лаперуза; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, індокитай, Малакка, індостан, Аравійський.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Психологічний настрій учнів на подальшу продуктивну працю. Учитель звертає увагу на зображення облич дітей з різним настроєм, з'ясовує, хто як себе почуває. Учні по черзі для аналізу кожного малюнка піднімають руки. Визначення рівня готовності учнів до уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Викликаю асоціацію"

Вчитель називає ім'я дослідника, а учні називають територію (материк, географічний об'єкт), яка асоціюється з ним:

1. Тур Хеєрдал.

2. Джеймс Кук.

3. Давід Лівінґстон.

4. Абель Тасман.

5. Олександр Гумбольдт.

6. Джон Кабот.

7. Афанасій Нікітін.

8. Христофор Колумб.

9. Ейрік Рауді.

10. Фернан Маґеллан.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Здивую всіх"

Учитель пропонує учням коротко, за можливості одним-двома реченнями розказати цікаві факти, що було знайдено під час підготовки до уроку (випереджувальне домашнє завдання).

IV. вивчення нового матеріалу.

1. Прийом "географічний вернісаж"

Учні прикріплюють портрети дослідників материка на дошці та поруч з ними на карті відмічають червоними прапорцями території, що вони досліджували.

2. Прийом "географічний практикум"

Відмічають ці території на контурній карті та підписують поруч прізвища дослідників.

3. Прийом "географічна лабораторія"

Учні роблять повідомлення про дослідників материка і заповнюють таблицю:

ПіБ дослідника Що досліджував роки дослідження 4. Прийом "Мандрівка"

Складіть опис території, що її досліджував один з перелічених в таблиці дослідників (прийом "П'ять речень", робота в парах).

V. Закріплення нового матеріалу

Прийом "Бліцопитування"

• іменем яких братів-дослідників назване море в Північному Льодо-витому океані?

• На честь кого назване море в Тихому океані та протока, що сполучає цей океан з Північним Льодовитим?

• На честь якого дослідника названо мис та півострів Євразії?

• Під чиїм керівництвом проходило чотири експедиції в Центральну Азію?

• В записках якого дослідження описується природа індії?

• Коли розпочалися основні наукові дослідження материка?

VI. Підсумок урокуВиставлення оцінок.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Підготувати повідомлення про окремі форми рельєфу материка.

Урок № 53 (варіант а)

тема. в ідмінність євраЗії За ГеолоГічною бУдовою від інших материків. давні Зледеніння. сейсмічно активні області

Мета: визначити основні особливості тектонічної та геологічної будови Євразії; з'ясувати наслідки впливу давніх зледенінь на формування рельєфу материка, визначити закономірності розташування сейсмічно активних зон на материку, продовжувати формувати вміння працювати з різними видами карт та джерелами географічних знань.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: атласи, зошити (робота в таблиці з попереднього уроку), фізична та тектонічна карти Євразії, зображення Джомолунґми, Казбеку, Монблану та ін., геохронологічна таблиця, слайди з краєвидами Євразії для мультимедійної дошки.

опорні та базові поняття: геохронологічна таблиця, епоха горотворен-

ня, старі та молоді складчасті області, геосинклінальні пояси, платформи, плити, щити, тектонічний розлом, горст, грабен. географічна номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпа-

ти, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тібет, іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Тарімська, Аравійська, індостанська, Західносибірська, Туранська, геосинклінальні пояси: Альпійсько-Гімалайський, Тихоокеанське "Вогняне кільце"; щити:

Балтійський, Український.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "Здивую всіх"

Учитель. Погляньте на дошку. як ви гадаєте, яку вершину ви бачите? Саме так, це Джомолунґма - найвизначніша з вершин планети Земля.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Взаємоопитування"

Учні протягом 2-3 хвилин перевіряють рівень обізнаності в матеріалі домашнього завдання.

2. Прийом "географічна мозаїка"

• Рівнинна ділянка суходолу висотою до 200 метрів над рівнем моря... (Височина)

• Конусоподібна гора з круглим за глибленням (кратером) на вершині, крізь яке на поверхню Землі виливається лава, виходять гази і водяна пара, викидаються вулканічний попіл та уламки гірських порід... (Вулкан)

• Велика стійка ділянка кристалічних порід, що вкриті шаром осадових та вулканічних порід... (Платформа)

3. Прийом "Творчий пошук"

• З яких ер складається геологічний час?

• Визначте за геохронологічною таблицею основні періоди горотво-рення на Землі.

• які події відбулися в певні періоди горотворення?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Учитель. Для вірного аналізу причин розподілу форм рельєфу та корисних копалин необхідно знати тектонічну та геологічну будову материка. який зв'язок прослідковується між рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами на прикладі материка Євразія?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Картографічний практикум"

Завдання. З'ясувати за допомогою тематичних карт атласу основні тектонічні структури материка, проаналізувати їх геологічний вік. Визначити, яким кольором позначають найдавніші частини земної кори. Що вони представляють собою в тектонічному відношенні? З яких тектонічних платформ складається територія Євразії?

2. Прийом "Бліцопитування"

• Що таке "сейсмічно активна зона"?

• які сейсмічно-активні зони є на материку Євразія?

• На які групи поділяються льодовики?

3. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. За допомогою фізичної карти материка визначте основні форми рельєфу та, порівнявши результати роботи з тектонічною картою, назвіть відповідні їм тектонічні структури. (Робота виконується по рядах у парах.) і ряд - низовини; II ряд - височини; IIі ряд - гори.

4. Прийом "Мікрофон"

Учні підбивають підсумки роботи.

5. Прийом "Мандрівка"

Завдання. Здійсніть мандрівку до інших материків та визначте відмінності їх рельєфу від рельєфу Євразії. (Робота виконується по групах.) і група - Євразія та Африка; II група - Євразія та Австралія;

IIі група - Євразія та Південна Америка;

IV. група - Євразія та Північна Америка;V група - Євразія та Антарктида;

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За зразком почати заповнювати таблицю в зошитах.

Тектонічна будова основні форми рельєфу Типи корисних копалин платформа область

складчастості гори рівнини паливні рудні нерудні давня молода Балтійський щит давньої Східноєвропейської платформи Каледонська - Скандинавські + - Мідні, залізні - Vі. Підсумок уроку

1. Прийом "Мікрофон"

Чим будова поверхні Євразії відрізняється від усіх інших материків?

2. Прийом "експрес-тест"

1. По складності і різноманітності будови земної кори і рельєфу Єв разія:

а) перевершує Африку і Північну Америку;

б) перевершує Африку, але поступається Північній Америці;

в) поступається Африці, але перевершує Північну Америку;

г) поступається Африці і Північній Америці.

2. Амплітуда висот на території Євразії досягає близько... кілометрів.

а) 5; б) 7; в) 9; г) 11.

3. Найбільш високими на території Євразії є гірські системи, утворені в:

а) якнайдавнішу складчастість; б) стародавню складчастість;

в) середню складчастість; г) нову складчастість.

4. Нагір'я, для якого характерні найбільші абсолютні висоти:

а) іранське; б) Памір; в) Малоазіатське; г) Тібет.

5. Сейсмічні пояси в Євразії протягуються уздовж... околиць материка.

а) Західних і північних; б) північних і східних;

в) східних і південних; г) південних і західних.

6. Гори, що розташовані в областях стародавньої складчастості...

а) Карпати і Кавказ; б) Кавказ і Піренеї;

в) Піренеї і Скандинавські; г) Скандинавські і Алтай.

7. Уздовж східного узбережжя Євразії протягується... пояс.

а) Мідно-нікелевий; б) свинцево-цинковий;

в) олов'яно-вольфрамовий; г) залізо-марганцевий.

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Продовжити заповнення таблиці.

• Підготувати додатковий матеріал до уроку (повідомлення про окремі форми рельєфу Євразії, гірські вершини, родовища корисних копалин).

додатковий матеріал до уроку

• Найбільша кількість землетрусів на материку відбувається в японії (а у світі з цією територією може посперечатися лише Чілі). Кожного року тут відбувається приблизно 1000 землетрусів, тобто по 3 на день. А в рекордний 1930 рік на території країни було зареєстровано 5744 землетруси, по 13 на день.

• Тихоокеанське вулканічне кільце зосереджує в собі близько 1500 вул-канів, з них майже 600 діючих.

Урок № 53 (варіант б)

тема. в ідмінність євраЗії За ГеолоГічною бУдовою від інших материків. давні материкові Зледеніння. сейсмічно активні Зони

Мета: порівняти геологічну будову Євразії з іншими материками і визначити відмінності; з'ясувати вплив давнього материкового зледеніння на рельєф материка, визначити розміщення сейсмічно активних зон на материку Євразія, пояснити причини їх існування та розміщення; розвивати навички роботи з різноманітними джерелами географічних знань; формувати вміння узагальнювати, порівнювати, робити висновки.

Тип уроку: комбінований.

опорні та базові поняття: тектонічні рухи, сейсмічно активні зони, материкові зледеніння, вулкани, землетруси, літосферна плита, області складчатості, платформа, геологія, геохронологічна таблиця, гірські породи.

Номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тібет, іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; літосферні плити: Євразійська, Аравійська, Тихоокеанська, індо-Австралійська.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення мети і завдань уроку відповідно до теми, рівня готовності учнів до уроку

II. актуалізація опорних знань і умінь учнів

1. Прийом "інтелектуальна розминка"

• За допомогою тектонічної карти Євразії визначте кількість літосфер-них плит, з яких складається материк Євразія.

• Знайдіть на карті місця на материку, де найбільше вулканів.

• Згадайте, в яких країнах найчастіше відбуваються землетруси.

2. Прийом "експрес-тест"

1. Материк Євразія:

а) перетинається екватором і 180-м меридіаном;

б) перетинається екватором і не перетинається 180-м меридіаном;

в) не перетинається екватором і перетинається 180-м меридіаном;

г) не перетинається ні екватором, ні 180-м меридіаном.

2. Материки, що розташовані до Євразії ближче за інші:

а) Південна Америка і Північна Америка;

б) Північна Америка і Африка;

в) Африка і Австралія;

г) Австралія і Антарктида.

3. Число океанів, що омивають територію Євразії:

а) один; б) два; в) три; г) чотири.

4. Крайні точки материка, що названі на честь російських мандрівників.

а) північна і східна; б) східна і південна; в) південна і західна;

г) західна і північна.

5. Російські мандрівники П. Семенов і М. Пржевальській досліджували...

Азію. а) Південну; б) Східну; в) Центральну; г) Західну.

6. "Великим Кам'яним носом" раніше називався мис:

а) Канін Нос; б) Долі; в) Челюськін; г) Дежньова.

7. Країна "льоду і вогню":

а) швеція; б) Фінляндія; в) ісландія; г) італія.

8. Батьківщиною мандрівників-дослідників Р. Амундсена, Ф. Нансена, Т. Хеєрдала є:

а) швеція; б) Норвеґія; в) Данія; г) Німеччина.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Щорічно сейсмологи реєструють приблизно 500 тисяч землетрусів різної сили. З них 100 тисяч відчуваються людьми і 1000 заподіюють збиток.

Сьогодні на уроці нам треба з'ясувати, в чому полягає відмінність між геологічною будовою Євразії та інших материків, та пояснити, чому на материку так багато вулканів і так часто відбуваються землетруси.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. Розглядаючи тектонічну карту Євразії, визначте, з яких літосферних плит складається материк.

2. Прийом "роблю висновок"

За розмірами Євразія - найбільший материк, формування його території відбувалося на протязі тривалого періоду, це, звичайно, вплинуло на тектонічну структуру. Отже, це материк який складається з найбільшої кількості літосферних плит у порівнянні з іншими материками.

3. Прийом "географічна мозаїка"

Запитання. Згадайте, які тектонічні структури ви знаєте. Назвіть визначення цих термінів.

4. Розповідь учителя про геологічну історію формування Євразії.

5. Прийом "Мандрівка"

Завдання. Здійсніть подорож материком та за допомогою тектонічної та фізичної карт визначте період горотворення основних гірських систем материка. Заповніть таблицю:

№ гірська система Період горотворення 1 Тянь-шань 2 Алтай 3 Саяни 4 Верхоянський хребет 5 хребет Черського 6 Гімалаї 7 Кавказ 8 Памір 9 Гіндукуш 6. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Нанесіть на контурну карту та підпишіть назви найбільш відомих вулканів Євразії. Ключевська Сопка (Камчатка) Фудзіяма (японія), Апо (Філіппіни), Кракатау (Зондські острови).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Бліцопитування"

• Назвіть літосферні плити, що лежать в основі Євразії.

• Назвіть складчасту споруду, що розташована між Європою та Азією.

• До яких меж території України доходив льодовик?

• На яких островах розташований вулкан Кракатау?

• Назвіть найвищу гірську систему світу.

• Наведіть приклад гір каледонської та герцинської складчастості.

• як називається стійка порівняно вирівняна ділянка суходолу?

• яка молода гірська система розташована в Європі?

2. Прийом "Власні приклади"

Учні розповідають про окремі форми рельєфу (випереджувальне домашнє завдання).

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

Учні роблять висновки щодо відмінностей між геологічною будовою Євразії та інших материків. Пояснюють, чому на материку так багато вулканів і так часто відбуваються землетруси.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.

• Скласти географічну казку-мандрівку в геологічне минуле Євразії.

• Написати "Листа двійочника".

• Скласти географічний кросворд з використанням вивченої геогра-фічної номенклатури.

додатковий матеріал до уроку

• Ключевська Сопка - вулкан. На Камчатці "сопка" означає вулкан. Назва Ключевська - за розташуванням поблизу селища Ключі та річки Ключівка в місцевості, де є значна кількість джерел.

• Кракатау - висота 813 м, яванською мовою "Кракатау" означає шумливий.

• Найбільші руйнування заподіяв землетрус шинсай (тобто Велике), що трапився на рівнині Кванто в японії 1 вересня 1923 року (сила поштовху досягала 8,2 бала). В результаті морське дно в затоці Саґами опустилося на 400 м! За офіційними повідомленнями, число загиблих перевищило 140 000 чоловік. У містах Токіо і йокогамі було зруйновано 575 000 будинків, а сума збитку (за сучасним курсом) склала 17 млрд фунтів стерлінгів.

• імовірно, більше всього людей загинуло в результаті землетрусу влітку 1201 роки на Близькому Сході і Східному Середземномор'ї. Кількість жертв цього страшного стихійного лиха склала понад один мільйон чоловік. Найбільше число жертв у наш час зареєстроване при Тяньшаньському землетрусі (силою майже 8 балів за шкалою Ріхтера), що відбувся в Східному Китаї в 1976 р. Тоді загинуло близько 700 тисяч чоловік.

• Слово "вулкан" утворилося від назви середземноморського острова Вулкано. Острів же названий на честь старогрецького бога вогню Вулкана, оскільки утворився із застиглої магми.

Урок № 54 (варіант а)

тема. найбільші рівнини і Гори євраЗії.

відмінності в рельєфі ріЗних частин материка. корисні коПалини, особливості їх Походження

Мета: визначити загальні особливості рельєфу Євразії, з'ясувати закономірності поширення основних форм рельєфу територією материка, виявити характерні відмінності рельєфу Європи та Азії, визначити найбільші родовища корисних копалин і закономірності їх залягання на території материка, продовжувати формувати вміння навичок роботи з різними видами карт, підручником, зошитом, розвивати навички зв'язної мови, виховувати повагу до думки інших учнів.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: атласи, зошити, слайди для мультимедійної дошки із

зображенням різноманітних форм рельєфу та ландшафтів Євразії, заповнена таблиця в зошиті, за якою працюють учні, таблички з назвами корисних копалин та їх умовними позначками, набір магнитів.

опорні та базові поняття: основні форми рельєфу, гори (низькі, серед-

ні, високі), рівнини (низовини, височини, плоскогір'я), корисні копалини (магматичного, метаморфічного, осадового походження), паливні, рудні, нерудні корисні копалини.

географічна номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпа-

ти, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська низовини: Прикаспійська, індо-Ґанґська, Месопотамська Середньоросійська височина; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тібет, іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Тарімська, Аравійська, індостанська, Західносибірська, Туранська; геосинклінальні пояси: Альпійсько-Гімалайський, Тихоокеанське "Вогняне кільце", щити:

Балтійський, Український.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Показ зображень форм рельєфу Євразії. Визначення учнями за допомогою вчителя мети і завдань відповідно до теми уроку.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Мозковий штурм"

Визначення основних видів корисних копалин за їх походженням (магматичні, метаморфічні, осадові) та використанням у господарській діяльності людини (паливні, рудні, нерудні корисні копалини). Відбір умовних позначок. Прикріплення їх на дошці в таблицю:

Вид копалин Паливні рудні Нерудні Назва Умовна позначка Назва Умовна позначка Назва Умовна позначка Осадові Магматичні Метаморфічні 2. Прийом "естафета"

Кожен учень класу по черзі з першої парти до останньої додає одне речення відповіді на запитання:

1. Пригадайте з попереднього матеріалу визначення основних форм рельєфу.

2. Назвіть принципи їх позначення на карті.

3. Назвіть групи корисних копалин за способом їх утворення.

4. Визначте зв'язок між тектонікою та рельєфом.

3. Прийом "Дерево рішень"

На виготовленій на великому аркуші паперу схемі в пусті місця для термінів і понять кожна група прикріплює слова (рівнина, височина, гори, хребет, нагір'я, платформа, плита, щит, низовина та ін.).

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Усі компоненти природи взаємопов'язані, навіть якщо на перший погляд здається, що зв'язку не існує. Отже, необхідно вивчати рельєф материка, щоб побачити причини прояву інших природних явищ, таких, як, наприклад, особливості клімату, закономірності розміщення природних зон, розташування басейнів річок, розвиток та розміщення галузей господарства, знайти відповідь на запитання: чому великі площі материка Євразія зайняті континентальним типом клімату, чому велика кількість річок материка несе свої води в Північний Льодовитий океан? Та на багато інших. Отож, спробуймо знайти відповіді на ці та інші запитання.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання 1. Проаналізуйте карти атласу та визначте загальні закономірності розподілу основних форм рельєфу по територій Європи та Азії (в Європі гори займають 17 % території, а в Азії 75 %).

Завдання 2. Порівняйте загальногеографічну і тектонічну карти, зробіть висновок про причини відмінностей у розподілі основних форм рельєфу.

Завдання 3. Визначте найбільші об'єкти рельєфу.

2. Прийом "аукціон"

Учні по черзі називають різні форми рельєфу материка, показують їх на фізичній карті та одним реченням дають їх характеристику.

3. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Позначте та підпишіть в контурній карті основні форми рельєфу материка (робота закінчується вдома).

4. Прийом "Дерево рішень"

На схему, з якою працювали на початку уроку, учні прикріплюють таблички з написами найбільших родовищ корисних копалин.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. Завершити заповнення таблиці, розпочатої на попередніх уроках (див. урок № 53 (варіант А)).

Vі. Підсумок уроку

1. Прийом "Власні приклади"

Учні розповідають про рельєф материка (випереджувальне домашнє завдання).

2. Прийом "роблю висновок"

• Опускання та піднімання в Європі відбуваються в різних місцях, але без різких поштовхів і землетрусів. Наприклад, повільно опускаються південні береги Північного моря. У Нідерландах берег опускається приблизно на 3 м за століття, і значна частина цієї країни лежить нижче рівня моря. Тому в Нідерландах і в північно-західній Німеччині споруджені великі греблі для захисту низьких берегів від затоплення морем. Навпаки, береги північної Скандинавії і Фінляндії піднімаються біля Ботнічної затоки приблизно на 1 м за століття.

• Діяльність підземних сил у межах Азії дуже активна. Про це свідчать часті землетруси та численні діючі вулкани. Для землеробства поверхня Азії мало придатна. Тут багато кам'янистих площ, скупчень гір, крутих схилів, уступів, ущелин. Багато є високих областей, де землеробство зовсім неможливе. Центральні її частини відокремлені високими хребтами від узбережжя, а це утруднює сполучення і робить клімат внутрішніх областей сухим. Та все ж низовини займають чверть Азії і загальною своєю площею перевищують Європу. Особливо придатні для землеробства низовини індо-Ґанґська та Велика Китайська.

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст підручника.

• Закінчити нанесення на контурну карту основних форми рельєфу материка Євразія, завершити оформлення таблиці.

додатковий матеріал до уроку

• Найвища вершина світу має три назви. Одна з них - Еверест, була дана на честь британського полковника Дж. Евереста. Місцеві ж назви значно поетичніші. Джомолунґма в перекладі з індійської означає "Мати богів Землі".

• Масив Монблан приваблює численних альпіністів. Треба відмітити, що вперше на Монблан піднявся швейцарський селянин Жак Бальма 7 серпня 1786 року. Тепер цю дату вважають початком світового альпінізму.

• Найбільше і найвище нагір'я земної кулі - Тібет. Там практично немає рослинності, тому місцевість виглядає як пустеля. Але саме тут беруть свій початок такі великі річки Азії, як Брахмапутра, інд, Меконґ, Хуанхе та янцзи. Окрім того, нагір'я дуже багате озерами.

Тут є навіть гейзери і гарячі джерела.

Урок № 54 (варіант б)

тема. найбільші рівнини і Гори євраЗії. відмінності в рельєфі ріЗних частин материка. корисні коПалини, особливості їх Походження

Мета: встановити основні особливості рельєфу материка, з'ясувати закономірності розміщення форм рельєфу та родовищ корисних копалин у Євразії, визначити найбільші басейни та родовища корисних копалин на материку, розвивати навички роботи з картами атласу, формувати логічне мислення, навички моделювання явищ та процесів.

Тип уроку: комбінований.

опорні та базові поняття: рівнина, низовина, височина, плоскогір`я,

нагір'я, рельєф, гори, корисні копалини (паливні, рудні, нерудні, осадові, магматичні, метаморфічні). географічна номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпа-

ти, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тібет, іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Тарімська, Аравійська, індостанська, Західносибірська, Туранська; геосинклінальні пояси: Альпійсько-Гімалайський, Тихоокеанське "Вогняне кільце"; щити:

Балтійський, Український.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і умінь учнів

1. Прийом "Дерево рішень"

• Згадайте, що таке рельєф, назвіть приклади та покажіть на карті основні форми рельєфу.

• Що таке корисні копалини, на які групи вони поділяються за спосо-бом утворення та за метою використання їх у господарській діяльності людини?

2. Прийом "Бліцопитування"

• Що таке рельєф, які основні форми рельєфу ви знаєте?

• як розрізняються гори за висотою?

• як розрізняються рівнини за висотою?

• які корисні копалини видобувають в нашій місцевості?

3. Прийом "аукціон"

Учні називають основні тектонічні структури, області вулканізму та сейсмічно-активні райони материка, показують їх на карті.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Погляньте на карту і назвіть форми рельєфу, що переважають на материку Євразія. Згадайте, які корисні копалини приурочені до яких тектонічних структур. Чи відповідає розташування форм рельєфу та родовищ корисних копалин на материку Євразія загальним законам?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. Розгляньте карту материка. які форми переважають в рельєфі? Назвіть ці форми рельєфу Євразії.

Учні, працюючи в парі, називають певні форми рельєфу відповідно до структури, що зображена на "дереві рішень" на дошці, показують їх на карті, доповнюють свою розповідь матеріалами випереджувального домашнього завдання.

2. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Знайдіть в карті атласу основні родовища корисних копалин, нанесіть їх умовними позначками на контурну карту, доповніть таблицю в зошиті.

Назва корисних копалин Назва басейну, родовища регіон

розташування Умови утворення Європа Паливні Кам'яне вугілля Рурський Німеччина Рудні Залізна руда КМА Нерудні азія Паливні Нафта і газ Месопотамський прогин Рудні Нерудні V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "аукціон"

Учні по черзі в швидкому темпі називають форми рельєфу (родовища корисних копалин) та показують їх на карті.

2. Прийом "Лови помилку картографа"

Учні показують на карті форми рельєфу і родовища корисних копалин і припускаються помилок. інші учні уважно слухають, знаходять помилки і виправляють їх.

3. Прийом "Бліцопитування"

• Що таке рельєф?

• які форми рельєфу переважають на материку Євразія?

• який зв'язок між розташуванням на материку форм рельєфу та гео-логічною будовою материка? Наведіть приклади.

• На які групи розподіляються корисні копалини за використанням їх у господарській діяльності людини? Наведіть приклади.

• Чи є зв'язок і який між геологічною будовою та розміщенням ко-рисних копалин на материку Євразія? Наведіть приклади.

4. Прийом "Власні приклади"

Учні доповнюють матеріал уроку додатковими повідомленнями про рельєф та родовища корисних копалин.

VI. Підсумок уроку

1. Прийом "роблю висновок"

Учні під керівництвом учителя роблять висновок про різноманіття форм рельєфу та корисних копалин на материку, розташування їх родовищ. Можуть зробити передбачення про особливості розміщення населення на території материка, що буде пов'язане з використанням родовищ корисних копалин.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Підготувати додатковий матеріал про особливості клімату материка Євразія.

• Скласти кросворди з використанням номенклатури, що вивчалась на уроці.

• Скласти уявну подорож у світ мінералів Євразії.

додатковий матеріал до уроку

• Глина замість мила. Земля вулканічного острову Кімалос, яка нале-жить Греції, складається із дуже жирної і мильної глини, яку місцеві жителі використовують як мило, миють нею і перуть білизну. В дощову погоду весь острів немовби "намилюється" білою піною.

Урок № 55 тема. особливості формУвання кліматУ. кліматичні Пояси і тиПи кліматУ євраЗії. їх Порівняння З Північною америкою

Мета: ознайомити учнів з особливостями формування клімату Євразії, сформувати знання учнів про кліматичні пояси і типи клімату Євразії, поглибити та систематизувати знання про особливості кліматичних умов на прикладі порівняння Північної Америки та Євразії, розвивати навички прогнозування впливу кліматотворних чинників на формування клімату окремих частин материка; продовжити розвиток вмінь роботи з кліматичними картами атласу, виховувати вміння толерантно відстоювати власну думку, поважати думки інших учнів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: кліматичні карти Євразії та Північної Америки, фізич-

на карта світу, підручник, контурні карти, робочі зошити, ілюстрації атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів над поверхнею Євразії.

опорні та базові поняття: клімат, кліматичні пояси, кліматичні області,

повітряні маси, типи клімату Євразії, вітри.

географічна номенклатура: продовжувати опрацьовувати географічну

номенклатуру, що дається на початку вивчення теми.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Вчитель називає тему уроку та форми роботи на уроці.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Мікрофон"

• Для чого треба вивчати клімат?

• Від чого залежить різноманіття типів клімату на планеті і що впливає на його формування?

2. Прийом "географічна мозаїка"

• Атмосферна волога, яка випадає у вигляді дощу, снігу, граду або осідає на земну поверхню і всі предмети, що є на ній, у вигляді роси, інею, паморозі... (Опади)

• Прилад для вимірювання атмосферного тиску. (Барометр)

• Вологість повітря - відношення фактичного вмісту вологи в повітрі до тієї її кількості, яку може вміщува ти повітря за даної температури. (Відносна)

• Пересування повітря в горизонтальному напрям ку під впливом різниці атмосферного тиску. (Вітер)

• Прилад, що використовується для вимі рювання відносної вологості повітря. (Гігрометр)

• Водна оболонка Землі, утворена океанами, морями, річками, озерами, водосховищами, а також льодови ками, підземними водами, вологою атмосфери. (Гідросфера)

• Багаторічний режим (стан) погоди в певній місцевості. (Клімат)

• Замкнута область підвищеного атмосферного тиску. Це ніби величез-ний повітряний вихор, в якому повітря в північній півкулі рухається за годинниковою стрілкою, а в південній - проти годинникової стрілки. (Антициклон)

• Постійний горизонтальний і вертикальний рух повітря в атмосфері Землі. (Атмосферна циркуляція)

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "естафета"

Завдання. Назвіть кліматотворні фактори, що впливають на формування клімату.

2. Прийом "Як? Що? Де?"

Вчитель пропонує учням на основі вивченого матеріалу визначити вплив кожного з уже названих факторів на конкретну територію материка.

3. Прийом "географічний практикум"

Завдання. За допомогою довідника учня дайте характеристику кліматодіаграм для окремих територій Євразії, назвіть території, яким притаманний даний тип клімату.

4. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За допомогою карт атласу визначте кліматичні області помірного кліматичного поясу, дайте характеристику кожній з них.

5. Прийом "Мозковий штурм"

• Назвіть риси відмінності і подібності клімату Євразії та Північної Америки.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "експрес-тест"

1. Кліматичний пояс, що займає найменшу площу на території Євразії:

а) екваторіальний; б) субекваторіальний;

в) тропічний; г) субарктичний.

2. Океан, що надає найбільший вплив на клімат Європи:

а) Атлантичний; б) Північний Льодовитий;

в) індійський; г) Тихий.

3. Частина материка Євразія, в якій зареєстровано найнижчу температуру повітря:

а) північна; б) північно-східна;

в) північно-західна; г) південно-східна.

4. Визначте частину материка Євразія в якій випадає мінімальна кількість опадів:

а) західна; б) південна; в) східна; г) центральна.

5. Пора року, на яку доводиться максимум опадів у субтропічному середземноморському типі клімату:

а) весна; б) зима; в) осінь; г) літо.

2. Прийом "Вірю - не вірю"

• Територія Євразії розташована у всіх кліматичних поясах.

• На території Євразії відсутній антарктичний клімат.

• На клімат Європи впливають вітри мусони і пасати.

• Рельєф Азії впливає на формування пустель в центральній її ча-стині.

• Найбільша кількість кліматичних областей утворилась у тропічному кліматичному поясі Євразії.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

Учні разом з учителем роблять висновки про клімат Євразії.

Вчитель оцінює роботу учнів на уроці, наголошує на різноманітності кліматичних поясів і типів на материку Євразія.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Опрацювати карти атласу з відповідної тематики.

• Підібрати додатковий матеріал до теми "Клімат Євразії".додатковий матеріал до уроку

• В 1885 році в італійських Альпах зійшла сніжна лавина об'ємом 3,5 мільйонів кубічних метрів.

• За календарний місяць випало 9300 міліметрів опадів - цей рекорд належить містечку Черрапунджі в індії. Цьому ж містечку належить і "дощовий рекорд" за рік - 26 460 міліметрів.

Урок № 56

тема. особливості ПроявУ кліматотворних чинників У Зв'яЗкУ З ГеоГрафічним Положенням та роЗмірами материка

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про кліматотворні чинники за допомогою кліматичних карт; закріпити вміння визначати основні риси клімату на різних територіях материка, що формується під впливом певних кліматотворних чинників; розвивати навички логічного мислення, моделювання, формувати навички літературного мовлення, вміння висловлювати власну думку, вміння вислуховувати думку інших.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: кліматичні карти, фізична карта Євразії, підручник,

контурні карти, робочі зошити.

опорні та базові поняття: клімат, сонячна радіація, атмосферна цир-

куляція, характер підстилаючої поверхні, температура повітря, опади, типи атмосферної циркуляції Євразії, особливості характеру підстилаючої поверхні Євразії, кількість опадів у Євразії, температурний режим Євразії.

географічна номенклатура: моря: Північне, Балтійське, Середзем-

не, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, японське, Охотське, Берінґове, Східнокитайське, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенґальська, Аденська, Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Ґібралтарська, Зондська, Малаккська, Берінґова, Лаперуза; гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, індо-Ґангська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тібет, іранське.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "аукціон"

Вчитель пропонує учням назвати кліматотворні чинники і пояснити їх вплив на формування клімату.

2. Прийом "П'ять речень"

Вчитель пропонує учням змоделювати ситуацію впливу кліматотворних чинників на формування клімату певної території і дати відповідь у п'яти реченнях (робота в групах по чотири учні, кожен з учнів каже речення, що є продовженням попереднього):

№ групи Кліматотворні чинники Територія 1 Рельєф + пасатна циркуляція атмосфери Амазонська низовина 2 Течія Ґольфстрім + західні вітри Західна Європа 3 Гори Кордільєри + Каліфорнійська течія тихоокеанське узбережжя Північної Америки 4 Північний тропік + рівнинні території Західної Австралії Центральні райони Австралії 5 Високий Атмосферний тиск + стокові вітри Територія Антарктиди III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

• як залежить формування клімату від географічного положення та кліматотворних чинників?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Мозковий штурм"

Згадайте план характеристики географічного положення материка.

2. Прийом "естафета"

В тих же групах учні обговорюють та дають характеристику географічного положення материка за одним з пунктів плану.

3. Прийом "географічна лабораторія"

В тих же групах учні працюють над запитаннями:

1. Що таке кліматотворні чинники? які кліматотворні чинники ви знаєте?

2. Визначте особливості прояву та впливу сонячної радіації на материку Євразія.

3. Дайте характеристику атмосферної циркуляції над Євразією за допомогою кліматичних карт.

4. Чи існує залежність клімату від характеру підстилаючої поверхні? Наведіть конкретні приклади цього впливу в межах материка Євразія.

5. Визначте основні особливості клімату материка враховуючи географічне положення та розміри Євразії.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Прес-конференція"

Учитель пропонує учням обговорити питання щодо особливостей прояву кліматотворних чинників на материку у зв'язку з його географічним положенням та розмірами. Клас ділиться на кореспондентів та спеціалістів-кліматологів. Перші задають питання, другі дають на них відповіді.

2. Прийом "експрес-тест"

1. Субтропічний середземноморський тип клімату найбільшою мірою характерний для:

а) Фінляндії і швеції; б) швеції і Франції; в) Франції і італії; г) італії і іспанії.

2. Клімат країн Західної Європи, в порівнянні зі Східною:

а) вологіший і тепліший; б) вологіший і менш тепліший;

в) менш вологий і тепліший; г) менш теплий і вологий.

3. Найбільш високі температури липня характерні для:

а) Китаю; б) індонезії; в) Саудівської Аравії; г) індії.

4. Тропічне повітря панує круглий рік на території:

а) йемену; б) індії; в) В'єтнаму; г) Таїланда.

5. На більшій частині індії клімат:

а) субтропічний середземноморський;

б) субтропічний мусонний;

в) тропічний;

г) субекваторіальний.

6. Тайфуни найбільш характерні для:

а) Туреччини; б) ірану; в) японії; г) індії.

3. Прийом "Власні приклади"

Учні наводять цікаві приклади щодо клімату материка (випереджувальне домашнє завдання).

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

Учні доходять висновку, що на формування клімату впливають кліматотворні чинники, а також клімат Євразії залежить від географічного положення та величини материка.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Опрацювати карти атласу з відповідної тематики.

• Підготувати додатковий матеріал, що стосується внутрішніх вод Єв-разії - річок, озер, льодовиків та ін.

Урок № 57 Практична робота № 11. виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу кліматичних карт і діаграм

Урок № 58 тема. внУтрішні води, їх роЗПоділ.

найбільші річки та оЗера євраЗії. основні тиПи живлення і режимУ річок.

Зміна станУ водойм Під вПливом ГосПодарської діяльності. баГаторічна мерЗлота. сУчасне Зледеніння

Мета: сформувати в учнів загальні поняття про розподіл внутріш ніх вод Євразії за басейнами і типом живлення; закріпити та поглибити практичні вміння учнів складати характеристики річок; систематизувати знан ня учнів про особливі риси поверхневих вод Євразії та їх залежність від клімату; розвивати навички колективної роботи, уміння відбирати необхідну інформацію з різних джерел географічних знань.

обладнання: фізична та кліматична карта Євразії, карта океанів,

ат ласи, підручники, слайди із зображенням водойм Євразії для мультимедійної дошки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

опорні та базові поняття: водойма, річка, озеро, живлення, режим

річки, багаторічна мерзлота, сучасне зледеніння.

географічна номенклатура: річки: Рейн, Ельба, Дунай, Дніпро, Дніс-

тер, Волґа, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, янцзи, Меконґ, Ґанґ, інд, Євфрат, Тіґр; озера: Женевське, Ладозьке, Каспійське море, Аральське море, Байкал, Балхаш, Мертве море.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і умінь учнів

1. Прийом "Бліцопитування"

• Дайте визначення поняттю "води суходолу".

• Від чого залежить поширення вод суходолу?

• які річки розрізняються за характером течії?

• За яким планом характеризують річки?

• Що таке озеро?

• На які види розрізняються озера за походженням улоговин?

2. Прийом "географічна мозаїка"

• Води, затиснуті між двома водонепроник ними шарами гірських по-рід, які при закладанні свердловини самі виливаються на поверхню Землі. (Артезіанські)

• Територія, з якої до цієї річки стікають по верхневі і підземні води.

(Річний басейн)

• Об'єкт, що утворюється в місті падіння води річки чи струмка зі стрімкого урвища. (Водоспад)

• Місце, де річка впадає в море, озеро чи іншу річку. (Гирло)

• штучна водойма, утворена при будів ництві греблі на постійному чи тимчасовому водотоці. (Водосховище)

• Замкнута природна заглибина в земній поверхні, заповнена водою. (Озеро)

• Раптове підняття рівня води в річці, зумовле не сильними зливами або швидким таненням снігу. (Паводок)

• Найвищий рівень води в річці, період якого на стає один раз на рік в один і той самий час. (Повінь)

• Об'єкт, що утворюється в місцях перетину русла бурхливої течії рів-нинної річки скелястими породами. (Пороги)

• Природний водний потік, який протікає у вироб леному ним видо-вженому заглибленні земної поверхні. (Річка)

• Видовжене заглиблення річкової долини, що постій но заповнене текучою водою. (Русло)

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. На території Євразії наявні всі види вод суходолу. Є повноводні річки, глибокі озера, потужні льодовики гірських та полярних райо нів, великі площі боліт та вічної мерзлоти, значні резервуари підземних вод. Води Євразії - багатство материка, яке потребує ощадли вого ставлення до нього.

Прийом "Прес-конференція"

• Чи є рівномірним поширення вод на території Євразії?

• які чинники більш за все впливають на поширення вод на мате рику?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання. За допомогою карт атласу визначте належність великих річок материка до відповідних басейнів. Заповніть таблицю.

Басейн океану Басейн внутрішнього стоку Тихого індійського атлан тичного Північного Льодовитого 2. Прийом "Мандрівка"

Учні працюючи в парах, виконують вже знайомі на прикладі вивчення інших материків завдання:

• Встановіть відмінності в типах живлення річок. Поясніть ці відмін-ності.

• Складіть характеристику однієї з річок Євразії (за вибором) за типо-вим планом.

3. Розповідь учителя про озера Євразії.

4. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. За допомогою фізичної карти Євразії визначте розташування ве ликих озер материка. Нанесіть на контурну карту їх назви.

5. Прийом "Здивую всіх"

Учні розповідають матеріал випереджувального домашнього завдання.

6. Прийом "Мікрофон"

• які типи озерних улоговин ви можете назвати?

• Наведіть конкретні приклади озер Євразії та визначте походження їх улоговин.

7. Розповідь учителя про підземні води, болота, сучасне зледеніння, екологічні проблеми внутрішніх вод Євразії.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

1. Прийом "експрес-тест"

1. Головна судноплавна річка країн Східної Європи:

а) Рейн; б) Вісла; в) Дунай; г) Рона.

2. Країна, для річок якої найбільшою мірою характерна зимова повінь:

а) Велика Британія; б) Німеччина; в) італія; г) швейцарія.

3. Частина Азії, для якої характерна найменш густа річкова мережа:

а) Південно-Західна; б) Південно-Східна; в) Південна; г) Західна.

4. Країна, на території якої розташована велика частина річки інд:

а) індія; б) Китай; в) Пакистан; г) Банґладеш.

2. Прийом "розминка"

Учитель ставить учням запитання стосовно матеріалу, що вивчався на уроці. Запитання можуть задавати і учні.

• У якій частині Євразії річки живляться тільки дощовими вод ами? Покажіть їх на карті.

• Назвіть річки з льодовиковим типом живлення. Покажіть їх на карті.

• В якій частині Євразії повінь річок припадає на зиму? Чому? По-кажіть ці річки на карті.

• У яких річок Євразії є два типи живлення?

• Чим відрізняється живлення євразійських річок від живлення річок у Південній Америці та Африці?

• Покажіть на карті найбільші річки Євразії. До басейнів яких океанів вони відносяться?

• Назвіть великі озера Євразії та покажіть їх на карті. яке по ходження мають їхні улоговини?

• Де на території Євразії має поширення вічна мерзлота? як вона впли-ває на господарську діяльність людини?

• яку роль відіграють льодовики в живленні річок Євразії? Наведіть приклади.

• які райони Євразії відчувають дефіцит води? Чим це обумов лено?

• Наведіть приклади нераціонального використання внутрішніх вод Євразії.

• які екологічні проблеми пов'язані з внутрішніми водами Євразії?

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• Річки Євразії належать до басейнів чотирьох океанів планети та до найбільшого у світі басейну внутрішнього стоку.

• На території Євразії багато озер, різних за наявністю стоку, солоністю води, походженням улоговин.

• На території Азії розташований найбільший у світі масив ба гаторічної мерзлоти.

• Внутрішні води Євразії потребують охорони та заходів щодо їх нього очищення.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Нанести на контурну карту назви найбільших річок Євразії.

• Підготувати додатковий матеріал про рослини і тварин Євразії.

• Скласти кросворд "Внутрішні води Євразії".

додатковий матеріал до уроку

На Далекому Сході тече річка з незвичайною назвою Контровід. Раз на три місяці вона міняє своє русло і впадає то в притоку Амура, річку Уссурі, то в тайговий Бікін. На Камчатці є дивовижна річка Пенжина. Вона впадає в Пенжинськую губу, знамениту високими морськими приливами. Починається прилив, і перебіг річки повертає назад. А коли вода спадає, Пенжина знов починає текти в колишньому напрямі.

На Алтаї є Малинове озеро, воду якого в малиновий колір офарблюють рачки малинового забарвлення, що живуть у ньому вдосталь. Деякі джерела Камчатки забарвлені в зелений колір. Це відбувається через наявність у них великої кількості синьо-зелених водоростей. На Курилах, на острові Кунашир, можна побачити озеро з молочно-білою водою, через наявність в ній кислот - соляної і сірчаної.

Великий канал (кит.- Юньхо, або Юньхе), канал в Китаї завдовжки 1930 км, що проходить по східній частині країни в загальному напрямі з півночі на південь між містами Пекін і Ханчжоу. Цей старий і щонайдовший у світі канал перетинає чотири провінції (Хебей, шаньдун, Цзянсу і Чжецзян) і дві великі річки - Хуанхе і янцзи. Коли будівництво цього штучного водовода було завершено (на що пішло близько 2000 років), він став важливою транспортною артерією між північчю і півднем Китаю.

Великий канал будувався впродовж трьох історичних періодів. Найстародавніша його ділянка, завдовжки 225 км, почала споруджуватися на останньому етапі існування держави Чжоу, імовірно в Vі ст. до н. е. Ним з'єднали річку янцзи з басейном річки Хуанхе. Відповідна цьому старому каналу ділянка сучасного Великого каналу пролягає від міста Цінцзян (у провінції Цзянсу) до річки янцзи (у районі янчжоу), проходячи через низку озер, що входять в басейн річки Хуайхе. Рівень води в цьому краї регулюється дамбами і тут по каналу могли ходити невеликі судна.

Приблизно через 1200 років канал продовжили на південь на відстань близько 400 км - до міста Ханчжоу в провінції Чжецзян. При прокладці цієї ділянки, завершеній приблизно до 610 р. н. е., потрібно було чистити і сполучати деякі вже існуючі там короткі канали і, крім того, прокладати фарватер по великому озеру Тайху.

На північ від Цінцзяна будівництво більшої частини каналу закінчили при Хубілаї (першому імператорі монгольської династії Юань), полководці якого завоювали Ханчжоу. Хубілай спробував налагодити шляхи сполучення між своїми південними володіннями і столицею - Ханбалик (так монголи називали тодішній Пекін). Продовжувати канал на північ почали, ймовірно, в 1279 р. і повели його через озера. На цій трасі довелося зводити дамби і будувати шлюзи, оскільки було необхідно регулювати рівень води, бо він виявився неоднаковим у різних озерах. Північну частину Великого каналу назвали Цза Хо - річкою шлюзів. Канал увійшов до провінції шаньдун, де його довели до Дунпіна; на ділянці між цим містом і Цзініном судноплавству нерідко важко через недостатній приток води в русло каналу. Приблизно до 1300 р. н. е. трасу каналу продовжили до міста Ліньцзін, що на річці Вейхе, в північному шаньдуні.

У кінці правління династії Юань Великий канал протягнули ще далі на північ, в провінцію Хебей, де в міста Тяньцзінь його води змішалися з водами річки Бейюньхе. Ділянка каналу між річками Вейхе і Бейюньхе судноплавна весь рік. Далі канал пішов уздовж русла річки Бейюньхе проти її течії і досяг населеного пункту Тунсянь, що в 24 км на схід від Пекіна. За часів імперії Мін (1368-1644) канал істотно поліпшили і ті його ділянки, які пришли в непридатність, знов зробили судноплав ними.

З розвитком залізниць (в кінці ХіХ ст. і початку ХХ ст.) Великий канал втратив своє минуле значення. На землях, по яких пролягала його траса, не раз траплялися руйнівні повені, а у середині ХіХ ст. річка Хуанхе поміняла русло і стала впадати не в Жовте море, а в затоку Бохай на півночі шаньдуна. Жорстокий розлив річки Хуанхе в 1931 р. і спустошливі військові дії в період з 1937 до 1949 рр. довели Великий канал до стану щонайповнішої розрухи. До 1949 р. по ньому могли ходити лише джонки.

У 1952 почалася реалізація програми регулювання водного режиму в басейні річки Хуанхе, де передбачалися роботи з розчищення, розширення і випрямлення русла Великого каналу. На ньому побудували сучасні механізовані судноплавні шлюзи. Ділянку траси, що пролягала провінцією Цзянсу, реконструювали, і по ньому почали ходити 1000-тонні судна. Модернізація каналу проводилася прискореними темпами, оскільки до цього часу залізниці вже ледве могли упоратися з перевезеннями корисних копалини.

Урок № 59

тема. Природні Зони. особливості їх роЗміщення на території материка. ґрУнти, рослинність та тваринний світ Природних Зон євраЗії. висотна Поясність У Горах материка

Мета: вчити учнів давати загальну характеристику природним зонам Євразії, систематизувати причинно-наслідкові зв'язки закономірного розміщення природних зон материка, продовжити закріплення уявлення учнів про компоненти природи і їх взаємозв'язок на прикладі природних зон Євразії, продовжити формування поняття про висотну поясність та широтну зональність, розвивати навички роботи з різними джерелами географічних знань, розвивати вміння аналізувати та синтезувати навчальний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта Євразії, карта природних зон Євразії, малюнки окремих видів тварин та рослин, підручник, контурні карти, робочі зошити, слайди для мультимедійної дошки з краєвидами окремих природних територій Євразії.

опорні та базові поняття: природні зони, компоненти природи, ґрунти,

рослини, тварини, широтна зональність, висотна поясність, природні зони Євразії, закономірності поширення природних зон, взаємодія компонентів природи на території природних зон, принцип зональності. географічна номенклатура: острови: Великобританія, ірландія, Сіцілія,

шпіцберґен, Нова Земля, Сахалін, японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський,

Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, індокитай, Малакка, індостан, Аравійський; гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тібет, іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; пустелі: Каракуми, Ґобі, Руб-ель-Халі; річки: Рейн, Ельба, Дунай, Дніпро, Дністер, Волґа, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, янцзи, Меконґ, Ґанґ, інд, Євфрат, Тіґр; озера: Женевське, Ладозьке, Каспійське море, Аральське море, Байкал, Балхаш, Мертве море.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Вірю - не вірю"

• Євразія - найбільший материк Землі. (Вірю)

• Євразія розташована у всіх кліматичних поясах Землі. (Вірю) • В Євразії немає річок, що належать до басейну внутрішнього стоку. (Не вірю)

• Найбільша річка Європи - Дунай. (Не вірю)

• Найдовша річка Азії - Амур. (Не вірю)

2. Прийом "Дерево рішень"

Учитель пропонує учням розмістити таблички з назвами природних зон Землі в порядку їх розміщення від екватора до полюсів.

3. Прийом "географічний вернісаж"

Учні прикріплюють зроблені вдома малюнки рослин і тварин Євразії і коротко роблять про них цікаві повідомлення.

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

Чи однорідна природа материка Євразія?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Визначте природні зони, в яких розташовано материк Євразія.

2. Прийом "Мозковий штурм"

Поясніть закономірності розміщення природних зон на материку.

3. Прийом "Чомучка"

• Чому Євразія розташована в усіх природних зонах?

• Чому розташування природних зон у широтному напрямку порушу-ється в окремих регіонах материка?

• Чому на карті природних зон окремим кольором виділено гірські райони Євразії?

4. Прийом "географічний практикум"

Завдання. Об'єднавшись у групи по 4 учні, скласти характеристику однієї з природних зон (можна використовувати різні джерела географічних знань - підручники, атласи, домашні заготовки). і група - зона тундри і лісотундри;

II група - зона мішаних та широколистих лісів;

IIі група - зона лісостепів та степів;

IV група - зона напівпустель і пустель;

V група - зона саван і рідколісь;

Vі група - зона перемінно-вологих та вологих екваторіальних лісів; VII група - зона твердолистих вічнозелених лісів та чагарників.

5. Прийом "роблю висновок"

Учні роблять висновок про різноманіття природи Євразії та взаємозалежність компонентів природи на прикладі природних зон Євразії.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "експрес-тест"

1. Територія материка Євразія, в якій річки є повноводними протягом всього року:

а) Південної Європи; б) Західної Європи;

в) Південної Азії; г) Східної Азії.

2. Характерні риси річкової мережі материка визначаються в першу чергу особливостями:

а) рослинності і ґрунтів; б) ґрунтів і рельєфу;

в) рельєфу і клімату; г) клімату і рослинності.

3. Території, що практично позбавлені річок:

а) Західна і Східна Азія; б) Східна і Південна Азія;

в) Південна і Центральна Азія; г) Центральна і Західна Азія.

4. Географічний пояс в якому налічується найбільша різноманітність природних зон:

а) субарктичний; б) помірний; в) тропічний; г) субекваторіальний.

5. Природна зона, що поширена у тропічному, субтропічному і помірному кліматичних поясах Євразії:

а) степів і лісостепів; б) мусонних лісів; в) саван і рідколісь;

г) пустель і напівпустель.

6. Стародавнє зледеніння зробило найбільший вплив на формування природи... Європи:

а) Північної; б) Південної; в) Західної; г) Східної.

7. Країна, яку називають "Суомі країна боліт":

а) швеція; б) Норвеґія; в) Фінляндія; г) швейцарія.

2. Прийом "Дивуй"

Учні розповідають додатковий цікавий матеріал про природу материка, який вони підготували вдома.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

Учні роблять висновки про різноманіття природних зон та особливості їх розміщення на території материка, ґрунти, рослинність та тваринний світ природних зон Євразії, висотну поясність у горах материка.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Опрацювати карти атласу з відповідної тематики.

• Скласти запитання щодо природи материка, які починатимуться словами "чому?", "що?", "де?", "коли?"

• Підготувати додатковий матеріал про території материка, що охоро-няються.

додатковий матеріал до уроку

• Першість у швидкості росту серед вищих рослин неподільно тримає бамбук, зокрема листоколосник їстівний, поширений на півдні Китаю. його приріст - до 40 см за добу. Зростання верхівки бамбука може подмітити навіть не дуже терплячий спостерігач. Свою максимальну 30-метрову висоту листоколосник набирає за рекордний термін - всього лише за декілька місяців. і все-таки швидкість бамбука, що стала хрестоматійним прикладом, не є абсолютним досягненням. Рекорд тут належить грибам. Один з них - веселка звичайна - росте майже у два рази швидше за бамбук. За хвилину капелюшок веселки піднімається на 5 мм. Гриб буквально "росте на очах"!

• яка рослина має найбільше листя? Тут, звичайно, поза конкурен цією пальми. На шрі-Ланці це пальма корифа зонтична. Пластинки її віялового листя досягають 8 м у довжину і 6 м у ширину. Одним таким листом можна накрити половину волейбольного майданчика. Ще більшим буває перисте листя бразільської пальми рафія тедигера. На 4-5-метровому черешку погойдується "гігантське перо" завдовжки більше 22 м і завширшки майже 12 м. якщо поставити його на землю вертикально, то він підніметься вище за шестиповерховий будинок.

• Цілком природно шукати найбільш високогірні рослини на "Даху миру" - в Гімалаях, де тягнуться в небо Джомолунґма (8848 м над рівнем моря), Канченджанґа (8586 м), Дхаулаґірі (8172 м). Тут з висоти 4700 м починається межа вічних снігів. Але і вище за цю межу окремі, позбавлені льоду і снігу скелі заселені рослинами. Ось імена рекордсменів: гімалайський "блакитний мак" - меконопсис, що росте на висоті 5791 м, едельвейси, що освоїли висоту 6096 м, і піщанка хутровидна (приземиста рослина з сімейства гвоздичних), яка піднімається до висоти 6218 м.

• Пустеля Ґобі. Під цією назвою відома обширна пустельна область, площа якої складає близько 1600 тис. км2; з усіх боків її оточують високі гори: на півночі - Монгольський Алтай і Ханґай, на півдні - Алтинтаґ і Наньшань, на заході - Тянь-шань і на сході - Великий Хінґан. В межах крупної депресії, зайнятою пустелею Ґобі, існує безліч малих западин, в яких улітку збирається стікаюча з гір вода. Так утворюються тимчасові озера. Середньорічна кількість опадів у Ґобі менше 250 мм. Взимку на низовинах зрідка випадає небагато снігу. Влітку температура досягає 46 °С в тіні, а взимку часом опускається до -40 °С. Для цих місць звичайні сильні вітри, піщані бурі. Впродовж багатьох тисяч років пил і мул виносилися вітром в північно-східні райони Китаю, де в результаті утворилися могутні лесові покриви.

Рельєф самої пустелі досить різноманітний. Велику площу займають виходи стародавніх гірських порід. У інших районах дюнний рельєф рухомих пісків чергується з хвилястими галечними рівнинами. Часто на поверхні утворюється "мостова", що складається з уламків порід або різнокольорової гальки. Найбільш дивовижними утвореннями такого роду є ділянки кам'янистої пустелі, покриті чорною плівкою оксидів заліза і марганцю (т. зв. пустельним загаром). Навколо оазисів і пересихаючих озер зустрічаються засолені глини з корками солей на поверхні. Дерева ростуть тільки по берегах стікаючих з гір річок.

На околицях Ґобі зустрічаються різні тварини. Населення в основному зосереджене в оазисах або поблизу колодязів і свердловин. Через пустелю прокладені залізні і шосейні дороги.

Ґобі не завжди була пустелею. У пізньоюрський і ранньокрейдовий час тут протікали річки, що відкладали піщано-мулисті і гравієво-галечні осадові породи. У долинах річок росли дерева, місцями навіть ліси. Тут процвітали динозаври, про що свідчать кладки яєць, що були виявлені в 1920-х роках експедиціями Американського музею природної історії. З кінця юрського періоду і протягом крейдового і третинного природні умови були сприятливі для проживання ссавців, плазунів, комах і, ймовірно, птахів. Відомо також, що тут жила людина, про що свідчать знахідки неолітичних, мезолітичних, пізньо- і ранньопалеолітичних знарядь.

Урок № 60

тема. Зміна Природи людиною, охорона Природних комПлексів євраЗії

Мета: поглиблювати екологічні знання учнів, виховувати учнів на прикладах раціонального природокористування та охорони природи Євразії, з'ясувати на реальних прикладах наслідки прояву господарської діяльності людини на природу материка, розвивати практичні навички роботи учнів з додатковими джерелами географічних знань, розвивати вміння логічно мислити, моделювати, систематизувати отримані раніше знання.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта та карта природних зон Євразії, підруч-

ник, контурні карти, робочі зошити, слайди із зображенням природних та антропогенних ландшафтів Євразії.

опорні та базові поняття: екологія, охорона природи, природоохоронні

території, природокористування, особливості охорони природи на материку, причини, наслідки охоронної діяльності, заповідники, національні парки Євразії.

географічна номенклатура: острови: Великобританія, ірландія, Сіцілія,

шпіцберґен, Нова Земля, Сахалін, японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, індокитай, Малакка, індостан,

Аравійський; гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тібет, іранське; пустелі: Каракуми, Ґобі, Руб-ель-Халі.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "Чомучка"

Учні задають, запитання підготовлені вдома.

2. Прийом "Що? Де? Коли?"

Учні задають запитання, підготовлені вдома.

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Проблемне питання"

• Навіщо людина займається охороною природи?

• як, на вашу думку, впливає людина на навколишнє середовище?

• Чому ми все частіше чуємо в пресі, по радіо та бачимо по телевізору про екологічні проблеми?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "Творча лабораторія" (робота в групах)

і група: дати характеристику різних типів природокористування (ра-

ціональне природокористування);

II група: дати характеристику різних типів природокористування

(нераціональне природокористування);

IIі група: знайти на картах найбільші природоохоронні території Європи і дати їх коротку характеристику;

IV група: знайти на картах найбільші природоохоронні території

Європи і дати їх коротку характеристику;

V група: з'ясувати унікальність природи в природоохоронних тери-торіях материка;

VI група: скласти пам'ятку поведінки в природі.

2. Прийом "Картографічна лабораторія"

На контурну карту нанести території та підписати найбільші заповідники Євразії.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "Власні приклади"

Учні наводять цікаві приклади щодо теми уроку (випереджувальне домашнє завдання) або доповнюють зміст проблеми, що вивчається, власними прикладами.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

Учні роблять висновки про зміну природи Євразії людиною, про охорону природних комплексів Євразії.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.

• Підготувати повідомлення про населення, країни, міста Євразії.

додатковий матеріал до уроку

Мертве море за солоністю займає друге місце у світі після оз. Ван у Туреччині. його води мляві, пустельна і навколишня місцевість. Висока мінералізація води пояснюється інтенсивним випаровуванням і присутністю соленосних порід на дні озера. Розчинені мінеральні солі складають близько 24 % об'єму води (для порівняння вкажемо, що у звичайній морській воді їх зміст менше 4 %). У хімічному складі солей присутні наступні елементи і з'єднання: хлор - 67,66 %; бром - 1,98 %; сульфат - 0,22 %; натрій - 10,2 %; калій - 1,6 %; кальцій - 1,51 %; магній - 16,8 %. З вод Мертвого моря отримують хлористий калій і бром.

В античній літературі (йосип Флавій і Тацит) є зведення про судноплавство на Мертвому морі в давнину, хоча іменувалося воно по-різному: у Талмуді - морем Содому; у Новому Заповіті - Солоним, або Східним морем, йосип Флавій називає його Асфальтовим озером. В даний час в арабських країнах це море звичайно позначається як Бахр-Лут, або "море Лота". На західному березі Мертвого моря в Эн-Геди ховався Давид. Уявлення про те, що води Мертвого моря поглинули гріховні міста Содом і Гомору, сходить до робіт йосипа Флавія. Для пошуків цих міст в 1924 була споряджена спеціальна експедиція. Згідно з її звітами, міста Содом, Гомора і Цоар знаходилися на південно-східному узбережжі озера.

Урок № 61

тема. населення.

расовий та етнічний склад населення. роЗміщення населення на материкУ

Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості населення Євразії, його расовий, етнічний, релігійний склад; поглибити практичні навички учнів аналізувати причини нерівномірності розселення населення територією материка, розвивати навички роботи з картами атласу, формувати уміння роботи в парі, відстоювати власну думку, робити висновки.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта Євразії, ілюстративний матеріал, діаграми

населення, атласи, підручники.

опорні та базові поняття: людські раси; етнічний склад населення,

раси, кількість населення, густота населення.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Мікрофон"

• Назвіть головні особливості природних зон Євразії.

• які природні зони Євразії найбільше змінені людиною?

• Чому людина суттєво впливає на природу материка?

• які приклади наслідків господарської діяльності людини на природу Євразії ви можете навести?

• Наведіть приклади позитивного впливу людини на природу Євразії.

• Наведіть приклади негативного впливу людини на природу мтерика.

• які заходи вирішення екологічних проблем вам відомі?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Приваблива мета"

Учитель. Грандіозність Євразії виявляє себе безліччю способів. Це і величезні розміри материка, і кількість євразійського населення, і кількість представників расового та етнічного складу населення. За цими та багатьма іншими показниками Євразія стабільно утримує світову першість. На материку мешкає понад 4 млрд чоловік (це близько 2/3 усього населення Землі). На сьогоднішньому уроці ми здійснимо загальне знайомство з особливостями населення та розміщенням населення на материку. Хто ж вони, ті люди, що мешкають на материку?

IV. вивчення нового матеріалу

1. розповідь учителя про раси, що проживають на території Євразії

2. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання. За картою "Раси" визначте основні регіони розміщення рас територією Євразії. На основі особистих спостережень поясніть різницю в зовнішньому вигляді представників рас. (Завдання виконується по рядах: і ряд - європеоїдна раса, іі ряд - екваторіальна раса, ііі ряд - монголоїдна раса.)

3. Прийом "Мандрівка"

Учитель. В Євразії проживає дуже багато народів. Кожен з них має свою мову, звичаї, традиції і саме за цими ознаками формує етнос, мовну сім'ю та групу. Так, українці належать до індоєвропейської мовної сім'ї, до слов'янської групи народів, китайці - до китайсько-тібетської мовної сім'ї. Найбільшчисленна - індоєвропейська мовна сім'я, народи якої живуть в Європі, індії, ірані.

Завдання. За картами атласу визначте:

• яку частину Європи заселяють представники слов'янської групи на-родів?

• які народи заселяють Азію?

• якими мовами розмовляють мешканці Євразії?

4. Прийом "Творча лабораторія"

Завдання. За картами атласу визначте територію з максимальною та мінімальною густотою населення. Користуючись надбаними знаннями про природу Євразії, поясніть взаємозв'язок густоти населення з природними умовами. Наведіть конкретні приклади.

5. Прийом "Прес-конференція"

Підбиття підсумків виконання завдання.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Бліцопитування"

1. Коротко охарактеризуйте населення Євразії: расовий склад, мови, кількість та густота.

2. У чому ви бачите причини нерівномірного розміщення населення на материку Євразія?

2. Прийом "експрес-тест"

1. Частина Євразії, в якій проживають слов'янські народи:

а) Східна Європа і Північна Азія;

б) Північна Азія і Північна Європа;

в) Північна Європа і Південна Азія;

г) Південна Азія і Східна Європа.

2. Найбільша чисельність населення характерна для:

а) росіян; б) індусів; в) китайців; г) японців.

3. Регіон для країн якого характерна найвища густота населення:

а) Північна і Центральна Азія;

б) Центральна і Східна Азія;

в) Східна і Південно-східна Азія;

г) Південно-східна і Південно-західна Азія.

4. Густота населення на острові ява:

а) низька; б) середня; в) висока; г) одна з найвищих на Землі.

5. Півострів, для якого характерна найнижча щільність населення:

а) індокитай; б) Аравійський; в) Корея; г) індостан.

6. Країни в яких переважає слов'янське населення:

а) Угорщина і Словаччина; б) Словаччина і Польща;

в) Польща і Німеччина; г) Німеччина і Голландія.

7. Предками яких народів були мадярські племена?

а) Поляків; б) угорців; в) словаків; г) чехів.

8. Найменша частка міського населення властива країнам... Європи.

а) Південної; б) Східної; в) Західної; г) Північної.

9. Релігії, батьківщиною яких є Південно-Західна Азія:

а) християнство і мусульманство; б) мусульманство і буддизм;

в) буддизм і ламаїзм; г) ламаїзм і християнство.

10. Частина Азії, для якої найбільш характерне кочове населення, зайняте тваринництвом:

а) Південна; б) Південно-Східна; в) Центральна;

г) Південно-Західна.

11. Виробництво паперу з кори тутового дерева було винайдено в:

а) індії; б) Китаї; в) японії; г) Пакистані.

12. Головна проблема сучасного Китаю:

а) виснаження природних ресурсів;

б) швидке зростання чисельності населення;

в) брак оброблюваних земель;

г) дефіцит водних ресурсів.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновки"

• Населення Євразії є найчисленнішим порівняно з населенням інших материків.

• На території Євразії мешкають представники трьох рас, у Європі переважають європеоїдна, в Азії - монголоїдна.

• Природні умови та рівень економічного розвитку обумовили нерівно-мірне розселення населення Євразії по території материка.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Нанести на контурну карту розміщення населення по території Єв-разії.

• Підготувати повідомлення про населення, країни, міста Євразії.

додатковий матеріал до уроку

АФОН - "Свята гора" Православної церкви, розташована поблизу міста Салоніки (Греція). Ця гора (2033 м над рівнем моря) є місцем чернечих поселень, перше з яких було засновано в кінці іХ ст. Петром Афонським. До ХV ст. афонські поселення знаходилися під суверенітетом візантійських імператорів, пізніше тут володарювали турки. Проте при обох правліннях Афон користувався місцевою автономією. У 1912 р. півострів був анексований Грецією, яка в 1926 р. визнала за Афоном статус теократичної республіки, якою управляє рада з чотирьох членів і т. зв. синаксис (збори), що складається з 20 представників всіх афонських монастирів. Афонська община має у своєму розпорядженні свою власну поліцію. На територію чернечих поселень (близько 78 км2) не допускаються жінки і тварини жіночої статі. У античності гора Афон була присвячена Зевсу й іноді іменувалася "фракійською сторожовою баштою Зевса Афонського".

З найраніших творів санскритської літератури відомо, що народи, які говорили на арійському говорі в період первинного заселення індії (приблизно з 1500-1200 рр. до н. е.), вже ділилися на чотири головні стани, пізніше названі "варнами" (санскр. "колір"): брахманів (священнослужителів), кшатріїв (воїнів), вайшьїв (торговців, скотарів і землеробів) і шудр (слуг і різноробочих).

індуси вірять у перевтілення і вважають, що той, хто дотримує прави-

ла своєї касти, в майбутньому житті підніметься по народженню у вищу касту, той же, хто порушує ці правила, втратить соціальний статус. Впродовж всієї індійської історії кастова структура демонструвала дивовижну стабільність перед змінами. Навіть розквіт буддизму і ухвалення його як державної релігії імператором Ашокой (269-232 до н. е.) не позначилися на системі спадкових груп. На відміну від індуїзму, буддизм як доктрина не підтримує кастового ділення, але в той же час і не наполягає на повному знищенні кастових відмінностей.

За часів піднесення індуїзму, що послідував за занепадом буддизму, з простої, нехитрої системи чотирьох варн виросла складна багатошарова система, що збудувала строгий порядок чергування і співвідношення різних соціальних груп. Ні мусульманське нашестя, що закінчилося формуванням імперії Моголів, ні встановлення британського панування не поколивали фундаментальних основ кастової організації суспільства.

Офіційна тенденція зменшувати значення кастової системи привела до того, що переписах населення зникла відповідна графа. Востаннє відомості про число каст були опубліковані в 1931 (3000 каст). Але ця цифра не обов'язково включає всі місцеві підкасти, які функціонують як самостійні соціальні групи.

широко поширена думка, що в сучасній індійській державі касти втратили своє колишнє значення. Проте розвиток подій показав, що це далеко не так. Позиція, зайнята іНК і урядом індії після смерті Ганді, відрізняється суперечністю. Більш того, загальне виборче право і потреба політичних діячів у підтримці електорату додали нову значущість корпоративному духу і внутрішній згуртованості каст. Внаслідок цього кастові інтереси стали важливим чинником під час виборчих кампаній.

Урок № 62

тема. сУчасна Політична карта євраЗії. найбільші держави. Україна серед держав євраЗії

Мета: сформувати в учнів систему знань про сучасну політичну карту Євразії; поглибити практичні навички учнів працювати з тематичними картами атласу та контурними картами; сприяти розвитку вміння учнів аналізувати матеріал, що вивчається. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: політична карта Євразії, краєвиди євразійських держав,

атласи, підручники, слайди для мультимедійної дошки.

опорні та базові поняття: держава, країна, столиця, економіко-гео-

графічне положення, економічний потенціал, соціалістична система, державний устрій, ринкова економіка.

географічна номенклатура: країни: Великобританія, Німеччина, Франція, італія, Польща, Румунія, Греція, Росія, Китай, індія, японія, іран, ірак, Україна; столиці країн: Лондон, Бонн, Париж, Рим, Варшава, Бухарест, Афіни, Москва, Пекін, Делі, Токіо, Тегеран, Багдад, Київ.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Бліцопитування"

• Назвіть особливості населення Євразії.

• Чим обумовлена нерівномірність розселення населення на мате-рику?

• У яких частинах Євразії переважають представники європеоїдної раси, монголоїдної, екваторіальної?

• Назвіть місця Євразії, де утворилися найдавніші цивілізації світу.

• які релігії сповідують мешканці Євразії?

III. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Країни Євразії відрізняються одна від одної не тільки розмірами території та кількістю населення. Їх дуже розрізняє рівень економічного розвитку, особливості культури, релігійних традицій, мови, національних звичаїв.

На території Євразії розташовані й найбільш розвинені країни світу (п'ять держав з "великої сімки" - японія, Великобританія, Німеччина, Франція, італія), і молоді країни, що набули незалежності після розпаду СРСР та соціалістичної системи (серед них і наша держава), і країни, що відстають у своєму розвитку (Афганістан). На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з деякими державами.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічна лабораторія"

Завдання. За допомогою довідника учня, політичної та фізичної карт Євразії дайте характеристику географічному положенню країн.

і варіант: Європи; II варіант: Азії.

2. Прийом "Картографічна лабораторія"

Завдання. Нанесіть на контурну карту кордони та позначте столиці держав: Великобританія, Німеччина, Франція, італія, Польща, Румунія, Греція, Росія, Китай, індія, японія, іран, ірак.

За політичною картою Євразії з'ясуйте, які держави є сусідами України. На контурній карті проведіть кордони України, підпишіть країни, з якими вона межує.

3. Прийом "Мандрівка"

Завдання 1. За допомогою політичної карти Євразії в атласі напишіть у стовпчик ліворуч - країни, назви яких починаються з букви "і", праворуч - назви їх столиць.

Завдання 2. Визначте країни, столицями яких є міста: Баку, Мінськ, Лондон, Софія, Токіо, Пекін, Париж, Ханой, Москва.

4. Прийом "Здивую всіх"

Повідомлення учнів (випереджувальне домашнє завдання).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "Мікрофон"

• Назвіть найбільші країни Євразії.

• Дайте характеристику географічному положенню України.

• Назвіть і покажіть на карті столиці країн Великобританія, Німеччина, Франція, Китай, японія.

2. Прийом "експрес-тест"

1. Найбільш гористою частиною Британських островів є:

а) Англія; б) ірландія; в) шотландія; г) Уельс.

2. Найбільша за площею з країн Європи:

а) Німеччина; б) Україна; в) іспанія; г) Франція.

3. Найбільш високорозвинутою з країн Європи є:

а) італія; б) Франція; в) Німеччина; г) Великобританія.

4. Франція в порівнянні з Німеччиною:

а) більше за площею і чисельністю населення;

б) більше за площею, але менше за чисельністю населення;

в) менше за площею, але більше за чисельністю населення;

г) менше за площею і чисельністю населення.

5. Вища точка Європи розташована на території:

а) Франції; б) Австрії; в) швейцарії; г) Німеччини.

6. Країна, що межує з найбільшою кількістю країн:

а) Франція; б) італія; в) Німеччина; г) швеція.

7. Найбільш високою частиною Німеччини є:

а) північна; б) центральна; в) південна; г) східна.

8. На Піренейському півострові розташовані:

а) Франція і Німеччина; б) Німеччина і італія;

в) італія і іспанія; г) іспанія і Портуґалія.

9. Країна, яка є батьківщиною Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Данте, Галілео Галілея:

а) іспанія; б) італія; в) Німеччина г) Франція.

10. Найбільш великою за територією країною Євразії є:

а) індія; б) Китай; в) Саудівська Аравія; г) Росія.

11. Китай у порівнянні з індією:

а) більше за територією і чисельністю населення;

б) більше за територією, але менше за чисельністю населення;

в) менше за територією, але більше за чисельністю населення;

г) менше за територією і чисельністю населення.

12. Найбільш високорозвинутою країною Азії є...

а) індія; б) японія; в) Китай; г) Південна Корея.

13. До острівних держав в Азії належать:

а) японія і Південна Корея; б) Південна Корея і Філіппіни;

в) Філіппіни і індонезія; г) індонезія і Афганістан.

14. Головна зернова культура японії:

а) пшениця; б) рис; в) просо; г) соя.

15. Країна, що в минулому була колонією Великобританії:

а) Китай; б) японія; в) індія; г) іран.

16. Корова вважається священною твариною в:

а) японії; б) індії; в) Китаї; г) Саудівської Аравії.

17. Велика частина індонезії зайнята:

а) саванами; б) пустелями; в) вологими лісами.

18. З країн Азії найбільший ступінь континентальності клімату характерний для:

а) індії; б) японії; в) Монголії; г) Південної Кореї.

19. "Ближнім і Середнім Сходом" називаються країни... Азії.

а) Південної; б) Східної; в) Південно-Західної; г) Південно-

Східної.

3. Прийом "Знайди пару"

Учитель заздалегідь готує на дошці перелік країн Євразії та їх столиць.

Учням пропонується знайти пару - країну та її столицю.

VI. Підсумок уроку

Прийом "роблю висновок"

• У цілому країни Євразії мають потужний економічний потенціал.

• На території Євразії розташовані й найбільш розвинені країни світу (п'ять держав "великої сімки" - японія, Велика Британія, Німеччина, Франція, італія), і країни, що характеризуються низьким рівнем економічного розвитку.

VII. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст у підручнику.

• Підготувати додатковий матеріал про характеристику однієї з Євра-зійських держав.

додатковий матеріал до уроку

• ВАТИКАН, держава-місто, незалежна держава. Розташований в за-хідній частині Рима на правому березі р. Тібр. Є місцеперебуванням найвищих органів управління Римсько-католицькою церквою. Тут знаходяться собор Святого Петра і Ватиканські палаци з музеями і бібліотекою, адміністративні будівлі, церкви, житлові будинки, двори і сади. Ватикан - найменша держава світу. його площа 0,44 км2. Населення (бл. 1000 чоловік) багатонаціональне, переважають італійці і швейцарці.

• шотландія - складова частина Сполученого Королівства Великої Британії і Північної ірландії. Проте політичний статус шотландії в цій назві не відмічений. Хоча шотландія ніколи не була ні автономною, ні федеральною одиницею Великої Британії і більше не є королівством, це не просто географічний або адміністративний район. шотландію можна розглядати як окрему країну. шотландці відстоюють свою національну самобутність і зберігають багато інститутів, яких немає в Англії і інших англомовних країнах. Вони мають свою столицю Едінбурґ, свою церкву, закони і суди, свої банки і банкноти.

Урок № 63

тема. Практична робота № 8. нанесення ГеоГарфічних об'єктів на кнтУрнУ картУ материка

Урок № 64 тема. систематиЗація, УЗаГальнення та корекція

Знань, вмінь та навичок Учнів З теми "євраЗія"

(форму і методи уроку обирає учитель)

Урок № 65 тематичне оцінювання. євраЗія

і варіант іі варіант ііі варіант і рівень (6 запитань по 0,5 бала за кожне) 1. Місце, де знаходиться "полюс холоду" Північної півкулі: а) Тібет;

б) Оймякон;

в) Верхоянськ;

г) Черрапунджі 1. Найвологіше місце Євразії:

а) Тібет; б) Оймякон;

в) Верхоянськ;

г) Черрапунджі 1. Найвища точка Євразії та світу: а) Тібет;

б) Монблан;

в) Джомолунґма;

г) Черрапунджі 2. Найвища точка Європи:

а) Везувій;

б) Арарат;

в) Джомолунґма;

г) Монблан 2. Найбільша річка Євразії:

а) Дунай; б) Єнісей;

в) янцзи;

г) Лена 2. Природна межа між Європою та Азією: а) Гімалаї;

б) Карпати;

в) Альпи; г) Урали 3. Крайня північна точка материка - мис: а) Рока;

б) Піай;

в) Дежньова;

г) Челюскін 3. Крайня південна точка материка - мис: а) Дежньова;

б) Рока; в) Піай;

г) Челюскін 3. Крайня східна точка материка - мис: а) Піай;

б) Челюскін;

в) Дежньова;

г) Рока 4. Річка, що належить до басейну внутрішнього стоку Євразії а) Волґа;

б) інд; в) Дунай;

г) іртиш 4. Найбільший півострів Євразії:

а) індостан;

б) Аравійський;

в) Піринейський;

г) Скандинавський 4. Найменша за площею країна Євразії: а) Сінґапур;

б) Мальта;

в) Ватикан;

г) Сан-Маріно 5. До гір Альпійського горотворення належать: а) Уральські;

б) Скандинавські;

в) Саяни;

г) Кавказькі 5. Річка, що належить до басейну внутрішнього стоку Євразії а) Анґара;

б) Амудар'я;

в) Дон; г) Амур 5. Гори давньої складчастості:

а) Уральські;

б) Альпи; в) Гімалаї;

г) Кавказькі

і варіант іі варіант ііі варіант 6. Діючий вулкан:

а) Арарат;

б) Ельбрус;

в) Казбек;

г) Везувій 6. Згаслий вулкан:

а) Гекла;

б) Кракатау;

в) Великий Арарат;

г) Фудзіяма 6. Річка, що належить до басейну внутрішнього стоку Євразії: а) Єнісей;

б) Алдан;

в) Дунай; г) Сирдар'я іі рівень (3 запитання по 1 балу за кожне) 7. Назвіть гори, що входять до складу Альпійсько-Гімалайського поясу і є найвищими в Європі 7. Назвіть рівнину, що утворилася в передгірному прогині і названа іменами двох річок басейну індійського океану 7. Назвіть тип клімату, що формується в Європі під впливом Атлантичного океану 8. Розливи якої річки під впливом мусонів бувають іноді катастрофічними? 8. яка річка, протікаючи рівниною, розмиває гірську породу і її вода набуває жовтого кольору? 8. Назвіть залишкове озеро, що в минулому сполучалося із Світовим океаном через Чорне море 9. На території якої низовини в Європі розташовано єдиний участок напівпустель? 9. яка країна Євразії має найбільш строкатий склад населення щодо релігійних вірувань? 9. В якій країні тепло вулканів використовують для отримання електроенергії та обігріву оранжерей? ііі рівень (2 запитання по 2 бали за кожне)

Підпишіть на контурній карті географічні об'єкти:

і варіант іі варіант ііі варіант 10. Течію Куросіо. Поясніть її вплив на формування клімату східної частини материка 10. Гори Гімалаї. Поясніть їх вплив на формування клімату центральної частини материка 10. Річки: інд та Ґанг. До басейну якого океану вони належать? Поясніть чому 11. Дайте визначення поняттю "фьорд" 11. Дайте визначення поняттю "чорнозем" 11. Дайте визначення поняттю "сейсмічний пояс" IV рівень (одне запитання - 3 бали) 12. На конкретних прикладах покажіть вплив Атлантичного океану на формування клімату

Євразії 12. Конкретними прикладами доведіть, що процеси горотворення в Євразії тривають і сьогодні 12. Порівняйте і зазначте подібність та відмінність географічного положення Євразії та Північної

Америки

розділ III

ЗеМЛЯ - НаШ СПіЛьНИй ДіМ

Урок № 66 тема. Природні ресУрси материків і океанів, їх класифікація. використання Природних ресУрсів, наслідки ПриродокористУвання.

Зміна вЗаємоЗв'яЗків між комПонентами Природи Під вПливом ГосПодарської діяльності людини. ПорУшення рівноваГи в Природі. антроПоГенні Природні комПлекси

Мета: повторити і систематизувати поняття і знання про природні ресурси; надати учням знання про використання основних видів природних ресурсів; сформувати первинні вміння учнів розробляти раціональний підхід до використання природних ресурсів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, зошити.

опорні та базові поняття: мінеральні, лісові, водні, земельні ресурси,

ресурси океанів, рослинний і тваринний світ, сонячна радіація, компоненти природи, природні комплекси, нектон, планктон, бентос, антропогенні ландшафти. географічна номенклатура: океани та материки Землі, національні

парки та заповідники.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Визначення вчителем за активної співпраці з учнями теми і мети уроку, а також основних етапів та форм роботи на уроці.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом "експрес-тести"

Учні ставлять один одному тестові запитання, підготовленні вдома (робота в парах).

2. Прийом "Знайди пару"

Учитель пропонує учням назви географічних об'єктів, а вони знаходять їх пару - материк або океан, де вони розташовані, і показує їх на карті.

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

1. Прийом "Практичність теорії"

Розповідь учителя про види природної діяльності людини на материках Землі з використанням тих природних умов та ресурсів, що є на материках (поклади кам'яного вугілля в Аппалачах, кімберлітові трубки в ПАР, пасовища в Австралії і т. ін.).

2. Прийом "Проблемне питання"

Для чого людині потрібно знати особливості природних умов тієї чи іншої місцевості?

IV. вивчення нового матеріалу

1. Прийом "географічна лабораторія"

Визначення видів природних ресурсів, складання схеми в зошитах.

2. Прийом "Прес-конференція"

Виступи учнів про використання природних ресурсів, наслідки природокористування.

3. Прийом "Мозковий штурм"

Формулювання відповіді на проблемне питання. Учні обмірковують та висловлюють свою відповідь у такій формі: На мою думку..., тому що..., наприклад..., ... тому я вважаю... і т. ін.

4. Прийом "Домашня заготовка"

Учні наводять приклади порушення рівноваги в природі, антропогенних комплексів, причин та наслідків їх формування.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом "географічний практикум"

Завдання. Нанести на карту світу способом значків райони порушення рівноваги в природі через створення антропогенних природних комплексів:

1. Чорнобильська АЕС.

2. Кар'єри видобутку корисних копалин (Україна, Бразілія, ПАР).

3. Райони випасу худоби (савани Африки та Аргентина).

2. Прийом "Дерево рішень"

Завдання. Продовжіть логічний ланцюжок.

а) Видобування та переробка корисних копалин.

б) Використання земельних ресурсів.

Розділ III. Земля - наш спільний дім

Vі. Підсумок уроку

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати відповідний текст параграфа в підручнику.

• Підготувати повідомлення з тем "Міжнародні організації з охорони природи", "Заповідники країн світу".

додатковий матеріал до уроку

• У ХіV ст. по всій Західній Європі було практично винещено лісові масиви. Відчувся гострий дефіцит деревини, якої не вистачало на будівництво житла та опалення. Тоді вперше європейці почали масово висаджувати дерева.

Урок № 67 тема. необхідність міжнародноГо сПівробітництва У вирішенні еколоГічних Проблем. міжнародні орГаніЗації З охорони Природи

Мета: показати глобальний характер порушення природної рівноваги, узагальнити знання про природоохоронні території, показати роль міжнародного співробітництва і географічної науки в розв'язанні глобальних проблем людства; виховання відповідальності за наслідки впливу господарської діяльності людини на природу.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

обладнання: карта "Природоохоронні території світу", атласи, під-

ручники. опорні та базові поняття: природні ресурси, природні комплекси,

навколишнє середовище, прородоохоронні території, міжнародні організації.

географічна номенклатура: національні парки, заповідники, пам'ятки

природи світу.

Зміст уроку

I. організаційний момент

Прийом "аукціон"

Учні називають та показують на карті природоохоронні території світу:

1. Національний парк Нґоронґоро.

2. Національний парк Серенґеті.

3. Національний парк Крюґера.

4. Національний парк Налларбор.

5. Національний парк іґуасу.

6. Національний парк Єллоустон.

7. Національний парк Джаспер.

II. актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом "Бліцопитування"

• З якою метою створюються природоохоронні території?

• Назвіть головні їх типи?

• Що таке пам'ятка природи, заповідник, національний парк?

• На яких територіях дозволяється туризм?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом "Мікрофон"

Учитель пропонує учням висловити власну думку щодо необхідності міжнародного співробітництва у вирішенні екологічних проблем.

IV. вивчення нового матеріалу Прийом "Домашня заготовка" Розповіді учнів:

1. Порушення природної рівноваги.

2. Природоохороні території.

3. Міжнародне співробітництво.

4. Роль географічної науки у вивченні та збереженні природи Землі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом "Проблемне питання"

Запитання. якби ви були учасником засідання ООН з охорони навколишнього середовища, то які запитання запропонували б для першочергового розгляду?

Vі. Підсумок уроку

Учитель. Що нового ви дізналися на уроці, якими думками хотіли б поділитись?

Vіі. домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Підготуватися до підсумкової контрольної роботи.

Розділ III. Земля - наш спільний дім

додатковий матеріал до уроку

Перший природоохоронний кодекс було розроблено в Китаї в іV ст. до н. е. Він називався "Гуань-Цзи". Держава охороняла дерева та рослини в період цвітіння, тварин у періоди розмноження, територію боліт і лісів.

Урок № 68 тема. систематиЗація, УЗаГальнення та корекція Знань, вмінь та навичок Учнів З теми "Земля - наш сПільний дім" (форму і методи уроку обирає учитель)

Урок № 69 тематичне оцінювання № 6 (семестрова контрольна робота)

Урок № 70

Повторення вивченоГо в 7 класі

Додатки

додаток 1

орієнтовне календарно-тематичне планування курсу фізичної географії материків і океанів 7 клас 12 річної школи

Загальний № уроку № уроку в темі Тема уроку Дата проведення Вступ (5 год) 1 1 Вступ. Предмет вивчення "Географії материків і океанів". Тематичні карти і робота з ними 2 2 Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень 3 3 Практичні роботи № 1, 2. Аналіз тематичних карт (часових поясів, будови земної кори) з метою виявлення основних географічних закономірностей 4 4 Практична робота № 3. Аналіз тематичних карт (кліматичних поясів і областей) з метою виявлення основних географічних закономірностей 5 5 Практична робота № 4. Аналіз тематичних карт (географічних поясів і природних зон) з метою виявлення основних географічних закономірностей розділ і. оКеаНИ (11 год) Тема 1. Тихий океан. океанія (2 год) 6 1 Загальні відомості. Тихий океан - найбільший океан Землі. Географічне положення. історія дослідження. Особливості будови дна океану.

Кліматичні пояси і типи клімату. Течії. Органічний світ і закономірності його поширення. Багатства Тихого океану 7 2 Океанія. Особливості фізико-географічного положення. Острови, їх походження. Заселення Океанії. Сучасне населення і країни в Океанії. Проблема забруднення вод Тихого океану. Екологічні проблеми Океанії

Загальний № уроку № уроку в темі Тема уроку Дата проведення Тема 2. атлантичний океан (2 год) 8 1 Особливості географічного положення та кордони океану. Спільні та відмінні риси в географічному положенні Атлантичного і Тихого океанів. Дослідження Атлантичного океану. Будова та рельєф дна 9 2 Кліматичні пояси, типи клімату. Водні маси.

Органічний світ. Природні багатства океану.

Проблема забруднення вод Тема 3. індійський океан (2 год) 10 1 Особливості географічного положення. Спільні та відмінні риси в географічному положенні індійського і Тихого океанів. Дослідження індійського океану.

Рельєф дна. Особливості природи океану: високі температура і солоність вод, система морських течій 11 2 Своєрідність органічного світу. Природні багатства. Вплив океану на природу материка в прибережній частині.

Види господарської діяльності в океані.

Охорона природи океану Тема 4. Північний Льодовитий океан (2 год) 12 1 Загальні відомості. Північний Льодовитий океан - найменший океан на Землі. Географічне положення. Дослідження океану та Арктики в цілому. Особливості рельєфу дна. Клімат океану в зв'язку із розташуванням океану у високих широтах. Течії. Льодовий режим. Своєрідність органічного світу.

Проблеми охорони природи океану 13 2 Практична робота № 5. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану 14 3 Практична робота № 6. Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за вибором) 15 4 Узагальнення, систематизація та корекція знань, вмінь та навичок учнів 16 5 Тематичне оцінювання № 1

Загальний № уроку № уроку в темі Тема уроку Дата проведення розділ II. МаТерИКИ (50 год) Тема 5. африка (10 год) 17 1 Особливості географічного положення материка, елементи берегової лінії. Дослідження та освоєння Африки.

Практична робота № 7. Визначення географічних координат крайніх точок Африки. Практична робота № 8. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка (протягом вивчення теми) 18 2 Геологічна будова. Східно-Африканські розломи земної кори. Рельєф материка: рівнини, гори, плоскогір`я, нагір'я. Закономірності розміщення корисних копалин. 19 3 Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси і типи клімату 20 4 Води суходолу: головні річкові системи, озера, підземні води, їх гідрологічні особливості, значення для природи та населення. 21 5 Специфічність ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Природні зони, закономірності їх розміщення 22 6 Практична робота № 9. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором) 23 7 Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми 24 8 Населення. Сучасна політична карта Африки. Головні держави. Зв'язки України з країнами африканського континенту 25 9 Систематизація, узагальнення та корекція знань, вмінь та навичок учнів 26 10 Тематичне оцінювання № 2 Тема 6. австралія (4 год) 27 1 Австралія - найменший материк Землі. Загальні відомості. Своєрідність географічного положення материка. історія відкриття і дослідження. Геологічна будова. Форми рельєфу та корисні копалини Австралії, їх порівняння з Африкою.

Практична робота № 8. Нанесення географічних об`єктів на контурну карту материка

(протягом вивчення теми)

Загальний № уроку № уроку в темі Тема уроку Дата проведення 28 2 Загальні особливості клімату. Сухість клімату, її основні причини. Кліматичні пояси та типи клімату Австралії. Води суходолу 29 3 Особливості ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу, його своєрідність і унікальність. Природні зони. Зміна природи людиною 30 4 Населення, його склад та розміщення. Австралійський Союз - єдина держава на материку. Україна і Австралія Тема 7. Південна америка (8 год) 31 1 Загальні відомості. Особливості географічного положення. Дослідження і освоєння материка.

Практична робота № 8. Нанесення географічних об`єктів на контурну карту материка

(протягом вивчення теми) 32 2 Геологічна будова. Основні форми рельєфу Південної Америки. Закономірності поширення родовищ корисних копалин 33 3 Своєрідність клімату у зв'язку з рухами повітряних мас. Південна Америка - найвологіший материк світу. Кліматичні пояси і області 34 4 Вплив клімату на формування і розподіл вод суходолу. Води суходолу. Найбільші річкові системи 35 5 Своєрідність органічного світу материка.

Природні зони. Висотна поясність в Андах. Зміна природних комплексів людиною. Сучасні екологічні проблеми 36 6 Населення, його расовий склад та розміщення. Походження та формування сучасного населення Південної Америки. Політична карта. Основні держави. Україна і країни Південної Америки 37 7 Систематизація, узагальнення та корекція знань, вмінь та навичок учнів 38 8 Тематичне оцінювання № 3

Загальний № уроку № уроку в темі Тема уроку Дата проведення Тема 8. антарктида (3 год) 39 1 Антарктида й Антарктика. Особливості водних мас Південного океану. Антарктида - льодовий материк планети. Загальні відомості. Своєрідність географічного положення материка, його розміри. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка 40 2 Будова поверхні. Лід Антарктиди, підлідний рельєф.

Кліматичні умови. Антарктида - найхолодніший материк Землі.

Рослинність і тваринний світ. Природні багатства Антарктиди, проблеми їх використання 41 3 Міжнародне співробітництво у вивченні Антарктики й охороні її природи. Українська дослідна станція "Академік Вернадський". Практична робота № 8. Нанесення географічних об`єктів на контурну карту материка

(протягом вивчення теми) Тема 9. Північна америка (9 год) 42 1 Загальні відомості. Своєрідність природи материка, пов'язана з його географічним положенням. історія відкриття та освоєння Північної Америки 43 2 Геологічна будова та рельєф, їх порівняння з Південною Америкою. Роль вулканізму та давнього зледеніння у формуванні сучасного рельєфу. Корисні копалини, закономірності їх поширення 44 3 Чинники формування клімату Північної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату 45 4 Води суходолу. Основні річкові системи. Великі озера, їх походження.

Практична робота № 10. Складання комплексної характеристики однієї з річок материка (за типовим планом) 46 5 Рослинність і тваринний світ. Особливості природної зональності материка. Висотна поясність Кордільєр.

Приклади впливу діяльності людини на природу. Стихійні явища природи та їх наслідки. Заповідники і національні парки

Загальний № уроку № уроку в темі Тема уроку Дата проведення 47 6 Населення. його расовий і етнічний склад. Особливості заселення Північної Америки. Політична карта. Держави. Зв'язки України з країнами Північної Америки 48 7 Практична робота № 8. Нанесення географічних об`єктів на контурну карту материка 49 8 Систематизація, узагальнення та корекція знань, вмінь та навичок учнів 50 9 Тематичне оцінювання № 4 Тема 10. Євразія (15 год) 51 1 Євразія - найбільший материк Землі. Фізико-географічне положення материка, його розміри. Особливості берегової лінії Євразії 52 2 історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка 53 3 Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків. Давні материкові зледеніння. Сейсмічно активні області 54 4 Найбільші рівнини і гори Євразії. Відмінності у рельєфі різних частин материка. Корисні копалини, особливості їх походження 55 5 Особливості формування клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Євразії, їх порівняння з Північною Америкою 56 6 Особливості прояву кліматотворних чинників у зв'язку з географічним положенням та

розмірами материка 57 7 Практична робота № 11. Виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу кліматичних карт і діаграм 58 8 Внутрішні води, їх розподіл. Найбільші річки та озера Євразії. Основні типи живлення і режиму річок. Зміна стану водойм під впливом господарської діяльності. Багаторічна мерзлота. Сучасне зледеніння 59 9 Природні зони. Особливості їх розміщення на території материка. Ґрунти, рослинність і тваринний світ природних зон Євразії. Висотна поясність у горах материка

Загальний № уроку № уроку в темі Тема уроку Дата проведення 60 10 Зміна природи людиною. Охорона природних комплексів Євразії 61 11 Населення. Расовий та етнічний склад. Розміщення населення на материку 62 12 Сучасна політична карта Євразії. Найбільші держави країни. Україна серед держав Євразії 63 13 Практична робота № 8. Нанесення географічних об'єктів на контурну карту материка 64 14 Систематизація, узагальнення та корекція знань, вмінь та навичок учнів 65 15 Тематичне оцінювання № 5 розділ III. ЗеМЛЯ - НаШ СПіЛьНИй ДіМ (3 год) Тема 11. Взаємодія людини і природи (1 год) 66 1 Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація. Використання природних ресурсів, наслідки природокористування. Зміна взаємозв'язків між компонентами природи під впливом господарської діяльності людини. Порушення рівноваги в природі.

Антропогенні природні комплекси Тема 12. екологічні проблеми материків і океанів. Комплексна проблема забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, їх основні джерела надходження (2 год) 67 1 Необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи. Практична робота № 12. Визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходження 68 2 Систематизація, узагальнення та корекція знань, вмінь та навичок учнів 69 3 Тематичне оцінювання № 6 (Семестрова контрольна робота) 70 4 Повторення вивченого в 7 класі додаток 2

опис прийомів, які можуть бути використані на уроках географії. 7 клас

"Знайди пару" Прийом, що вимагає порівняти перелік географічних назв, визначень понять і таке інше і знайти пару "Вірю - не вірю" Вчитель або учні називають певні твердження, з якими інші учні класу або погоджуються або ні. якщо не погоджуються, то пояснюють чому і дають вірну відповідь "Аукціон" Навчальний прийом, що вимагає від учнів швидкості реакції та уміння давати конкретну, узагальнену відповідь. Може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Учні "продають" як на аукціоні вірні відповіді - назви географічних об'єктів, поняття, що використовується під час вивчення теми, термінологію, яку було вивчено на уроці, і таке інше "Викликаю асоціацію" Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли у них при певних словах, наприклад "Африка" (жара, сухість, пустеля, слон тощо).

Учитель наголошує на тому, що подібна робота буде проведена після вивчення всієї теми й учні переконаються наскільки більш складні і досконалі стали їх асоціації "П'ять речень" Робота в групах по чотири учні, кожен з учнів каже речення, що є продовженням попереднього, або за допомогою п'яти речень характеризують будь-яке явище або об'єкт "Естафета" Учні виконують певні завдання по черзі, відповідь на кожне наступне запитання або завдання є продовженням попередньої відповіді. Запитання можна написати на картках, які будуть передаватись з одної парти на іншу "Географічна розминка" Даний прийом вимагає короткої відповіді на запитання, які ставить учням учитель, або учні, працюючи в парі, ставлять запитання один одному по черзі. Запитання стосуються географічних об'єктів, їх треба обов'язково показати на карті "Географічна лабораторія" Учні працюють в групах, парах або одноосібно над певними запитаннями, завданнями. Самостійно роблять висновки та узагальнення "Географічний диктант" Прийом, що дозволяє учням розвивати набуті та отримувати нові навички та прийоми самостійної (групової, парної) роботи з картами атласу, текстом підручника (за конкретного бачення вчителя та організації роботи на уроці матеріалів

Internet), додатковими джерелами географічних знань "Географічний практикум" Виконання завдань, що пов'язані їз нанесенням певних географічних об'єктів на контурну карту

"Мікрофон" Учні передають уявний мікрофон і висловлюють власну думку щодо певних запитань, проблеми, завдання. Висловлювання можуть бути окремими, а можуть доповнювати або продовжувати один одне "Експрес-тести" Учитель пропонує учням дати відповідь на тестові завдання. Після виконання завдання проводиться самоперевірка або взаємоперевірка рівня правильності виконання роботи за зразком вірних відповідей на дошці "Картографічна лабораторія" Учні виконують завдання в контурній карті. Знаходять, наносять та підписують на контурній карті назви географічних об'єктів "інтелектуальна розминка" Учні коротко відповідають на питання, що стосуються попередньої теми, базових понять, термінів, визначень і таке інше. Запитання може підготувати учитель або учні "Приваблива мета" Учитель або хтось із учнів формулює цікаву мету, досягнення якої можливе через виконання низки завдань "Кути" Учні розподіляються на групи. Групи розміщуються по кутках класної кімнати, де кожну групу чекає завдання. У цій грі учні мають свободу вибору "кута". Учитель інструктує кожну групу, яка має за мету виконати завдання за певним напрямом (наукові теоретики, художники, письменники, допитливі і т. ін.) "Прес-конференція" Клас ділиться на кореспондентів та спеціалістів з певних питань, галузей, сфер. Перші задають питання, другі дають на них відповіді. Прийом дозволяє колективно підвести підсумки вивченого "Лови помилку картографа" Учень чи вчитель, показуючи об'єкти на карті, припускається помилок. інші учні класу повинні помітити та виправити цю помилку "Чомучка" Учні відповідають на запитання, що починаються словом "Чому?" Запитання може підготувати вчитель або учні "Практичність теорії" Учитель доводить, що базові знання, які отримали учні на минулих уроках, допоможуть їм самостійно опанувати новий матеріал та використати на практиці теоретичні знання у роботі з атласом і контурною картою "Відстрочена відгадка" Учням пропонується завдання, відповідь на яке здобувається в процесі вивчення нового матеріалу. Відповідь треба обґрунтувати. Обговорення запитання, завдання проводиться під час закріплення нового матеріалу "Мозковий штурм" Учні повинні виконати самостійне завдання одноосібно або по групах - опрацювати й вивчити навчальний матеріал, користуючись базовими знаннями, та пояснити його іншим групам

"Дивуй" Учитель або учні наводять цікаві приклади, що стосуються матеріалу теми уроку "Домашня заготовка" Учні, отримавши завдання заздалегідь, розповідають матеріал (можна використовувати опорні схеми, малюнки, ілюстрації тощо) "Розгадка проблеми" Учні самостійно або під керівництвом учителя в процесі роботи з різними джерелами географічної інформації знаходять відповідь на проблемне запитання "Так - ні" Учитель згадує поняття, пов'язане з темою (наприклад, літосферна плита, рухи плит, рифтова зона, вулканізм, рельєф та ін.), а учні знаходять відповідь, ставлячи навідні запитання, на які можна відповісти лише "так" або "ні" "Творча лабораторія" Виконання учнями проблемних завдань пошукового характеру з використанням різних джерел географічних знань "Мандрівка" Учні, працюючи в групах, парах або самостійно, виконують вже знайомі за ходом виконання завдання. Під час виконання завдання використовують різноманітні джерела географічних знань "Лови помилку" Учень (учитель) дає характеристику географічного об'єкта, розповідає певний факт і таке інше і іноді навмисно припускається помилки. Учні повинні помітити та виправити її "як? Що? Де?" Учні або вчитель задають запитання, які починаються словами "що?", "де?", "як?" "Власні приклади" Учні наводять цікаві приклади щодо теми уроку (випереджувальне домашнє завдання) або доповнюють зміст проблеми, що вивчається, власними прикладами "Бліцопитування" Вчитель у швидкому темпі задає учням запитання, а учні дають одну або декілька можливих вірних відповідей. За необхідності вони можуть доповнювати та розширювати відповіді своїх однокласників "Проблемне питання" Учитель або учні під його керівництвом ставлять проблемне питання. До його постановки можна підійти через обговорення вже відомих учням фактів, через перегляд відео фрагменту, після відповіді на певні запитання, останнє з яких окреслює межі певної проблеми "Роблю висновок" Прийом вчить учнів робити висновки, узагальнення, синтезувати (комбінувати елементи вивченого в єдине ціле), оцінювати рівень виконання роботи, рівень власних навчальних досягнень, досягнень інших і класу в цілому. В залежності від потреби може використовуватися на будь-якому етапі уроку в залежності від потреби "Здивую всіх" Учні розповідають цікавий матеріал, що стосується теми уроку, але виходить за межі шкільного підручника

"шпаргалка" Завдання, що виконують учні, вимагає скласти конспект, схему, діаграму, логічний малюнок, який потім використовується в процесі усної відповіді на запитання чи завдання "Географічна мозаїка" Вчитель або учні заздалегідь готують конверти, в яких на окремих аркушах дається визначення понять або номенклатура теми, що вивчається. З цих аркушів треба скласти і назвати це визначення "Учительучень" Учні працюють в парах і по черзі виконують роль то вчителя, то учня "Дерево рішень" Для використання даного прийому треба підготувати матеріали у вигляді табличок з написами взаємопов'язаних понять, назв тощо. На дошці для більшої зручності та наочності можна намалювати крону дерева. Учні, працюючи над запитаннями вчителя, називають складові частини "дерева" та магнітами прикріплюють таблички в певній частині "крони" дерева "Географічний вернісаж" Учні готують малюнки тварин, рослин, пейзажів, що стосуються теми уроку. Малюнки займають місце на дошці, учні доповнюють їх власними розповідями

додаток 3

довідник Учня

типові робочі плани з географії

План характеристики карти

1. Вид карти за обсягом території.

2. Вид карти за масштабом.

3. Вид карти за змістом.

4. які умовні позначення є в легенді карти?

5. яку інформацію можна отримати під час роботи з картою?

6. Призначення карти.

Пам'ятка визначення географічних координат на глобусі та карті

Паралель Меридіан широта Довгота Від екватора Від нульового меридіана (Ґрінвіча) Північна, південна Східна, західна 0°-90° 0°-180° 1° має різну протяжність у кілометрах 1° має приблизно однакову протяжність в кілометрах - 111,2 км План характеристики погоди

1. Назва місяця, пора року.

2. Висота Сонця над горизонтом (для кожного сезону).

3. Максимальна та середня тривалість дня.

4. Середня температура повітря.

5. Пануючі вітри.

6. Кількість і види опадів.

7. Характерні типи погоди.

План опису географічного положення океану

1. Розташування щодо півкуль, екватора, тропіків, нульового і 180-го меридіанів.

2. які материки омиває.

3. З якими океанами і який має зв'язок.

4. Розташування в кліматичних поясах.

План характеристики океану

1. Географічне положення, які материки та їх частини омиває.

2. Площа, місце та зв'язок з іншими океанами.

3. Особливості рельєфу дна, острови та їх походження.

4. Переважаючі і найбільші глибини.

5. Океанічні течії, клімат, солоність води.

6. Життя в океані.

7. Використання океану людиною. Транспортні морські шляхи.

8. Екологічні проблеми океану.

План характеристики моря

1. Географічне положення моря відносно інших географічних об'єктів, екватора, нульового меридіана.

2. До басейну якого океану належить.

3. Внутрішнє або окраїнне.

4. Контур берегів і площа.

5. Острови і півострови.

6. Найбільша і переважаючи глибини, температури по сезонам року і солоність.

7. Промислове значення і вплив господарської діяльності людини на природу моря.

План опису географічного положення материка

1. Розташування материка відносно екватора, тропіків (полярних кругів), нульового і 180-го меридіанів.

2. В яких кліматичних поясах та природних зонах він розташований.

3. якими океанами і морями омивається. Характер контуру берегів.

4. Розташування щодо інших материків.

5. Крайні точки материка, координати, протяжність материка в градусах і кілометрах з півночі на південь і із заходу на схід.

6. Площа материка і його місце за цім показником серед інших материків.

План характеристики материка

1. Географічне положення материка.

1. історія відкриття, дослідження та засвоєння.

2. Особливості рельєфу, геологічної будови та корисних копалин материка.

3. Клімат та чинники, що його утворили. Кліматичні пояси, області та типи клімату материка.

4. Внутрішні води материка та їх залежність від клімату.

5. Ґрунтово-рослинний покрив та тваринний світ материка.

6. Природні комплекси: зони та країни. Охорона природи на материку.

7. Природні ресурси, населення, господарство. Політична карта материка.

8. Найбільші держави та їх характеристика.

План характеристики корисних копалин

1. Загальні запаси і концентрація (на одиницю площі).

2. якість, склад та умови залягання (глибина, потужність та розташування пластів).

3. Поєднання з іншими видами корисних копалини, можливість їх спільного використання.

4. Освоєність території, перспективи розробки.

5. Транспортні можливості території.

6. Висновок про раціональне використання з урахуванням впливу на навколишнє природне середовище.

План характеристики рельєфу території

1. Загальний характер поверхні. Загальні закономірності її утворення.

2. Розташування основних форм рельєфу.

3. Найбільші, найменші і переважаючі висоти даної території.

План характеристики форми рельєфу

1. На якому материку та в якій його частині розташована форма рельєфу.

2. Розміри та загальні контури форми рельєфу, приблизна площа і її порівняння з площею материка.

3. Найбільші, найменші висоти і переважають.

4. Походження форми рельєфу.

5. Господарська оцінка форми рельєфу.

План характеристики гір

1. Географічне положення на материку відносно інших географічних об'єктів.

2. Напрям розташування гірських хребтів, крутизна схилів.

3. Протяжність хребтів (км).

4. Переважаючі висоти.

5. Найбільша висота (м, координати вершини).

6. Вік, походження.

7. Вплив господарської діяльності людини на природу гір.

План характеристики рівнини

1. Географічне положення на материку відносно інших географічних об'єктів.

2. Межі рівнини.

3. Спосіб утворення рівнини.

4. Ухил.

5. Протяжність із заходу на схід і з півночі на південь (км).

6. Вплив господарської діяльності людини на природу рівнини.

План опису клімату місцевості

1. В якому кліматичному поясі та в якій кліматичній області розташована.

2. Середні температури січня та липня.

3. В якому напрямку відбуваються зміни температур та чому.

4. Переважаючі вітри (по сезонах).

5. Середньорічна кількість опадів та їх режим.

6. Господарська оцінка кліматичних умов.

План характеристики та роботи з кліматичною діаграмою

1. Ознайомтесь з умовними позначеннями.

2. З'ясуйте річний хід температури, середні температури січня і липня, річну амплітуду температур.

3. Визначте середньорічну кількість опадів. Розподіл опадів по місяцях.

4. Визначте найвологіший та найсухіший місяці року.

5. Визначте характерний тип клімату (кліматичний пояс і області) та територію, для якої він є характерним.

План характеристики річки

1. Географічне положення. На якому материку та в якій його частині протікає.

2. Де бере початок та куди впадає.

3. Напрям течії.

4. яка залежність характеру течії від рельєфу місцевості по якій протікає річка.

5. Зміни стоку по порах року.

6. Притоки річки.

7. Характер використання людиною.

8. Екологічні проблеми.

План характеристики озера

1. Географічне положення.

2. як утворилася озерна улоговина.

3. Найбільша глибина.

4. Солоність.

5. Стічне або безстічне.

6. Характер берегів.

7. Господарська діяльність людини, екологічні проблеми озера.

План характеристики природної зони

1. Географічне положення, з якими природними зонами на материку межує.

2. Рельєф.

3. Клімат.

4. Внутрішні води.

5. Ґрунти.

6. Рослинність та тваринний світ.

7. Господарська оцінка природної зони, вплив діяльності людини на її природу.

План характеристики природно-територіального комплексу (ПТК)

1. Географічне положення території.

2. Геологічна будова, корисні копалини і рельєф.

3. Клімат (кліматичні пояси і області, середні температури січня і липня, амплітуда температур, середньорічна кількість опадів, коефіцієнт зволоження, річна сума температур вище +10 °С, придатність природних умов для сільськогосподарського використання території).

4. Ґрунти, рослинний та тваринний світ.

5. Екологічні проблеми території.

План характеристики населення материка

1. які народи населяють дану територію.

2. Розміщення населення по материку (густо заселені території і менш заселені території, причини).

3. Середня густота (в цілому для материка і по окремих регіонах).

4. Причини найбільшої та найменшої компактності розміщення населення на території материка.

5. Головні населенні пункти та їх види.

6. Господарська діяльність населення, що переважає.

План характеристики країни

1. На якому материку та в якій його частині розташована держава.

2. Географічне положення в межах материка, прикордонні держави, столиця.

3. Особливості рельєфу (загальний характер поверхні, корисні копалини).

4. Кліматичні умови (тип клімату, що переважає, та його сезонні зміни, кліматичні пояси, середні температури січня і липня, річна кількість опадів).

5. Внутрішні води (крупні річки, озера, водосховища та ін.).

6. Природні зони і їх особливості (ґрунти, рослинність, тваринний світ).

7. Населення (основні раси, народи) і його господарська діяльність.

План характеристики населення країни

1. Чисельність. Природний і механічний приріст та відтворення населення.

2. Національний склад населення. язикові сім'ї та групи.

3. Статева, вікова, релігійна структура населення.

4. Густота розміщення населення.

5. Співвідношення міського і сільського населення. Рівень урбанізації території.

6. Особливості розселення міського і сільського населення. Міські агломерації.

7. Частка трудових ресурсів населення та зайнятість.

8. Загальний висновок.

додаток 4 освітні веб-сайти інтернету

• http://www.mon.gov.ua/ - офіційний сайт Міністерства освіти та науки;

• http://osvita.org.ua - освітній портал - каталог освітніх ресурсів, новини освіти, інформація про вищі навчальні заклади України і Росії;

• http://edu.ukrsat.com/ - інформація для вчителів - методичні розробки, навчальні програми, для учнів - бібліотеки, реферати, олімпіади, адреси шкіл Києва та України;

• http://www.krugosvet.ru/ - енциклопедія, матеріали присвячені наукам про Землю;

• http://world.freeglobus.com/geography/ - теоретична географія;

• http://geography.superreferat.ru/ - реферати з фізичної та економічної географії;

• http://geo.1september.ru/ - електронна версія газети "Географія";

• http://wgeo.ru/ - проект "Всесвітня географія";

• http://www.geograf-ru.narod.ru/ - коротка інформація про країни світу, площі океанів, довжини рік, найбільші міста;

• http://geo2000.nm.ru/index1.htm - інформація про континенти і материки, географічні карти, статті про країни світу;

• http://www.rgo.ru/ - інформаційно-публіцистичний дайджест "Планета Земля";

• http://svit21.narod.ru/ - етнополітична карта світу, цікава інформація про країни світу;

• http://www.etur.ru/ - туристичний пошук;

• http://www.ukraine.ru/catalog/dowidky/ukrbasic.html - матеріали з географії України;

• http://www.karpaty.com.ua/ - Українські Карпати;

• http://travel.kyiv.org/crimea/map/ - карта Криму, екскурсії, фото;

• http://china.kulichki.net/ - про Китай;

• http://www.spain-world.ru/ - про іспанію;

• http://www.japantoday.ru/japanaz/k.shtml - японія сьогодні;

• http://aikiclub.clariant.ru/ - японія;

• http://www.caracas.ru/ - про Венесуелу;

• http://www.uk.ru/ - про Велику Британію;

• http://www.canada.ru/ - про Канаду;

• http://map.rin.ru/ - карта Росії;

• http://www.hungary.ru/ - про Угорщину;

• http://www.polska.ru/ - про Польщу;

• http://www.chakhma.narod.ru/ - про Таджикистан;

• http://ashga.sitecity.ru/ - про Туркменію;

• http://chronicl.chat.ru/records.htm# - землетруси;

• http://www.petsinform.com/guinnes/animals.html - про тварин.

КаПірУЛіНа Світлана Леонідівна УСі УроКИ географії.

7 КЛаС Навчально-методичний посібник

Головний редактор В. М. Андрєєва

Редактор Ю. М. Афанасенко

Технічний редактор О. В. Лєбєдєва

Коректор О. М. Журенко

Підписано до друку 11.06.2007. Формат 60?90/16. Папір газет.

Гарнітура Ньютон. Ум. друк. арк. 16,0. Замовлення № 7-06/18-05.

ТОВ "Видавнича група "Основа""

61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66 тел. (057) 731-96-33

е-mail: office@osnova.com.ua

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Віддруковано з готових плівок ПП "Тріада+"

м. Харків, вул. Киргизька, 19

тел.: (057) 757-98-16,757-98-15

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007р.

8 Усі уроки географії. 7 клас

4 Усі уроки географії. 7 клас

12 Усі уроки географії. 7 клас

11 9

4 Усі уроки географії. 7 клас

Розділ I. Океани 13

4 Усі уроки географії. 7 клас

Розділ II. Материки 51

4 Усі уроки географії. 7 клас

Розділ II. Материки 51

Розділ II. Материки 51

• 4 Усі уроки географії. 7 клас

Розділ II. Материки 51

Розділ II. Материки 51

4 Усі уроки географії. 7 клас

9

4 Усі уроки географії. 7 клас

Додатки 239

Показать полностью… https://vk.com/doc132616378_136071114
2 Мб, 30 ноября 2012 в 7:03 - Россия, Москва, МЭГУ, 2012 г., pdf
Рекомендуемые документы в приложении